Сайт | Бухгалтерский форум | Беседка Правила форума | Поиск | Активные темы | Участники | Вход | Регистрация

Добро пожаловать!
Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых Дополнительные действия
Хмель
От: Tuesday, July 24, 2018 2:49:58 PM


Ранг: Гений

Регистрация: 11/17/2011
Сообщений: 405
Благодарностей: 349
Откуда: Хмельницкий
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемый коллега Яков
Яков пишет:
Скажите, какой коэффициент рентабельности для гірничнодобувного підприємства использовать при заполнении додатка 1 (в строке 7.4) к декларации по рентной плате за 3 квартал, в случае, когда надра — подземные воды?

на это вопрос существует 4 (четыре) обусловленных ответа

1) объект недр никогда не был изучен геологически, но имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, что предполагает выполнение геологического изучения, но граничный строк указанный в этом самом специальном разрешении еще не наступил ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

2) объект недр никогда не был изучен геологически и использование осуществляется на основании разрешения на специальное водопользование – ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

3) объект недр был изучен геологически до 2013 года, и имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

4) объект недр был изучен геологически до 2013 года, т.е. включен в Государственный реестр месторождений, но сегодня недра эксплуатируются на разрешения на специальное водопользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

вроде бы ничего не забыл


С уважением Drinks



Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую

Rtfm
Цитата:
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...


С уважением Haha


Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?
Al Shurshun
От: Tuesday, July 24, 2018 4:52:42 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Хмель пишет:
коэффициент рентабельности горного предприятия
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемый коллега Яков
Яков пишет:
Скажите, какой коэффициент рентабельности для гірничнодобувного підприємства использовать при заполнении додатка 1 (в строке 7.4) к декларации по рентной плате за 3 квартал, в случае, когда надра — подземные воды?

на это вопрос существует 4 (четыре) обусловленных ответа

1) объект недр никогда не был изучен геологически, но имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, что предполагает выполнение геологического изучения, но граничный строк указанный в этом самом специальном разрешении еще не наступил ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

2) объект недр никогда не был изучен геологически и использование осуществляется на основании разрешения на специальное водопользование – ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

3) объект недр был изучен геологически до 2013 года, и имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

4) объект недр был изучен геологически до 2013 года, т.е. включен в Государственный реестр месторождений, но сегодня недра эксплуатируются на разрешения на специальное водопользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

вроде бы ничего не забыл


С уважением Drinks



Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую

Rtfm
Цитата:
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...


С уважением Haha


Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?

Rtfm
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением Haha

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Хмель
От: Tuesday, July 24, 2018 5:38:47 PM


Ранг: Гений

Регистрация: 11/17/2011
Сообщений: 405
Благодарностей: 349
Откуда: Хмельницкий
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
коэффициент рентабельности горного предприятия
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемый коллега Яков
Яков пишет:
Скажите, какой коэффициент рентабельности для гірничнодобувного підприємства использовать при заполнении додатка 1 (в строке 7.4) к декларации по рентной плате за 3 квартал, в случае, когда надра — подземные воды?

на это вопрос существует 4 (четыре) обусловленных ответа

1) объект недр никогда не был изучен геологически, но имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, что предполагает выполнение геологического изучения, но граничный строк указанный в этом самом специальном разрешении еще не наступил ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

2) объект недр никогда не был изучен геологически и использование осуществляется на основании разрешения на специальное водопользование – ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

3) объект недр был изучен геологически до 2013 года, и имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

4) объект недр был изучен геологически до 2013 года, т.е. включен в Государственный реестр месторождений, но сегодня недра эксплуатируются на разрешения на специальное водопользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

вроде бы ничего не забыл


С уважением Drinks



Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую

Rtfm
Цитата:
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...


С уважением Haha


Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?

