Формирование Уставного фонда

[ar4ik]

А где у Вас авансовый? Или я что-то недопоняла, или его попросту нет.

если первый учредитель принес в кассу деньги, а другой их ложит,так вот другой должен писать что он принял из кассы а потом в банк положил?

Нет, не должен. Он просто относит деньги в банк, это не те расходы, на которые выписывается авансовый отчёт. К расходному к/о прикрепите корешок банка о сдаче денег в кассу- этого вполне достаточно.

[Kupava]

Подскажите пожалуйста, в 1С 7.7 в банковской выписке по счету 312 провожу приход от иностр.учредителя УФ +46, мне пишет "Счет не является счетом остатков или задолженностей в валюте. Переоценка счета 46 не выполнена". Как правильно оформить?

[nata19121982]

Добрій день!Девченки подскажите как оформить правильно:откріваем ООО в уставе прописан размер УФ,один учредитель,он же директор,какя процедура внесения Уф
я так понимаю открывается расчетный счет и вносится тудаУФ,назначение платежа : взнос в УФ
и проводки Дт 46 КТ 410
Дт 311 Кт46
Правильно? нужно ли какие-то акты составлять?

[Тюша]

Добрій день!Девченки подскажите как оформить правильно:откріваем ООО в уставе прописан размер УФ,один учредитель,он же директор,какя процедура внесения Уф
я так понимаю открывается расчетный счет и вносится тудаУФ,назначение платежа : взнос в УФ
и проводки Дт 46 КТ 410
Дт 311 Кт46
Правильно? нужно ли какие-то акты составлять?

Дт 311 Кт40
Никаких актов не надо.

[ScAudit]

Добрій день!Девченки подскажите как оформить правильно:откріваем ООО в уставе прописан размер УФ,один учредитель,он же директор,какя процедура внесения Уф
я так понимаю открывается расчетный счет и вносится тудаУФ,назначение платежа : взнос в УФ
и проводки Дт 46 КТ 410
Дт 311 Кт46
Правильно? нужно ли какие-то акты составлять?

відповідно до протоколу/рішення зборів засновників (учасників) на суму статутного к-лу Дт 46 Кт 40
внесення ДТ 311 Кт 46 (банківська виписка)

[Ania_911]

Перенесено

От: 9 октября 2014 г. 16:03:43

Будет ли доход в БУ и НУ от обязательной продажи валюты, которая зашла как взнос в Уставной капитал?

Новое предприятие. Уставной зашел в валюте. В 1С8 при продаже валюты берет на доход. Верно ли это?

Помогите разобраться, пожалуйста!

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід"
Визнання та класифікація доходу
6. Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб:
6.8. Сума балансової вартості валюти.
{ Пункт 6 доповнено підпунктом 6.8 згідно з Наказом Міністерства
фінансів N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

При продаже иностранной валюты налогоплательщик в состав своих доходов или расходов включает соответственно положительную или отрицательную разницу между доходом от продажи и балансовой стоимостью такой валюты или стоимостью на дату осуществления операции, если она была проведена после даты отчетного баланса (абзац первый пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 разд. III НК Украины).
Под термином «стоимость иностранной валюты на дату осуществления операции» понимается стоимость иностранной валюты, определенная по официальному курсу национальной валюты к иностранной валюте, на дату осуществления операции (абзац пятый пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 разд. III НК Украины).
Под доходом от продажи иностранной валюты, исходя из общего определения термина «доходы», приведенного в пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 разд. I НК Украины, следует рассматривать сумму гривень, полученную налогоплательщиком от продажи иностранной валюты в течение отчетного периода. Такой доход определяется по курсу, по которому инвалюта продана на МВРУ.
Таким образом, при продаже иностранной валюты отражается лишь свернутый результат операции — разница между доходом от продажи, определенным по коммерческому курсу МВРУ, и балансовой стоимостью валюты (то есть стоимостью, определенной по официальному курсу НБУ на дату отчетного баланса) или ее стоимостью на дату осуществления операции (если операция происходит после даты баланса), определенной по официальному курсу НБУ.
Согласно п. 137.12 ст. 137 разд. III НК Украины датой получения доходов от продажи иностранной валюты является дата перехода права собственности на нее. Именно на эту дату следует отражать в составе доходов/расходов и разницу между таким доходом и стоимостью инвалюты, определенной по официальному курсу НБУ на дату осуществления операции по продаже этой инвалюты.
Комиссионное вознаграждение банка в связи с продажей инвалюты относится к административным расходам, направленным на обслуживание и управление предприятием, а именно как плата за расчетно-кассовое обслуживание и другие услуги банков.

