08.10.14
Печатать
Налоговая реформа должна помочь бизнесу и вывести его из тени - Игорь Белоус
Війна на Сході, яка була нав'язана Україні, не може бути приводом для того, щоб відкладати економічні реформи. Однією з найважливіших є реформа оподаткування. Про те, яким чином реформуватиметься податкова система, як і з якою метою будуть змінюватися правила гри на українському ринку, Укрінформу розповів голова Державної фіскальної служби України Ігор Білоус.
- Верховна Рада України так і не змогла внести в порядок денний розгляд ініціатив Уряду щодо реформування податкової системи. Що відбувається зараз?
- Іде робота з підготовки законопроектів до повторного внесення в Раду. Уряд вивчає найбільш критичні зауваження бізнесу. Тривають зустрічі й консультації зі спілками підприємців, з бізнес-асоціаціями, з експертами. В Мінфіні продовжують працювати робочі групи з окремих напрямків податкової реформи. Зокрема, обговорюється застосування тих компенсаційних заходів, які найбільше непокоять підприємців, запровадження запобіжників проти нових схем ухилення від оподаткування, а також деякі обмеження на обрахування валових витрат великих і середніх підприємств - платників податку на прибуток.
Утім, ідея, закладена в ці законопроекти, залишається незмінною - це спрощення податкової системи, зменшення ставок, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, виведення економіки з тіні. За підсумками обговорення ми внесемо в парламент оновлену концепцію податкової реформи, яка, сподіваюсь, не викликатиме спротиву з боку легального бізнесу.
- Серед урядових пропозицій чи не найбільшої критики зазнала ідея щодо введення додаткового акцизного податку - 5% на роздрібну торгівлю паливом, пивом, тютюновою та алкогольною продукцією. Чи буде уряд наполягати на збереженні такої норми?
- Це якраз той випадок, коли бізнес потребує додаткових роз'яснень. По-перше, ставка акцизного податку становитиме не 5%, а до 5%, тобто, це може бути й 1%. Визначати розмір ставки будуть місцеві органи влади, які можуть, у разі потреби, встановити і нульову ставку збору або диференційовану ставку для окремих груп підакцизних товарів. Уряд не нав'язує органам місцевого самоврядування модель поведінки, а лише пропонує механізм поповнення місцевих бюджетів.
Водночас, у підприємців виникають цілком аргументовані побоювання «тінізації» торгівлі підакцизними товарами, особливо у сфері малого бізнесу. Хочу зазначити - ми не зацікавлені в міграції окремих секторів економіки в тінь, та не маємо наміру погіршувати конкурентні умови для легального бізнесу. Можливо, окремі позиції законопроекту зазнають змін.
- Ще одна резонансна пропозиція, яка викликала питання - це розширення бази оподаткування нерухомості, включаючи скасування неоподатковуваного мінімуму площі квартир і будинків. Що буде з нею?
- Як і в ситуації з акцизним податком, ставку та будь-які пільги з оподаткування нерухомості будуть встановлювати органи місцевого самоврядування. Вони, зокрема, зможуть самостійно вводити неоподатковувані мінімуми площі, а також знижувати ставку оподаткування нерухомості, бо зазначені у законопроекті 2% - це верхня межа. При цьому місцеві органи влади будуть виходити із забезпеченості житлом мешканців конкретного населеного пункту, характеру забудови (багатоквартирні будинки, окремі будинки), платоспроможності населення даного регіону. Це те, що неможливо робити з Києва. Тож уряд не нав'язує місцевим органам влади конкретні ставки податку на нерухомість, обсяги житлової площі, що не підлягатиме оподаткуванню, але надає правовий інструмент для збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів.
- Наскільки рішучим є запропоноване урядом скорочення кількості податків?
