перечень инжиниринговых услуг

Меня интересует вопрос, где можно посмотреть перечень инжиниринговых услуг! чтобы знать, что нынче не облагается НДС согласно НКУ

....такої трактовки в КВЕДі не має....є "діяльність у сфері інжинірингу"....а чи рахувати це послугами чи ні ніхто поки не знає...мені відповіді внятної не пришло

troy писав:....такої трактовки в КВЕДі не має....є "діяльність у сфері інжинірингу"....а чи рахувати це послугами чи ні ніхто поки не знає...мені відповіді внятної не пришло

Довожу до Вашего сведения, что в КВЭД ЕСТЬ очень подробная трактовка инжиниринговых услуг, читайте внимательно. Даже на этом сайте в разделе Справочники подраздел Статисические классификаторы очень подробно расписано, что включается, а что не включается в инжиниринг.

Налоговая трактовать будет не КВЭД, а конкретные договора. И в соответствии с п.14.1.85 налогового кодекса Украины (будь он неладен!)

Вот на форуме ДтКт выложили хорошую статью по инжин.услугам http://club.dtkt.com.ua/read.php?13,610566,page=10

НДС-льготы: оформление документов по переходящим инжиниринговым услугам

Данный материал предназначен для тех бухгалтеров, которые хотели бы получить максимальную информацию по учету облагаемых НДС и необлагаемых операций. При этом остановимся на операциях поставки консультационных, инжиниринговых, инженерных и других подобных услугах консультационного характера, т. к. большинство вопросов связано именно с ними. Однако этот материал применим и к операциям поставки услуг по разработке, поставке и тестированию программного обеспечения, по обработке данных; предоставлению консультаций по вопросам информатизации, предоставления информации; других услуг в сфере информатизации, в т. ч. с использованием компьютерных систем.

Напомним, что вышеперечисленные услуги с 01.01.2011 г. объединяет то, со вступлением в силу НКУ они перестали быть объектом обложения НДС.

Ситуация 1
Данная ситуация состоит из двух вопросов:
1. С моей точки зрения, в пп. «в» п. 186.3 НКУ речь идет не обо всех инжиниринговых услугах, а только о тех, которые попадают под определение «консультационных». Именно поэтому хотелось бы получить конкретный ответ: «Да, облагаются» или «Нет, не облагаются».
2. Предприятие выполняет проектные работы, имея лицензию Минрегионстроя. К лицензии прилагается перечень работ проведения хозяйственной деятельности, связанной с созданием объектов архитектуры. При этом под кодом 2.00.00 данного перечня отдельно указаны проектные работы, отдельно под кодом 4.00.00 – инжиниринговые работы, т. е. проектные и инжиниринговые работы приводятся как разные виды работ.
Подпункт 196.1.14 НКУ содержит ссылку на пп. «в» п. 186.3 этого Кодекса, в котором указаны, в т. ч. и инжиниринговые услуги. Понятие инжиниринга приведено в пп. 14.1.85 п. 14.1 ст. 14 НКУ, в котором инжиниринг – это предоставление услуг (выполнение работ)... по составлению проектных предложений, проектирования и конструкторской обработки объектов техники и технологии...
В классификаторе видов экономической деятельности ДК 009:2005 со статистики:
• деятельность в сфере инжиниринга, геологии и геодезии указана под кодом 74.2;
• деятельность в сфере инжиниринга – под кодом 74.20.1. Этот подкласс включает также проектные работы, услуги.
Возникает вопрос, если инжиниринг не является объектом обложения НДС согласно Налоговому кодексу Украины, то и проектные работы и услуги, которые являются одним из видов инжиниринга по этому Кодексу, также не являются объектом обложения НДС?
Не возникнет ли у нас недоразумений с контролирующими органами относительно перечня работ в приложениях к лицензии, где проектные работы имеют отдельный код и не включены в состав инжиниринга?
Что такое инжиниринг
Чтобы выяснить, что понимается под инжинирингом, прежде всего, обратимся к положениям НКУ, в пп. 14.1.85 которого его значение определено как предоставление услуг (выполнение работ):
• по составлению технических заданий, проектных предложений;
• по проведению научных исследований и технико-экономических обследований;
• по выполнению инженерно-разведывательных работ по строительству объектов;
• по разработке технической документации;
• по проектированию и конструкторской проработке объектов техники и технологии;
• по предоставлению консультаций и авторского надзора во время монтажных и пусконаладочных работ;
• по предоставлению консультаций, связанных с такими услугами (работами).
Данное определение дословно совпадает с термином «инжиниринг», значение которого приведено в п. 1.36 Закона о прибыли, который, в свою очередь, еще до 1 апреля 2011 года остается действующим.
Закон о НДС не содержал определения термина «инжиниринг». При этом в п. 1.15 данного Закона было указано, что другие термины употребляются в значениях, определенных законами по вопросам налогообложения или другими законами, в части, не противоречащей этому Закону и другим законам по вопросам налогообложения.
А поскольку в п. 14.1 НКУ указано, что в этом Кодексе понятия применяются в следующем значении (а именно, в вышеприведенном), то для целей налогообложения (освобождения от него) операций по поставке инжиниринговых услуг под «инжинирингом» следует понимать работы и услуги, приведенные в пп. 14.1.85 НКУ.
Составляющие деятельности в сфере инжиниринга, включенные в подкласс под кодом 74.20.1 КВЭД, значительно отличаются от составляющих вышеприведенного определения, т. к. к ним относится:
• консультирование в отрасли архитектуры на предварительных стадиях проектирования;
• архитектурно-проектные работы: проектирование зданий и сооружений, включая изготовление рабочих чертежей, надзор за строительством (деятельность генеральных подрядчиков: заказ проекта, разработка проектно-сметной документации, заключение договоров на строительные работы, контроль выполнения, сдача объектов «под ключ»), планирование городов, включая ландшафтное проектирование садов, парков, спортивных сооружений и т. п.;
• проектирование производственных зданий и сооружений, включая размещение машин и оборудования;
• проектирование, управление проектами, инженерно-техническая деятельность: проектирование инженерных сооружений, включая гидротехнические сооружения, проектирование движения транспортных потоков, разработка и реализация проектов в отрасли электротехники, электроники, горной, химической технологии, машиностроения, промышленного строительства и системотехники, техники безопасности и т. п.;
• разработка проектов в отрасли кондиционирования воздуха, холодильной техники, санитарной техники и систем контроля за загрязнением окружающей среды, строительной акустики и т. п.;
• деятельность технических консультантов;
• другие услуги в отрасли проектно-конструкторских работ.
Этот подкласс не включает:
• разведывательное бурение (см. код 45.12 КВЭД);
• консультирование по вопросам информатизации (см. код 72.10 КВЭД);
• деятельность в сфере исследований и разработок (см. код 73.1 КВЭД);
• проведение технических испытаний (см. код 74.30 КВЭД);
• услуги декораторов интерьера (см. код 74.87 КВЭД).
Однако по методологическим принципам, принципам построения и назначения КВЭД является статистической классификацией, созданной как инструментарий для систематизации и группировки экономической и социальной информации в стандартный формат, дающий возможность обрабатывать и анализировать значительные объемы информации.
В случае использования статистических классификаций с целью административного управления нужно учитывать их первоначальное и преобладающее назначение, поскольку тип используемых единиц, порядок определения и изменения основного вида экономической деятельности, принципы построения этих классификаций тесно связаны с целью статистической деятельности.
Следовательно, назначение и цели применения Налогового кодекса Украины (НКУ) и Классификации видов экономической деятельности ДК 009:2005 (КВЭД) разные. И использовать определения терминов из одного документа для целей другого не желательно.
Более того, Госкомстат в письме от 16.09.2008 г. № 14/3-51/533 отметил, что с учетом преимущественно статистического предназначения КВЭД классификационный код вида экономической деятельности, предоставленный субъекту хозяйствования, не может создавать прав или обязанностей для него, является предположением, а не доказательством, и не влечет никаких правовых последствий.
В контексте данного абзаца отметим, что с 31.12.2012 г. КВЭД (ДК 009:2005) будет отменен согласно приказу Госпотребстандарта от 11.10.2010 г. № 457. Это связано с тем, что с 01.01.2012 г. будет предоставлено действие ДК 009:2010.
Значит, услуги инжиниринга и проектные работы – это разные виды работ (услуг), и последние по-прежнему подлежат обложению НДС на общих основаниях по ставке 20 % до 31.12.2013 г. включительно.
Справочно
Проектные работы – работы, связанные с созданием проектной документации для строительства;
Проектная документация – утвержденные в установленном порядке текстовые и графические материалы, которыми определяются градостроительные объемно-планировочные, архитектурные, конструктивные, технические, технологические решения, а также сметы объектов строительства
Из приложения «Б» к ГСН А.2.2-3-2004