http://www.interbuh.com.ua/ua/services/mydocuments

Курсові різниці: проблеми обліку


Відтоді, як у пп. 153.1.3 ПКУ було встановлено прямий зв’язок між податковим та бухгалтерським обліком курсових різниць, проблем у бухгалтерів, треба визнати, значно поменшало. Правила бухобліку, установлені П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», наразі майже повністю застосовуються і для цілей оподаткування. Утім деякі питання залишилися відкритими. Не завжди бухгалтерські та податкові підходи до визнання курсових різниць збігаються. Розглянемо найгостріші проблеми
Інвалютні внески до статутного капіталу
Інвалютні надходження, отримані українським підприємством від засновників-нерезидентів як внески до статутного капіталу, — одна з найдискусійніших проблем.

Валюта, отримана на банківський рахунок, безперечно, є монетарним активом, а тому її залишки підлягають перерахунку за курсом НБУ на момент здійснення операції (у нашому випадку — зарахування коштів), а також надалі — на кожну дату балансу. Відповідні вартісні різниці будуть віднесені до складу доходів/витрат як у бухгалтерському обліку, так і в декларації з податку на прибуток.

Із цим згодні й фахівці Міндоходів. Відповідаючи в консультації у Базі знань (підкатегорія 102.13) на запитання: як відображається внесок до статутного фонду, отриманий в іноземній валюті; вони зауважили таке:

«Якщо на дату закінчення звітного періоду на банківському рахунку платника податку або в його касі обліковується іноземна валюта, отримана як внесок до статутного фонду, платник податку має в бухгалтерському обліку визначити курсові різниці за такою валютою шляхом перерахунку її в гривневий еквівалент на дату отримання інвестиції та на дату балансу. Водночас прибуток (позитивне значення курсових різниць), визначений за правилами бухгалтерського обліку, ураховується в складі доходів платника податку, а збиток (від’ємне значення курсових різниць) — у складі витрат платника податку».

Складніше з іншою статтею — показником заборгованості засновника (учасника, акціонера, власника) по внесках до статутного капіталу.

Така заборгованість обліковується на рахунку 46, який належить до 4-го класу рахунків, що має красномовну назву «Власний капітал та забезпечення зобов’язань». Сальдо зазначеного рахунка в балансі (звіті про фінансовий стан) відображається не в активі, а в пасиві як контрстаття, тобто з мінусом. У результаті — суми заборгованості засновника за внесками до статутного капіталу зменшують загальну суму першого розділу пасиву.

Такий незвичний механізм обліку та відображення статті у фінансовій звітності дав деяким фахівцям підстави для висновку про те, що відповідний показник не є монетарним активом. Адже він не відображається в активі балансу.

Звернімо увагу на відповідне визначення, яке міститься в п. 4 П(С)БО 21:

«Монетарні статті — статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані чи сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів».

А оскільки згідно з п. 8 П(С)БО 21 курсові різниці визначаються лише за монетарними статтями, залишки за «неактивним» рахунком 46 у разі зміни курсу перерахунку не підлягають.

На наш погляд, це хибне уявлення про суть згаданої статті. Річ у тім, що технічні особливості відображення статті в балансі (у нашому випадку — контрпасив замість активу) не впливають на зміст відповідних сум: вони є реальною заборгованістю засновника перед підприємством, і цей борг виражений в іноземній валюті. Отже перераховувати сальдо рахунка 46 під час зміни інвалютного курсу на дату балансу необхідно.

На це вказують і контролери в одній із консультацій, розміщеній у Базі знань (підкатегорія 102.13). На запитання стосовно перерахунку в податковому обліку не внесеної до статутного фонду інвалюти вони відповіли, що така «…іноземна валюта як монетарна стаття балансу (грошові кошти, які будуть отримані у фіксованій сумі грошей), підлягає перерахунку».

Зважаючи на це, багато хто зробив висновок, що курсові різниці, нараховані за рахунком 46, повинні враховуватися під час визначення об’єкта оподаткування.

Проте цей висновок не є однозначним.

Під час ведення бухгалтерського обліку таких операцій слід брати до уваги особливість дебітора. В описаній ситуації контрагентом підприємства є його власник. А в бухгалтерському обліку фінансові результати від операцій із власниками не враховуються ані в складі витрат, ані в складі доходів. Щоб у цьому переконатися, достатньо подивитися на відповідні дефініції п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»:

«Витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)».

«Доходи — збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)».

