Мутят они со спецрежимом
Уряд поверне аграріям податковий спецрежим, але не всім
Понеділок, 5 грудня 2016, 09:37
Текст статьи
Українські міністри знайшли спосіб заспокоїти аграріїв, обурених через скасування спецрежиму оподаткування, повернувши їм спецрежим.
Про це заявив міністр агрополітики Тарас Кутовий, пише liga.net.
Як розповів Кутовий, в проекті бюджету-2017 планується направити на підтримку аграріїв суму, еквівалентну 1% аграрного ВВП.
"Ми хочемо закріпити цю норму на п'ять років, а там будемо розбиратися і з часом, і з обсягами. У 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів з держбюджету України, який направляється на підтримку агровиробників, становитиме не менше 1% ВВП сільського господарства", - каже міністр.
У наступному році, за словами Кутового, сума прямих бюджетних дотацій становитиме 4 млрд грн. Ще 1,5 млрд грн виділять на підтримку виробників сільськогосподарської техніки (тракторів, комбайнів, сівалок), компенсацію кредитів і створення аграрного Фонду гарантування.
На повернення ПДВ, за словами Кутового, можуть претендувати не всі аграрії.
"В останній переговорній позиції міністерства один із напрямів - квазіаккумуляція для надання підтримки окремо сільгоспвиробникам - платникам ПДВ, які займаються тваринництвом, вирощуванням фруктів, ягід, овочів", - сказав він.
Суми для оплати ПДВ, які виникають у виробників, будуть компенсуватися як пряма підтримка держави.
За даними міністра, в 2015 році аграрії заплатили в бюджет 3,6 млрд грн ПДВ.
"Ми беремо до уваги 4 млрд грн, сподіваємося, що вистачить. Фактично, спецрежиму в назві немає. Але позиція така, щоб фінансових втрат у виробників не було", - говорить він.
За словами Кутового, половину цієї суми спрямують на підтримку птахівників.
В уряді кажуть, що розподіл коштів буде відбуватися рівномірно протягом усього року.
"Важливо, що ми цю суму хочемо розбити на 12 місяців і рівномірно розподілити по році, щоб не було образ з боку великих або маленьких гравців. Якщо все буде нормально, то ця система дасть певним виробникам можливість уникнути негативних наслідків переходу від спецрежиму на загальну систему", - говорить міністр.
Таку схему впроваджують, щоб великі гравці не вичерпали кошти, закладені на компенсації, а маленькі аграрії потім не залишилися ні з чим.
Той факт, що половину дотацій віддадуть птахівництву, не дивує ні виробників, ні аналітиків, пише видання.
Співрозмовники видання не розуміють, як адмініструватиметься механізм розподілу, наскільки прозорими і зрозумілими будуть критерії вибору господарств, яким буде призначатися компенсація, і механізмів їх виплат?
Кутовий запевняє, що розподіл грошей буде відбуватися виключно в автоматичному режимі, згідно з документами Держказначейства.
У МінАПК неодноразово говорили, що на підтримку агросектору в 2017 піде 5,5 млрд грн.
Крім відшкодування ПДВ, ще 1,5 млрд грн уряд розподілить таким чином: на компенсацію вартості сільгосптехніки направлять 500 млн грн, на здешевлення агрокредитів - 300 млн грн, ще 700 млн грн призначено для створення аграрного Фонду гарантування.
Фонд гарантування - новий інструмент, який дає можливість маленьким гравцям стати суб'єктами господарювання та брати участь в кредитних програмах, пояснює Кутовий.
"Сьогодні банки вимагають перший внесок і заставу. Ідея така: перший внесок як гарантію комерційним банкам буде давати держава. Фермер буде отримувати гроші, створювати актив, потім в момент його введення в експлуатацію або покупки цей актив (якщо це трактор і т.д. ) стає запорукою", - пояснив міністр.
Коли з'являється застава, банк звільняє гарантований платіж, і його можна буде використовувати для допомоги іншому фермеру.
Запланованої суми не вистачає ще на кілька важливих статей, нарікає міністр.
Як писала раніше "ЕП", під час прийняття бюджету на 2016 рік аграрні лобісти ледь не зірвали ухвалення бюджету, намагаючись виторгувати для себе пільги.
Нагадаємо, 20 жовтня Гройсман пообіцяв в бюджеті підтримку аграріям на 10 мільярдів.
Як відомо, скасування спецрежиму ПДВ було однією з вимог МВФ.
В останній переговорній позиції міністерства один із напрямів - квазіаккумуляція для надання підтримки окремо сільгоспвиробникам - платникам ПДВ, які займаються тваринництвом, вирощуванням фруктів, ягід, овочів", - сказав він.