Rtfm
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением Haha


Уважаемый, Al Shurshun, разложите уж все по полочкам, будте так добры...
0,33 * 3 на весь год это для кого? Blush
Al Shurshun
От: Tuesday, July 24, 2018 9:26:53 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Хмель пишет:
коэффициент
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
коэффициент рентабельности горного предприятия
Al Shurshun пишет:
Хмель пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемый коллега Яков
Яков пишет:
Скажите, какой коэффициент рентабельности для гірничнодобувного підприємства использовать при заполнении додатка 1 (в строке 7.4) к декларации по рентной плате за 3 квартал, в случае, когда надра — подземные воды?

на это вопрос существует 4 (четыре) обусловленных ответа

1) объект недр никогда не был изучен геологически, но имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, что предполагает выполнение геологического изучения, но граничный строк указанный в этом самом специальном разрешении еще не наступил ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

2) объект недр никогда не был изучен геологически и использование осуществляется на основании разрешения на специальное водопользование – ГКЗ и ДФС в начале 2017 опубликовали 22%

3) объект недр был изучен геологически до 2013 года, и имеется специальное разрешение на пользование на недропользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

4) объект недр был изучен геологически до 2013 года, т.е. включен в Государственный реестр месторождений, но сегодня недра эксплуатируются на разрешения на специальное водопользование, ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ ссылаясь на нормы Кодекса (при этом 25 или 26 пункт постановления 865 – выбор по вкусу, Геонедра по обращению ДФСов с удовольствием посылают письмо счастья на основании 26 пункта для объектов с датами оценки до 2000 года)

вроде бы ничего не забыл


С уважением Drinks



Підкажіть, будь ласка, на 2кв.2018 який застосовуємо коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, якщо наш випадок 3) ?
Дякую

Rtfm
Цитата:
...ДФС будет настаивать на коэффициенте 3*НБУ...


С уважением Haha


Спасибо, но что я должна множить на 3 ?
0,33 - установленное в начале года или считать середньозважену за 2квартал ? или не считать ничего - ждать письма ДФС?

Rtfm
в принципе там нет ничего сложного (D1*S1+D2*S2+...Dn*Sn)/sum(S), где

D1 – время действия ставки S1 НБУ в днях в отчетном квартале

S1 – ставка НБУ, десятичной дробью

sum(S) – количество дней в отчетном квартале

средневзвешенная ставка определяется десятичной дробью до 4 десятичного знака

С уважением Haha


Уважаемый, Al Shurshun, разложите уж все по полочкам, будте так добры...
0,33 * 3 на весь год это для кого? Blush

Rtfm


имеем таблицу учетных ставок, арифметические действия не составляют труда Dance

С уважением Haha

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Яков
От: Wednesday, February 06, 2019 1:29:02 PM


Ранг: Гигант мысли

Регистрация: 10/28/2013
Сообщений: 11,153
Благодарностей: 35,597
Откуда: Одесса
Про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр


Лист ДФС від 31.01.2019 р. № 3041/7/99-99-12-03-04-17
Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІV кварталі 2018 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.

Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається як сума витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та прибутку як алгебраїчного добутку вказаних витрат та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, обчисленого у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).

У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).

У ІV кварталі 2018 року діяла 1 (одна) облікова ставка – 18 відс., затверджена рішеннями Правління Національного банку України від 06.09.2018 № 593-рш, від 25.10.2018 № 714-рш та від 13.12.2018 № 834-рш відповідно.

З метою уникнення різнотлумачень ДФС, базуючись на принципі рівномірності, обчислила розмір середньозваженої облікової ставки Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тривалість дії облікової ставки: 18 відс. – 92 дні (01.10.2018 – 31.12.2018).

З огляду на викладене Державна фіскальна служба України доручає довести до відома платників рентної плати, що для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка за ІV квартал 2018 року відповідає 18 відсотків.

Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІV квартал 2018 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 54 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.



