Начисление ЕСВ в 2015

пушка писав:У меня 7-ка...буду пробовать ручной...я так понимаю корректировать надо именно начисления?попробовала в самой ведомости вручную поставить нужные данные по конкретному сотруднику,так получилась абракадабра...в колонке "итого к выдаче" считает неправильно.

а чего так, как начисление может иметь отношение к выдаче

Пояснення в журналі Дт Кт

Як нараховувати ЄСВ при скороченому і неповному робочому часі?

Роботу на умовах скороченого робочого часу передбачено ст. 51 КЗпП. Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник має виконувати трудові обов'язки, скорочується, але працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється тільки для певних категорій працівників, а саме:

— для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень;

— для осіб віком від 15 до 16 років (учнів — віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул) — 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку;

— для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більше 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій та посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою КМУ від 21.02.2001 р. №163;

— для окремих категорій працівників спеціальними нормативними актами. Зокрема, до них належать працівники освіти, працівники охорони здоров'я, інваліди І та ІІ груп тощо.

Робота на умовах неповного робочого часу регламентується ст. 56 КЗпП. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Відповідно до розміру зарплати здійснюється і нарахування ЄСВ.

При скороченому робочому часі нараховується повна заробітна плата, отже, ЄСВ теж нараховується за загальними правилами.

При неповному робочому часі сума зарплати (база нарахування ЄСВ) може бути менше мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Нагадаємо, що на 2015 рік мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 1218 грн на січень-листопад та 1378 грн — на грудень 2015 р.

Але з 01.01.2015 р., у разі якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄСВ, що сплачується роботодавцем, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Це правило не стосується суми ЄСВ, яку сплачує працівник.

Так, наприклад, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу та його заробітна плата за січень 2015 р. становить 1000 грн, то нарахування ЄСВ здійснюється таким чином:

— ЄСВ з роботодавця (за умовною ставкою 37%): 1218 грн х 37% = 450,66 грн;

— ЄСВ з працівника за ставкою 3,6%: 1000 грн х 3,6% = 36,00 грн.

Чи нараховується ЄСВ на суму орендної плати за договором оперативної оренди, якщо орендодавцем є фізична особа?

Договір оренди — це цивільно-правовий договір, який регулюється главами 58 та 59 ЦКУ. Згідно зі ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Таким чином, договір оренди не є договором на виконання робіт (регулюється главою 61 ЦКУ) або договором на надання послуг (регулюється главою 63 ЦКУ).

Базою для нарахування ЄСВ відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ є сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Оскільки договір оренди не підпадає під визначення таких договорів, то на суму орендної плати ЄСВ не нараховується. І хоча Закон про ЄСВ не містить прямої норми, у якій би це зазначалося, саме така позиція ДФСУ наведена на її сайті (у Загальнодоступному інформаційному ресурсі).

Приклад. Підприємство орендує у працівника нежитлове приміщення. Місячна орендна плата становить 20000 грн. Заробітна плата працівника за січень 2015 р. становить 8000 грн. У січні 2015 р. підприємство уклало з цим же працівником цивільно-правовий договір на разові юридичні послуги. Вартість послуг за договором становить 2300 грн.

ЄСВ з працівника утримується таким чином:

із заробітної плати за ставкою 3,6 %: 8000,00 х 3,6 % = 288,00 грн;

із винагороди за юридичні послуги за ставкою 2,6 %: 2300,00 х 2,6 % = 59,80 грн;

з орендної плати ЄСВ не утримується.

Нарахування ЄСВ здійснюється таким чином:

на заробітну плату за ставкою згідно класу професійного ризику 37 % (умовно) : 8000,00 х 37 % = 2960,00 грн;

на суму винагороди за юридичні послуги за ставкою 34,7 % (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ) : 2300,00 х 34,7 % = 798,10 грн;

на суму орендної плати ЄСВ не нараховується.

ЄСВ в сумі 288,00 + 59,80 + 2960,00 + 798,10 = 4105,90 грн має бути сплачений одночасно з виплатою заробітної плати та винагороди за юридичні послуги, але не пізніше 20 лютого 2015 р.