- Для країни з потужною економікою і в умовах миру - таке скорочення, можливо, й не було б надто рішучим. А для поточної економічної ситуації в Україні - це максимальний радикалізм, який ми сьогодні можемо собі дозволити. Економіка виснажена попереднім режимом, у Донецькій та Луганській областях ведуться військові дії, інфраструктуру регіону зруйновано. Водночас у держави є соціальні зобов'язання, є пенсіонери, є інші витрати. За таких умов ми можемо відмовитися лише від найменш ефективних податків. Пропонуємо зменшити їхнє число з 22 до 9. Буде скасовано 6 спеціальних податків і зборів, які сумарно генерують 2% доходів державного бюджету. Тобто це - малоефективні податки, які, тим не менше, потребують окремого адміністрування. Ще 13 податків і зборів пропонуємо об'єднати в 5. Але навіть таке скорочення - однозначний позитив для підприємств, адже в результаті зменшиться навантаження на бухгалтерії, поменшає платежів, звітів, перевірок бізнесу, скоротяться й витрати на облік податків.
- Які серед податкових ініціатив ДФС, включених в урядові законопроекти, є найбільш, на Ваш погляд, важливими?
- Таких є чимало. Це і податковий компроміс, який мав би стати стартовим майданчиком для початку реформування податкової системи. Це і зміни в оподаткуванні прибутку, що радикально спростить обрахування податку та обмежить суб'єктивізм податкових інспекторів у визначенні бази оподаткування. Це й детінізація доходів громадян, подолання корупції, декриміналізація податку на додану вартість, підтримка малого й середнього бізнесу. Особисто я буду боротися за кожну нашу ініціативу. Адже саме ці реформи потягнуть за собою незворотній процес змін в інших секторах економіки.
Наприклад, ми одним пакетом подали пропозиції з реформування єдиного соціального внеску (ЄСВ), обмеження готівкового обігу, запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, добровільного разового декларування майна та податкової амністії для громадян.
Спинюсь докладніше на реформуванні ЄСВ. До речі, у попередні роки і від бізнесу, і від громадськості неодноразово надходили вимоги зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці через зниження діючої ставки ЄСВ. Сьогодні ми нарешті маємо шанс втілити ці вимоги.
- А чому йдеться про зменшення навантаження на зарплату через реформу єдиного соціального внеску, а не шляхом зниження оподаткування прибутку фізичних осіб?
- У зарплатних податках частка єдиного соціального внеску, що стягується з працедавця, є набагато більшою, порівняно з податком на доходи, який сплачує працівник. Саме тому реформу ЄСВ ми розглядаємо як одну з ключових складових пакету податкових змін, що разом здатні вивести всю економіку з тіні.
Сьогодні податкове навантаження на зарплатні доходи в Україні є найбільшим у Європі. Якщо в Євросоюзі зарплата в середньому оподатковується за сумарною ставкою 36,1%, то у нас (ЄСВ плюс податок на доходи фізосіб) - більш як 50%. Наслідком цього є міграція заробітної плати у «сутінки».
Нині 70%-80% бізнесу або доплачує, або повністю платить працівникам зарплату в конвертах. За нашими підрахунками, щомісячні тіньові доплати складають від 20 до 50 млрд грн. Це породжує чорний ринок готівки, який ніхто не контролює, його не здатний відстежити Національний банк. Саме з цих грошей платяться хабарі. Більш того, масова конвертація тіньових грошей у долари, під приводом панічних настроїв, здатна стрімко «обвалити» гривню. Урядовий законопроект «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» пропонує достатній набір інструментів для легалізації зарплат.
- Що ж має спонукати підприємця, який багато років вдавався до видачі зарплати в конверті, відмовитися від цієї практики?