Директор Департаменту податків і
зборів з юридичних осіб                         О. АНТІПОВА


Щодо коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства
По материалам ГУ ДФС у Рівненській області

Бухгалтер3991
От: Wednesday, April 10, 2019 12:11:34 PM
Ранг: Знаток

Регистрация: 5/25/2017
Сообщений: 23
Благодарностей: 1
Откуда: Луцьк
Доброго дня!!! Підскажіть, будь ласка, який коефіцієнт рентабельності гірничодобувних підприємств у 2019р? ДякуюClamping
Бухгалтер3991
От: Wednesday, April 17, 2019 9:25:11 AM
Ранг: Знаток

Регистрация: 5/25/2017
Сообщений: 23
Благодарностей: 1
Откуда: Луцьк
https://news.dtkt.ua/taxation/other/54743

Коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства у 1кв. 2019р.
Al Shurshun
От: Thursday, June 06, 2019 8:05:27 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

ДФС не забывает пользователей недрами - плательщиков рентной платы Secret

на официальном сайте размещено письмо ДФС України від 03.06.2019 №17536/7/99-99-12-02-03-17 для территориальных органов
"Щодо особливостей визначення об’єкта та бази оподаткування рентною платою за користування надрами"
Цитата:
Rtfm
Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, надає та доручає довести до відома платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) особливості визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою у порядку, визначеному у ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Кодексом віднесено до об’єкта оподаткування Рентною платою видобуту корисну копалину, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, що приведена у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством. Водночас визначено, що об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати і обсяг видобутої корисної копалини, який, у тому числі утворюється в результаті виконання первинної переробки корисної копалини, що провадиться іншими, ніж платник Рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Оскільки при провадженні господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин може виникати більше ніж один об’єкт оподаткування Рентною платою, то у таких випадках платники Рентної плати ідентифікують об’єкти оподаткування Рентною платою – види видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування, який визначається платником Рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин, з урахуванням самостійно затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (пп. 252.5, 252.19 ст. 252 Кодексу).

Платники Рентної плати самостійно визначають схеми руху видобутої корисної копалини, у тому числі й для передбаченої ст. 45 Кодексу України про надра процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировини як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу.

Проте платники Рентної плати звертаються до органів ДФС за наданням індивідуальних податкових консультацій щодо визначених у схемах руху видобутої корисної копалини переліку операцій, за яким мають
визначатись об’єкт та база оподаткування Рентною платою.

Переважна більшість звернень платників Рентної плати стосується ідентифікації технологічних операцій господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, по завершенню яких обліковується об’єкт оподаткування Рентною платою, а сума витрат, які понесені під час операцій за схемою руху видобутої корисної копалини, – бази оподаткування Рентною платою (п. 252.6 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей оподаткування Рентною платою охоплює технологічні процеси з добування та первинної переробки корисних копалин – природних мінеральних утворень органічного і неорганічного походження, у тому числі будь-які підземні води (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), термінологічно визначена у п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому саме схеми руху видобутої корисної копалини, що визначені за результатами процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировину як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу, можуть передбачати економічну доцільність введення в цивільний обіг добутої корисної копалини без підданя такої добутої корисної копалини технологічним операціям з первинної переробки.

Попри те, що згідно з п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню гірських порід або рудної сировини, що вміщує корисні копалини, платники Рентної плати при визначенні бази оподаткування Рентною платою не враховують витрати, понесені, зокрема, на технологічні операції з переміщення добутої корисної копалини з місць вилучення на визначені обліковою політикою склади продукції гірничого підприємства.

Визначений у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «первинна переробка» як вид господарської діяльності гірничого підприємства належить до термінів, звернення платників Рентної плати щодо застосування яких, для визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою, є найбільш поширеними та оскаржуваними в адміністративному порядку.

За результатами адміністративних оскаржень податкових консультацій щодо ідентифікації об’єкта оподаткування Рентною платою за сукупністю технологічних операцій первинної переробки корисної копалини Верховний Суд України ухвалою від 11 березня 2019 року у справі № 804/4526/18 підтвердив правомірність визначення податковим органом у індивідуальній податковій консультації від 10 травня 2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 визначення щебеню об’єктом оподаткування Рентною платою, незалежно від кількості стадій дроблення, а також висновок суду першої інстанції щодо операцій з «грохочення», які по суті є операціями з сортування уламків дроблених гірських порід за розміром (фракцією щебеню).