ільськогосподарський спецрежим з ПДВ: залишилося кілька тижнів…( Опубліковано в БУХГАЛТЕРІЇ № 49 (1244) від 5 ГРУДНЯ 2016 року) Податок на додану вартістьСільське господарство Сергій ДРОБОТТЯ, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування
Невдовзі настане 01.01.2017 р. — дата, яка для багатьох сільськогосподарських підприємств стане не просто початком року, а й датою закінчення податкових привілеїв. Річ у тім, що ст.209 ПКУ, якою встановлено спеціальний режим оподаткування ПДВ для сільськогосподарських підприємств, діє лише до кінця 2016 року (пп.4 п.2 р. ХІХ ПКУ). І якщо дію цієї статті Кодексу не буде пролонговано (а шансів на це майже немає), то всі сільськогосподарські підприємства — платники ПДВ будуть застосовувати загальний порядок нарахування та сплати податку. З огляду на це, розглянемо кілька основних моментів, пов’язаних із закінченням дії спецрежиму для сільськогосподарських підприємств та їх переходом на загальний режим оподаткування ПДВ. Анулювання реєстрації спецрежимників У ст.209 ПКУ немає норми, на підставі якої має відбуватися анулювання реєстрації сільськогосподарського підприємства як суб’єкта спеціального режиму оподаткування у зв’язку із закінченням дії цієї статті. Але можна з упевненістю сказати, що такі підприємства вже на початку 2017 року буде виключено з реєстру суб’єктів спецрежиму. Це буде зроблено на підставі пп.«б» п.209.12 ст.209 ПКУ, тобто у зв’язку з тим, що «підприємство підлягає реєстрації як платник податку на загальних підставах». Найімовірніше, виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спецрежиму здійснюватиметься у примусовому порядку та на підставі п.6.23 Положення № 1130(1). Додаткові електронні рахунки в СЕА ПДВ Якщо дію спецрежиму ПДВ не буде подовжено, то три додаткові електронні рахунки (3753, 3754 та 3755), відкриті сільськогосподарським підприємствам у СЕА ПДВ на початку 2016 року, підлягають закриттю. При цьому згідно з п.7 Порядку № 569(2) такі додаткові електронні рахунки, на яких відсутні кошти, має бути закрито не раніше наступного робочого дня, що настає за днем виключення платника податку з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування. Для цього ДФС має надіслати казначейству спеціальний реєстр платників ПДВ, в якому зазначаються найменування, податковий номер та ІПН платника податку. Пунктом 2 Порядку № 11(3) визначено: якщо після виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування сума коштів, зарахована на додаткові електронні рахунки, є недостатньою для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальний рахунок згідно з поданими податковими деклараціями, в яких відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування, остаточний перерахунок коштів здійснюється таким підприємством: до державного бюджету — із власного поточного рахунку на електронний рахунок; на спеціальний рахунок — із власного поточного рахунку на спеціальний рахунок. Залишки коштів на спецрахунку Згідно з пп.209.2.3 ст.209 ПКУ суми податку, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються у розпорядженні підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Як зазначено у п.4 Порядку № 11, ця сума не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 ПКУ, а «починаючи з 1 січня 2017 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства». Тобто після того як закінчиться дія спецрежиму оподаткування ПДВ, залишки коштів на спецрахунках сільськогосподарських підприємств має бути перераховано на їх поточні банківські рахунки(4). Від’ємне значення у «спецрежимній» декларації Від’ємне значення ПДВ з рядка 21 декларацій з позначкою «0121»—«0123», «0130» за грудень (IV квартал) 2016 року має бути перенесено до рядка 16.1 декларації з позначкою «0110» за січень (I квартал) 2017 року. Такий висновок можна зробити виходячи із звичайнісінької логіки: «спецрежимної» декларації у січні (I кварталі) 2017 року вже не буде, але якщо в декларації «0121» за грудень (IV квартал) 2016 року було відображено від’ємне значення податку, то його потрібно кудись дівати. Оскільки лишається тільки загальна декларація «0110», то саме до неї і слід перенести таке від’ємне значення податку. Хоча цього чомусь не зазначено у Порядку № 21(5). Законопроектом № 5132(6) це питання пропонується врегулювати на законодавчому рівні. Для чого підрозд.2 розд.ХХ ПКУ доповнюють новим пунктом 49: «Сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, сформована платниками — сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року / ІV квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом». Перехідні операції Відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата так званої першої події. Отже, під час визначення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, в тому числі сільськогосподарських, слід керуватися нормами, які діяли на дату визначення податкових зобов’язань за такими операціями. Це означає, що якщо передоплату за сільськогосподарську продукцію здійснено до 31.12.2016 р. (включно), то на таку операцію поширюється дія «спецрежимної» стат-ті 209 ПКУ. Фактичне відвантаження сільськогосподарської продукції у 2017 році в рахунок отриманої у 2016 році попередньої оплати вважатиметься другою подією, а тому така операція не підлягає відображенню у звітності з ПДВ. Тож є сенс отримати передоплати (якщо можливо) до початку 2017 року, а податковий кредит, навпаки, «притримати». Виправлення «спецрежимних» помилок