Щодо організації професійного навчання на виробництві (лист Мінсоцполітики від 25.05.2017 р. № 421/0/126-17)

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 25.05.2017 р. № 421/0/126-17

Департамент ринку праці та зайнятості Міністерства соціальної політики на звернення [...] розглянув лист [...] щодо організації професійного навчання на виробництві та повідомляє. Професійне кавчання працівників здійснюється відповідно до законів України "Про професійно-технічну освіту", "Про професійний розвиток працівників" (далі - Закон), "Про зайнятість населення". Питання щодо організації професійного навчання працівників вирішується роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства. Зокрема, статтею 6 Закону визначено, що професійне навчання робітників може здійснюватися на договірній основі у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях та безпосередньо у роботодавця.

Формальне професійне навчання працівників робітничих професій містить первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників і може здійснюватися безпосередньо у роботодавця або організовуватися на договірних умовах у професійно-технічних навчальних закладах, на підприємствах, в установах, організаціях. За результатами формального професійного навчання працівникові видається документ про освіту встановленого зразка.

Основними документами, що визначають правові, організаційні та фінансові засади функціонування системи професійного розвитку працівників, зокрема види й форми навчання, порядок розроблення та затвердження навчально-програмної документації, планування й обліку навчальної роботи, вимоги до осіб, які здійснюють професійне навчання працівників на виробництві, є:

• Положення про професійне навчання працівників на виробництві, затверджене наказом Мінсоцпраці та МОН від 26.03.2001 N 127/151, зареєстроване в Мін'юсті 06.04.2001 за N 315/5506;

• Положення про організацію навчально-виробничого процесу на виробництві, затверджене наказом Мінсоцпраці та МОН від 27.12.2006 N 500/861, зареєстроване у Мін'юсті 17.01.2007 за N 32/13299.

Для організації професійного навчання роботодавець може утворити окремий підрозділ з питань професійного навчання працівників або покласти функції з організації такого навчання на відповідних фахівців.

Слід зазначити, що діяльність підприємств, організацій та установ з надання освітніх послуг з професійного навчання, яке передбачає видачу свідоцтва державного зразка, підлягає ліцензуванню (Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності закладів освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 N 1187).

Не підлягають ліцензуванню послуги з підвищення кваліфікації, яке не передбачає підвищення кваліфікаційного розряду та видачу документа державного зразка. Зокрема, не підлягають ліцензуванню послуги з підвищення кваліфікації працівників на курсах цільового призначення, які проводяться з метою вивчення працівниками сучасних технологічних процесів, нових виробів, товарів, матеріалів, послуг, обладнання, правил і вимог його безпечної експлуатації, нормативно-правових актів, технічної документації, ефективних методів організації праці тощо.

Неформальне професійне навчання працівників здійснюється за їхньою згодою безпосередньо у роботодавця згідно з рішенням роботодавця за рахунок його коштів та з урахуванням потреб власної господарської діяльності.

Статтею 5 Закону України "Про зайнятість населення" визначено державні гарантії у сфері зайнятості. Зокрема, громадянам надано можливість підтвердити результати неформального професійного навчання за робітничими професіями. Порядок підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями (далі - Порядок) затверджено постановою КМУ від 15.05.2013 N 340.

На сьогодні передбачено можливість підтвердження результатів неформального професійного навчання за трьома професіями: кухар, охоронник та зварник (наказ Мінсоцполітики від 23.12.2013 N 886, зареєстрований у Мін'юсті 09.01.2014 за N 5/24782).

Відповідно до пункту 3 Порядку Перелік робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затверджується Мінсоцполітики за пропозиціями Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні та Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні.

Відповідно до пункту 3 Порядку, підтвердження кваліфікації здійснюється суб'єктами підтвердження, які відповідають Вимогам до підприємств, установ, організацій для підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями (далі - Вимоги), затвердженим наказом Мінсоцполітики та МОН від 16.12.2013 N 875/1776, зареєстрованим у Мін'юсті 08.01.2014 за N 3/24780.

Вимогами передбачено, що для здійснення підтвердження кваліфікації за результатами неформального навчання суб'єктам підтвердження потрібно:

• мати ліцензію на надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти за відповідною професією;

• створити у встановленому порядку одну або декілька комісій з підтвердження кваліфікації за результатами неформального навчання;

• мати власні або надані в користування іншими підприємствами, установами, організаціями відповідно до укладених договорів приміщення, робочі місця для проведення кваліфікаційних іспитів та кваліфікаційних пробних робіт, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці;

• робочі місця для проведення кваліфікаційних пробних робіт мають бути у встановленому порядку атестованими за умовами праці, обладнані відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регламентують виконання робіт, передбачених кваліфікаційними характеристиками, професійними стандартами професії (рівня кваліфікації), за якою здійснюється підтвердження кваліфікації. У разі якщо специфіка професійної діяльності не дає змоги проводити кваліфікаційну пробну роботу безпосередньо на виробництві або у сфері послуг, суб'єкт підтвердження має створити умови для проведення кваліфікаційної пробної роботи шляхом імітаційної діяльності;

• розробити та затвердити у встановленому законодавством порядку комплект контрольно-оцінювальних матеріалів за робітничою професією, за якою здійснюватиметься підтвердження професійної кваліфікації: анкету самооцінювання, перелік засобів вимірювання, критерії оцінювання результатів неформального професійного навчання.

Пропозиції щодо формування переліку суб'єктів підтвердження подаються до Мінсоцполітики спільними представницькими органами. Для розгляду питання щодо відповідності підприємств, установ, організацій зазначеним Вимогам при Мінсоцполітики створено Міжвідомчу робочу групу, до складу якої входять представники Мінсоцполітики, МОН, Держгірпромнагляду (тепер - Держпраці), заінтересованих центральних органів виконавчої влади, соціальних партнерів, всеукраїнських об'єднань роботодавців і профспілок за галузевим спрямуванням.

Перелік суб'єктів підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями затверджено наказом Мінсоцполітики від 16.03.2016 N 256, зареєстрованим у Мін'юсті 25.03.2016 за N 455/28585. На сьогодні до Переліку суб'єктів підтвердження включено три заклади, які здійснюватимуть підтвердження кваліфікації за професією "кухар".

Підтвердження кваліфікації здійснюється за результатами визначення рівня професійних знань, умінь і навичок особи із застосуванням засобів вимірювання та критеріїв оцінювання.

Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видаються документи про підтвердження результатів неформального професійного навчання: свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації за результатами неформального професійного навчання або сертифікат оцінювання результатів неформального професійного навчання.

Наказом Мінсоцполітики від 17.07.2014 N 477, зареєстрованим у Мін'юсті 01.08.2014 за N 897/25674, затверджено Порядок видачі документів про підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, а також форми документів про підтвердження результатів неформального навчання.

Фінансування підтвердження кваліфікації здійснюється за рахунок власних коштів особи або коштів роботодавця - у разі підтвердження кваліфікації направленого працівника.