Предприятие покупает авто у частного лица

Предприятие хочет купить авто у частного лица,подскажите пожалуйста как оформить и какие налоги из этого следуют? Заранее благодарна.#curtsey#

перенесено с закрытой темы:

Spmk_GB писав:

svet19777 писав:Предприятие юр. лицо хочет приобрести автомобиль у частного лица стоимостью 80000 грн.1)Как правильно произвести расчеты и оформить документы? 2)Может ли учредитель произвести расчет собственными деньгами7

Во первых - должна быть экспертная оценка, во-вторых - все равно идете через биржу. Не забывайте об НДФЛ. Директор должен внести деньги на расчетный счет(это может быть возвратная финансовая помощь). Физ лицо должно открать счет (получить карту в банке) для проведения расчетов и только тогда Вы перечислите ему деньги.#russian#
Еще забыла написать. Можно оформлять и через нотариуса, но это дороже...

http://buhgalter911.com/yaf/yaf_postsm1 ... t=y#107317
http://www.buhgalter911.com/yaf/yaf_postst4240_---.aspx
http://forum.vobu.com.ua/viewtopic.php?f=1&t=61584 Покупка автомобиля у физ. лица
http://www.buhgalteria.com.ua/Answer.html?id=4560 ПРИОБРЕТЕНИЕ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

? Як у податковому обліку відображаються суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору за першу реєстрацію, сплачені при придбанні легкового автомобіля?

 

Зміна підходу до податкового обліку, відсутність чіткого законодавчого регулювання та непостійність думок контролюючих органів є приводом для того, щоб ще раз переглянути питання відображення в податковому обліку деяких операцій.

Зокрема, це стосується порядку відображення в податковому обліку витрат на сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів та збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Нагадаємо, що відповідно до п. 12 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. № 1740, підприємства, установи та організації усіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів у розмірі трьох відсотків вартості такого легкового автомобіля.

Згідно з п. 231.1 ПКУ юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, є платниками збору за першу реєстрацію транспортних засобів.

Тобто при придбанні легкового автомобіля, який реєструється в Україні вперше, підприємство, що придбало такий автомобіль, повинно сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та збір за першу реєстрацію.

При цьому сплатити такі збори необхідно до початку реєстрації, інакше автомобіль не зареєструють (не перереєструють на нового власника у разі, якщо автомобіль вже зареєстрований в Україні).

Раніше, до набрання чинності ПКУ, підприємства, які купували легкові автомобілі, до моменту реєстрації (перереєстрації) автомобіля в органах ДАІ повинні були сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та податок з власників транспортних засобів за весь поточний рік, в якому відбувається реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу.

При цьому, за роз’ясненнями податкового органу (лист ДПАУ від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317), такі витрати підприємство мало право відносити до складу валових витрат на підставі пп. 5.2.5 Закону про прибуток.

З набранням чинності ПКУ та «зближенням» бухгалтерського і податкового обліку податківці надали роз’яснення в «Єдиній базі податкових знань», де зазначається, що витрати на сплату єдиного внеску та збору за першу реєстрацію транспортного засобу, понесені платником податку при придбанні транспортного засобу, повинні включатись до первісної вартості такого об'єкта основних засобів.

Відповідно до п. 8 П(С)БО 7 та п. 146.5 ПКУ первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

• витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

У вищезгаданому роз’ясненні податковий орган зазначає, що витрати у вигляді зборів до Пенсійного фонду та за першу реєстрацію є обов’язковими для проведення реєстрації транспортних засобів, тобто фактично прирівнюються до платежів, аналогічних реєстраційним зборам, які здійснюються у зв’язку з придбанням прав на такі транспортні засоби.

Така думка має раціональне зерно.

Дійсно, не зареєструвавши автомобіль, підприємство не може ним в повному обсязі розпоряджатися та використовувати за призначенням, тобто права розпорядження та користування на автомобіль у підприємства обмежені.

Після реєстрації автомобіля підприємство набуває цих прав, а отже твердження, що збори, необхідні для реєстрації автомобіля, здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на такий автомобіль, є деякою мірою правильним.

Ґрунтуючись на вищенаведених аргументах та враховуючи думку податкового органу, віднесення витрат у вигляді обов’язкових зборів при реєстрації автомобіля до складу первісної вартості є доцільним та «безпечним», оскільки такі платежі потраплять до складу витрат не одразу, а поступово, у вигляді амортизаційних відрахувань.