- Головна наша ідея, що знайшла підтримку уряду - значне, у 2,5 рази, скорочення податкового навантаження на ту частину зарплати, яку чимало працедавців виводили з готівкового обігу і роздавали в конвертах. Такий порядок обрахування ЄСВ сприятиме не тільки детінізації зарплати, а й її зростанню. Адже чим вищою буде легальна оплата праці найманого працівника, тим меншою виявиться усереднена ставка ЄСВ на всю суму зарплати. Уряд також підтримав нашу пропозицію не підвищувати діючі ставки податку на доходи фізичних осіб - 15% і 17%. За прогресивною шкалою будуть оподатковуватися лише великі за обсягом пасивні доходи - від 500 тис. грн на рік (більш як 410 мінімальних зарплат).
- Але роботодавець, вручаючи своєму працівникові частину зарплати в конверті, взагалі не платить з неї соціальний внесок. Ви впевнені, що пропозиція сплатити 15% з цієї частки зарплати буде для топ-менеджера підприємства достатнім «пряником»?
- Він не здійснює легальні платежі до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, але платить тіньовий податок, причому чималий. Він, з урахуванням усіх витрат на конвертацію та послуги з охорони, зберігання й транспортування готівки, складає в середньому 18% від суми «конвертованої» зарплати. Ми пропонуємо сплатити менше, а крім цього - спокійну, легальну роботу без остраху застосування штрафних санкцій.
- Штрафні санкції - це «батіг» для тих, кому не подобаються «пряники»?
- Одночасно зі зменшенням податкового тиску на зарплату ми пропонуємо посилити фінансові санкції до тих, хто не захоче працювати легально. Передбачено штрафи за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, за оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним завдань протягом повного робочого дня, за незаконне звільнення працівника з роботи та інші порушення законодавства про працю. Збільшуються в 1,3-2 рази розміри штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ, порушення при поданні звітності щодо ЄСВ, за подання недостовірних відомостей, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
- Що таке «непрямий метод контролю» доходів?
- Ідеться про контроль відповідності фактичних витрат громадян на придбання активів, насамперед вартісних, їхнім реальним доходам. Це - дієвий інструмент посилення боротьби з корупцією та тіньовою економікою, яким ми доповнюємо легалізацію зарплат через реформу ЄСВ. Цей механізм застосовується у багатьох країнах із розвиненою економікою, він зарекомендував себе як ефективний засіб протидії тінізації доходів та боротьби з хабарами.
Податкові органи як правило, зосереджуються на контролі придбання достатньо вартісних активів - таких як автомобілі, нерухомість, цінні папери, дорогі прикраси. Тобто, суб'єктами контролю стають люди небідні. Очевидно, й ми почнемо з найбагатших людей за версією Forbes-Україна та переліку інших публічних осіб, включаючи чиновників на високих посадах.
- Але ж суб'єктом такого контролю може стати будь-хто із громадян, хто раніше отримував зарплату в конверті, і тепер має певні цінності та заощадження?
- Усім громадянам, у тому числі й тим, хто отримував зарплати в конвертах, ми запропонуємо добровільне разове декларування грошових коштів, цінних паперів, нерухомого й рухомого майна тощо. Це й стане початковим кроком до введення непрямого методу контролю сплати податків. У так званій «нульовій» декларації непотрібно зазначати джерела походження об'єктів декларування, але обов'язково треба буде документально підтвердити наявність задекларованих активів, у тому числі коштів у національній та іноземній валюті, як у готівковій, так і в безготівковій формі. Важливо: якщо декларуватиметься готівка у сумі, еквівалентній 200 тисяч грн і більше, вона неодмінно має бути внесена на банківські рахунки.
Разове «нульове» декларування майна насамперед важливе для тих осіб, які сьогодні не можуть повною мірою офіційно підтвердити джерела власних доходів, за які набуто майно. Водночас, добровільно задекларувавши свій майновий стан, вони будуть звільнені від відповідальності за колишні порушення податкового чи валютного законодавства.
- Тобто, це - своєрідна амністія для громадян?