Таким чином, підтверджено правомірність визначення об’єктом оподаткування Рентною платою продукцію гірничого підприємства, що утворюється без обмеження при визначених у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу технологічних операціях збирання, дроблення або мелення, сушки, а також сортування.

Верховним Судом України підтримано позицію податкового органу, що згідно з п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу обсяг видобутих корисних
копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством, як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх
власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням. Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 Кодексу). При цьому у випадках відсутності реалізації видобутих корисних копалин або у разі необхідності для введення в цивільний обіг видобутих корисних копалин підданя таких видобутих корисних копалин технологічним операціям, які не передбачені первинною переробкою, наприклад, операціям з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, база оподаткування Рентною платою визначається за розрахунковою вартістю (п. 252.7 ст. 252 Кодексу).


С уважением Haha

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Monday, June 17, 2019 3:05:51 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

Al Shurshun пишет:
Уважаемые коллеги

ДФС не забывает пользователей недрами - плательщиков рентной платы Secret

на официальном сайте размещено письмо ДФС України від 03.06.2019 №17536/7/99-99-12-02-03-17 для территориальных органов
"Щодо особливостей визначення об’єкта та бази оподаткування рентною платою за користування надрами"
Цитата:
Rtfm
Скрытый текст
Державна фіскальна служба України, керуючись пп. 6-7 п. 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, надає та доручає довести до відома платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) особливості визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою у порядку, визначеному у ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Кодексом віднесено до об’єкта оподаткування Рентною платою видобуту корисну копалину, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, що приведена у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством. Водночас визначено, що об’єктом оподаткування Рентною платою слід вважати і обсяг видобутої корисної копалини, який, у тому числі утворюється в результаті виконання первинної переробки корисної копалини, що провадиться іншими, ніж платник Рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Оскільки при провадженні господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин може виникати більше ніж один об’єкт оподаткування Рентною платою, то у таких випадках платники Рентної плати ідентифікують об’єкти оподаткування Рентною платою – види видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування, який визначається платником Рентної плати самостійно у журналі обліку видобутих корисних копалин, з урахуванням самостійно затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (пп. 252.5, 252.19 ст. 252 Кодексу).

Платники Рентної плати самостійно визначають схеми руху видобутої корисної копалини, у тому числі й для передбаченої ст. 45 Кодексу України про надра процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировини як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу.

Проте платники Рентної плати звертаються до органів ДФС за наданням індивідуальних податкових консультацій щодо визначених у схемах руху видобутої корисної копалини переліку операцій, за яким мають
визначатись об’єкт та база оподаткування Рентною платою.

Переважна більшість звернень платників Рентної плати стосується ідентифікації технологічних операцій господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, по завершенню яких обліковується об’єкт оподаткування Рентною платою, а сума витрат, які понесені під час операцій за схемою руху видобутої корисної копалини, – бази оподаткування Рентною платою (п. 252.6 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей оподаткування Рентною платою охоплює технологічні процеси з добування та первинної переробки корисних копалин – природних мінеральних утворень органічного і неорганічного походження, у тому числі будь-які підземні води (п.п. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), термінологічно визначена у п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому саме схеми руху видобутої корисної копалини, що визначені за результатами процедури державної експертизи кондицій на мінеральну сировину як сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища при визначенні промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу, можуть передбачати економічну доцільність введення в цивільний обіг добутої корисної копалини без підданя такої добутої корисної копалини технологічним операціям з первинної переробки.

Попри те, що згідно з п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін добування корисних копалин визначено як сукупність технологічних операцій з вилучення та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню гірських порід або рудної сировини, що вміщує корисні копалини, платники Рентної плати при визначенні бази оподаткування Рентною платою не враховують витрати, понесені, зокрема, на технологічні операції з переміщення добутої корисної копалини з місць вилучення на визначені обліковою політикою склади продукції гірничого підприємства.

Визначений у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу термін «первинна переробка» як вид господарської діяльності гірничого підприємства належить до термінів, звернення платників Рентної плати щодо застосування яких, для визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою, є найбільш поширеними та оскаржуваними в адміністративному порядку.

За результатами адміністративних оскаржень податкових консультацій щодо ідентифікації об’єкта оподаткування Рентною платою за сукупністю технологічних операцій первинної переробки корисної копалини Верховний Суд України ухвалою від 11 березня 2019 року у справі № 804/4526/18 підтвердив правомірність визначення податковим органом у індивідуальній податковій консультації від 10 травня 2018 року № 2076/ІПК/04-36-12-22-22 визначення щебеню об’єктом оподаткування Рентною платою, незалежно від кількості стадій дроблення, а також висновок суду першої інстанції щодо операцій з «грохочення», які по суті є операціями з сортування уламків дроблених гірських порід за розміром (фракцією щебеню).

Таким чином, підтверджено правомірність визначення об’єктом оподаткування Рентною платою продукцію гірничого підприємства, що утворюється без обмеження при визначених у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу технологічних операціях збирання, дроблення або мелення, сушки, а також сортування.

Верховним Судом України підтримано позицію податкового органу, що згідно з п.п. 14.1.128 п. 14.1 ст. 14 Кодексу обсяг видобутих корисних
копалин (мінеральної сировини) – обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством, як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх
власником – суб’єктом господарювання економічної вигоди, пов’язаної з їх використанням. Базою оподаткування Рентною платою є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин, яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) (п. 252.6 ст. 252 Кодексу). При цьому у випадках відсутності реалізації видобутих корисних копалин або у разі необхідності для введення в цивільний обіг видобутих корисних копалин підданя таких видобутих корисних копалин технологічним операціям, які не передбачені первинною переробкою, наприклад, операціям з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, база оподаткування Рентною платою визначається за розрахунковою вартістю (п. 252.7 ст. 252 Кодексу).


С уважением Haha


Secret интересно, почему письмо не снабдили ссылкой на части 5-6 статьи 13 Закона Украины Про судоустрій і статус суддівRtfm
Цитата:
5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

6. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

которые в предыдущей редакции статьи были куда как четче Rtfm
Цитата:
4. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

5. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.


С уважением Haha




Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Saturday, June 29, 2019 9:41:01 AM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій имеем необычную по содержанию налоговую консультацию
"№2670/6/99-99-12-02-03-15/ІПК" пишет:

Податкова консультація

Про рентну плату
за користування надрами


Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що як власник спеціальних дозволів на користування надрами (далі – Дозвіл) є платником Рентної плати за об'єкти, розташовані на двох ділянках надр.

Оскільки Товариство у 2018 році виконало державну експертизу запасів корисних копалин (далі – Експертиза) у межах визначених у Дозволах ділянок надр, то Товариство запитує про правомірність застосування ним передбаченого п. 252.22 ст. 252 Кодексу для обчислення податкових зобов'язань з Рентної плати коригуючого коефіцієнта (далі – Коефіцієнт) у розмірі 0,7.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (далі — Держгеонадра) забезпечує виконання процедури Експертизи звітів про геологічне вивчення, у тому числі геолого–економічну оцінку запасів корисних копалин (ст. 45 Кодексу України про надра). Процедура Експертизи включає, зокрема, затвердження розроблених самостійно надрокористувачем або на його замовлення кондицій на мінеральну сировину для визначеної у Дозволі ділянки надр, як параметрів, що визначають сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо–геологічних та інших умов розробки родовища (далі – Кондиції), з дотриманням вимог Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів корисних копалин у надрах, затвердженого наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі – ДКЗ) від 07.12.2005 №300, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за № 65/11939 (далі – Положення).

Параметри Кондицій базуються на технологічній схемі господарської діяльності гірничого підприємства, яка охоплює технологічні операції з добування та первинної переробки (далі – Технологічна схема), що визначена надрокористувачем в техніко–економічному обґрунтуванні (далі – ТЕО) умов, при яких виробництво кондиційної товарної продукції гірничого підприємства (далі – Продукція) є можливим. ТЕО Кондицій розробляється відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 №432 (далі – Класифікація). Класифікацією визначено, що при відповідній визначеній надрокористувачем в ТЕО Технологічній схемі, необхідною умовою виробництва Продукції є використання таким гірничим підприємством запасів корисних копалин, визначеної у Дозволі ділянки надр категорії видобувних, тобто запас ах, ефективність використання яких при параметрах визначеного надрокористувачем ТЕО підтверджується величиною коефіцієнта рентабельності, який перевищує ставку рефінансування Національного банку України.

У Протоколі ДКЗ №4731 від 21.03.2019 (далі – Протокол) зафіксовано, що при обраній Товариством Технологічній схемі коефіцієнт рентабельності оцінено у розмірі 0,199. При цьому, поіменована у Протоколі як «рудопідготовка» сукупність операцій первинної переробки охоплює такі передбачені п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст 14 Кодексу операції як дроблення та сортування, включаючи такі його види як грохочення та «суха» магнітна сепарація.

Зауважимо, що у Протоколі не розкрита інформація про включення до техніко–економічних розрахунків виробничої собівартості Продукції витрат Товариства, що виникають при справлянні екологічного податку в частині скидів вод до водних об’єктів, зокрема, шахтних вод, які згідно з п.п. 2.3.1 п. 2.3 Протоколу належать до розсолів хлоридно–натрієвого типу, сильно агресивних до металів та несульфатостійких цементів, а також вод, що відкачуються з шахти та поступають у шламосховище, що є у власності іншого суб'єкта господарювання.

Необхідною умовою для застосування Коефіцієнта є підтвердження Держгеонадра виконання робіт з геологічного вивчення за кошти суб'єкта господарювання, що відображається у формі 3–гр.

Спеціальна форма обов'язкового відповідно до статті 45 Кодексу України про надра схвалення державним регулятором у особі Держгеонадра Кондицій та висновку державної Експертизи не встановлена, але дата внесення такім регулятором відповідних записів до Дозволу може вважатися датою такого схвалення, на підставі якого у надрокористувача виникає обов'язок дотримання Кондицій та застосування відповідних Коефіцієнтів, які встановлені Кодексом для відповідних умов використання надр.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Monday, July 01, 2019 7:09:01 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 929
Благодарностей: 494
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій имеем "продолжение" необычной по содержанию налоговой консультации
это продолжение посвящено вопросу определения набора операций именуемых «рудопідготовка»
"№2307/6/99-99-12-02-03-15/ІПК" пишет:

Податкова консультація

Про рентну плату
за користування надрами


Державна фіскальна служба України на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 по справі № 160/8064/18 за адміністративним позовом Товариства про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі Про рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин» від 27.04.2018 № 1938/6/99–99–12–03–04–15ЛПК, надану на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 у справі №804/5808/15 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі № 804/4033/17 про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладеної в листі «Про надання податкової консультації» від 28.04.2017 №9481/6/99–99–12–03–04–15, наданої на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.12.2015 №К/800/39931/15 про визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Державної фіскальної служби України, викладену листом «Про надання податкової консультації» від 09.04.2015 №7577/6/99–99–15–04–01–15, до звернення Товариства від 17.03.2015 № 52–06/2281 про надання індивідуальної податкової консультації щодо механізму обчислення рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство, посилаючись на п. 252.3 ст. 252 Кодексу поінформувало, що вважає об’єктом оподаткування Рентною платою обсяг видобутої корисної копалини, що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України.

Водночас, посилаючись на п. 252.5 та п. 252.19 ст. 252 Кодексу щодо визначення відповідного виду видобутої корисної копалини, обсяг якого самостійно обліковується платником, у тому числі відповідно до затверджених таким платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції, Товариство вважає, що об'єктом оподаткування Рентною платою є обсяг залізної руди.

Посилаючись на те, що за своїм Статутом Товариство належить до гірничозбагачувальних підприємств, Товариство звертає увагу, на те, що воно не тільки провадить «як добування та первинну переробку мінеральної сировини, так і наступні технологічні процеси підготовки залізорудної сировини для цілей металургії», але й «глибоке збагачення», що передбачає «технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції».

При цьому Товариство вважає, що «кінцевий продукт виробництва – концентрат залізної руди не можливо віднести до мінеральної сировини та визначити як об'єкт рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у відповідності до п. 252.3.1 ПКУ».

Державна фіскальна служба України при визначенні об’єкта та бази оподаткування Рентною платою для Товариства, що має спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин, врахувала висновок Вищого адміністративного Суду України про визнання корисних копалин, «що пройшли первинну переробку мінеральної сировини» об'єктом оподаткування Рентною платою для Товариства, а також того, що у Товариства вартість «добутої сировини – залізної руди» складається «з витрат на видобування та первинну переробку», і повідомляє про істотні технологічні операції із складу визначених п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу технологічних операцій первинної переробки, яким піддається «добута сировина – залізна руда».

У межах наданої Товариству ділянки надр взяті на державний облік запаси корисних копалин, класифіковані ж «бідні», із вмістом заліза до 35 відс., залізні руди, складені залізистими кварцитами – щільною гірською породою, утвореною зростанням дрібних кристалів таких двох мінеральних форм як кварц та магнетит. Останній, власне, і є мінералом заліза з власною часткою до 72 відсотків.

Господарська діяльність Товариства, у тому числі й господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX Кодексу, що, згідно з п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин, проходження яких відповідно до п. 252.19 ст. 252 Кодексу самостійно відображається платником у журналі обліку видобутих корисних копалин відповідно до затверджених таким платником схем руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу, спрямована як зазначено Товариством на підготовку «залізорудної сировини для цілей металургії».

Оскільки понад 60 відс. продукції Товариства споживається за межами України, якісні характеристики якої як «залізорудної сировини для цілей металургії» визначаються, у тому числі й за «Methodology and specifications guide. Iron Ore» (Platts, January 2019) або «Metal Bulletin Iron Ore Index. Methodology and price specifications» (Fastmarkets Metal Bulletin, December 2018), то для забезпечення дотримання таких якісних характеристик за Platts або Metal Bulletin, як вміст у продукті (продукції) заліза понад 56 відс. та переважаючий, понад 90 відс., у продукті (продукції) розмір уламків в інтервалі 6–10 міліметрів, Товариство затверджує:

(1) схеми руху видобутої корисної копалини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу, які згідно з п. 252.3 ст. 252 Кодексу використовуються для визначення об’єкта та бази оподаткування Рентною платою,

(2) перелік не наведених у зверненні технологічних операцій «глибокого збагачення», що забезпечують «технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції».

Таким чином для з’ясування фактичних об’єкта та бази оподаткування Рентною платою Товариства має бути застосоване визначення господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX Кодексу, що, згідно з п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Зокрема, при добуванні відбувається вилучення частини надр – тобто відокремлення механічно–вибуховими методами частини гірської породи від ЇЇ масиву (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Результатом (продуктом) технологічних операцій з добування є маса (обсяг уламків) гірської породи – залізистих кварцитів, яка за вмістом у ній заліза до 35 відс. не задовольняє якісним характеристикам «залізорудної сировини для цілей металургії» та потребує подальшої первинної переробки.

Залізисті кварцити – гірська порода, у зростаннях кристалів якої міститься мінерал магнетит, що більш ніж на 72 відс. складається із заліза. Оскільки переважаючий розмір кристалів мінералів в залізистих кварцитах є меншим одного міліметра, то для створення умов вилучення (виокремлення) корисних кристалів магнетиту необхідним є виконання технологічних операцій, які призведуть до відокремлення (розділення) кристалів різних мінералів у зростаннях залізистого кварциту.

