Уважаемые добрые люди! Помогите советом, пожалуйста! Перечла более сотни постов-мушки в глазах, а ноги-руки ватные т.к. обокрали офис.
1) Нужно списать ноут, который был введен в эксплуатацию в 2010 и уже амортизирован.
На Д10 и на К13 висит сумма т.к. лежал он себе в сейфе.
Бумагу в милиции возьмём, просто сделать Д13 и К10 и всё#blush#
2) нужно списать купленный инструмент, висящий на 281
Д793 Д281 сумма без НДС проводкой?.. не пойму какой операцией в 1с..#wall#
БЛАГОДАРЮ ВСЕХ за помощь!!!
обокрали офис
-
juliagid
- Гений
- Повідомлень: 350
- З нами з: 15 лютого 2012, 02:50
- Дякував (ла): 126 разів
- Подякували: 885 разів
Для підприємства (магазину) основним наслідком крадіжки товарів буде їх нестача. А нестачу можливо виявити під час проведення інвентаризації. Щоправда, нестача товару виникає не тільки в разі крадіжки, а й через природні причини, наприклад, внаслідок усушки чи бою товарів (скажімо, скляних ялинкових прикрас) тощо. Тому однозначно класифікувати будь-яку нестачу як крадіжку немає підстав. Характер нестачі інвентаризаційна комісія зазначає в Протоколі, який складається у довільній формі. Та й вона може лише припускати крадіжку. А встановити вину може тільки суд своїм рішенням (ст. 58, 62 Конституції України). Нестача виявляється як під час проведення чергової інвентаризації (перед складанням річної бухгалтерської звітності тощо), так і на день встановлення факту крадіжки (абзац «г» п.3 Інструкції N 69).
В останньому випадку маємо, на перший погляд, парадоксальну ситуацію: з одного боку, крадіжка (нестача) виявляється тільки під час інвентаризації, а з іншого - підставою для проведення інвентаризації є встановлення фактів крадіжок. Тобто, наслідок (крадіжка) в цій ситуації виступає причиною. На думку автора, тут ми маємо справу з некоректним визначенням, наведеним в Інструкції N 69. Напевне, в ньому малося на увазі проведення інвентаризації, коли є обґрунтована підозра у вчиненні крадіжки, що підтверджується, наприклад, слідами злому в торговельному залі та/чи явною відсутністю товарів на полицях, хоча за свідченнями відповідальних працівників магазину (продавців) товари мають бути в наявності, тощо.
У разі виявлення таких фактів слід викликати міліцію. І лише після огляду її працівниками місця події та засвідчення факту злочину підприємство починає проводити інвентаризацію.
Якщо ж нестачу (крадіжку) виявлено під час проведення чергової інвентаризації, відповідну заяву до міліції подають після її закінчення.
З наведеного вище випливає, що первинним документом, на підставі якого наслідки крадіжки відображають в обліку, буде Протокол засідання інвентаризаційної комісії, який, у свою чергу, базується на даних Інвентаризаційного опису ТМЦ (форма N інв-3, затверджена постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. N 241), Відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції N 69), пояснень матеріально відповідальних осіб, довідки (акту) міліції тощо.
Оцінка викраденого
У Протоколі зазначається не лише кількість викраденого, але і його вартість. Причому вартість доцільно наводити удвох оцінках — балансовій (первісній) вартості та вартості, визначеній згідно з Порядком N 116 або КЗпП. Для відображення збитку від розкрадання майна в бухгалтерському та податковому обліку використовується балансова (первісна) вартість, а для розрахунку розміру збитку з метою покарання винного - вартість, визначена згідно з Порядком N 116 або КЗпП.
До речі, існують сумніви у повсюдному застосуванні Порядку N 116, оскільки його прийнято лише на виконання розпорядження Президента України від 10.02.95 р. N 35/95-рп «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією та організованою злочинністю». З цього випливає, що застосовувати зазначений Порядок можна лише в тому разі, коли існує явний факт корупції та/або організованої злочинності.
А от у п.12 Коментаря1 однозначно стверджується протилежна думка: «...порядок... застосовується... якщо шкоди заподіяно розкраданням...». Звичайно, контролюючі органи дотримуватимуться цієї точки зору, оскільки Порядком N 116 передбачено сплату частини відшкодування до бюджету.
1Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю- К.: А.С.К., 2003.
Хоча далі в п.19 йдеться про те, що «...механізму сплати до бюджету сум, які стягуються з працівників... немає».