- Так, податкова амністія для фізичних осіб. Із зазначених у «нульовій» декларації доходів, з яких свого часу не були сплачені податки і збори, не треба буде платити жодних додаткових платежів. Подання «нульової» декларації дозволить встановити точку відліку активів громадян на момент введення непрямого методу контролю сплати податків. Усі, хто захоче легалізувати свої заощадження, зможуть це зробити.
Отже механізму контролю видатків не варто боятися. Практика його застосування в інших країнах засвідчила, що остерігатися легалізації доходів варто лише тим, хто ухиляється від сплати податків, хабарникам та крадіям. Запровадити непрямій контроль в Україні раніше заважав брак політичної волі. Сьогодні ми маємо достатньо волі для рішучого наступу на корупцію та тіньовий бізнес, і розраховуємо на активну підтримку громадянського суспільства.
- Згадані заходи спрямовані на скорочення обігу готівки. Але вже зараз готівкові розрахунки обмежені сумою 150 тис. гривень на день. Ви пропонуєте подальші обмеження?
- Так. Чинні добові ліміти на готівкові операції у 150 тис. грн. себе вичерпали, вони лише стимулюють тіньовий ринок. Частка готівкових розрахунків тільки за офіційними даними складає 40%, а за неофіційними - перевищує 50%. Це відкидає Україну до числа найвідсталіших країн Європи за рівнем готівки в обігу. Ми пропонуємо обмежити готівкові операції сумою у 15 мінімальних заробітних плат, на сьогодні це - 18,3 тис. гривень.
- На які результати від імплементації цих ініціатив може розраховувати українське суспільство?
- По-перше, матимемо легальну зарплату. Не зразу, але за рік ми виведемо доходи наших громадян із тіні. Практика доплат у «конвертах» стане невигідною, а покарання за порушення - суворим і невідворотним. Разом з тим, стимулюватиметься зростання реальних зарплат.
По-друге, обмеження готівкових операцій та контроль за витратами чиновників скоротять ринок чорної готівки, тіньові готівкові операції стануть небезпечними. Хабар горітиме в руках хабарника, ним буде неможливо скористатися. У підприємців не буде ані потреби, ані можливості приховувати товар для збуту поза обліком. Таким чином, тіньова економіка поступово попрямує до «світла».
У результаті десятки мільярдів гривень додатково будуть спрямовані у банківську систему. Банки при цьому зможуть у 2-3 рази збільшити ліквідність. Банківська система відновить довіру клієнтів, а Нацбанк забезпечить довіру до гривні. Зрештою, ці заходи стабілізують фінансову систему країни. Ринок запрацює в усіх секторах. Зменшиться ставка рефінансування, почнеться поступове зниження кредитних ставок, тож нарешті гроші підуть в економіку, зросте виробництво. Завдяки зменшенню ціни кредитних ресурсів знизиться кінцева вартість товарів і послуг, а внаслідок збільшення пропозиції посилиться конкуренція. У підсумку матимемо пристойні зарплати та більше якісних товарів і послуг за цілком прийнятними цінами.
- Звучить добре. Але у такому разі у Вас не повинно бути опонентів. Чому ж лунає так багато критики щодо запропонованих податкових змін?
- По-перше, є чимало слушних критичних зауважень, які неодмінно треба врахувати в оновленій версії законопроектів. По-друге, далеко не всі критики можуть розгледіти в цих документах кінцевий результат реформ.
Але є в нас і затяті опоненти, чиї інтереси зачіпатимуть як майбутні зміни, так і поточна діяльність ДФС. Серед них - ініціатори тіньових схем формування фіктивного податкового кредиту та неправомірного відшкодування ПДВ, бо вже наступного року такі схеми стануть історією. Нам опонуватимуть люди, які втратять можливість отримувати «ліві» заробітки, брати хабарі та «відкати». Фіскальній службі будуть мститися ті, хто утримував десятки ліквідованих нами конвертаційних центрів, включаючи їхній «дах» у деяких правоохоронних органах. Нам не будуть плескати в долоні суб'єкти тіньових ринків виробництва та збуту підакцизних товарів, з якими ми вели і продовжуємо вести боротьбу для підтримки легального бізнесу.