Мінфін ще у 2012 році попереджав бухгалтерів про те, що курсові різниці, які виникли від перерахунку інвалютного боргу засновників, не повин­ні впливати на прибуток, а мають відображатися за статтею додаткового капіталу (див., наприклад, лист від 05.12.2012 р. № 31-08310-06-10/29025).

Улітку 2013 року відповідні коригування спеціально було внесено до П(С)БО 21. Наказ Мінфіну від 27.06.2013 р. № 627 змінив п. 8 цього стандарту, указавши, що курсові різниці від перерахунку боргу засновника за внеском до статутного капіталу відображаються в складі додаткового капіталу. Це ж підкреслив і Мінфін у листі від 19.11.2013 р. № 31-08410-07-16/33606.

Розглянемо детальніше на прикладі.

Приклад
У березні 2013 року (15.03.2013 р.) було підписано засновницькі документи, відповідно до яких засновник має внести до статутного капіталу 10000 дол. США. Курс на дату підписання — 7,8 грн/1 дол. США.

На кінець березня курс становить 7,9 грн/ 1 дол. США.

У квітні (08.04.2013 р.) засновник уносить кошти на рахунок підприємства. На дату внесення коштів курс становить 8 грн/ 1 дол. США.

Кореспонденцію рахунків наведемо в таблиці.

Таблиця

Бухгалтерський облік внеску інвалюти до статутного капіталу підприємства

Дата
Операція Дебет Кредит Сума, грн.

15.03.2013 Засновник бере на себе зобов’язання щодо внеску до статутного капіталу 46 40 7800
10000 дол. США × 7,8 грн / 1 дол. США

31.03.2013 Нарахування курсової різниці на дату балансу у зв’язку зі зростанням курсу долара США: 46 425 1000
10000 дол. США × (7,9 грн / 1 дол. США - 7,8 грн / 1 дол. США)

08.04.2013 Унесення коштів у сумі 10000 дол. США на банківський рахунок підприємства 312 46 80000
10000 дол. США × 8,0 грн / 1 дол. США

08.04.2013 Нарахування курсової різниці на дату операції з унесення коштів: 46 425 1000
10000 дол. США × (8,0 грн / 1 дол. США - 7,9 грн / 1 дол. США )


Тут треба звернути увагу ще на один момент. Зазначені курсові різниці не повинні включатися до показника іншого сукупного доходу, тому їх не слід відображати за статтею «Накопичені курсові різниці» (рядок 2410 форми № 2).

Причина знову-таки в тому, що ці курсові різниці генеровані операцією з власником, а такі операції взагалі не належать до сукупного доходу за визначенням НП(С)БО 1:

«Сукупний дохід — зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій із власниками)».

Мінфін України дотримується такої ж думки. Так, у листі від 19.11.2013 р. № 31-08410-07-16/33606 він зазначив, що курсові різниці за зобов’язаннями засновників із внесків до статутного капіталу обліковуються на субрахунку 425 «Інший додатковий капітал», а не на субрахунку 423.

Підсумуємо!
У бухгалтерському обліку за інвалютним статутно-капітальним боргом засновника курсові різниці нараховуються, але вони не впливають ані на показник прибутку, ані на показник сукупного доходу.

У принципі, така ж практика, із нашої точки зору, мусить бути поширена й на податковий облік. Адже пп. 153.1.3 ПКУ містить пряме посилання на норми П(С)БО. Утім ми не переконані в тому, що податківці відразу сприймуть суто «бухгалтерські» аргументи платника податків. Особливо коли йтиметься про позитивні курсові різниці. На жаль, «податкове» визначення доходів (п.п. 14.1.56 ПКУ), на відміну від визначення однойменного «бухгалтерського» показника, не містить жодних застережень щодо виключення результатів від операцій із власниками.

Монетарний/немонетарний статус
Треба визнати, що не завжди головний бухгалтер може точно визначити характер тієї чи іншої статті. Не всі балансові показники мають зрозумілий монетарний або немонетарний характер. І це проблема не лише системи П(С)БО, але й більш розвинених систем стандартизації. Зокрема такої, як система МСФЗ.

Аудитори стосовно цього зазначають таке:

«Класифікація деяких активів і зобов’язань вимагає ретельного попереднього аналізу, і навіть при виконанні цієї вимоги їх класифікація може виявитися не цілком задовільною.

<...>

У цілому на практиці розмежування між монетарними й немонетарними статтями пов’язане з труднощами і після класифікації більш очевидних статей вимагає від укладачів фінансової звітності застосування професійного судження».

