asdfghjkl писав:как правильно исправить запись в трудовой книжке, если ошибочно в графе 2 поставлена дата записи не 12.11.2012, а 13.11.2012. дата приказа про увольнения была 12.11.2012, что записано в трудовой верно. А вот дата в графе 2 неправильно.???
следующим номером записи писать : запис № ..(там где неверно написано) вважати недийсним , потом уже новую запись (следующий номер) под ней делать как надо (правильную)
как же правильно - так просто надо под следующим номером сделать запис № ..(там где неверно написано) вважати недийсним, или сделать как показано в примере ??
или это неважно?
а можно написать после (ниже, например в 3ей графе) неправильной записи: исправленному верить графа 2 - 13.11.2012 ?
Практик писав:1. По фирме № 1 издаете приказ об увольнении. В трудовую делаете запись " Уволена по собственному желанию ст.38 КЗоТ Украины" и № и дата приказа.
2. Издаете приказ по фирме № 1 о приеме на работу по совместительству (запись в трудовую не делается).
3. По фирме № 2 Вас примут на постоянную работу и внесут запись в трудовую о приеме согласно приказа.
А как быть сейчас, если написали приказ о том что я перешла на 0,5 ставки совместителем. Как это исправить? Это было в ноябре 2012года.
Виправлення неправильних або неточних записів у відповідних розділах трудової книжки здійснюється в такому порядку:
1) у графі 1 – записується наступний порядковий номер;
2) у графі 2 – зазначається дата внесення запису;
3) у графі 3 – пишеться «Запис за № __ недійсний». Потім заносяться правильні відомості згідно з відповідним документом (наказом, розпорядженням);
4) у графі 4 – повторюються дата і номер наказу (розпорядження), запис з якого неправильно внесено до трудової книжки, або робиться посилання на наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі або зміну формулювання причини звільнення тощо.
Тобто ви пишете "Запис за №...недійсний", або "Запис за № ...недійсний. Прийнятий на посаду..... Н-з № від "
Gella писав:
Виправлення неправильних або неточних записів у відповідних розділах трудової книжки здійснюється в такому порядку:
1) у графі 1 – записується наступний порядковий номер;
2) у графі 2 – зазначається дата внесення запису;
3) у графі 3 – пишеться «Запис за № __ недійсний». Потім заносяться правильні відомості згідно з відповідним документом (наказом, розпорядженням);
4) у графі 4 – повторюються дата і номер наказу (розпорядження), запис з якого неправильно внесено до трудової книжки, або робиться посилання на наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі або зміну формулювання причини звільнення тощо.
Тобто ви пишете "Запис за №...недійсний", або "Запис за № ...недійсний. Прийнятий на посаду..... Н-з № від "
В трудовую мы еще ничего не писали. При увольнении начисляются какие то деньги. а меня не уволили , значит ничего не расчитали, как теперь это исправить. задним числом уже не уволишь.
Переведення сумісника на основне місце роботи не потребує його звільнення
До штату підприємства потрібно прийняти працівника, який на цей час є зовнішнім сумісником. Як правильно це оформити? Чи слід для цього його звільняти і сплачувати йому компенсацію за невикористану відпустку?
Усі підстави, за якими може бути припинено трудовий договір, наведено у ст. 36 КЗпП. Причому там немає такої обов’язкової підстави для розірвання трудового договору, як переведення з сумісництва на основне місце роботи або навпаки. Адже в цьому випадку працівник і працедавець не мають наміру розривати трудові відносини, а змінюється лише їх форма. Внаслідок такого переоформлення трудових відносин у працівника змінюється лише основне місце роботи. З погляду кадрового обліку поняття «сумісництво» і «основне місце роботи» відрізняються тим, де працівнику ведуть трудову книжку. Згідно з абз. 4 п. 1.1 Інструкції №581, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться за місцем основної роботи.
Запис про роботу за сумісництвом, згідно з п. 2.14 Інструкції №58, здійснюється власником або уповноваженим ним органом (на нашу думку, цей запис здійснюється за місцем роботи за сумісництвом, хоча є й інші погляди) лише за бажанням працівника.
Отже, якщо працівник звільнився з основного місця роботи, в його трудовій книжці робиться запис про звільнення, і він отримує її на руки. Потім він подає заяву про прийняття його на основне місце роботи. На підставі цього керівник видає відповідний наказ про таке прийняття, і працівника ознайомлюють з цим наказом. У трудовій книжці працівника на підставі наказу про прийняття на роботу робиться відповідний запис. Типової форми кадрового наказу про прийняття або переведення працівника на основне місце роботи немає, тож слід використовувати загальну типову форму наказу про прийняття на роботу (ф. №П-1, затверджена наказом №4892), де в частині «умови прийняття на роботу» зазначити: «Місце роботи за сумісництвом вважати основним місцем праці». Далі в частині «умови роботи» вказати, що робота — основна. Хоча типовий наказ можна і не застосовувати, бо передбачається, що це не прийняття на роботу, а лише зміна умов праці. Звільняти працівника не потрібно, адже місце його роботи не змінилося і трудові відносини не припинялися. При цьому у трудовій книжці є два послідовні записи — про звільнення, зроблений за попереднім основним місцем роботи, і про прийняття на нове основне місце роботи. Отже, порядок ведення трудових книжок також дотриманий.
1 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. №58.
2 Наказ Держкомстату від 05.12.2008 р. №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці».
А от якби ситуація була зворотною, тобто якби працівник мав намір змінити основне місце роботи на роботу за сумісництвом, то звільнення з остаточним розрахунком, на нашу думку, було б не уникнути. Адже Інструкція №58, що регулює ведення трудових книжок, вимагає спочатку робити запис про звільнення за попереднім основним місцем роботи, а вже потім вносити записи з іншого місця роботи, визначеного як основне. Для оформлення зміни основного місця роботи в такій ситуації працівникові слід було би подати заяву із проханням перевести його за власним бажанням на сумісництво. На підставі цієї заяви працедавець мав би звільнити працівника, видати наказ за ф. №П-4, затвердженою також наказом №489, внести про це запис до трудової книжки працівника, обчислити його зарплату та інші виплати, які за законом працівник мав би отримати під час звільнення (зокрема, компенсацію за невикористану відпустку тощо). У день звільнення працівник повинен отримати і трудову книжку, і усі належні йому виплати (статті 47, 116 КЗпП). Наступного дня після звільнення працедавець повинен був би видати наказ за ф. №П-1, у якому вказати, що з цього числа працівника прийнято на роботу за сумісництвом (вказати це можна, поставивши позначку у відповідному полі наказу).
Ну поступите не совсем правильно: напишите: Переведений на роботу по сумісництву. - по данному предприятию.
И этой же датой - принятие на основное место работы в другую фирму...
Добрый день! Кто как думает: как правильно в трудовой книжке сформулировать переход директора с работы по совместительству на работу по основному месту? (Именно то предложение, которое должно быть в трудовой). Спасибо.
?? 