У будь-якому разі розмір шкоди від розкрадання, що підлягає покриттю, обчислюється не самостійно підприємством, а визначається судом. Тому бухгалтера цей розрахунок не стосується. Його більше зацікавлять особливості перерахування частини суми відшкодування до бюджету. Проте, оскільки механізму стягнення та перерахування не встановлено, перерахування провадиться на розсуд підприємства. Причому відповідальності за неперерахування також не встановлено.
УВАГА!
На думку ДПАУ, висловлену в Листі N 3864, оскільки на підприємствах роздрібної торгівлі облік ведеться, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, розмір збитків визначається за продажною (роздрібною) ціною товару з урахуванням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта залежно від виду товарів. У разі невиявлення матеріально відповідальної особи, яка заподіяла збитків підприємству, зазначені витрати (тобто визначені згідно з Порядком N 116) відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Якщо крадієм визнано працівника підприємства, застосовуються норми ст.1353 КЗпП, де передбачено механізм визначення розміру шкоди залежно від конкретних умов, за яких утворилася нестача.
Так, у разі розкрадання розмір шкоди визначається за цінами, що діють у цій місцевості на день відшкодування шкоди. А, скажімо, на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) викрадених товарів чи продукції.
Більш конкретно зазначену проблему описано в п.5 Коментаря: «Товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами... в даному випадку на працівника покладається обов'язок відшкодувати неодержаний прибуток, що входить до продажної (роздрібної) ціни».
Як бачимо, на практиці більш вагомими аргументами можуть виявитися останні. Тому пропонуємо під час розрахунку шкоди за основу брати продажну (роздрібну) ціну викраденого товару. Але розрахована таким чином сума шкоди застосовується лише в разі виявлення винної особи та покладення на неї судом обов'язку відшкодування цієї шкоди.
Якщо ж винну особу не встановлено чи у відшкодуванні шкоди відмовлено судом, у бухгалтерському та податковому обліку відображається балансова (первісна) вартість шкоди (викрадених товарів), а не віртуальна сума шкоди, розрахована відповідно до КЗпП та/або Порядку N 116 із застосуванням продажної ціни, як радить ДПАУ в Листі N 3864.
Може виявитися неможливим визначити кількість та вид викрадених товарів на підприємстві роздрібної торгівлі, якщо оперативний облік товарів ведеться лише в сумарному виразі. У такому разі виникають проблеми з поданням позову до суду, адже не відомий предмет викрадення. Та бухгалтерові важлива облікова сторона цієї проблеми, а не юридична. Йому за наведених умов для відображення в обліку слід перш за все знати собівартість викраденого та суму торговельної націнки, а не кількість та вид вкраденого товару
Після виявлення крадіжки, проведення інвентаризації та відображення її наслідків у обліку слід чекати результатів оперативно-розшукових дій міліції та/або рішення суду: повернення викрадених товарів чи отримання відшкодування через суд у разі затримання та засудження крадія. Якщо жодна з цих подій не станеться, облікова історія викраденого закінчується, в обліку його вартість більше ніколи не відобразиться (щоправда, деякий час, до остаточного вирішення долі викраденого, його сума враховуватиметься на позабалансовому субрахунку 072). Проте може статися, що викрадене буде знайдене, наприклад, працівниками міліції. Тоді після повернення викрадених товарів за актом приймання-передачі від міліції вартість цих товарів, на думку автора, слід поновити як у бухгалтерському, так і в податковому обліку податку на прибуток та ПДВ, оскільки повернено ті самі товари, що їх було викрадено, а не якісь інші. Право власності на них унаслідок крадіжки перейшло від підприємства до крадія незаконно, в результаті неправомірних дій. Тому право власності на повернені товари, що їх було викрадено раніше, поновлюється у підприємства в повному обсязі, а не набувається заново.
Якщо таке поновлення відбулося в наступних роках після року списання викрадених товарів, отримані товари оприбутковуються в кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», а якщо в тому ж самому році — сторнуванням проведень, якими викрадені товари списувалися з балансу. У податковому обліку відповідне поновлення доцільно провести в спосіб, передбачений для виправлення помилок. Про відображення в обліку відшкодування, що отримується через суд, поговоримо далі.
До речі, якщо крадієм виявиться працівник підприємства, останнє має право звільнити його згідно з п.8 ст.40 КЗпП4.