Термин «инжиниринг» в данном приложении не определен, но ему наиболее соответствует определение термина «предпроектные работы» – работы, которые могут выполняться до начала процесса проектирования для определения принципиальных объемно-пространственных и градостроительных решений:
• разработка предварительных концептуальных архитектурных предложений (фор-эскизы);
• разработка предложений по размещению объектов строительства на земельных участках (обоснование места размещения, необходимой территории и условий строительства);
• проработка инженерной характеристики объекта и составление опросных листов;
• составление задания на инженерные изыскания;
• составление задания на проектирование;
• обмеры и обследование зданий, подлежащих реконструкции, переоснащению, расширению, перепланировке или надстройке;
• другие виды работ, необходимые для начала процесса проектирования.
Поскольку и в этом случае полное совпадение отсутствует, то, возможно, будет правильнее для определения составляющих услуг инжиниринга руководствоваться перечнем работ проведения хозяйственной деятельности, связанной с созданием объектов архитектуры, который прилагается к строительной лицензии. При этом договоры с заказчиками также должны составляться на предоставление услуг (выполнение работ) инжиниринга.
Напомним, что согласно п. 1.2 Лицензионных условий № 47 хозяйственная деятельность в строительстве, связанная с созданием объектов архитектуры, подлежит лицензированию в порядке, определенном законодательством, по следующим видам:
1) изыскательские работы для строительства;
2) разработка градостроительной документации;
3) проектирование объектов архитектуры;
4) строительные и монтажные работы;
5) монтаж инженерных сетей;
6) строительство транспортных сооружений;
7) инжиниринговая деятельность в сфере строительства.
Одним из требований к проектированию объектов архитектуры, установленным п. 5.1 одноименного раздела Лицензионных условий № 47, является осуществление проектных работ для строительства в соответствии с требованиями ГСН А.2.2-3-2004.
Требования же к проведению инжиниринговой деятельности в сфере строительства сводятся к обследованию и оценке технического состояния строительных конструкций зданий, сооружений и инженерных сетей (определению параметров и характеристик материалов и конструкций), проводится с применением специального оборудования, приборов и аппаратуры на объектах и в лабораториях (п. 9.1 одноименного раздела Лицензионных условий № 47).
Вывод
С одной стороны, в п. 14.1 НКУ указано, что в этом Кодексе понятия применяются в следующем значении (а именно, в вышеприведенном). Следовательно, для целей налогообложения операций по поставке инжиниринговых услуг под «инжинирингом» следует понимать только работы и услуги, приведенные в пп. 14.1.85 НКУ.
С другой стороны, данное определение термина «инжиниринг» не по всем пунктам согласуется с подобными определениями, приведенными в действующем законодательстве. Поэтому во избежание недоразумений как с заказчиками, так и с контролирующими органами договоры должны составляться исключительно на предоставление услуг (выполнение работ) инжиниринга. Только в таком случае можно рассчитывать на то, что работы, выполняемые (услуги, предоставляемые) по таким договорам, в полном объеме подпадают под действие норм пп. 196.1.14 НКУ.


