Згідно з статтею 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);
2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;
3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Виходячи з норм статті 47 зазначеного Закону страхові внески для роботодавців обчислюються у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб (у межах граничної суми заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески). При цьому для нарахування страхових внесків враховуються витрати на оплату праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем згідно з статтями 3, 21 Кодексу Законів про Працю України на підставі трудового договору (контракту).
Витрати на оплату виконаних робіт (послуг) на підставі цивільно – правового договору не включаються до фонду оплати праці, на який нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.