 

Світлана Петрова 
аудитор 

 

Дата підготовки 30.01.2012
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА»
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»

? Підприємство планує до кінця 2011 р. придбати у громадянина України, який не є підприємцем, вантажний та легковий автомобілі. Договори купівлі-продажу посвідчуватимуться у нотаріуса. Хто повинен сплатити податок на доходи: підприємство чи фізична особа?

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені розділом IV цього Кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п. 173.1 або п. 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Пунктом 173.4 ст. 173 Податкового кодексу встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Підготувала
 
Марія Данюк
Оглядач «Вісника»
За сприяння:
 
Валентини Пастушенко
Начальника відділу адміністрування податків з доходів
фізичних осіб Департаменту оподаткування фізичних осіб
ДПС України, та Департаменту взаємодії із засобами
масової інформації та громадськістю ДПС України

«БУХГАЛТЕР & ЗАКОН»
16.05.2011 – 22.05.2011, № 20 (103)

Расходы на приобретение и содержание авто на предприятии: некоторые аспекты учета
  
По сравнению с Законом о прибыли в НКУ нет дискриминационной нормы, согласно которой в состав ВР предприятия не включались расходы, связанные со стоянкой и парковкой легковых автомобилей, а также 50 % расходов на приобретение ГСМ для них и их оперативную аренду.
С другой стороны, характер использования и назначения грузового и легкового автомобиля отличается, поэтому не удивительно, что в НКУ присутствуют особенности определения состава расходов для целей исчисления налогооблагаемой прибыли.

Об этих и других аспектах учета расходов на приобретение и содержание авто и расскажет «БУХГАЛТЕР & ЗАКОН».

Приобретение авто

Сначала отметим несколько ключевых моментов, которые нужно учесть при приобретении авто предприятием после 01.04.2011 г.

Согласно пп. 139.1.5 НКУ расходы на приобретение основных средств (далее – ОС) не включаются в состав расходов предприятия и подлежат амортизации в порядке, определенном статьями 144 – 146 НКУ.

Как известно, в НКУ основные средства классифицируются по 16 группам, каждой из которых установлен минимально допустимый срок амортизации. В 5-ю группу включены транспортные средства.

Если обратиться к Закону № 2344, то можно увидеть, что к автомобильному транспортному средству (ТС) относится и грузовой и легковой автомобили. Таким образом, расходы на приобретение автомобиля как объекта ОС с целью его использования в хозяйственной деятельности предприятия подлежат амортизации.

К сведению

автомобиль грузовой – автомобиль, который по своей конструкции и оборудованию предназначен для перевозки грузов;

автомобиль легковой – автомобиль, который по своей конструкции и оборудованию предназначен для перевозки пассажиров с количеством мест для сидения не более 9-ти с местом водителя включительно.

Извлечение из ст. 1 Закона № 2344 

Амортизация стоимости авто

Обратим внимание, теперь согласно НКУ амортизация:

• начисляется на протяжении срока полезного использования (эксплуатации) авто, который устанавливается приказом по предприятию при признании его активом (т. е. при зачислении на баланс), а минимально допустимый срок полезного использования авто, на протяжении которого его стоимость амортизируется, – 5 лет;

• приостанавливается на период выведения авто из эксплуатации (для реконструкции, модернизации, дооборудования, консервации и прочих видов улучшения) на основании документов, которые удостоверяют такое выведение;

• ведется помесячно начиная с месяца, следующего за месяцем введения авто в эксплуатацию.

Согласно п. 146.1 НКУ учет стоимости, которая амортизируется, ведется по каждому объекту, входящему в состав отдельной группы ОС (в т. ч. стоимость ремонта, улучшения таких ОС, полученных бесплатно или предоставленных в оперативный лизинг (аренду), в качестве отдельного объекта амортизации). Стало быть, каждый автомобиль на предприятии – это отдельный объект для целей начисления амортизации.

Для целей налогового учета определяют амортизационные отчисления расчетного квартала по каждому авто. Это осуществляется методом определения суммы амортизационных отчислений за три месяца расчетного квартала, рассчитанных с использованием избранного плательщиком налога на прибыль метода начисления амортизации (определенным предприятием в приказе об учетной политике) в соответствии с каждой группой ОС.