Ситуация 2
Основной деятельностью предприятия являются разработка, поставка, тестирование программного обеспечения, а также оказание консультационных услуг по вопросам информатизации. Предприятие имеет свидетельство плательщика НДС. Согласно ст. 196.1.14 НКУ данные операции перестали быть объектом обложения НДС. Нужно ли сейчас выписывать налоговые накладные, вести реестр НН и сдавать декларацию?
Порядок оформления налоговых документов: первичных и отчетных
Данная ситуация в полной мере актуальна и для оформления выполнения работ (предоставления услуг) инжиниринга. Данные операции также с 01.01.2011 г. перестали быть объектом обложения НДС. Далее обо всем по порядку.
В п. 201.5 ст. 201 НКУ определено, что отдельные налоговые накладные составляются для операций, облагаемых НДС, и операций, освобожденных от налогообложения. Составление налоговых накладных для операций, которые не являются объектом обложения НДС, нормами данной статьи не предусмотрено.
Однако во исполнение положений п. 201.14 НКУ плательщики НДС обязаны вести отдельный учет операций поставки и приобретения товаров/услуг, которые подлежат налогообложению, а также которые не являются объектами налогообложения и освобожденные от налогообложения согласно этому разделу.
Поэтому, несмотря на то что на операции поставки услуг (работ), которые не являются объектом обложения НДС в соответствии с требованиями ст. 196 раздела V НКУ, налоговые накладные не составляются, в Реестре НН их учет ведется на основании документов бухгалтерского учета (п. 8.4 Порядка № 1002).
Это значит, что исполнители услуг инжиниринга в графе 4 раздела I Реестра НН должны указать новое условное обозначение «БО» (документ бухгалтерского учета), заказчики – соответственно в графе 5 раздела II Реестра НН.
Прежде чем рассматривать отражение операций, которые не являются объектом налогообложения, в декларации по НДС, отметим, что ГНАУ в письме от 04.02.2011 г. № 3065/7/16-1117 разъяснила следующее.
До вступления в силу приказа Государственной налоговой администрации Украины «Об утверждении форм и Порядка заполнения и представления налоговой отчетности по налогу на добавленную стоимость» действует формы налоговой отчетности по НДС, утвержденные приказом ГНАУ от 30.05.97 г. № 166, а следовательно, и порядок их заполнения.
В пп. 5.3.1 Порядка № 166 установлено, что в строках 1 – 5 раздела I «Налоговые обязательства» декларации по НДС указываются общие объемы поставки, по которым у налогоплательщика в данном отчетном периоде возникло налоговое обязательство (облагаемые НДС по ставке 20 %, нулевой ставке, освобожденные от налогообложения ст. 5 Закона о НДС и временно освобожденные от налогообложения по ст. 11 данного Закона или других нормативно-правовых актов), и объемы поставки, которые не являются объектом налогообложения (п. 3.2 Закона о НДС).
В декларации по НДС для отражения объемов поставки операций, которые не являются объектом налогообложения, предназначена строка 3. Данная строка заполняется плательщиком НДС в том случае, если он осуществляет такие операции как часть в общем объеме поставки и зарегистрирован (или должен быть зарегистрирован) в качестве плательщика НДС в соответствии с требованиями Закона о НДС (а с 01.01.2011 г. – раздела V НКУ).
При заполнении этой строки к декларации по НДС налогоплательщик должен приложить справку произвольной формы, заверенную подписью руководителя или главного бухгалтера и печатью, с указанием вида операции и пункта Закона о НДС, в соответствии с которым такая операция не является объектом налогообложения (пп. 5.3.4 Порядка № 166).
Образец справки
ТОВ «Інжиніринг плюс»
Довідка
До податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року
Щодо постачання інжинірингових послуг, які відповідно до пп. 196.1.14 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI не є об'єктом оподаткування
1. ТОВ «Будівельник-1» договір від 10.01.2011 р. № 1/01 сума постачання – 18000 грн.
2. ТОВ «Житлобуд» договір від 17.01.2011 р. № 2/01 сума постачання – 20000 грн.
3. ТОВ «Будівельник-2000» договір від 24.01.2011 р. № 3/01 сума постачання – 10000 грн.
Разом: 48000 грн.
Сорок вісім тисяч гривень 00 коп.
Директор _______________ (підпис) Сморгачьов І. І.
Головний бухгалтер ___________ (підпис) Козленко А. В.


Кроме этого, на последней странице декларации по НДС в специально предназначенных ячейках строки «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації)» о наличии такой справки следует указать «ряд. 3».
Поскольку «правило первого события», ранее установленное в пп. 7.3.1 Закона о НДС, сохранилось в п. 187.1 НКУ, то объемы поставки операций, которые не являются объектом налогообложения, отражаются в строке 3 декларации по НДС соответственно:
• или по дате зачисления денежных средств от заказчика на банковский счет, включая сумму аванса;
• или по дате оформления документа, подтверждающего факт поставки услуг.
Следовательно, теми документами бухгалтерского учета, на основании которых в соответствующих графах Реестра НН указывается условное обозначение «БО», являются или счет на аванс (предоплату), или акт выполненных работ (предоставленных услуг).
Напомним, согласно абз. 2 п. 201.15 НКУ и абз. 2 п. 3 Порядка № 1002 плательщики НДС ежемесячно в сроки, предусмотренные для представления месячной налоговой отчетности, обязаны представлять органу ГНС копии записей в Реестрах НН за такой период в электронном виде с помощью:
• телекоммуникационных сетей общего пользования с использованием надежных средств электронной цифровой подписи;
• на электронных носителях.
Подробнее об изменениях в форме Реестра НН и порядке его ведения см. статью «Реестр выданных и полученных налоговых накладных: новая форма и новый Порядок».
Для плательщиков НДС, для которых отчетным (налоговым) периодом определен календарный месяц, последним днем представления налоговой декларации по НДС за январь 2011 года является 21 февраля 2011 года.
Из письма ГНАУ от 04.02.2011 г. № 3065/7/16-1117

Аналогично в первичных и отчетных налоговых документах по учету НДС отражаются операции по разработке, поставке, тестированию программного обеспечения, оказанию консультационных услуг по вопросам информатизации, а также другие услуги, указанные в пп. «в» п. 186.3 НКУ, которые не являются объектом налогообложения по пп. 196.1.14 данного Кодекса.