Свято наближаєтся:
- Ждем бланк отчетности, он явно должен быть новый, с учетом СрЗП 2014, 3-х минимумов и прочих нюансах. Уверен, что 1 февраля МинДох по этому поводу про.рет... Но тут есть время до 20-го.
- Довіка-розрахунок для банков застарела, кто использует снижение ЕСВ, у тех будет ЕСВ меньше 1/3. Бегать каждый месяц? Налоговая несет ахинею: оформите на год, но форма для оформления на год рассчитана на тех, кто выходит за рамки макс ЗП для ЕСВ.
Будет весело...

Подскажите, если работник в январе отработал 10 дней и 10 дней был за свой счет, начислено ЗП 700грн. ЕСВ на ФОТ нужно начислять на 700грн или на 1218грн? Отработал полный месяц- имеется в виду был в трудовых отношениях или именно полный рабочий месяц отработано-20 рабочих дней? Всем спасибо

КадровичОк писав:Подскажите, если работник в январе отработал 10 дней и 10 дней был за свой счет, начислено ЗП 700грн. ЕСВ на ФОТ нужно начислять на 700грн или на 1218грн? Отработал полный месяц- имеется в виду был в трудовых отношениях или именно полный рабочий месяц отработано-20 рабочих дней? Всем спасибо

В данном случае с 1218.
Консультация онлайн Черкасской ДФС

Скажите кто уже платил зарплату за январь?
У меня банк не пропускает платеж по есв типа потому что мало. Я им ссылку на закон уже дала и номер пункта, а они всё равно не пропускают.

Екатерина111 писав:Скажите кто уже платил зарплату за январь?
У меня банк не пропускает платеж по есв типа потому что мало. Я им ссылку на закон уже дала и номер пункта, а они всё равно не пропускают.

кто-то уже писал о таком случае

Ділюся поясненнями, які дали в журналі Дт Кт (приклад відпрацьованого неповного робочого місяця)

Що змінилося в ЄСВ?
29 грудня 2014 року Верховна Рада прийняла Закон №771. Ним, зокрема, було внесено зміни до Закону про ЄСВ2, які діють з 01.01.2015 р. Давайте проаналізуємо їх.

Зміни щодо сплати ЄСВ підприємцями

Члени сімей фізосіб-підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, з 1 січня 2015 року вилучаються з переліку платників ЄСВ. Тобто ФОПи мають сплачувати певні суми ЄСВ лише за самих себе та найманих працівників. А члени сім'ї підприємця, які працюють із ним разом, щоб мати статус застрахованих осіб, повинні або оформити з ним трудові відносини, або ж зареєструватися добровільними платниками ЄСВ у загальному порядку.

Законодавці «подбали» і про підприємців на загальній системі оподаткування, виклавши п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ у новій редакції. Такі підприємці, як і раніше, сплачують ЄСВ зі суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума ЄСВ, як і раніше, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), а місячна база для нарахування ЄСВ не може перевищувати максимальну величину доходу, на яку нараховується ЄСВ. Проте з 01.01.2015 р. законодавець вніс істотне доповнення: якщо ФОП на загальній системі оподаткування не отримав доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, він має право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску (сімнадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб3). Але при цьому (тобто лише за умови, що ФОП на загальній системі вирішив скористатися цим правом) сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску4. Цим самим забезпечується право такого ФОП на повний обсяг соціальних послуг, який дає сплата мінімального внеску.

1 Закон України від 29.12.2014 р. №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

2 Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

3 У 2015 році з січня до листопада це 20706 грн, у грудні — 23426 грн.

4 У 2015 році з січня до листопада це 422,65 грн, у грудні — 478,17 грн.

Таким чином, ФОПи-«загальносистемники» починаючи з 1 січня 2015 року за періоди, в яких вони не отримували доходу (прибутку), мають право добровільно (проте не зобов'язані) сплачувати внесок з ЄСВ, не нижчий від мінімального. Наприклад, ФОП на загальній системі в січні 2015 року отримав дохід 200 грн, у лютому 2015 року взагалі не отримав доходу. Тож за січень він має сплатити не менше 422,65 грн, бо мав дохід, а за лютий він вирішив не сплачувати добровільно ЄСВ, не менший від мінімального внеску, бо доходу не було отримано взагалі.

Щодо ФОП на єдиному податку, то, як і раніше, суми для сплати ЄСВ за себе такі платники визначають самостійно, але у межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас місячна сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Ця норма лишилася для «єдиноподатників» без змін.