Наприклад, загальновідомо, що статті авансів зазвичай класифікуються як немонетарні статті. Адже за ними підприємство має отримати (надати) немонетарні активи. Однак тут слід зважати на конкретні обставини. Скажімо, деякі експерти вважають, що монетарними є аванси неконсолідованим дочірнім підприємствам й аванси з нефіксованими цінами.

Окремою проблемою є статті, що відображають вартість цінних паперів та інвестицій, що номіновані в інвалюті. Так, у консультації в Базі знань (підкатегорія 102.13) спеціалісти органів доходів і зборів зазначили: «з метою визначення курсових різниць будь-яка заборгованість по розрахунках із постачальниками, покупцями та іншими дебіторами й кредиторами, виражена в іноземної валюті (у тому числі за операціями із цінними паперами та корпоративними правами), підлягає перерахунку на дату здійснення господарської операції (у межах її обсягу) та на дату балансу за монетарними статтями».

Стосовно, власне, заборгованості за придбані цінні папери, із фахівцями Міндоходів слід погодитися. Принаймні, коли активи купуються за кошти.

Зверніть увагу!

На жаль, інколи такий же підхід конт­ролери поширюють і на статті, за якими обліковується вартість придбаних цінних паперів.

На наш погляд, у такому випадку слід уникати універсальних рецептів. Бухгалтерам необхідно зважати на конкретні обставини. Якщо, наприклад, на балансі обліковуються боргові цінні папери (облігації, векселі тощо), які мають погашатися в інвалюті, то вони зазвичай розглядаються як монетарні активи. Коли ж мовиться про пайові цінні папери (акції, паї тощо), за якими емітент не несе беззастережного обов’язку щодо сплати вартості інвестиції коштами, говорити про монетарний статус інвестиції навряд чи раціонально.

Ще одним прикладом неоднозначного статусу є статті відстрочених податків, які обумовлені інвалютними статтями балансу. У листі Мінфіну України від 07.12.2012 р. № 31-08410-07-10/29158 зазначено, що відстрочені податкові активи та зобов’язання не є монетарними статтями. Утім такий висновок може бути піддано сумніву. Скажімо, аудиторський довідник КПМГ, коментуючи аналогічну проблему системи МСФЗ, містить такі міркування:

«Питання щодо відповідної класифікації відкладених податків у МСФЗ чітко не освітлене; відстрочений податок включає в себе як монетарні, так і немонетарні складові. Класифікація відстроченого податку як монетарної статті заснована на тій точці зору, що він відображає майбутні суми грошових коштів, які будуть виплачені податковим органам або повернуті податковими органами. Як показує наш досвід, відстрочений податок, як правило, класифікується як монетарна стаття, і саме цей підхід ми вважаємо кращим. Підприємство, яке зазвичай класифікує відстрочений податок як монетарну статтю, може проте класифікувати окремі складові відстроченого податку як немонетарні статті в тому випадку, якщо виникнення події, яка призвела б до реалізації відповідного активу або зобов’язання, не очікується. Якщо приймається такий підхід, то слід проаналізувати всі складові відстроченого податку для того, щоб визначити притаманну їм класифікацію, при цьому застосовувані критерії повинні бути несуперечливими. Якщо якась частина окремої складової відстроченого податку відображає можливу реалізацію відповідного активу або зобов’язання, то ми вважаємо, що цілком вся ця складова відстроченого податку повинна відображатися як монетарна стаття».

Визнають проблему незрозумілого статусу статей відстрочених податків і поважні органи стандартизації. Наприклад в Оновленні інтерпретацій (IFRIC Update) МСФЗ за жовтень 2003 року було вказано: «порядок перерахунку підприємством статей, які за своїм характером не є ані монетарними, ані немонетарними, таких, як відстрочені податкові активи й відстрочені податкові зобов’язання, незрозумілий».

Відтак головний бухгалтер має бути готовим до того, що за деякими статтями звіту йому, можливо, доведеться робити власні висновки стосовно монетарного чи немонетарного статусу. Від цього залежатиме як бухгалтерський, так і податковий облік підприємства.

Зв’язок курсових різниць із первісними операціями
Зрозуміло, що операція з нарахування курсової різниці не є самодостатньою. Вона вторинна по відношенню до первісної операції, яка генерує виникнення тих чи інших статей, щодо яких потім нараховуються курсові різниці.

Цей зв’язок контролери схильні використовувати для обґрунтування своїх висновків. Цікавою в цьому сенсі є їхня відповідь на запитання про те, як платники податку на прибуток, зазначені у пп.пп. 15–19 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, відображають курсові різниці від перерахунку заборгованості, вираженої в іноземній валюті?