Ситуация 3
С 2011 года, со вступления в силу НКУ, ряд наших услуг-инжиниринг перестают быть объектом обложения НДС. С этим никогда не сталкивалась, хотелось бы узнать, как правильно распределять налоговый кредит и как относить на расходы суммы НДС.
Как суммы НДС правильно относить на расходы
В пункте 198.4 НКУ указано, что если плательщик НДС приобретает (изготовляет) товары/услуги и необоротные активы, предназначенные для их использования в операциях, которые, в частности, не являются объектом налогообложения, суммы НДС, уплаченные (начисленные) в связи с таким приобретением (изготовлением), не относятся в налоговый кредит такого налогоплательщика, так же как и до 01.01.2011 г. на основании пп. 7.4.2 Закона о НДС.
Согласно абз. 3 пп. 139.1.6 раздела III НКУ в случае когда налогоплательщик, зарегистрированный плательщиком НДС, одновременно проводит операции по продаже товаров (выполнению работ, предоставлению услуг), которые облагаются НДС и освобожденные от налогообложения или не являются объектом налогообложения, то суммы НДС, уплаченные в составе расходов на приобретение товаров, работ, услуг, которые входят в состав расходов, основных средств и нематериальных активов, подлежащих амортизации, включаются соответственно в расходы или стоимость объекта основных средств (нематериального актива) увеличивается на сумму, не включенную налоговый кредит.
Поскольку раздел III НКУ вступит в силу только с 01.04.2011 г., то в течение I квартала 2011 года еще нужно будет применять нормы абз. 3 пп. 5.3.3 Закона о прибыли, которые перенесены в абз. 3 пп. 139.1.6 НКУ. При этом следует обратить внимание на нормы п. 198.5 НКУ, в которые из абз. 5 пп. 7.4.1 Закона о НДС перенесены обязательства «по условной продаже».
Поэтому если налогоплательщик воспользовался правом на налоговый кредит по приобретенным с НДС товарам/услугам, а в дальнейшем фактически использует их в операциях, которые не являются объектом налогообложения, то с целью налогообложения такие товары/услуги считаются проданными по их обычной цене в налоговом периоде, на который приходится их использование, но не ниже цены приобретения.
Датой использования товаров/услуг считается дата признания расходов в соответствии с разделом III этого Кодекса.
Первый налоговый период, с которого операции, указанные в пп. «в» п. 186.3 НКУ, не являются объектом обложения НДС, приходится на январь 2011 года. Поэтому к показателям строки 1 декларации по НДС за этот же отчетный период следует добавить налоговые обязательства «по условной продаже» товаров и услуг, ранее приобретенных с НДС (в 2010 году) и использованных в таких операциях.
Налоговая накладная по поставке товаров (услуг) для операций, которые не являются объектом обложения НДС, оформляется по правилам, установленным п. 8 Порядка № 969. Подробнее об этом см. статью «Новый Порядок заполнения новой налоговой накладной».
Если у плательщика НДС в течение предыдущего календарного года отсутствовали необлагаемые операции, а появились только в отчетном периоде (в данной ситуации услуги инжиниринга), а также вновь созданные плательщики НДС в текущем календарном году проводят необлагаемые операции, в этом случае они определяют долю использования НДС с учетом норм п. 199.3 НКУ.
Такие налогоплательщики долю использования НДС рассчитывают по данным фактических объемов поставки налогооблагаемых и необлагаемых операций (например, проектно-сметных работ и услуг инжиниринга) первого отчетного налогового периода, в котором задекларированы такие операции, и которым является январь 2011 года.
Расчет доли использования НДС подается органу ГНС одновременно с налоговой декларацией отчетного налогового периода, в котором задекларированы такие налогооблагаемые и необлагаемые операции. Поскольку форма такого расчета как приложение 7 к налоговой декларации по НДС не утверждена (см. письмо ГНАУ от 04.02.2011 г. № 3065/7/16-1117), то такой Расчет составляется плательщиками НДС в произвольном виде. Подробнее о порядке распределения и отражении его результатов в Реестре НН см. статью «Новые принципы распределения сумм НДС».

