Від'ємне значення з ПДВ та збитки, як підстава для неприйняття таблиці платника

Одеська компанія, яка виготовляє з поліетилену та поліпропілену різноманітну продукцію, поскаржилася до Ради бізнес-омбудсмена на те, що регіональна податкова не враховувала таблиці даних платника.

Скаржник з кінця 2022 року подавав таблиці даних, проте Комісія регіонального рівня при ГУ ДПС в Одеській області (Комісія регіонального рівня) не враховувала їх щоразу з різних причин.

Зокрема, у першій відмові враховувати таблицю даних податківці вказали, що зазначені у таблиці види діяльності не відповідали наявним основним засобам компанії.

Пізніше причиною для неприйняття таблиці даних стала наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення компанією ризикових операцій.

В останніх відмовах Комісія регіонального рівня посилалася на п. 14 Постанови № 1165, у якому міститься загальне положення про необхідність подання таблиці даних з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника.

Опрацьовуючи скаргу компанії, Рада звернулась на комунікаційну платформу ГУ ДПС в Одеській області та організувала зустріч із її відповідальними посадовими особами. В результаті зустрічі вдалося з’ясувати, що причиною неврахування таблиць даних скаржника стало від’ємне значення з ПДВ та відсутність сплати податку на прибуток.

Податкова повідомила, що передумовою для врахування таблиці даних є те, що компанія протягом послідуючих 3 місяців з моменту зустрічі має показати позитивну динаміку зі сплати вказаних податків.

Скаржник надав Раді пояснення із підтверджуючими документами про те, що від’ємне значення ПДВ має обґрунтоване походження, а саме сформоване за рахунок імпорту виробничого обладнання та сировини для виробництва товарів.

Зі спливом 2 місяців після зустрічі з ГУ ДПС компанія показала позитивну динаміку зі скорочення від’ємного значення ПДВ, у зв’язку з чим за рекомендацією Ради скаржник  повторно подав таблиці даних.

Однак, за результатами їх розгляду регіональна податкова вчергове відмовила їх прийняти і у цей раз через співпрацю компанії з постачальником, що, на думку ГУ ДПС, є ризиковим.

Скаржник пояснював, що співпраця із цим контрагентом відбулася задовго до визнання його ризиковим.

Тож така ситуація з підприємством яскраво демонструвала проблему віральності ризикового статусу платників, коли через одного ризикового контрагента може штучно розкручуватись цілий ланцюг інших нібито ризикових платників.

Оскільки на той час вже була запроваджена процедура адміністративного оскарження рішень про неврахування таблиці даних, Рада порекомендувала скаржнику скористатися цією можливістю.

Водночас, попередньо (до подання компанією скарги до Комісії центрального рівня) Рада вирішила обговорити ситуацію скаржника на найближчій зустрічі Експертної групи з Державною податковою службою України (ДПС). 

Зважаючи, що на зустрічі з ДПС остання не мала зауважень до діяльності скаржника, компанія подала до Комісії центрального рівня скарги на рішення про неврахування таблиць даних. 

Результат зрештою був позитивним – ДПС задовольнила скарги підприємства і прийняла таблиці даних. Крім того компанія повідомив Раду, що після того, як Рада підключилася до вирішення її проблеми, накладні компанії реєструються безперешкодно.

Зокрема, підприємство зазначило, що за період супроводу Радою його скарги, йому вдалося безперешкодно зареєструвати накладні на 2, 2 млн. грн.