Продажа авто и экспертная оценка

По моему мнению экспертная оценка при продаже движимого имущества нужна только в случае продажи физ. лицам. Я могу и ошибаться, разбирался с этим вопросом довольно давно.

Статья 7. Случаи проведения оценки имущества
Проведение оценки имущества является обязательным в случаях:.......переоценки основных фондов для целей бухгалтерского учета;

налогообложения имущества согласно закону;

Поэтому что в голову взбредет налоговикам при проверке НДС - ....лучше сделать оценку (стоимость до 100 грн)

А_нна писав:Статья 7. Случаи проведения оценки имущества
Проведение оценки имущества является обязательным в случаях:.......переоценки основных фондов для целей бухгалтерского учета;

налогообложения имущества согласно закону;

Поэтому что в голову взбредет налоговикам при проверке НДС - ....лучше сделать оценку (стоимость до 100 грн)

Для целей бухгалтерского учета (переоценка ОФ и т.д.), но где это обязательно записано при продаже движимого имущества юридическим лицам???
Одно предприятие продает другому предприятию по договору купли продажи - где тут требование проводить независимую оценку??? Согласшусь с точки зрения НДС - нужно смотреть на обычную цену, но пусть это будет рыночная цена аналогичного авто или остаточная-ликвидационная....

StasN писав:

А_нна писав:Статья 7. Случаи проведения оценки имущества
Проведение оценки имущества является обязательным в случаях:.......переоценки основных фондов для целей бухгалтерского учета;

налогообложения имущества согласно закону;

Поэтому что в голову взбредет налоговикам при проверке НДС - ....лучше сделать оценку (стоимость до 100 грн)

Для целей бухгалтерского учета (переоценка ОФ и т.д.), но где это обязательно записано при продаже движимого имущества юридическим лицам???
Одно предприятие продает другому предприятию по договору купли продажи - где тут требование проводить независимую оценку??? Согласшусь с точки зрения НДС - нужно смотреть на обычную цену, но пусть это будет рыночная цена аналогичного авто или остаточная-ликвидационная....

Покажите мне то ПРЕДПРИЯТИЕ на ОБЫЧНОЙ системе налогообложения, которое купит ПОЛНОСТЬЮ самортизированный автомобиль.
Нет, эта продажа будет осуществляться, явно не плательщику налога на прибыль на общих основаниях.

Продавать она может по любой цене, а вот налоги начнут насчитываться от "обычной" цены.
Базой начисления для НДСа будет "обычная" цена (хорошо подходит - оценочная стоимость. Есть "бумажка" - меньше проблем при проверке).
Для налога на прибыль сразу в доходы попадает РАЗНИЦА между "обычной" ценой (так как продает не 19%-ку) и остаточной балансовой. Что равно РАЗНИЦЕ между оценочной ценой и нулем.

И все-таки где указано, что "Обычная цена"="экспертная оценка". Не пойму, почему обязательство доказывать величину обычной цену у нашей налоговой могут только эксперты, а не рынок.

StasN писав:И все-таки где указано, что "Обычная цена"="экспертная оценка". Не пойму, почему обязательство доказывать величину обычной цену у нашей налоговой могут только эксперты, а не рынок.

Обратите внимание на то, что я - не утверждала. Я написала - (хорошо подходит - оценочная стоимость. Есть "бумажка" - меньше проблем при проверке).

Категорія:
102. Податок на прибуток підприємств
Підкатегорія:
102.02 об’єкт оподаткування
Запитання:

