Облік у самозайнятої особи (адвокат)

Розділ XIV ПКУ
Александр240791
Просвещенный
Просвещенный
Повідомлень: 188
З нами з: 19 травня 2014, 11:58
Дякував (ла): 53 рази
Подякували: 5 разів

Повідомлення Александр240791 »

Здравствуйте! Столкнулся с таким вопросом, какой бух учет ведет адвокат, у которого есть наемные сотрудники (помощники юриста), что сдает? когда? можно ли сдавать отчеты через медок? как сдавать отчеты по ЕСВ ?? плюс на этого адвоката открыто СПД (с другими видами деятельности), как ключи на них оформлять электронные, да и нужна ли их переоформлять отдельно ? ведь физ. лицо одно...?

Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 13651
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Звідки: Одесса
Дякував (ла): 14114 разів
Подякували: 27889 разів

Повідомлення Яков »

Александр240791 писав:Здравствуйте! Столкнулся с таким вопросом, какой бух учет ведет адвокат, у которого есть наемные сотрудники (помощники юриста), что сдает? когда? можно ли сдавать отчеты через медок? как сдавать отчеты по ЕСВ ?? плюс на этого адвоката открыто СПД (с другими видами деятельности), как ключи на них оформлять электронные, да и нужна ли их переоформлять отдельно ? ведь физ. лицо одно...?
http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/2895

Наказ ДПС Украины от 24.12.2012 № 1185 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)»

Наказ Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо витрат приватного нотаріуса»
Чи враховується приватним нотаріусом у складі витрат звітного року сплата єдиного соціального внеску, у тому числі на користь найманих прац…
Коротка:
Сплата приватними нотаріусами єдиного внеску до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Повна:
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
За якою ставкою ПДФО будуть оподатковуватись доходи приватного нотаріуса на підставі річної податкової декларації?
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ (п.178.2 ст.178 ПКУ).
Згідно з п.167.1 ст.167 р.IV ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 р.IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з ст.177 і 178 р.IV ПКУ, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Встановлені у абз. першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у п.167.2 - 167.4 цієї статті.
Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?
Коротка та повна відповіді ідентичні.
При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:
оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
а) охоронна та пожежна сигналізація;
б) металеві двері або металеві ролети;
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
г) металеві шафи;
д) вогнестійкий сейф;
е) інформаційна вивіска;
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
з) телекомунікаційні послуги;
и) меблі;
програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;
встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;
виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;
витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;
витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);
витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;
проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;
комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;
сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.
Чи має право приватний нотаріус при розрахунку чистого доходу врахувати витрати згідно листа Мінюсту від 23.02.2012 № 13.1-17/74 ?
Коротка та повна відповіді ідентичні.
В листі Міністерства юстиції України від 23.02.2012 № 13.1-17/74 «Щодо переліку витрат приватного нотаріуса» є посилання на наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який з 22.02.2012 втратив чинність.
При обчисленні приватним нотаріусом сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати, визначені Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та Узагальнюючою податковою консультацією щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
До якого контролюючого органу повинен подавати нотаріус податковий розрахунок за ф. № 1-ДФ та інформацію про посвідчені договори купівлі-пр…
Коротка:
Інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Повна:
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому вказаним розділом ПКУ для податкового розрахунку.
Крім того, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» встановлено, що приватні нотаріуси надсилають до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості у день посвідчення таких договорів.
Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу I, п. 51.1 ст. 51 розділу II, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (обліку) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розділу II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розділу IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію за результатами звітного року.
Із урахуванням положень ст. 63 та ст. 65 розділу II ПКУ приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в органах державної податкової служби:
за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному контролюючому органу. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;
за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним контролюючим органам.
Приватний нотаріус зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку та неосновним місцем обліку.
При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розділу IV ПКУ. Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
Таким чином, інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування ПДФО при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення…
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).
Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).
Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між ФО відповідно до норм ПКУ?
Коротка:
При нотаріальному посвідченні договору довічного утримання нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб у разі необхідності оподаткування, визначеного Податковим кодексом, та повідомляє органи державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або місцем знаходженням робочого місця приватного нотаріуса щодо суми отриманого доходу платниками податку та нарахованого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб.
Повна:
Статтями 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно дол.
Статті 334 цього Кодексу, тобто з врахуванням вимог статті 745 вказаного Кодексу при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ) сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст.174, п.173.4 ст.174, п.174.4 ст.174 розділу IV ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку.
Блин, подготовил ответ, а потом увидел, что вопрос не про нотариуса, а адвоката. Жалко удалять.
Ответы можно поискать на ЗІ-ДР (категория105 "Податок на доходи самозайнятих осіб, ...)
http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

По поводу подписей: есть (я делал) ключи для ФЛ-П и для ФЛ. Отчётность ФЛ-П подписывается одним комплектом, майнова декларация ФЛ подписывалась - другим.
Зображення