Ситуация 4
Как правильно оформлять документы (акты) по переходящим инжиниринговым услугам, когда аванс в размере 20 % был уплачен заказчиком с НДС в 2010 году, а оформляться актами данные услуги на полную сумму будут только в 2011 году? Как показать, что в полной стоимости акта «сидит НДС» только в авансе? Нужно ли вносить в договоры изменения в связи с тем, что услуги в 2011 году перестали быть объектом НДС?
Акты по переходящим инжиниринговым услугам
Порядок отражения операций по договорам, выполнение которых началось в 2010 году, а будет завершаться в 2011 году, положениями НКУ не установлен.
Поэтому наиболее простым способом решения такой задачки является заключение дополнительных соглашений, связанных с изменением цены договора. При этом следует учитывать то, что сумма по оставшейся сумме договора уменьшится не номинально на 20 % (ставку НДС), а на меньшую сумму. Это обусловлено тем, что в 2011 году на основании п. 198.4 НКУ исполнитель инжиниринговых услуг не имеет права на налоговый кредит по товарам (услугам), приобретенным для предоставления таких услуг, а также по распределенной сумме НДС по п. 199.3 НКУ. Такие суммы НДС увеличат валовые расходы (с 01.04.2011 – расходы) отчетного периода.
Следовательно, для пересчета сметной стоимости договора на предоставление услуг (или выполнение работ) инжиниринга, как и при составлении основного договора, можно руководствоваться правилами, приведенными в ГСН Д.1.1-7-2000.
Возможно, в такой ситуации имеет смысл оформить два акта выполненных работ (предоставленных услуг): отдельно – на сумму аванса с НДС, отдельно – на оставшуюся сумму без НДС.
Обреченные на льготу
Положениями п. 30.4 НКУ установлено, что налогоплательщик вправе отказаться от использования налоговой льготы или приостановить ее использование на один или несколько налоговых периодов, если другое не предусмотрено этим Кодексом.
Согласно п. 30.1 НКУ налоговая льгота – это предусмотренное налоговым и таможенным законодательством освобождение налогоплательщика от обязанности по начислению и уплате налога и сбора, уплата им налога и сбора в меньшем размере при наличии оснований, определенных пунктом 30.2 этой статьи.
Такими основаниями для предоставления налоговых льгот являются особенности, характеризующие определенную группу налогоплательщиков, вид их деятельности, объект налогообложения или характер и общественное значение осуществляемых ими расходов.
Однако ГНАУ в письме от 20.01.2011 г. № 1390/7/16-1517-01 о возможности отказа от льгот по НДС, а именно, относительно применения пп. 196.1.14 НКУ разъяснила следующее.
Налогоплательщик может воспользоваться нормами п. 30.4 НКУ, если другое не предусмотрено Кодексом.
Разделом V НКУ предусматривается предоставление видов налоговых льгот, установленных подпунктами «б – г» п. 30.9 этого Кодекса, а именно:
• уменьшение налогового обязательства после начисления налога и сбора (пп. «б»). Этой льготой имеют право пользоваться все зарегистрированные в установленном порядке плательщики НДС. Ее суть заключается в уменьшении налоговых обязательств налогоплательщика, начисленных им по определенной операции поставки товаров (услуг), на сумму налоговых обязательств другого налогоплательщика, соответствующей сумме налога, начисленной таким другим налогоплательщиком на поставленные ему товары (услуги);
• установление сниженной ставки налога и сбора (пп. «в»). По ст. 193 НКУ сниженная ставка НДС составляет 0 %. Эта льгота предоставляется не отдельным налогоплательщикам, а применяется при осуществлении операций по поставке отдельных товаров (услуг), определенных ст. 195 этого Кодекса;
• освобождение от уплаты налога и сбора (пп. «г»). Эта льгота, как и льгота относительно снижения ставки НДС, предоставляется не отдельным налогоплательщикам, а применяется при осуществлении операций поставки отдельных товаров (услуг), определенных ст. 197 НКУ.
Таким образом, отказаться от применения налоговой льготы или остановить ее использование на один или несколько налоговых периодов налогоплательщик вправе только тогда, когда освобождение предоставляется непосредственно налогоплательщику, а не отдельным операциям поставки тех или иных товаров или предоставления тех или других услуг.

Balan писав:

troy писав:....такої трактовки в КВЕДі не має....є "діяльність у сфері інжинірингу"....а чи рахувати це послугами чи ні ніхто поки не знає...мені відповіді внятної не пришло

Довожу до Вашего сведения, что в КВЭД ЕСТЬ очень подробная трактовка инжиниринговых услуг, читайте внимательно. Даже на этом сайте в разделе Справочники подраздел Статисические классификаторы очень подробно расписано, что включается, а что не включается в инжиниринг.

не має в діючому.....не сперичаємось....)))

Бух....велике дякую за статтю...

Кто-то уже сдавал декларацию с инжинирингом?
У меня вопрос: как надо заполнить НН в 1С, чтобы данная сумма попала в 3 строку декларации?? Или вручную внести? А додатки потом какие надо заполнять? И как быть с налоговым кредитом, если он сформировался из услуг, которые используются в налогооблагаемых и неналогооблагаемых поставках? т.е. как практически провести это распределение в 1С и как потом это отразить в деларации???

Будь ласка допоможіть інжин.послуги , можливо в когось є підбікра статей про них, цікавить все в бухгалтерського обліку до податкового!
Буду вдячна!

Облік послуг інжинірингу завжди викликав чимало запитань у платників податків і був наріжним каменем при податкових перевірках. Через «нематеріальність» послуг інжинірингу та складність доведення, що такі послуги фактично мали місце, вони завжди були і будуть у центрі уваги податківців. Зміни податкового законодавства не додали цим послугам однозначності трактування та прозорості обліку. Водночас практика фінансово-господарської діяльності засвідчує, що попри таку неоднозначність, без послуг інжинірингу часто просто не обійтися.

Термінологія
Відповідно до пп. 14.1.85 ПКУ інжинірингом є надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань (далі — ТЗ), проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами). Як бачимо, перелік робіт, які підпадають під визначення терміну «інжиніринг», — дуже широкий.

Досить загальні визначення терміна «інжиніринг» можна також знайти у статті 17 Закону про держрегулювання трансферу технологій1 та у ст. 1 Закону про архітектурну діяльність2.
Наказом Держрегіонбуду від 27 січня 2009 року №47 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Відповідно до ч. 7 п. 1.2 розділу I Ліцензійних умов інжинірингова діяльність у сфері будівництва підлягає ліцензуванню.

Види інжинірингових послуг за Ліцензійними умовами
7.01.00 — Генеральний розробник у проектуванні (відповідно до розділу 3.00.00).
7.02.00 — Технічний огляд і оцінка стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж.
7.03.00 — Обстеження і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів і характеристик матеріалів і конструкцій із застосуванням спеціального устаткування, приладів та апаратури на об'єктах і в лабораторіях).
7.04.00 — Генеральний підрядник у будівництві.
7.05.00 — Проект виконання будівельних робіт.