Едуард Солодовник, Київ
- Верховна Рада України так і не змогла внести в порядок денний розгляд ініціатив Уряду щодо реформування податкової системи. Що відбувається зараз?
- Іде робота з підготовки законопроектів до повторного внесення в Раду. Уряд вивчає найбільш критичні зауваження бізнесу. Тривають зустрічі й консультації зі спілками підприємців, з бізнес-асоціаціями, з експертами. В Мінфіні продовжують працювати робочі групи з окремих напрямків податкової реформи. Зокрема, обговорюється застосування тих компенсаційних заходів, які найбільше непокоять підприємців, запровадження запобіжників проти нових схем ухилення від оподаткування, а також деякі обмеження на обрахування валових витрат великих і середніх підприємств - платників податку на прибуток.
Утім, ідея, закладена в ці законопроекти, залишається незмінною - це спрощення податкової системи, зменшення ставок, створення сприятливих умов для ведення бізнесу, виведення економіки з тіні. За підсумками обговорення ми внесемо в парламент оновлену концепцію податкової реформи, яка, сподіваюсь, не викликатиме спротиву з боку легального бізнесу.
- Серед урядових пропозицій чи не найбільшої критики зазнала ідея щодо введення додаткового акцизного податку - 5% на роздрібну торгівлю паливом, пивом, тютюновою та алкогольною продукцією. Чи буде уряд наполягати на збереженні такої норми?
- Це якраз той випадок, коли бізнес потребує додаткових роз'яснень. По-перше, ставка акцизного податку становитиме не 5%, а до 5%, тобто, це може бути й 1%. Визначати розмір ставки будуть місцеві органи влади, які можуть, у разі потреби, встановити і нульову ставку збору або диференційовану ставку для окремих груп підакцизних товарів. Уряд не нав'язує органам місцевого самоврядування модель поведінки, а лише пропонує механізм поповнення місцевих бюджетів.
Водночас, у підприємців виникають цілком аргументовані побоювання «тінізації» торгівлі підакцизними товарами, особливо у сфері малого бізнесу. Хочу зазначити - ми не зацікавлені в міграції окремих секторів економіки в тінь, та не маємо наміру погіршувати конкурентні умови для легального бізнесу. Можливо, окремі позиції законопроекту зазнають змін.
- Ще одна резонансна пропозиція, яка викликала питання - це розширення бази оподаткування нерухомості, включаючи скасування неоподатковуваного мінімуму площі квартир і будинків. Що буде з нею?
- Як і в ситуації з акцизним податком, ставку та будь-які пільги з оподаткування нерухомості будуть встановлювати органи місцевого самоврядування. Вони, зокрема, зможуть самостійно вводити неоподатковувані мінімуми площі, а також знижувати ставку оподаткування нерухомості, бо зазначені у законопроекті 2% - це верхня межа. При цьому місцеві органи влади будуть виходити із забезпеченості житлом мешканців конкретного населеного пункту, характеру забудови (багатоквартирні будинки, окремі будинки), платоспроможності населення даного регіону. Це те, що неможливо робити з Києва. Тож уряд не нав'язує місцевим органам влади конкретні ставки податку на нерухомість, обсяги житлової площі, що не підлягатиме оподаткуванню, але надає правовий інструмент для збільшення ресурсної бази місцевих бюджетів.
- Наскільки рішучим є запропоноване урядом скорочення кількості податків?