Зміни щодо сплати ЄСВ роботодавцями

Законодавець дав визначення терміна «основне місце роботи працівника» — це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Те, чи є місце роботи працівника основним, прямо впливатиме на розмір нарахування ЄСВ, яке здійснює роботодавець (про що далі).

Але основна зміна, внесена до ст. 8 Закону про ЄСВ, а також норми прикінцевих положень Закону №77, звісно, стосується зменшення сум ЄСВ, що їх мають сплачувати ті роботодавці, які нараховують своїм працівникам (за трудовими договорами) високу зарплату. Саме ця реформа, як передбачається Кабміном, має заохотити всіх роботодавців «вибілити» зарплати, які сплачуються «у конвертах».

Зверніть увагу: роботодавців, у яких працюють зовнішні сумісники, цей пільговий порядок нарахування ЄСВ не стосується. Водночас такий порядок сплати ЄСВ із зарплати найманих працівників стосується і фізосіб-підприємців, бо вони теж є роботодавцями — платниками ЄСВ згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ. Також слід пам'ятати, що запропоноване законодавцями зменшення ставки ЄСВ шляхом застосування коефіцієнта застосовується лише до тих виплат, які оподатковуються за базовою ставкою ЄСВ, установленою за класом професійного ризику (і йдеться лише про нарахування ЄСВ, а не утримання його із зарплати). Решта ставок, установлених для окремих видів доходів та застрахованих осіб, на такий коефіцієнт не зменшуються!

Статтю 8 Закону про ЄСВ щодо розміру ставок ЄСВ доповнено істотними нормами. Так, починаючи з 01.01.2015 р. роботодавці за основним місцем роботи повинні нараховувати ЄСВ залежно від розміру нарахованої зарплати:

— якщо нарахована зарплата (а також інший дохід, який входить до бази оподаткування, за винятком винагороди за договорами ЦПХ) менша за 1218 грн (у грудні 2015 р. — 1378 грн), то розмір ЄСВ, який нараховується на таку зарплату (дохід), має дорівнювати добутку розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ, встановленої для відповідної категорії платника. Зверніть увагу: закон не вимагає збільшувати саму суму зарплати до мінімальної, достатньо того, що зі суми мінімальної зарплати буде сплачено ЄСВ (але тільки з роботодавця, натомість працівник сплачує свій внесок з фактично нарахованої суми зарплати). Ця норма діє навіть у тому разі, якщо працівник відпрацював місяць не повністю. Тобто, якщо працівник відпрацював у січні 2015 р. лише 5 робочих днів та нарахована йому зарплата становить 500,00 грн, роботодавець все одно повинен нарахувати ЄСВ з повного розміру місячної мінімальної зарплати: 1218 грн х ставку ЄСВ. Те саме стосується і пільгових категорій працівників, яким ЄСВ нараховується за зниженими ставками. Якщо йдеться про інваліда, то мінімальним внеском з ЄСВ за нього буде 1218 х 8,41%;

— якщо нарахована зарплата (дохід) перевищує розмір однієї мінімальної зарплати (але в межах максимальної величини доходу, на яку нараховується ЄСВ), то до її суми застосовується відповідна ставка ЄСВ, яка може, за бажанням роботодавця, зменшуватися на певний коефіцієнт. Але, щоб застосувати такий коефіцієнт, який значно зменшує ставку ЄСВ, слід одночасно виконати певні вимоги, встановлені п. 3 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77.

Так, з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати або ж виплати винагороди за цивільно-правовим договором платник ЄСВ має право на застосування знижувального коефіцієнта 0,4 до відповідної базової ставки ЄСВ, якщо одночасно:

— загальна база нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 разу більша за загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ платника за 2014 рік. Якщо ж ця вимога не виконується, роботодавець має право розрахувати коефіцієнт шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування ЄСВ платника за 2014 рік на загальну базу нарахування за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), проте в будь-якому разі згаданий коефіцієнт не може бути меншим за 0,4. Наприклад, якщо база нарахування ЄСВ щодо всіх працівників підприємства у січні становить 40000 грн, а середньомісячна база нарахування у 2014 році сягала 20000 грн, то співвідношення між ними становить 20000 : 40000 = 0,5, і саме цей коефіцієнт роботодавець має право застосовувати у січні 2015 р.;

