Налогообложение финансовых учреждений в ответах ГФСУ

   Доброю традицією стало для ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведення сеансів "гарячої лінії". Так днями, заступник начальника ДПІ Людмила Демченко під час чергового сеансу телефонного зв’язку "гаряча лінія" роз’яснювала платникам податків про головні аспекти оподаткування фінансових установ.
   
   З переліком питань та відповідей, що прозвучали, Ви можете ознайомитися нижче.
   
   Людмило Дмитрівно, скажіть будь-ласка, як банківська установа повинна оподатковувати податком на додану вартість операції з продажу заставного майна, взятого на баланс банку та отриманого в якості погашення заборгованості за кредитом від фізичних осіб?
   
   Відповідь: Нагадаю, що відповідно до норм статті 185 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.
   
   База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України).
   
   Водночас згідно з пунктом 197.12 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
   
   Отже, банк - платник ПДВ при постачанні (продажу, відчуженні іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб’єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку), повинен врахувати наступне:
   
   якщо на таке майно було звернено стягнення (тобто вживаються відповідні заходи) і зазначене майно перебуває на момент такого постачання у заставі, постачання такого майна здійснюється із застосуванням пільги, передбаченої пунктом 197.12 статті 197 Податкового кодексу України;
   
   якщо в результаті звернення стягнення на майно банк набуває права власності на заставлене майно (застава, у тому числі іпотека, припиняється), то операції з подальшого постачання майна, власність на яке банк набув в результаті припинення договору застави (іпотеки), здійснюється у загальному порядку, виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового кодексу України), відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
   
   Скажіть, будь-ласка, як в податковому обліку банківської установи відображаються витрати, пов’язані з придбанням заготовок платіжних карток?
   
   Відповідь: Порядок витрат та порядок їх визнання визначено статтями 138 – 143 Податкового кодексу України.
   
   Згідно з підпунктами «є» та «ж» підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до витрат банківських установ, окрім витрат, перелічених у підпунктах «а» - «е» цього підпункту, відносяться інші витрати, прямо пов’язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг, та інші витрати, передбачені розділом ІІІ Податкового кодексу України.
   
   Нагадую, що витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.
   
   Разом з тим, згідно з пунктом 138.3 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
   
   Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
   
   Постановою Правління Національного банку України від 08.04.05 року № 123 затверджено Правила бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України, главою 2 яких визначено облік заготовок платіжних карток, персоніфікованих платіжних карток та конвертів з ПІН-кодами.
   
   З урахуванням зазначеного, витрати банківської установи, пов’язані з придбанням заготовок платіжних карток, визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з Правилами бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України.
   
   Який порядок відшкодування небанківськими фінансовими установами за рахунок страхового резерву сум безнадійної заборгованості кредитора, що виникла внаслідок невиконання зобов’язань по цінних паперах?
   
   Відповідь: Відповідно до підпункту 159.3.2 пункту 159.3 статті 159 Податкового кодексу України заборгованість кредитора, що виникла внаслідок невиконання зобов’язань по векселю, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання платника по векселю у встановленому законодавством порядку банкрутом.
   
   Заборгованість кредитора по боргових цінних паперах (крім векселів), що виникла внаслідок невиконання емітентами своїх зобов’язань, відшкодовується за рахунок страхового резерву після визнання емітента банкрутом у порядку, встановленому чинним законодавством.
   
   Заборгованість фінансової установи від володіння акціями та іншими пайовими цінними паперами, емітенти яких визнані банкрутами та за якими скасована державна реєстрація випуску (емісії) таких цінних паперів, відшкодовується за рахунок страхового резерву після оприлюднення рішення про скасування випуску (емісії) цінних паперів відповідними органами за умови, що договори на придбання таких цінних паперів або внески до статутного капіталу було здійснено фінансовою установою до моменту оголошення інформації про скасування реєстрації випуску (емісії).
   
   У разі якщо кредитор у наступних податкових періодах здійснює продаж або відчужує іншим способом за відповідну компенсацію цінні папери, заборгованість за якими була попередньо відшкодована за рахунок страхового резерву, або отримує будь-які суми коштів як компенсацію їх вартості, сума отриманих (нарахованих) доходів включається до складу доходів кредитора за наслідками відповідного податкового періоду, в якому відбувся такий продаж (відчуження).
   
   Яким чином здійснюється формування страхових резервів банками та небанківськими фінансовими установами?
   