- Для країни з потужною економікою і в умовах миру - таке скорочення, можливо, й не було б надто рішучим. А для поточної економічної ситуації в Україні - це максимальний радикалізм, який ми сьогодні можемо собі дозволити. Економіка виснажена попереднім режимом, у Донецькій та Луганській областях ведуться військові дії, інфраструктуру регіону зруйновано. Водночас у держави є соціальні зобов'язання, є пенсіонери, є інші витрати. За таких умов ми можемо відмовитися лише від найменш ефективних податків. Пропонуємо зменшити їхнє число з 22 до 9. Буде скасовано 6 спеціальних податків і зборів, які сумарно генерують 2% доходів державного бюджету. Тобто це - малоефективні податки, які, тим не менше, потребують окремого адміністрування. Ще 13 податків і зборів пропонуємо об'єднати в 5. Але навіть таке скорочення - однозначний позитив для підприємств, адже в результаті зменшиться навантаження на бухгалтерії, поменшає платежів, звітів, перевірок бізнесу, скоротяться й витрати на облік податків.
- Які серед податкових ініціатив ДФС, включених в урядові законопроекти, є найбільш, на Ваш погляд, важливими?
- Таких є чимало. Це і податковий компроміс, який мав би стати стартовим майданчиком для початку реформування податкової системи. Це і зміни в оподаткуванні прибутку, що радикально спростить обрахування податку та обмежить суб'єктивізм податкових інспекторів у визначенні бази оподаткування. Це й детінізація доходів громадян, подолання корупції, декриміналізація податку на додану вартість, підтримка малого й середнього бізнесу. Особисто я буду боротися за кожну нашу ініціативу. Адже саме ці реформи потягнуть за собою незворотній процес змін в інших секторах економіки.
Наприклад, ми одним пакетом подали пропозиції з реформування єдиного соціального внеску (ЄСВ), обмеження готівкового обігу, запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, добровільного разового декларування майна та податкової амністії для громадян.
Спинюсь докладніше на реформуванні ЄСВ. До речі, у попередні роки і від бізнесу, і від громадськості неодноразово надходили вимоги зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці через зниження діючої ставки ЄСВ. Сьогодні ми нарешті маємо шанс втілити ці вимоги.
- А чому йдеться про зменшення навантаження на зарплату через реформу єдиного соціального внеску, а не шляхом зниження оподаткування прибутку фізичних осіб?
- У зарплатних податках частка єдиного соціального внеску, що стягується з працедавця, є набагато більшою, порівняно з податком на доходи, який сплачує працівник. Саме тому реформу ЄСВ ми розглядаємо як одну з ключових складових пакету податкових змін, що разом здатні вивести всю економіку з тіні.
Сьогодні податкове навантаження на зарплатні доходи в Україні є найбільшим у Європі. Якщо в Євросоюзі зарплата в середньому оподатковується за сумарною ставкою 36,1%, то у нас (ЄСВ плюс податок на доходи фізосіб) - більш як 50%. Наслідком цього є міграція заробітної плати у «сутінки».
Нині 70%-80% бізнесу або доплачує, або повністю платить працівникам зарплату в конвертах. За нашими підрахунками, щомісячні тіньові доплати складають від 20 до 50 млрд грн. Це породжує чорний ринок готівки, який ніхто не контролює, його не здатний відстежити Національний банк. Саме з цих грошей платяться хабарі. Більш того, масова конвертація тіньових грошей у долари, під приводом панічних настроїв, здатна стрімко «обвалити» гривню. Урядовий законопроект «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» пропонує достатній набір інструментів для легалізації зарплат.
- Що ж має спонукати підприємця, який багато років вдавався до видачі зарплати в конверті, відмовитися від цієї практики?
- Головна наша ідея, що знайшла підтримку уряду - значне, у 2,5 рази, скорочення податкового навантаження на ту частину зарплати, яку чимало працедавців виводили з готівкового обігу і роздавали в конвертах. Такий порядок обрахування ЄСВ сприятиме не тільки детінізації зарплати, а й її зростанню. Адже чим вищою буде легальна оплата праці найманого працівника, тим меншою виявиться усереднена ставка ЄСВ на всю суму зарплати. Уряд також підтримав нашу пропозицію не підвищувати діючі ставки податку на доходи фізичних осіб - 15% і 17%. За прогресивною шкалою будуть оподатковуватися лише великі за обсягом пасивні доходи - від 500 тис. грн на рік (більш як 410 мінімальних зарплат).