Кстати, при начислении амортизации по объектам ОС, входящим в группу 5 (транспортные средства), разрешается применение метода ускоренного уменьшения остаточной стоимости (пп. 3 пп. 145.1.5 НКУ). Напомним, что по этому методу годовая сумма амортизации определяется в виде произведения остаточной стоимости объекта ОС на начало отчетного года (или первоначальной стоимости на дату начала начисления амортизации) и удвоенной годовой нормы амортизации. Норма амортизации исчисляется исходя из срока полезного использования объекта ОС.

Амортизация производится до достижения остаточной стоимости авто его ликвидационной стоимости1.

____________
1 Детальнее о начислении амортизации ОС с 01.04.2011 г. см. в статье «Амортизация основных средств в налоговом учете» (БУХГАЛТЕР & ЗАКОН, 2011, 01, № 04).

Важно знать

Согласно изменениям, внесенным Приказом № 372 в абз. 7 п. 26 П(С)БУ 7 «Основные средства», начисление амортизации может осуществляться с учетом минимально допустимых сроков полезного использования ОС, установленных налоговым законодательством (кроме случая использования производственного метода). 

Учет расходов на приобретение автомобиля

Согласно п. 146.4 НКУ приобретенные (самостоятельно изготовленные) ОС зачисляются на баланс налогоплательщика по первоначальной стоимости. И тут же в п. 146.5 НКУ указано, что первоначальная стоимость объекта ОС включает в себя такие расходы:

• суммы, уплачиваемые поставщикам активов и подрядчикам за выполнение строительно-монтажных работ (без непрямых налогов); 

• регистрационные сборы, государственную пошлину и аналогичные платежи, осуществляемые в связи с приобретение (получением) прав на объект ОС;

• суммы ввозной пошлины;

• суммы непрямых налогов в связи с приобретением (созданием) ОС, если они не возмещаются налогоплательщику;

• расходы на страхование рисков доставки ОС;

• расходы на транспортировку, установку, монтаж, настройку ОС;

• финансовые расходы, отнесение которых к себестоимости квалификационных активов предусмотрено П(С)БУ;

• прочие расходы, непосредственно связанные с доведением ОС до состояния, в котором они пригодны для использования в запланированных целях.

По сути, состав первоначальной стоимости для целей налогового учета идентичен тому, который приведен в п. 7 П(С)БУ 7. То есть при приобретении авто как в бухучете, так и в налоговом учете в состав первоначальной стоимости плательщику налога на прибыль и НДС на общих основаниях стопроцентно можно включить стоимость самого авто (без НДС), а также прочие расходы (без НДС), непосредственно связанные с доведением авто до состояния, в котором он пригоден для использования в запланированных предприятием целях (например, суммы, уплаченные в ГАИ при регистрации авто).

В то же время расходы по страхованию гражданской ответственности, связанной с эксплуатацией транспортных средств, пребывающих в составе ОС предприятия, при определении объекта налогообложения учитываются в составе расходов двойного назначения (пп. 140.1.6 НКУ).

Прочие операционные расходы, согласно пп. 138.10.4 НКУ, включают в себя суммы начисленных налогов и сборов, установленных этим Кодексом, кроме тех, которые не определены в нем в перечне налогов (сборов). Учитывая такую формулировку, и при отсутствии каких-либо пояснений налоговых органов на данный момент, выскажем свое собственное мнение по поводу учета некоторых расходов при приобретении авто.

Так, согласно п. 14 Порядка № 1740 органы госавтоинспекции осуществляют регистрацию легковых автомобилей лишь при условии уплаты сбора на обязательное государственное пенсионное страхование, что подтверждается документом об уплате этого сбора. Плательщиками такого сбора, в частности, являются предприятия, учреждения и организации всех форм собственности, а также физлица, которые приобретают право собственности на легковые автомобили путем:

• покупки легковых автомобилей, в т. ч. у производителей или торговых организаций;

• мены;

• дарения (бесплатной передачи);

• наследования (кроме случаев наследования легкового автомобиля по закону);

• наличия других оснований, предусмотренных законодательством.

Так как сбор на обязательное государственное пенсионное страхование по операциям приобретения легковых авто не установлен НКУ, то целесообразно включать его в первоначальную стоимость транспортного средства.

А вот сбор за первую регистрацию транспортного средства отнесен к общегосударственным налогам и сборам (пп. 9.1.5 НКУ). И поскольку он определен НКУ, то его сумму можно отнести к прочим операционным расходам.

