Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (лист Мінфіна від 08.11.2017 р. № 11310-09-10/30469)

Щодо віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту (лист Мінфіна від 08.11.2017 р. № 11310-09-10/30469)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 08.11.2017 р. № 11310-09-10/30469

Міністерство фінансів України розглянуло лист Державної фіскальної служби України від 10.10.2017 р. N 3447/4/99-99-14-02-02-13 стосовно надання роз'яснення щодо шляхів реагування (у тому числі через проведення перевірочних заходів і реалізації їх результатів) на факти визначення платниками сум податкового кредиту, які будуть з'ясовані за даними податкової інформації, звернень правоохоронних органів, судових рішень тощо, та повідомляє.

Зазначене питання ДФС пояснює тим, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані з 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс)).

При цьому ДФС висловлює застереження щодо правомірності формування податкового кредиту у такий спосіб, оскільки "покупцем" може формуватися сума податкового кредиту згідно із податковою накладною та/або розрахунком коригування, яку зареєстровано в ЄРПН "постачальником", який відповідно до законодавства має сумнівну податкову історію.

Слід зазначити, що, крім вищезазначеної, інші норми Кодексу також встановлюють чіткі правила віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Так, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів (необоротних активів) та послуг.

При цьому пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Водночас відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Кодексу.

Також пунктом 198.6 статті 198 Кодексу встановлено, що податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, норми пункту 201.10 статті 201 Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797), не змінюють загальні правила формування податкового кредиту платниками податку.

Разом з цим слід зазначити, що зміни до Кодексу в частині справляння податку на додану вартість, які внесені Законом N 1797, були ініційовані представниками бізнес-спільноти та підтримані народними депутатами України при розгляді законопроекту реєстраційний N 5368 від 07.11.2016 р.

Для поліпшення ефективності боротьби з ухиленням від оподаткування запроваджено новий механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків та зупиняти її реєстрацію в ЄРПН ще на стадії реєстрації.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН.

Статтю 201 Кодексу доповнено новим пунктом 201.16, яким передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у разі відповідності податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року N 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за N 753/30621 (із змінами).

На сьогодні Міністерством фінансів України підготовлено зміни до зазначених критеріїв, відповідно до яких у разі наявності податкової інформації, що свідчитиме про ризиковість операції, Комісія ДФС матиме право прийняти рішення про неврахування інформації про зазначену операцію, яка надаватиметься платником. І навіть якщо інформація, надана платником, буде врахована автоматично, то після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації, така інформація згідно з додатком до критеріїв не підлягатиме врахуванню.

Разом з цим повідомляємо, що Кодекс не визначає поняття "реальності" проведення операції.

Проте згідно з пунктом 73.5 статті 73 Кодексу з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1232 "Про затвердження Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок".

 

Державний секретар

Є. Капінус

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам