Места розничной торговли не могут относиться к местам хранения

   Ухвала ВАСУ від 17.02.2014 № К/9991/2345/11
   
   На думку ВАСУ, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні вносити до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі — Єдиний реєстр) тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
   
   Тим паче, що тютюнові вироби були виявлені контролюючим органом в магазині, тобто в місці роздрібної торгівлі, внесення якого до Єдиного реєстру законодавством не передбачено.
   
   Зокрема, Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі — Закон № 481) чітко розрізняє поняття «місце зберігання» та «місце торгівлі», і ці поняття не є тотожними. А тому місця роздрібної торгівлі не можуть відноситись до місць зберігання.
   
   Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце торгівлі — місце реалізації товарів, у т. ч. на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів — без обмеження площі, для алкогольних напоїв — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
   
   У свою чергу, місце зберігання — місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру.
   
   У зв’язку з цим застосування податківцями фінансових санкцій за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, визнано судом неправомірним.