И несколько слов об НДС. Предприятие – плательщик НДС при приобретении авто у плательщика этого налога имеет право на налоговый кредит (далее – НК). Ведь согласно п. 198.3 НКУ НК отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости, но не выше уровня обычных цен, и состоит из сумм НДС, начисленных (уплаченных) в связи с приобретением ОС (в т. ч. при их импорте) с целью дальнейшего использования в налогооблагаемых операциях в пределах хозяйственной деятельности предприятия.

Расходы на ТО и другие расходы

Порядок проведения технического обслуживания и ремонта дорожных ТС определен Положением № 102. Оно распространяется и на юридических лиц, которые осуществляют эксплуатацию, техническое обслуживание и ремонт дорожных ТС (за исключением троллейбусов, мопедов и мотоциклов) независимо от форм собственности.

В п. 1.3 Положения № 102 определено, что техническое обслуживание (далее – ТО) – это комплекс операций или операция по поддержке работоспособности или исправности изделия во время использования по назначению, хранения и транспортировки.

К техобслуживанию авто относится ТО во время обкатки, ежедневное обслуживание, первое ТО (ТО-1), второе ТО (ТО-2), сезонное ТО, ТО во время консервации, а также на линии.

Ежедневное обслуживание, техобслуживание (в т. ч. ТО-1 и ТО-2), сезонное ТО не относятся к реконструкции, модернизации, техническому перевооружению и к другим видам улучшения авто (точно так же, как и замена шин и аккумуляторных батарей). Приблизительный перечень работ по ТО не менялся (см. приложения А, Б, В к Положению № 102).

Что касается налогового учета по налогу на прибыль, то расходы на ТО авто относятся к прочим расходам, учитываемым при исчислении объекта налогообложения, в частности:

• в составе общепроизводственных расходов, включающих в том числе расходы на содержание и эксплуатацию ОС, прочих необоротных активов общепроизводственного назначения (абз. «г» пп. 138.10.1 НКУ);

• в составе административных расходов, направленных на обслуживание и управление предприятием, включающих в том числе расходы на содержание ОС, прочих необоротных материальных активов общехозяйственного назначения (абз. «в» пп. 138.10.2 НКУ);

• в составе расходов на сбыт, включающих в том числе расходы на содержание ОС, прочих необоротных материальных активов, связанных со сбытом товаров, выполнением работ, предоставлением услуг (абз. «д» пп. 138.10.3 НКУ).

Согласно п. 138.2 НКУ все расходы на ТО должны быть подтверждены соответствующими расчетными, платежными и прочими документами, обязательность ведения и хранения которых предусмотрена правилами ведения бухучета. При наличии таких документов и при условии использования авто в собственной хозяйственной деятельности предприятия, расходы на ТО можно учесть при уменьшении налогооблагаемых доходов.

Кстати, по мнению налоговой2, расходы на мойку и уборку авто не относятся к техобслуживанию и поэтому не учитываются при исчислении налога на прибыль. По нашему мнению, это не так. Ведь, например, согласно приложению А к Положению № 102 ТО-1 включает в себя выполнение работ, предусмотренных ежедневным обслуживанием, в т. ч. выполнение работ по поддержанию надлежащего внешнего вида авто. А согласно п. 3.5 Положения № 102 уборочно-моющие работы выполняются по необходимости, но обязательно перед ТО или ремонтом.

____________
2 Сайт ГНАУ, раздел «Единая база налоговых знаний».

Итак, в налоговом учете классификация расходов по ТО авто напрямую зависит от характера его использования на предприятии и назначения (например, общепроизводственные, административные, сбытовые расходы).

Это касается и других расходов, связанных с эксплуатацией авто. Например, согласно абз. «в» пп. 138.10.2 НКУ, к административным расходам относятся, в том числе, расходы на содержание авто общехозяйственного назначения, а именно на:

• оперативную аренду (в т. ч. аренду легковых автомобилей);

• приобретение горюче-смазочных материалов;

• стоянку, парковку легковых автомобилей;

• страхование имущества, амортизацию, ремонт, отопление, освещение, водоснабжение, водоотвод, охрану.

Также отметим, что в общепроизводственные расходы включаются расходы на ремонт, страхование, оперативную аренду и амортизацию авто общепроизводственного назначения, а в сбытовые расходы – расходы по авто, связанные со сбытом, в т. ч. на оперативную аренду, страхование, амортизацию, ремонт, отопление, освещение, охрану.