Перелік технологічних операцій, які забезпечують відокремлення (розділення) кристалів різних мінералів у зростаннях залізистого кварциту, визначений у складі операцій з первинної переробки (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а саме – «дроблення або мелення». Позиція щодо включення до операцій з первинної переробки будь-якої кількості послідовних операцій з дроблення підтверджена висновком Верховного Суду України від 12 березня 2019 року у справі №804/4526/18 щодо визначення об’єкта оподаткування Рентною платою.

Результатом (продуктом) технологічних операцій з дроблення або мелення як одного з видів подрібнення зростання мінералів у гірській породі є маса механічної суміші відокремлених один від одного кристалів мінералів, зокрема, кварцу та магнетиту, які переважно й складають залізисті кварцити. При цьому в механічній суміші відокремлених один від одного кристалів мінералів, зокрема, кварцу та магнетиту, тільки останній за вмістом заліза понад 56 відс. задовольняє якісним характеристикам «залізорудної сировини для цілей металургії».

Технологічні операції із сортування, які включені до переліку операцій первинної переробки згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, переважно застосовуються для розподілу механічної суміші кристалів мінералів за однією або кількома відмінними ознаками таких мінералів у суміші. У випадку застосування технологічної операції із сортування до механічної суміші кристалів мінералів, що утворилися в результаті технологічних операцій з «дроблення або мелення» залізистих кварцитів, де в суміші питома вага магнетиту – 5,2 грами на кубічний сантиметр майже у 2 рази перевищує питому вагу кварцу – 2,65 грами на кубічний сантиметр, такою відмінною ознакою для технологічної операції із сортування може стати саме питома вага вказаних мінералів.

Одним із результатів застосування технологічної операції із сортування механічної суміші мінералів, що утворилася в результаті технологічних операцій з «дроблення або мелення» залізистих кварцитів, за самостійно визначеною платником при затвердженні кондицій на мінеральну сировину родовища технологічно ефективною відмінною ознакою мінералів буде продукт сортування вказаної суміші, що в залежності від якості операцій з сортування складатиметься переважно із відсортованих із суміші уламків кристалів магнетиту, який може бути взятий Товариством на облік як за якісними характеристиками «залізорудної сировини для цілей металургії» за вмістом заліза, так і за обсягом (кількістю) продукту, що обліковується для залучення його в «технологічний комплекс заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції», яка відповідатиме якісним вимогам за розміром уламків продукту, «для цілей металургії».

При цьому згідно з висновком Верховного Суду України від 12 березня 2019 року у справі №804/4526/18, об'єктом оподаткування Рентною платою вважається обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством, як запаси – активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником – суб'єктом господарювання економічної вигоди, пов'язаної з їх використанням. У разі використання Товариством товарної продукції гірничого підприємства виключно для обслуговування виробництва, зокрема, не визначеного у зверненні «технологічного комплексу заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції... для цілей металургії», вартість такої продукції визначається Товариством за розрахунковим методом у порядку визначеному пп. 252.9–252.16 ст. 252 Кодексу.

Обліковані Товариством продукти, що є результатами не визначеного у зверненні «технологічного комплексу заходів щодо виготовлення якісно іншої продукції ... для цілей металургії», крім продуктів, приналежність яких до продуктів первинної переробки в розумінні п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та супутніх корисних копалин, наприклад, у якості наповнювачів бетонів, розкрито у цій індивідуальній податковій консультації, не можуть вважатися об'єктом оподаткування Рентною платою.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).


С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета


Вы не можете создавать новые темы в этом форуме.
Вы не можете отвечать в этом форуме.
Вы не можете удалять Ваши сообщения в этом форуме.
Вы не можете редактировать Ваши сообщения в этом форуме.
Вы не можете создавать опросы в этом форуме.
Вы не можете голосовать в этом форуме.

Главный форум RSS : RSS

Бухгалтер 911
Движок Yet Another Forum.net версии 1.9.1.6 (NET v4.0) - 11/14/2007

Copyright © Aiwan. Kolobok smiles Copyright © Just Cuz