   Відповідь: Нормами статті 159 Податкового кодексу України банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, формують резерви для відшкодування можливих втрат за всіма видами кредитних операцій (за винятком позабалансових, крім гарантій) коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, придбаними цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю), іншими активними банківськими операціями згідно із законодавством, включаючи нараховані за всіма цими операціями проценти та комісії.
   
   Для цілей цього підпункту під комісією розуміються платежі, що сплачені фінансовій установі за здійснення операцій з кредитами, цінними паперами та іншими активними банківськими операціями.
   
   Страховий резерв формується та списується банком самостійно в розмірі та порядку, передбаченими методикою, яка визначається для банків Національним банком України, а для небанківських фінансових установ - національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до повноважень та включається до складу витрат.
   
   Слід врахувати, що згідно з підпунктом 159.2.2 пункту 159.2 статті 159 Податкового кодексу України розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати, зокрема, для небанківських фінансових установ - розміру, що встановлюється відповідними законами про відповідну небанківську фінансову установу, але не більше 10 відсотків суми боргових вимог, а саме: сукупних зобов’язань дебіторів такої небанківської фінансової установи на останній робочий день звітного податкового періоду. До суми зазначеної заборгованості не включаються зобов’язання дебіторів, які виникають під час здійснення операцій, що не включаються до основної діяльності фінансових установ. Під терміном «основна діяльність» слід розуміти операції, визначені відповідними статтями законів про небанківські фінансові установи.
   
   У разі якщо за результатами звітного податкового періоду сукупний розмір страхового резерву, сформованого згідно з підпунктами 159.2.1 і 159.2.2 пункту 159.2 статті 159 Податкового кодексу України, зменшився (крім випадків його зменшення внаслідок відшкодування банком безнадійної заборгованості позичальника в установленому законодавством порядку за рахунок страхового резерву кредитора та зменшення нормативу формування резерву згідно із законодавством), надлишкова сума страхового резерву, яка включена до витрат, спрямовується на збільшення доходу банку за результатами такого звітного періоду.
   
   Роз’ясніть, будь-ласка, яку несуть відповідальність банківські установи за неповідомлення органів доходів і зборів про відкриття або закриття рахунків платників податків?
   
   Відповідь: Обов’язок щодо повідомлення банками та іншими фінансовими установами та надсилання повідомлення про відкриття або закриття рахунка платників податків – юридичних осіб, у тому числі відкритих через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятих фізичних осіб до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунка (включаючи день відкриття/закриття) встановлено статтею 69 Податкового кодексу України.
   
   У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
   
   У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені пунктом 69.2 статті 69 Податкового кодексу України, не пізніше наступного робочого дня з дня відкриття/закриття рахунка (включаючи день відкриття/закриття)
   
   Разом з тим, відповідно до пункту 118.1 статті 118 Податкового кодексу України неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 Податкового кодексу України строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
   
   Людмило Дмитрівно, які види безнадійної заборгованості можуть бути списані банками за рахунок страхового резерву та чи необхідно збільшувати доходи, у разі погашення боржником списаної заборгованості?
   
   Відповідь: Згідно з нормами статті 159 Податкового кодексу України за рахунок створеного страхового резерву банк відшкодовує заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до методики, встановленої Національним банком України. Порядок відшкодування безнадійної заборгованості за рахунок страхових резервів для банків встановлюється Національним банком України за погодженням із Міністерством фінансів України.
   
   Національний банк України відповідно до зазначених норм Податкового кодексу України встановив Методику визначення безнадійною заборгованості за активними банківськими операціями та постановою Правління Національного банку України від 01.06.11 року № 172, затвердив Порядок відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву. Згідно з пунктом 7 Порядку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог банку до позичальника/контрагента. Банк зобов’язаний продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості.
   
   Якщо дебітор повністю або частково погашає безнадійну заборгованість, попередньо відшкодовану за рахунок страхового резерву, кредитор збільшує дохід на суму компенсації, отриманої від дебітора, у податковий період, протягом якого відбулося повернення зазначеної заборгованості або її частини.
   
   Таким чином, керуючись нормами підпункту 159.4.1 пункту 159.4 статті 159 Податкового кодексу України, банки згідно з Порядком мають право списувати за рахунок страхового резерву заборгованість, яка визначена безнадійною відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, у тому числі і у разі її невідповідності визначеним у підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ознакам, без віднесення в подальшому цього страхового резерву на дохід платника податків.
   
   Поряд з цим, у разі погашення безнадійної заборгованості, відшкодованої (списаної) за рахунок страхового резерву, банки повинні збільшити свої доходи на суму компенсації, одержаної від боржника або від відчуження об’єкта застави, та відповідно сплатити податок на прибуток.