 

автор: Евгений Губа, консультант
по бухгалтерскому учету и налогообложению

? Чи є порушенням оформлення придбаного транспортного засобу без завіреного у нотаріуса договору купівлі-продажу на підставі довідки-рахунку за формою додатка 1 до Порядку № 1388?
Чи будуть підстави для відображення витрат на придбання у фінансовому плані підприємства при постановці на баланс?
 

Статтею 208 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, які можуть вчинятися усно (ст. 206 ЦКУ), також вчиняються в письмові формі.

Отже, при купівлі транспортного засобу юридичною особою, як у юридичної особи, так і у фізичної особи, виникає необхідність оформлення договору купівлі-продажу у письмовій формі.

Згідно із ст. 218 ЦКУ недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, але у випадку якщо одна із сторін буде заперечувати факт здійснення правочину в суді, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Крім того, згідно з Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (далі – Порядок № 1388), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі:

– заяв власників, поданих особисто;

– документів, що посвідчують їх особу;

– документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів;

– документів, що підтверджують оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у встановленому порядку і має відповідні документи.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, який скріплено печаткою:

– довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1388, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

– договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

– копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин.

Якщо придбавається транспортний засіб, який вже перебував у експлуатації, окрім вищенаведеного переліку документів, додатково подається також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) з відміткою підрозділу ДАІ про зняття транспортного засобу з обліку.

Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу транспортного засобу ЦКУ не передбачено, але може здійснюватися за згодою сторін.

На практиці органи ДАІ при реєстрації транспортного засобу безпідставно вимагають пред'являти нотаріально завірений договір купівлі-продажу транспортного засобу.

Що стосується первинних документів, які б підтверджували придбання транспортного засобу, то це можуть бути накладна, акт приймання-передачі чи інші документи, які повинні мати всі необхідні реквізити, встановлені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996.

Довідка-рахунок за формою додатка 1 до Порядку № 1388 є спеціальним документом, який видається торговим підприємством покупцю для реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ і не є первинним документом для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з придбання основних засобів.

Підприємство зараховує на баланс автотранспорт на підставі накладної чи акта приймання-передачі, шляхом відображення в обліку операції придбання по Дт15 Кт63. При введенні в експлуатацію автомобіля складається Акт приймання-передачі, внутрішнього переміщення основних засобів.

Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки затверджено наказом Мінекономіки від 21.06.2005 р. № 173.

Відповідно до цього Порядку витрати на придбання основних засобів передбачаються в рядку 001/2 таблиці 2 фінансового плану підприємства. Розшифрування чи перелік основних фондів, які підприємством планується придбавати, зазначеним Порядком не передбачено. Тобто підприємство самостійно, виходячи з виробничої потреби, визначає, які основні засоби необхідно придбавати.

Якщо фактичні витрати на придбання основних засобів перевищуть заплановані, то у Звіті про виконання фінансового плану необхідно дати пояснення про ці відхилення.

Слід зауважити, що ст. 1642 КпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства з фінансових питань, зокрема, за приховування в обліку непродуктивних витрат і збитків, що тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надія Воронцова 
ТОВ АФ «Профі-Аудит» 

Дата підготовки 02.02.2011
© Інформаційно-аналітичний центр «ЛІГА»
© ТОВ «ЛІГА ЗАКОН»

Здравствуйте помогите пожалуйста разобраться, Юридическое лицо покупает у физ.лица б/у грузовой автомобиль , выписываться будет справка-счет. Кто платит НДФЛ?! На фирме где выписывается справка счет говорят что должен платить НДФЛ физ.лицо?!

А п.173,3 ст.173 НКУ вроде(я так поняла) налоговым агентом является юридическое лицо?!Спасибо

прочтите выше- там есть все ответы.

Если это этот ответ ? Підприємство планує до кінця 2011 р. придбати у громадянина України, який не є підприємцем, вантажний та легковий автомобілі. Договори купівлі-продажу посвідчуватимуться у нотаріуса. Хто повинен сплатити податок на доходи: підприємство чи фізична особа?

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 Податкового кодексу у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені розділом IV цього Кодексу функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п. 173.1 або п. 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Пунктом 173.4 ст. 173 Податкового кодексу встановлено, що під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею, нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до органу ДПС за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку, в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу для податкового розрахунку.

Підготувала

Марія Данюк
Оглядач «Вісника»
За сприяння:

Т.е Юрид.лицо -налоговый агент, платит 5 %(в моем случае). Но почему фирма требует этот налог заплатить с физ лица?!