Відображено нестачу викраденого товару без урахування суми націнки та ТЗВ 947 282 434,78
Відображено суму ТЗВ, що належить до викрадених товарів 947 289 15,00
Списано суму націнки (600,00 - 434,78) 285 282 165,22
Зменшено податковий кредит методом сторно 641 947 89,96
Вартість викраденого товару за цінами продажу віднесено на позабалансовий рахунок 072 - 600,00
Судом визнано винну особу, на яку віднесено суму збитку 375 716 600,00
Списано вартість викраденого товару - 072 600,00
Віднесено на винну особу різницю між сумою прямого збитку та загальною сумою збитку 375 642 600,00
Відшкодування збитку надійшло на банківський рахунок підприємства (165,22 - 15,00) 311 375 1200,00
Перераховано до бюджету 642 311 600,00
В останньому випадку маємо, на перший погляд, парадоксальну ситуацію: з одного боку, крадіжка (нестача) виявляється тільки під час інвентаризації, а з іншого - підставою для проведення інвентаризації є встановлення фактів крадіжок. Тобто, наслідок (крадіжка) в цій ситуації виступає причиною. На думку автора, тут ми маємо справу з некоректним визначенням, наведеним в Інструкції N 69. Напевне, в ньому малося на увазі проведення інвентаризації, коли є обґрунтована підозра у вчиненні крадіжки, що підтверджується, наприклад, слідами злому в торговельному залі та/чи явною відсутністю товарів на полицях, хоча за свідченнями відповідальних працівників магазину (продавців) товари мають бути в наявності, тощо.
У разі виявлення таких фактів слід викликати міліцію. І лише після огляду її працівниками місця події та засвідчення факту злочину підприємство починає проводити інвентаризацію.
Якщо ж нестачу (крадіжку) виявлено під час проведення чергової інвентаризації, відповідну заяву до міліції подають після її закінчення.
З наведеного вище випливає, що первинним документом, на підставі якого наслідки крадіжки відображають в обліку, буде Протокол засідання інвентаризаційної комісії, який, у свою чергу, базується на даних Інвентаризаційного опису ТМЦ (форма N інв-3, затверджена постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. N 241), Відомості результатів інвентаризації (додаток 3 до Інструкції N 69), пояснень матеріально відповідальних осіб, довідки (акту) міліції тощо.
Оцінка викраденого
У Протоколі зазначається не лише кількість викраденого, але і його вартість. Причому вартість доцільно наводити удвох оцінках — балансовій (первісній) вартості та вартості, визначеній згідно з Порядком N 116 або КЗпП. Для відображення збитку від розкрадання майна в бухгалтерському та податковому обліку використовується балансова (первісна) вартість, а для розрахунку розміру збитку з метою покарання винного - вартість, визначена згідно з Порядком N 116 або КЗпП.
До речі, існують сумніви у повсюдному застосуванні Порядку N 116, оскільки його прийнято лише на виконання розпорядження Президента України від 10.02.95 р. N 35/95-рп «Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією та організованою злочинністю». З цього випливає, що застосовувати зазначений Порядок можна лише в тому разі, коли існує явний факт корупції та/або організованої злочинності.
А от у п.12 Коментаря1 однозначно стверджується протилежна думка: «...порядок... застосовується... якщо шкоди заподіяно розкраданням...». Звичайно, контролюючі органи дотримуватимуться цієї точки зору, оскільки Порядком N 116 передбачено сплату частини відшкодування до бюджету.
1Стичинський Б.С., Зуб І.В., Ротань В.Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю- К.: А.С.К., 2003.
Хоча далі в п.19 йдеться про те, що «...механізму сплати до бюджету сум, які стягуються з працівників... немає».
У будь-якому разі розмір шкоди від розкрадання, що підлягає покриттю, обчислюється не самостійно підприємством, а визначається судом. Тому бухгалтера цей розрахунок не стосується. Його більше зацікавлять особливості перерахування частини суми відшкодування до бюджету. Проте, оскільки механізму стягнення та перерахування не встановлено, перерахування провадиться на розсуд підприємства. Причому відповідальності за неперерахування також не встановлено.
УВАГА!
На думку ДПАУ, висловлену в Листі N 3864, оскільки на підприємствах роздрібної торгівлі облік ведеться, як правило, за продажними (роздрібними) цінами, розмір збитків визначається за продажною (роздрібною) ціною товару з урахуванням індексу інфляції, ПДВ, акцизного збору та коефіцієнта залежно від виду товарів. У разі невиявлення матеріально відповідальної особи, яка заподіяла збитків підприємству, зазначені витрати (тобто визначені згідно з Порядком N 116) відшкодовуються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства. Якщо крадієм визнано працівника підприємства, застосовуються норми ст.1353 КЗпП, де передбачено механізм визначення розміру шкоди залежно від конкретних умов, за яких утворилася нестача.
Так, у разі розкрадання розмір шкоди визначається за цінами, що діють у цій місцевості на день відшкодування шкоди. А, скажімо, на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди, заподіяної розкраданням, визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) викрадених товарів чи продукції.