- Але роботодавець, вручаючи своєму працівникові частину зарплати в конверті, взагалі не платить з неї соціальний внесок. Ви впевнені, що пропозиція сплатити 15% з цієї частки зарплати буде для топ-менеджера підприємства достатнім «пряником»?
- Він не здійснює легальні платежі до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, але платить тіньовий податок, причому чималий. Він, з урахуванням усіх витрат на конвертацію та послуги з охорони, зберігання й транспортування готівки, складає в середньому 18% від суми «конвертованої» зарплати. Ми пропонуємо сплатити менше, а крім цього - спокійну, легальну роботу без остраху застосування штрафних санкцій.
- Штрафні санкції - це «батіг» для тих, кому не подобаються «пряники»?
- Одночасно зі зменшенням податкового тиску на зарплату ми пропонуємо посилити фінансові санкції до тих, хто не захоче працювати легально. Передбачено штрафи за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин, за оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним завдань протягом повного робочого дня, за незаконне звільнення працівника з роботи та інші порушення законодавства про працю. Збільшуються в 1,3-2 рази розміри штрафів за порушення порядку нарахування ЄСВ, порушення при поданні звітності щодо ЄСВ, за подання недостовірних відомостей, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.
- Що таке «непрямий метод контролю» доходів?
- Ідеться про контроль відповідності фактичних витрат громадян на придбання активів, насамперед вартісних, їхнім реальним доходам. Це - дієвий інструмент посилення боротьби з корупцією та тіньовою економікою, яким ми доповнюємо легалізацію зарплат через реформу ЄСВ. Цей механізм застосовується у багатьох країнах із розвиненою економікою, він зарекомендував себе як ефективний засіб протидії тінізації доходів та боротьби з хабарами.
Податкові органи як правило, зосереджуються на контролі придбання достатньо вартісних активів - таких як автомобілі, нерухомість, цінні папери, дорогі прикраси. Тобто, суб'єктами контролю стають люди небідні. Очевидно, й ми почнемо з найбагатших людей за версією Forbes-Україна та переліку інших публічних осіб, включаючи чиновників на високих посадах.
- Але ж суб'єктом такого контролю може стати будь-хто із громадян, хто раніше отримував зарплату в конверті, і тепер має певні цінності та заощадження?
- Усім громадянам, у тому числі й тим, хто отримував зарплати в конвертах, ми запропонуємо добровільне разове декларування грошових коштів, цінних паперів, нерухомого й рухомого майна тощо. Це й стане початковим кроком до введення непрямого методу контролю сплати податків. У так званій «нульовій» декларації непотрібно зазначати джерела походження об'єктів декларування, але обов'язково треба буде документально підтвердити наявність задекларованих активів, у тому числі коштів у національній та іноземній валюті, як у готівковій, так і в безготівковій формі. Важливо: якщо декларуватиметься готівка у сумі, еквівалентній 200 тисяч грн і більше, вона неодмінно має бути внесена на банківські рахунки.
Разове «нульове» декларування майна насамперед важливе для тих осіб, які сьогодні не можуть повною мірою офіційно підтвердити джерела власних доходів, за які набуто майно. Водночас, добровільно задекларувавши свій майновий стан, вони будуть звільнені від відповідальності за колишні порушення податкового чи валютного законодавства.
- Тобто, це - своєрідна амністія для громадян?
- Так, податкова амністія для фізичних осіб. Із зазначених у «нульовій» декларації доходів, з яких свого часу не були сплачені податки і збори, не треба буде платити жодних додаткових платежів. Подання «нульової» декларації дозволить встановити точку відліку активів громадян на момент введення непрямого методу контролю сплати податків. Усі, хто захоче легалізувати свої заощадження, зможуть це зробити.