У консультації в Базі знань (підкатегорія 102.28) міндоходівці зробили такий висновок:

«платники податку, що мають пільги згідно з пунктами 15–19 підрозділу 4 р. XX ПКУ, не здійснюють на дату балансу перерахунок курсових різниць щодо заборгованості, що виникає за операціями, пов’язаними з діяльністю, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування. Визначення курсових різниць від перерахунку такої заборгованості здійснюється на суму повного або часткового погашення заборгованості (зобов’язання) на дату здійснення такого погашення. Фінансовий результат, отриманий унаслідок перерахунку такої заборгованості (зобов’язання), обліковується разом із результатами діяльності, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування».

Зауважте!

Отже, логіка фахівців Міндоходів така: якщо первісну операцію звільнено від оподаткування, то й курсові різниці, що виникли за статтями, генерованими такою операцією, також не впливають на об’єкт оподаткування.

Так само витримана відповідь на запитання про те, чи відображаються в комісіонера (повіреного, агента тощо) курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, а також операції з придбання/продажу такої валюти в межах договорів комісії (доручення тощо)?

Податківці вказують, що «оскільки іноземна валюта, отримана (придбана), оплачена (продана) у межах договорів комісії (доручення тощо), не враховується для визначення об’єкта оподаткування комісіонера (повіреного, агента тощо), то немає підстав для відображення таким платником податку відповідних курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, а також операцій із придбання/продажу такої валюти. Відповідні відображення здійснюються в податковому обліку комітента (довірителя тощо)» (підкатегорія 102.13 Бази знань).

Звичайно, такі висновки не слід буквально переносити на технологію бухгалтерського обліку. Бух­облік не зважає на те, чи належать операції до доходів і витрат у податковому обліку. Для складання фінансової звітності важливим є лише характер (монетарний або немонетарний) балансових залишків за відповідними статтями. Але, із точки зору оподаткування, така логіка контролерів є зрозумілою.

Наостанок лише зазначимо, що, на жаль, податківці не завжди є послідовними в дотриманні такого підходу.

Прикладом може слугувати консультація, надана неприбутковим установам Головним управлінням Міндоходів у Тернопільській області (роз’яснення від 08.11.2013 р.). У цій консультації податківці вказали на необхідність нарахування в податковому обліку курсових різниць, незважаючи на те, чи були оподатковані чи неоподатковані операції, які сприяли появі відповідних статей:

«Дохід неприбуткової організації (установи), отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти (заборгованості в іноземній валюті), є доходом з інших джерел таких неприбуткових організацій (установ), який обкладається податком на прибуток».

Отже, контролери можуть змінювати свої методи під час розгляду конкретних господарських операцій. До цього бухгалтеру теж слід бути готовим, і за потреби використовувати той підхід, який здається йому найаргументованішим і переконливим.

Іван ЧАЛИЙ,

к.е.н., незалежний експерт із бухобліку
й оподаткування

Подскажите пожалуйста, при внесении УФ в валюте, в банковской выписке пишет, что "46" - "счет не является счетом остатков или задолжености в валюте. Переоценка счета 46 не выполнена". Программа 1С 7.7

[Zla-ta]

Добрый день. Как правильно поступить в уставе прописано 20т.грн учредитель, он же директор купил рро,+услуги канцтовары на 10 т. Грн. Как эти затраты отразить в счет взноса в у.ф. Спасибо

[ScAudit]

Добрый день. Как правильно поступить в уставе прописано 20т.грн учредитель, он же директор купил рро,+услуги канцтовары на 10 т. Грн. Как эти затраты отразить в счет взноса в у.ф. Спасибо

если у вас несть неоплаченный капитал, то пусть внесет ТМЦ как взнос в уставной фонд (если он купил их на себя, и в накладной не вписано само предприятие)
проводки ДТ 20,22, 15 Кт 46
документ - протокол

[vera21b]

Подскажите пожалуйста :
поступление валюты в уставной фонд по курсу 19,56 д-т312 к-т 46 (1000,00*19,56=19560,00)
продажа валюты на следующий день по курсу 19,39 д-т334 к-т 312 (750*19,39=14542,50)
д-т945 к-т 312 (19,56-19,39)*1000,00=170,00
правильно ли сформирована проводка по курсовой разнице?

[ScAudit]

Подскажите пожалуйста :
поступление валюты в уставной фонд по курсу 19,56 д-т312 к-т 46 (1000,00*19,56=19560,00)
продажа валюты на следующий день по курсу 19,39 д-т334 к-т 312 (750*19,39=14542,50)
д-т945 к-т 312 (19,56-19,39)*1000,00=170,00
правильно ли сформирована проводка по курсовой разнице?

да