Саме у розділі 9 згаданих Ліцензійних умов прописано всі загальні, організаційні, кваліфікаційні та технологічні умови здійснення інжинірингової діяльності у сфері будівництва.
Що таке діяльність у сфері інжинірингу за старим КВЕД3 (код 74.20.1) див. у таблиці 1. У новому ДК 009:2010 діяльність у сфері інжинірингу та надання послуг консультування у цій сфері має КВЕД 71.12 та взагалі не деталізується. Як бачимо, переліки видів робіт, послуг щодо інжинірингу за всіма нормативними актами можуть суттєво різнитися. Відповідно до п. 5.2 ПКУ, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу України, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Отже, для ідентифікації послуг щодо їх належності до інжинірингових з метою оподаткування за основу беремо визначення інжинірингових послуг, прописане саме у Податковому кодексі України.
Таблиця 1
Iнжиніринг за ДК 009:20054
74.2
Діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії
742
74.20
Діяльність у сферах інжинірингу, геології та геодезії
7421
74.20.1
Діяльність у сфері інжинірингу
Цей підклас включає:
— консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування
— архітектурно-проектні роботи: проектування будівель та споруд, включаючи виготовлення робочих креслень, нагляд за будівництвом (діяльність генеральних підрядників: замовлення проекту, розроблення проектно-кошторисної документації, укладання договорів на будівельні роботи, контроль виконання, здавання об'єктів «під ключ»), планування міст, включаючи ландшафтне проектування садів, парків, спортивних споруд тощо
— проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування
— проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність: проектування інженерних споруд, включаючи гідротехнічні споруди, проектування руху транспортних потоків, розроблення та реалізацію проектів у галузі електротехніки, електроніки, гірництва, хімічної технології, машинобудування, промислового будівництва та системотехніки, техніки безпеки тощо
— розроблення проектів у галузі кондиціонування повітря, холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо
— діяльність технічних консультантів
— інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт
Цей підклас не включає:
— розвідувальне буріння (див. 45.12)
— консультування з питань інформатизації (див. 72.10)
— діяльність у сфері досліджень та розробок (див. 73.1)
— проведення технічних випробувань (див. 74.30)
— послуги декораторів інтер'єру (див. 74.87)

1 Закон України від 14.09.2006 р. №143-V «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій».
2 Закон України від 20.05.99 р. №687-XIV «Про архітектурну діяльність».
3 Наказ Держкомстату від 26.12.2005 р. №375 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005». В 2012 році діють ДК 009:2005 та ДК 009:2010 одночасно. ДК 009:2010 затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. №457.
4 Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005, прийнята наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 р. №375.

Правова сутність договору інжинірингу
За своєю правовою суттю договір інжинірингу подібний до договору підряду або договору надання послуг. Договір підряду полягає у тому, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник — прийняти й оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ). Поняття договору про надання послуг наведено у ст. 901 ЦКУ.
Отже, до договорів інжинірингу можуть бути віднесені окремі договори підряду (зокрема, на проведення проектних та вишукувальних робіт, науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт), деякі договори про надання послуг (супутні економічні, аналітичні, інформаційні, консультаційні послуги).
Так, договір підряду на проведення проектних та вишукувальних робіт передбачає, що підрядник зобов'язаний розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати вишукувальні роботи, а замовник — прийняти та оплатити їх (ст. 887 ЦКУ). Замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації (завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником — тоді воно стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником).
Згідно зі ст. 892 та 894 ЦКУ, за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію до нього, нову технологію тощо, а замовник — прийняти виконану роботу й оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків чи його окремих етапів, а може передбачати прийняття й оплату окремих етапів робіт або інший спосіб оплати.
Бухгалтерський облік
Як і розрахунки за будь-які інші роботи і послуги, розрахунки при інжинірингу відображають у замовника за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», у виконавця — за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Дохід відображають (за субрахунками 7-го класу) у загальному випадку за датою підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), а в замовника будуть витрати (класи 8, 9 рахунків) або ж збільшення вартості об'єктів необоротних активів (рах. 10 «Основні засоби», 11 «Iнші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи») залежно від об'єкта, щодо якого надаються/виконуються інжинірингові послуги.
Бухгалтерський облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат, показано у таблиці 2.
Таблиця 2
Бухгалтерський облік оплати за послуги та роботи, що включаються до витрат
№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік
Д-т

К-т
Облік у замовника
Післяплата
1.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ
91, 92, 93, 94

631
2.
На суму податкового кредиту з ПДВ (на підставі податкової накладної)
641/ПДВ

631
3.
Сплачено за надані послуги (виконані роботи) з поточного рахунка, з ПДВ
631

311
Попередня оплата
4.
Сплачено аванс з поточного рахунка у банку за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
371

311
5.
Суму ПДВ віднесено до податкового кредиту
641/ПДВ

644
6.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або акцептований рахунок-фактуру, без ПДВ
91, 92, 93, 94

631
7.
Зараховано сплачений аванс в оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
631

371
8.
Відображено ПДВ у складі податкового кредиту
644

631
Облік у виконавця
Післяплата
9.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ
361

703
10.
Відображено ПДВ
703

641/ПДВ
11.
Отримано на поточний рахунок оплату за надані послуги (виконані роботи), з ПДВ
311

361
Попередня оплата (аванс)
12.
Отримано аванс на надання послуг (виконання робіт), з ПДВ
311

681
13.
Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ
643

641/ПДВ
14.
Відображено підписаний акт виконаних робіт (наданих послуг) або рахунок-фактуру, з ПДВ
361

703
15.
Відображено ПДВ у складі податкових зобов'язань
703

643
16.
Зараховано сплачений аванс в оплату за роботи (послуги), з ПДВ
681

361
Так, наприклад, вартість проектно-кошторисної документації може включатися до первісної вартості новозбудованих об'єктів на підставі п. 8 П(С)БО 7 «Основні засоби»1. Згідно з розділом 3 наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. №174 «Про затвердження Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)», кошти, які витрачаються на розроблення проектно-кошторисної документації (глава 12 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва), належать до безпосередніх витрат при визначенні вартості будівництва.

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. №92.

Методичні рекомендації з формування собівартості проектно-вишукувальних робіт з урахуванням вимог П(С)БО (цей документ є корисним для виконавців) затверджено наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. №64.
Згідно з п. 4. П(С)БО 8 «Нематеріальні активи»1, внаслідок розробки, тобто застосування підприємством результатів досліджень та інших знань для планування і проектування нових або значно вдосконалених матеріалів, приладів, продуктів, процесів, систем або послуг до початку їхнього серійного виробництва чи використання, за певних умов, може бути отримано нематеріальний актив. У таких випадках відповідні витрати формують первісну вартість цього об'єкта. В інших випадках витрати на дослідження і розробки включають до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (пункти 8, 9 П(С)БО 8).