Отже механізму контролю видатків не варто боятися. Практика його застосування в інших країнах засвідчила, що остерігатися легалізації доходів варто лише тим, хто ухиляється від сплати податків, хабарникам та крадіям. Запровадити непрямій контроль в Україні раніше заважав брак політичної волі. Сьогодні ми маємо достатньо волі для рішучого наступу на корупцію та тіньовий бізнес, і розраховуємо на активну підтримку громадянського суспільства.
- Згадані заходи спрямовані на скорочення обігу готівки. Але вже зараз готівкові розрахунки обмежені сумою 150 тис. гривень на день. Ви пропонуєте подальші обмеження?
- Так. Чинні добові ліміти на готівкові операції у 150 тис. грн. себе вичерпали, вони лише стимулюють тіньовий ринок. Частка готівкових розрахунків тільки за офіційними даними складає 40%, а за неофіційними - перевищує 50%. Це відкидає Україну до числа найвідсталіших країн Європи за рівнем готівки в обігу. Ми пропонуємо обмежити готівкові операції сумою у 15 мінімальних заробітних плат, на сьогодні це - 18,3 тис. гривень.
- На які результати від імплементації цих ініціатив може розраховувати українське суспільство?
- По-перше, матимемо легальну зарплату. Не зразу, але за рік ми виведемо доходи наших громадян із тіні. Практика доплат у «конвертах» стане невигідною, а покарання за порушення - суворим і невідворотним. Разом з тим, стимулюватиметься зростання реальних зарплат.
По-друге, обмеження готівкових операцій та контроль за витратами чиновників скоротять ринок чорної готівки, тіньові готівкові операції стануть небезпечними. Хабар горітиме в руках хабарника, ним буде неможливо скористатися. У підприємців не буде ані потреби, ані можливості приховувати товар для збуту поза обліком. Таким чином, тіньова економіка поступово попрямує до «світла».
У результаті десятки мільярдів гривень додатково будуть спрямовані у банківську систему. Банки при цьому зможуть у 2-3 рази збільшити ліквідність. Банківська система відновить довіру клієнтів, а Нацбанк забезпечить довіру до гривні. Зрештою, ці заходи стабілізують фінансову систему країни. Ринок запрацює в усіх секторах. Зменшиться ставка рефінансування, почнеться поступове зниження кредитних ставок, тож нарешті гроші підуть в економіку, зросте виробництво. Завдяки зменшенню ціни кредитних ресурсів знизиться кінцева вартість товарів і послуг, а внаслідок збільшення пропозиції посилиться конкуренція. У підсумку матимемо пристойні зарплати та більше якісних товарів і послуг за цілком прийнятними цінами.
- Звучить добре. Але у такому разі у Вас не повинно бути опонентів. Чому ж лунає так багато критики щодо запропонованих податкових змін?
- По-перше, є чимало слушних критичних зауважень, які неодмінно треба врахувати в оновленій версії законопроектів. По-друге, далеко не всі критики можуть розгледіти в цих документах кінцевий результат реформ.
Але є в нас і затяті опоненти, чиї інтереси зачіпатимуть як майбутні зміни, так і поточна діяльність ДФС. Серед них - ініціатори тіньових схем формування фіктивного податкового кредиту та неправомірного відшкодування ПДВ, бо вже наступного року такі схеми стануть історією. Нам опонуватимуть люди, які втратять можливість отримувати «ліві» заробітки, брати хабарі та «відкати». Фіскальній службі будуть мститися ті, хто утримував десятки ліквідованих нами конвертаційних центрів, включаючи їхній «дах» у деяких правоохоронних органах. Нам не будуть плескати в долоні суб'єкти тіньових ринків виробництва та збуту підакцизних товарів, з якими ми вели і продовжуємо вести боротьбу для підтримки легального бізнесу.
Едуард Солодовник, Київ
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Комментарии
Блоги 