Який порядок визначення звичайної ціни починаючи з 01.01.2013 року?
Повна:
Статтею 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) встановлено методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, які набирають чинності з 01.01.2013.
Відповідно до п.39.1 ст.39 ПКУ звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено ПКУ і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень п.39.3 - 39.4 ст.39 ПКУ.
Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:
а) бартерних операцій;
б) операцій з пов’язаними особами;
в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами підприємницької діяльності;
г) в інших випадках, визначених ПКУ.
Згідно з п.39.2 ст.39 ПКУ визначення звичайної ціни у випадках, встановлених ПКУ, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:
а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
б) ціни перепродажу;
в) «витрати плюс»;
г) розподілення прибутку;
ґ) чистого прибутку.
При визначенні звичайної ціни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується інформація про ціни в операціях між непов’язаними особам у співставних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).
При цьому умови визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціни, які отримуються в результаті застосування методів, встановлених цим пунктом.
У разі відсутності даних для застосування зазначених методів визначення звичайної ціни така ціна може бути визначена виходячи з результатів незалежної оцінки майна та майнових прав, яка проводиться суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (п.39.3 ст.39 ПКУ).
Методику визначення звичайної ціни страхового тарифу затверджує національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи з положень цієї статті (п.39.9 ст.39 ПКУ).
У разі якщо ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до принципів такого регулювання. Це положення не поширюється на встановлення мінімальної ціни продажу або індикативної ціни. У цьому разі звичайною є ринкова ціна, але не нижче встановленої мінімальної ціни продажу або індикативної ціни (п.39.10 ст.39 ПКУ).
Відповідно до п.39.11 ст.39 ПКУ для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі:
статистичні дані державних органів і установ (пп.39.11.1 п.39.11 ст.39 ПКУ);
ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування (пп.39.11.2 п.39.11 ст.39 ПКУ);
довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, у тому числі електронних та інших банків даних (пп.39.11.3 п.39.11 ст.39 ПКУ);
звіти та довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном (пп.39.11.4 п.39.11 ст.39 ПКУ);
інші інформаційні джерела, що визнаються офіційними в установленому порядку (пп.39.11.5 п.39.11 ст.39 ПКУ).
Якщо продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана під час такого продажу (п.39.12 ст.39 ПКУ).
Для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення (п.39.13 ст.39 ПКУ).
Пунктом 39.14 ст.39 ПКУ визначено, що обов’язок доведення того, що ціна договору (правочину) не відповідає рівню звичайної ціни, покладається на орган державної податкової служби у порядку, встановленому законом
Під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надати запит, а платник податку зобов’язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. першого цього пункту.
Згідно з п.39.15 ст.39 ПКУ у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Визначені із застосуванням звичайних цін база, об’єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.
За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов’язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов’язань, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
Відповідно до п.39.16 ст.39 ПКУ великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, із заявою про укладення договору про ціноутворення для цілей оподаткування.
Договір про ціноутворення для цілей оподаткування є договором між зазначеним платником податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної податкової політики, про порядок визначення цін (методів) відповідно до цієї статті та її застосування для цілей оподаткування протягом строку дії такого договору. Порядок укладення та виконання таких договорів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення аукціону (тендера) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (тендера) (п.39.17 ст.39 ПКУ).

Из удаленной темы раздела неотложной помощи:
От: 11 сентября 2013 г. 9:38:02

Пенсионер писав:Подскажите эксперт оценил автомобиль и в расчете стоит 40000 грн., в т. числе НДС. Хотим его продать физическому лицу. Мы плателбщики НДС. Необходимо выписать себе две налоговые накладные поставить объем поставки 33333,33 и НДС 6666,67. В практике не встречал, чтобы эксперт указывал стоимость с НДС. Подскажите как правильно?

Marlboro писав:На данный момент уже нет необходимости выписывать вторую налоговую накладную.
Сейчас НО по НДС считаем исключительно из продажной (договорной стоимости).
Это если Вы продаете не по оценочной стоимости (а ниже).

Пенсионер писав:

Marlboro писав:На данный момент уже нет необходимости выписывать вторую налоговую накладную.
Сейчас НО по НДС считаем исключительно из продажной (договорной стоимости).
Это если Вы продаете не по оценочной стоимости (а ниже).

Меня больше интересует вопрос НДС, я сам должен рассчитать с оценочной стоимости 33333,33 грн. и НДС, эксперт написал 40000, 00 грн., в т.ч НДС.

у меня такая же ситуация -продаем грузовое авто физ лицу. Если будет оценка, то оценочная стоимость попадет в налоговую накладную по НДС вся? Или только превышение над остаточной?

Правила налогообложения НДС с 01.09.13 операций отличных от контролируемых смотрите в этой теме.

у нас видимо как раз контролируемая операция- продаем авто физ лицу-предпринимателю, работающему на нашем предприятии в должности зам директора. И остаточная стоимость не равна 0.