1 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Мінфіну від 18.10.99 р. №242.

Згідно з п. 37.4 П(С)БО 8, інформація про загальну суму витрат на дослідження та розробки, включену до складу витрат звітного періоду, наводиться у примітках до фінансової звітності.
Податковий облік
Податок на прибуток
Щоб вирішити питання обкладення інжинірингових послуг податком на прибуток, варто спершу визначити, який вид діяльності підприємства є основним. Оподатковувані доходи поділяються на дохід від операційної діяльності та інші доходи.
Дохід від операційної діяльності визнається у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, у т. ч. при зменшенні зобов'язань. У загальному випадку дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 137.1 ПКУ).
У разі якщо договором між контрагентами передбачено, що виконавець інжинірингових послуг, робіт виконує роботи, надає послуги з довготривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва і за умови, що цими договорами не передбачено поетапного здавання робіт, доходи нараховуються виконавцем самостійно відповідно до ступеня завершеності надання послуг.
Ступінь завершеності визначається за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані.
Після переходу покупцю права власності на роботи, послуги (підписання акта) з довготривалим технологічним циклом виробництва виконавець здійснює коригування фактично отриманого доходу, пов'язаного з виготовленням таких товарів (робіт, послуг), нарахованого в попередні періоди протягом терміну їх виготовлення (п. 137.3 ПКУ). Якщо фактично отриманий дохід у вигляді кінцевої договірної ціни (з урахуванням додаткових угод) перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виготовлення таких робіт, послуг, таке перевищення підлягає зарахуванню до доходів звітного періоду, в якому відбувається перехід права власності на такі роботи, послуги. Тобто не буде порушенням податкового законодавства (з відповідним накладенням штрафної санкції та пені) ситуація, коли протягом періоду виконання договору виконавець включатиме до складу доходів суми, що при кінцевому перерахунку відрізнятимуться від суми доходів за цей період. По суті, конкретний рівень доходів за той чи інший звітний період стане відомий тільки при кінцевому перерахунку. Якщо ж виконавець інжинірингових послуг є резидентом, то дохід від надання таких послуг він відображає в загальному порядку в рядках 02 або 03 (із відображенням у додатку IД) декларації з податку на прибуток.
У разі якщо покупцем — замовником інжинірингових послуг є нерезидент або такі послуги оплачуються бюджетними коштами, якихось нюансів у розрізі податку на прибуток немає:
1) дохід від операційної діяльності визнається у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менш ніж сума компенсації, отримана у будь-якій формі, у т. ч. при зменшенні зобов'язань (п. 135.4 ПКУ);
2) у разі якщо надання інжинірингових послуг не належить до операційної діяльності, такі доходи потрапляють до складу інших доходів (пп. 135.5.14 ПКУ);
3) датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, у нашому випадку — дата підписання акта (п. 137.4 ПКУ);
4) датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з П(С)БО, зокрема відповідно до норми п. 10 П(С)БО 15 дохід від надання послуг визнається виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції;
5) у разі якщо договором на надання інжинірингових послуг не передбачено їх поетапного здавання, дохід нараховуватиметься виконавцем самостійно відповідно до ступеня завершеності операції з надання послуг. Тоді дохід визначатиметься за питомою вагою витрат, здійснених у звітному податковому періоді, у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані (п. 137.3 ПКУ).
Якщо підприємство отримує інжинірингові послуги, то для такого замовника витрати на інжинірингові роботи, послуги можуть відноситися на витрати операційної діяльності, інші витрати або формувати балансову вартість об'єкта необоротного активу. У разі якщо вартість таких витрат на створення об'єкта необоротних активів становить понад 2500 грн1 і його використання з дати введення в експлуатацію передбачається понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік), такі витрати групуються в об'єкт необоротних активів із відповідною амортизацією протягом строку корисного використання. Витрати операційної діяльності включають у себе, зокрема, собівартість отриманих інжинірингових робіт, послуг.
У ситуації, якщо має місце виконання робіт, надання послуг з довготривалим (понад один рік) технологічним циклом виробництва, за умови що договорами на виконання робіт, надання послуг не передбачено їх поетапної здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді (п. 138.2 ПКУ). Зверніть увагу: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, обов'язково мають бути підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку. Не заборонено підтверджувати витрати документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Для замовника інжинірингових послуг, робіт, що співпрацює з нерезидентами, варто пригадати п. 160.2 ПКУ: резиденти, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження госпдіяльності2, зобов'язані утримувати податок з таких доходів за ставкою 15% та за їх рахунок, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати. До складу таких доходів відносять, зокрема, і доходи від інжинірингових робіт, послуг (пп. «г» п. 160.1 ПКУ).

1 Згідно з пп. 14.1.138 ПКУ, однак у 2011 році цей показник становив 1000 грн (п. 14 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
2 Крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 — 160.6 ПКУ.