Kalinda
Высший разум
Высший разум
Повідомлень: 991
З нами з: 10 липня 2013, 12:56
Дякував (ла): 621 раз
Подякували: 710 разів

Повідомлення Kalinda »

Яков писав:
Александр240791 писав:Здравствуйте! Столкнулся с таким вопросом, какой бух учет ведет адвокат, у которого есть наемные сотрудники (помощники юриста), что сдает? когда? можно ли сдавать отчеты через медок? как сдавать отчеты по ЕСВ ?? плюс на этого адвоката открыто СПД (с другими видами деятельности), как ключи на них оформлять электронные, да и нужна ли их переоформлять отдельно ? ведь физ. лицо одно...?
http://www.visnuk.com.ua/ua/pubs/id/2895

Наказ ДПС Украины от 24.12.2012 № 1185 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)»

Наказ Міндоходів України від 30.12.2013 № 884 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо витрат приватного нотаріуса»
Чи враховується приватним нотаріусом у складі витрат звітного року сплата єдиного соціального внеску, у тому числі на користь найманих прац…
Коротка:
Сплата приватними нотаріусами єдиного внеску до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Повна:
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02 березня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20, в якому наведено єдиний перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
За якою ставкою ПДФО будуть оподатковуватись доходи приватного нотаріуса на підставі річної податкової декларації?
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ (п.178.2 ст.178 ПКУ).
Згідно з п.167.1 ст.167 р.IV ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 р.IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з ст.177 і 178 р.IV ПКУ, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.
Встановлені у абз. першому та другому цього пункту ставки податків не застосовуються до доходів, визначених у п.167.2 - 167.4 цієї статті.
Які витрати мають право врахувати нотаріуси при визначені сукупного чистого доходу?
Коротка та повна відповіді ідентичні.
При визначенні сукупного чистого доходу приватного нотаріуса враховуються витрати наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженій наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та в Узагальнюючій податковій консультації щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженій наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
До витрат приватного нотаріуса можуть бути віднесені, зокрема:
оренда робочого місця нотаріуса, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;
страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
технічне забезпечення діяльності робочого місця нотаріуса та його обслуговування:
а) охоронна та пожежна сигналізація;
б) металеві двері або металеві ролети;
в) металеві грати, захисні ролети та броньована ударостійка плівка на вікнах;
г) металеві шафи;
д) вогнестійкий сейф;
е) інформаційна вивіска;
є) обслуговування технічного обладнання (комп’ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);
ж) підключення та користування мережею Інтернет без обмеження кількості провайдерів, включаючи мобільний Інтернет;
з) телекомунікаційні послуги;
и) меблі;
програмне забезпечення, користування електронною базою законодавства;
встановлення, обслуговування та користування державними та єдиними реєстрами;
виготовлення печатки, штампів з текстами посвідчувальних написів;
витрати на придбання спеціальних бланків нотаріальних документів та ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, книг, журналів реєстрації (обліку), передбачених номенклатурою;
витрати на придбання канцелярського приладдя (картонажі, архівні папки, твердий картон, канцелярський папір, технічні засоби для прошивання документів тощо);
витрати на забезпечення збереження документів нотаріального діловодства;
проходження підвищення кваліфікації, участь у короткотермінових семінарах, міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності; навчання в школі молодого нотаріуса; придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);
оплата праці та обов’язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);
сплата внесків до Пенсійного фонду України, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);
витрати на поштові та кур’єрські послуги, необхідні для ведення нотаріальної діяльності;
комунальні витрати (електро-, газо-, тепло-, водопостачання) на утримання робочого місця приватного нотаріуса, у разі якщо це нежитлове приміщення є власністю приватного нотаріуса;
сплату щомісячних членських внесків нотаріусами на забезпечення нотаріального самоврядування, відповідно до статті 16 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425 «Про нотаріат» зі змінами та доповненнями.
Чи має право приватний нотаріус при розрахунку чистого доходу врахувати витрати згідно листа Мінюсту від 23.02.2012 № 13.1-17/74 ?
Коротка та повна відповіді ідентичні.
В листі Міністерства юстиції України від 23.02.2012 № 13.1-17/74 «Щодо переліку витрат приватного нотаріуса» є посилання на наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», який з 22.02.2012 втратив чинність.
При обчисленні приватним нотаріусом сукупного чистого доходу доцільно враховувати витрати, визначені Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 та Узагальнюючою податковою консультацією щодо витрат приватного нотаріуса, затвердженою наказом Міндоходів України від 30.12.2013 № 884.
До якого контролюючого органу повинен подавати нотаріус податковий розрахунок за ф. № 1-ДФ та інформацію про посвідчені договори купівлі-пр…
Коротка:
Інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Повна:
Відповідно до п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173, п. 174.4 ст. 174 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому вказаним розділом ПКУ для податкового розрахунку.
Крім того, відповідно до пп. «б» пп. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості» встановлено, що приватні нотаріуси надсилають до контролюючих органів за податковою адресою платників податків (орендодавців) повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості у день посвідчення таких договорів.
Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 розділу I, п. 51.1 ст. 51 розділу II, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.2 ст. 176 розділу IV ПКУ стосовно помічників (консультантів) приватного нотаріуса або інших працівників, які перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, такий нотаріус є податковим агентом та зобов’язаний подавати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації (обліку) податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ).
Відповідно до п. 49.1 ст. 49, п. 65.1 ст. 65 розділу II та п. 178.1, 178.4 ст. 178 розділу IV ПКУ приватний нотаріус як самозайнята особа зобов’язаний стати на облік (зареєструватись) у контролюючому органі за місцем свого постійного проживання та подавати до 1 травня року, що настає за звітним до такого органу річну податкову декларацію за результатами звітного року.
Із урахуванням положень ст. 63 та ст. 65 розділу II ПКУ приватний нотаріус підлягає взяттю на облік в органах державної податкової служби:
за місцем проживання (податкової адреси), якщо місце проживання (реєстрації відповідно до паспорта) та місце розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (відповідно до реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності) відповідають одному контролюючому органу. При цьому такий орган є основним і єдиним місцем обліку приватного нотаріуса як самозайнятої особи;
за місцем проживання (основне місце обліку) та місцем розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса (неосновне місце обліку), якщо місце проживання приватного нотаріуса та місце розташування його контори відповідають різним контролюючим органам.
Приватний нотаріус зобов’язаний стати на облік у контролюючому органі за основним місцем обліку та неосновним місцем обліку.
При цьому до контролюючого органу за неосновним місцем обліку приватний нотаріус подає інформацію, перелік якої визначений п. 172.4 ст. 172, п. 173.4 ст. 173 та п. 174.4 ст. 174 розділу IV ПКУ. Інші обов’язки податкового агента та платника податку на доходи фізичних осіб приватний нотаріус виконує за основним місцем обліку.
Таким чином, інформація про посвідчені нотаріусом договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку, а також інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування подається ним до контролюючого органу за неосновним місцем обліку (за місцем розташування робочого місця).
Податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) подається нотаріусом до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Чи несуть нотаріуси відповідальність за нарахування та перерахування ПДФО при вчиненні нотаріальних дій (в тому числі за невірне визначення…
Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до положень п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 IV розділу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс) нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) нерухомого та/або рухомого майна між фізичними особами за наявності оціночної вартості такого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору.
При цьому відповідно до пп. «б» п. 171.2 ст. 171 Кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є платник податку - фізична особа, зокрема, щодо доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету (фізичних осіб, які не є податковими агентами).
Згідно із п. 172.5 ст. 172 Кодексу сума податку самостійно визначається та сплачується через банківські установи особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, – до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни.
Також згідно із п. 173.4 ст. 173 Кодексу платник податку самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи (при продажу/обміну рухомого майна з іншою фізичною особою).
Чи виступає нотаріус податковим агентом при посвідченні договору довічного утримання між ФО відповідно до норм ПКУ?
Коротка:
При нотаріальному посвідченні договору довічного утримання нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності документа про сплату податку на доходи фізичних осіб у разі необхідності оподаткування, визначеного Податковим кодексом, та повідомляє органи державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або місцем знаходженням робочого місця приватного нотаріуса щодо суми отриманого доходу платниками податку та нарахованого (сплаченого) податку з доходів фізичних осіб.
Повна:
Статтями 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Згідно з статтею 748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно дол.
Статті 334 цього Кодексу, тобто з врахуванням вимог статті 745 вказаного Кодексу при передачі набувачеві у власність нерухомого майна – з моменту державної реєстрації вказаного договору.
Таким чином, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з підпунктом «а» пункту 172.5 статті 172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ) сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу (довічного утримання).
Пунктом 172.4 ст.174, п.173.4 ст.174, п.174.4 ст.174 розділу IV ПКУ встановлено, що приватний нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені ним договори щодо проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами та продажу (обміну) рухомого майна між стороною (сторонами) цього договору, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку.
Блин, подготовил ответ, а потом увидел, что вопрос не про нотариуса, а адвоката. Жалко удалять.
Ответы можно поискать на ЗІ-ДР (категория105 "Податок на доходи самозайнятих осіб, ...)
http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques

По поводу подписей: есть (я делал) ключи для ФЛ-П и для ФЛ. Отчётность ФЛ-П подписывается одним комплектом, майнова декларация ФЛ подписывалась - другим.
У самозанятых учет схожий-у адвокатов и нотариусов только затраты списываются на основании разных документов.Учет и отчетность по зарплате-стандартны независимо от того физлицо или юрлицо.

Відповісти

Повернутись до “Спрощена система оподаткування”