— середня заробітна плата по підприємству має збільшитися мінімум на 30 відсотків порівняно зі середньою заробітною платою за 2014 рік. Тобто, вже нараховуючи заробітну плату за січень 2015 року, роботодавець, який хоче застосувати знижувальний коефіцієнт, повинен підвищити зарплату порівняно зі середньою зарплатою своїх працівників у 2014 році як мінімум на 30%. При цьому законодавець не встановлює критеріїв зазначеного збільшення. Адже роботодавець може збільшити оклади працівників і одночасно зменшити їм робочий час, зберігаючи при цьому розмір зарплати, яка фактично нараховуватиметься у 2015 році на рівні 2014 року. Втім, враховуючи напрям оголошених Кабміном реформ, зрозуміло, що йтиметься не про номінальне, а про фактичне підвищення середньої зарплати на підприємствах (тобто у її нарахованому розмірі);

— середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта повинен становити не менш ніж 700 гривень. Наприклад, якщо ставка ЄСВ для роботодавця становить 36,77%, а коефіцієнт, яким він бажає скористатися, — 0,4, то середній розмір зарплати, з якої сплачуватиметься внесок 700 грн, дорівнюватиме не менше: 700 : 0,3677 : 0,4 = 4759,31 грн (це у разі коли маємо лише нарахування зарплати за основним місцем роботи без нарахувань за іншими ставками, наприклад: лікарняні, винагороди за договорами ЦПХ тощо).

— середня заробітна плата по підприємству має бути не меншою від трьох мінімальних заробітних плат (з січня до листопада 2015 р. це 3654 грн, у грудні 2015 р. — 4134 грн).

Тільки виконавши одночасно всі чотири умови, платник ЄСВ матиме право на застосування знижувального коефіцієнта до основної ставки ЄСВ. Щоправда, виконувати вищезазначені вимоги чи ні, вирішувати виключно платнику, адже це його право, а не обов'язок.

До того ж уже в 2016 році законодавець, не висуваючи жодних умов, надав право при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізособам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами застосовувати знижувальний коефіцієнт у розмірі 0,6. Проте чи проіснує ця норма п. 3 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 до кінця року в цьому вигляді, невідомо.

Збільшення штрафних санкцій за ЄСВ

Усім платникам ЄСВ варто також звернути увагу на збільшення розміру штрафних санкцій з 01.01.2015 р.:

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ штраф з 10 відсотків підвищено до 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

за донарахування органами ДФСУ або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків збільшено до 10 відсотків від зазначеної суми за кожен повний або неповний звітний період. Але, як і раніше, загальна сума штрафу за це порушення не може бути більшою від 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ.

Крім того, запроваджено штраф за неподання звіту з ЄСВ — 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. При цьому повторне порушення протягом року (якщо до платника ЄСВ застосували відповідний штраф) — штраф 60 н. м. д. г. (1020 грн). Звертаємо вашу увагу, що в цьому разі немає строків позовної давності для застосування штрафу. Проте сподіваємося, оскільки названа відповідальність набирає чинності лише з 01.01.2015 р., зважаючи на те, що закон не має зворотної сили, до порушень, яких платники ЄСВ припустилися до 01.01.2015 р., податківці застосовувати зазначені штрафи не будуть.

Насамкінець наголосимо, що, враховуючи вищезгадані зміни, слід також чекати на зміни до порядку сплати ЄСВ, форм звітності з ЄСВ тощо. Тому пунктом 4 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №77 Кабміну надано тримісячний строк на приведення нормативно-правових актів у відповідність до здійснених реформ. Як швидко він з цим упорається, — покаже час.

Михайло СТЕПАНОВ, «Дебет-Кредит

ValentaZH Вы делитесь разъяснениями из журнала Дт Кт (текст немного урезала)
...."Те саме стосується і пільгових категорій працівників, яким ЄСВ нараховується за зниженими ставками. Якщо йдеться про інваліда, то мінімальним внеском з ЄСВ за нього буде 1218 х 8,41%"...

не согласна, на ч. 13 ст 8 Закона № 2464 "13. Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів." не кассается, к этой части никаких дополнений к тексту нет. (комментарий в Журнале Бухгалтер911)

Подскажите, а как же начисление по больничным листам???как и раньше 33,2%??