Якщо умовами міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування передбачено інше, то застосовуються саме умови договору. Але для застосування норм міжнародної конвенції потрібно виконати умови ст. 103 ПКУ. Так, відповідно до п. 103.4 ПКУ, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом1 особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Для резидента України, що отримує інжинірингові послуги чи роботи від нерезидента, варто також пам'ятати і про 5-відсоткове обмеження у податковому обліку за пп. 139.1.14 ПКУ: до складу податкових витрат з інжинірингу включаються витрати у розмірі тільки 5% митної вартості імпортованого з цією метою обладнання. Отже, на нашу думку, якщо обладнання не завозиться, то і бази для нарахування 5% немає, — за такими контрактами податкових витрат просто немає. Серед аналітиків існує думка, що норма пп. 139.1.14 ПКУ працюватиме тільки у разі, коли завозиться імпортоване обладнання, щодо якого надалі придбаватимуться й інжинірингові послуги. Але практика податкових перевірок свідчить, що податківці взагалі не визнають витрат за інжиніринговими послугами від нерезидента, якщо обладнання під ці послуги не завозилося. Як діяти та до якої точки зору пристати, — вирішує саме підприємство.
Підпункт 139.1.15 ПКУ прописує ще низку обмежень щодо податкових витрат у частині витрат на інжиніринг від нерезидента. Витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо:
1) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень п. 161.3 ПКУ;
2) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.
При виплаті доходів нерезидентам жодних додаткових звітів до своєї податкової замовник інжинірингових послуг не подає, всі ці виплати він відображає у «своїй» декларації з податку на прибуток2 у рядку 06.4 і в т. ч. у рядку 06.4.31.1 додатка IВ та з відповідним відображенням у ряд. 5 таблиці 1 додатка ПН.
Податок на додану вартість
Підпункт «в» п. 186.3 ПКУ місцем поставки інжинірингових послуг визначає місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання, або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання. Отже, якщо отримувач інжинірингових послуг є резидентом, ПДВ нараховується у загальному порядку за ставкою 20%; якщо ж послуги надаються нерезиденту — така операція не підпадає під об'єкт обкладення ПДВ.
У першому півріччі 2011 року поставки інжинірингових послуг не були об'єктом обкладення ПДВ: пп. 196.1.14 ПКУ виводив з-під обкладення ПДВ постачання всіх послуг, перелічених у підпункті «в» п. 186.3. Але з 01.07.2011 р. набрав чинності Закон №33873, який вилучив з Податкового кодексу України пп. 196.1.14. Тому з 01.07.2011 р. інжинірингові послуги, виконані на користь резидента України, оподатковуються за ставкою 20%.

1 З урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ.
2 Форма податкової декларації затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2011 р. №1213, зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Мінфіну від 21.12.2011 р. №1684.
3 Закон України від 19.05.2011 р. №3387-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур».

Для визначення дати нарахування ПЗ з ПДВ слід визначити, ким є замовник (покупець) інжинірингових послуг. Якщо покупцем є звичайний резидент-СГД, то ПЗ з постачання йому цих послуг визначають за «правилом першої події» відповідно до п. 187.1 ПКУ. Якщо ж постачання інжинірингових послуг відбувається з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дату виникнення податкових зобов'язань визначають за касовим методом (датою зарахування коштів на рахунок, до каси виконавця) на підставі норми п. 187.7 ПКУ. Якщо покупцем інжинірингових послуг буде нерезидент, то ця операція (як і до 01.07.2011 р.) не буде об'єктом обкладення ПДВ.
У декларації з ПДВ1 постачання інжинірингових послуг до 01.07.2011 р. відображалися у рядках 3 або 4 відповідно із заповненням додатка Д6 до декларації. Операції придбання таких послуг до 01.07.2011 р. відображалися або у рядку 11.1, або у рядку 11.2 (залежно для якої діяльності (оподатковуваної чи ні) придбавалися послуги).
Після 01.07.2011 р. — ПЗ у рядках 1 або 4 (рядок 4, у разі якщо місце постачання послуг визначено за межами митної території України), 6, 6.1, 72 (при імпорті послуг) та ПК у ряд.10.1 або 10.2 (залежно для якої діяльності (оподатковуваної чи ні) придбавалися послуги) із розшифруванням сум у додатку Д5 або у рядку 12.4 (при імпорті послуг).

1 Затверджена наказом Мінфіну України від 25.11.2011 р. №1492 (в редакції наказу Мінфіну України від 10.02.2012 р. №143). Діє з 02.03.2012 р.
2 Якщо виконавцем інжинірингових послуг є нерезидент, місце поставки у цьому разі визначається територією України, і тому має місце імпорт послуг.

Якщо послуги інжинірингу резидентом отримуються від нерезидента стосовно об'єкта, розміщеного за межами України, така операція за пп. «в» п. 186.3 ПКУ, на нашу думку, буде оподатковуватися у загальному порядку за ставкою 20% (маємо справу з імпортом послуг) і відображатися за правилом «першої події» у декларації з ПДВ в отримувача послуг у рядку 7, а в наступному звітному періоді такі суми потраплять до ПК з ПДВ в рядок 12.4 (абз. 2 п. 187.8 та ч. 2 п. 198.2 ПКУ).
Приклад Підприємство «А» — резидент надає підприємству «Б» — нерезиденту послуги з розміщення ділянки, плану поверхів, типового розрізу та базового тривимірного зображення кожного виду приміщення. Оплату від нерезидента отримано 05.03.2012 р., курс НБУ до євро — 1014,3210 грн за 100 одиниць (умовно). Акт приймання-передачі інжинірингових послуг між контрагентами буде підписано 02.04.2012 р. на суму 2500 євро (курс НБУ до євро — 1022,1750 грн за 100 одиниць). Відображення надання інжинірингових послуг нерезиденту див. у таблиці 3. ПДВ у цьому випадку не нараховують, адже місцем поставки за ч. «в» п. 186.3 ПКУ буде місце реєстрації отримувача-нерезидента. У декларації з ПДВ операцію отримання авансу відображають у звітності за березень 2012 р. у рядку 4, саму операцію надання послуг інжинірингу — у декларації з прибутку за I півріччя 2012 р. датою підписання акта.
Таблиця 3
Відображення у бухгалтерському та податковому обліку надання інжинірингових послуг нерезиденту (за умовами прикладу)

05.03.2012
Отримано передoплату за інжинірингові послуги
312

681

2500€
25358,03

—

—
02.04.2012
Надання послуг
362

703

2500€
25358,03

25358,03

13000*
Списано собівартість інжинірингових послуг
903

23

13000

—

—
Зарахування в оплату наданих послуг
681

362

2500€
25358,03

—

—
* Число умовне.
Юлія КЛОВСЬКА, «Дебет-Кредит»
2 апреля 2012 г.БІЗНЕС І БУХГАЛТЕРІЯ
Можливо комусь пригодиться!