Більш конкретно зазначену проблему описано в п.5 Коментаря: «Товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами... в даному випадку на працівника покладається обов'язок відшкодувати неодержаний прибуток, що входить до продажної (роздрібної) ціни».
Як бачимо, на практиці більш вагомими аргументами можуть виявитися останні. Тому пропонуємо під час розрахунку шкоди за основу брати продажну (роздрібну) ціну викраденого товару. Але розрахована таким чином сума шкоди застосовується лише в разі виявлення винної особи та покладення на неї судом обов'язку відшкодування цієї шкоди.
Якщо ж винну особу не встановлено чи у відшкодуванні шкоди відмовлено судом, у бухгалтерському та податковому обліку відображається балансова (первісна) вартість шкоди (викрадених товарів), а не віртуальна сума шкоди, розрахована відповідно до КЗпП та/або Порядку N 116 із застосуванням продажної ціни, як радить ДПАУ в Листі N 3864.
Може виявитися неможливим визначити кількість та вид викрадених товарів на підприємстві роздрібної торгівлі, якщо оперативний облік товарів ведеться лише в сумарному виразі. У такому разі виникають проблеми з поданням позову до суду, адже не відомий предмет викрадення. Та бухгалтерові важлива облікова сторона цієї проблеми, а не юридична. Йому за наведених умов для відображення в обліку слід перш за все знати собівартість викраденого та суму торговельної націнки, а не кількість та вид вкраденого товару
Після виявлення крадіжки, проведення інвентаризації та відображення її наслідків у обліку слід чекати результатів оперативно-розшукових дій міліції та/або рішення суду: повернення викрадених товарів чи отримання відшкодування через суд у разі затримання та засудження крадія. Якщо жодна з цих подій не станеться, облікова історія викраденого закінчується, в обліку його вартість більше ніколи не відобразиться (щоправда, деякий час, до остаточного вирішення долі викраденого, його сума враховуватиметься на позабалансовому субрахунку 072). Проте може статися, що викрадене буде знайдене, наприклад, працівниками міліції. Тоді після повернення викрадених товарів за актом приймання-передачі від міліції вартість цих товарів, на думку автора, слід поновити як у бухгалтерському, так і в податковому обліку податку на прибуток та ПДВ, оскільки повернено ті самі товари, що їх було викрадено, а не якісь інші. Право власності на них унаслідок крадіжки перейшло від підприємства до крадія незаконно, в результаті неправомірних дій. Тому право власності на повернені товари, що їх було викрадено раніше, поновлюється у підприємства в повному обсязі, а не набувається заново.
Якщо таке поновлення відбулося в наступних роках після року списання викрадених товарів, отримані товари оприбутковуються в кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)», а якщо в тому ж самому році — сторнуванням проведень, якими викрадені товари списувалися з балансу. У податковому обліку відповідне поновлення доцільно провести в спосіб, передбачений для виправлення помилок. Про відображення в обліку відшкодування, що отримується через суд, поговоримо далі.
До речі, якщо крадієм виявиться працівник підприємства, останнє має право звільнити його згідно з п.8 ст.40 КЗпП4.
Відображено нестачу викраденого товару без урахування суми націнки та ТЗВ 947 282 434,78
Відображено суму ТЗВ, що належить до викрадених товарів 947 289 15,00
Списано суму націнки (600,00 - 434,78) 285 282 165,22
Зменшено податковий кредит методом сторно 641 947 89,96
Вартість викраденого товару за цінами продажу віднесено на позабалансовий рахунок 072 - 600,00
Судом визнано винну особу, на яку віднесено суму збитку 375 716 600,00
Списано вартість викраденого товару - 072 600,00
Віднесено на винну особу різницю між сумою прямого збитку та загальною сумою збитку 375 642 600,00
Відшкодування збитку надійшло на банківський рахунок підприємства (165,22 - 15,00) 311 375 1200,00
Перераховано до бюджету 642 311 600,00
-
Verflo
- Высший разум
- Повідомлень: 602
- З нами з: 20 січня 2012, 10:40
- Дякував (ла): 64 рази
- Подякували: 147 разів
cпасибо! ничего страшного - старенький ноут и на 8 тыс грн инструмента - переживём,juliagid писав:Может найдете в этой статье ,что-то для этой ситуации. Очень сочувствую Вам.
не понимаю как правильно инструмент и ноут списать, ничего не упустив, НДС в смысле,
для ноута есть документ ЛИКВИДАЦИЯ НЕОБОРОТ. АКТИВОВ,
а украденный ящик свёрл каким доком списать?..