після 01.01.2017 р. На жаль, питання виправлення помилок у «спецрежимній» звітності після того, як закінчиться строк дії ст.209 ПКУ, законодавчо не врегульовано. Нещодавно ДФС у листі від 21.11.2016 р. № 37146/7/99-99-15-03-02-17 зазначила, що під час виправлення у 2016 році помилок, допущених до 01.01.2016 р., внаслідок яких донараховується ПДВ, треба застосовувати чинні норми ПКУ (що означає перерахування частини недоплати до бюджету). Якщо таку ж позицію ДФС займе і стосовно виправлення у 2017 році старих (до 01.01.2017 р.) помилок, то це фактично означатиме, що всю суму донарахованої позитивної різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту платнику потрібно буде сплатити до бюджету! Навіть незважаючи на те, що за підсумками діяльності того періоду, за який було подано звітність із помилкою, до бюджету взагалі нічого не підлягало сплаті або сплаті підлягала лише частина нарахованого податку. Про абсурдність такого твердження «Бухгалтерія» писала у коментарі до зазначеного вище листа(7). Також всіх платників ПДВ, які поки використовують норми ст.209 ПКУ, має бути поінформовано про те, що законопроектом № 5368(8) передбачено звільнити від штрафних санкцій «спецрежимників» за помилки, допущені під час розподілу податкового кредиту у 2016 році(9). Підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу пропонується доповнити новим пунктом 50: «Штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до сільськогосподарських підприємств, що застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 цього Кодексу, за заниження такими сільськогосподарськими підприємствами податкового зобов’язання або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року».
Згідно з пп.209.2.3 ст.209 ПКУ суми податку, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються у розпорядженні підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Як зазначено у п.4 Порядку № 11, ця сума не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 ПКУ, а «починаючи з 1 січня 2017 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства». Тобто після того як закінчиться дія спецрежиму оподаткування ПДВ, залишки коштів на спецрахунках сільськогосподарських підприємств має бути перераховано на їх поточні банківські рахунки.
Цікаво, чи перераховувати кошти на свій спецрахунок згідно декларації за грудень, що буде подана в січні?
З проекту закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році»:
РОЗДІЛ XX. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
Підрозділ 2. Особливості справляння податку на додану вартість
47. Установити, що рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, які додатково відкриті відповідно до пункту 2001.2 статті 2001 цього Кодексу платникам — сільськогосподарським підприємствам, що обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, закриваються з дня, наступного за граничним терміном сплати податкових зобов’язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період – за ІV квартал 2016 року.
Для закриття таких рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому закриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.
48. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.
Реєстрація зазначених в абзаці першому цього пункту податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних не може здійснюватися з порушенням терміну, визначеного абзацом першим цього пункту.
49. Сума від’ємного значення за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до пункту 209.7 статті 209 цього Кодексу, сформована платниками - сільськогосподарськими підприємствами, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за результатами звітного (податкового) періоду за грудень 2016 року / ІV квартал 2016 року, переноситься до податкової звітності наступного звітного (податкового) періоду, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.
А як бути з поверненнями, в нас 100 % повернення і строк придатності 60 днів, і все що я реалізую 30 грудня, можливо повернеться 1 березня. І вже ніхто не зможе зареєструвати коригування?????
Доброго дня! Допоможіть, будь ласка, розібратися, а то вже голова кругом. На протязі року ФГ придбавало паливо (ФГ витрачає паливо для оранки власної землі, а також надає с/г послуги з оранки і т.п. іншому ФГ). ПК з придбання палива весь рік розподіляли пропорційно питомій вазі, що по таблиці 9.
По договору на с/г послуги іншому ФГ акт виконаних послуг будемо закривати в грудні (за послуги, надані за весь 2016 рік), податкову накладну на надання послуг- теж в грудні (неплатнику ПДВ). Паливо, яке використане для надання с/г послуг, буду списувати теж в грудні (за весь 2016 рік).
Тепер постає питання: мені потрібно тепер робити коригування в додатку 10 (табл. 1 і 3) по фактичному використанню палива ? (лист http://www.interbuh.com.ua/ua/documents/onenews/103519) Чи можна залишити так, як є, пропорційно питомій вазі.
Штрафів не буде, я так розумію, якщо приймуть: "законопроектом № 5368(8) передбачено звільнити від штрафних санкцій «спецрежимників» за помилки, допущені під час розподілу податкового кредиту у 2016 році(9). Підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу пропонується доповнити новим пунктом 50: «Штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, не застосовуються до сільськогосподарських підприємств, що застосовують спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до статті 209 цього Кодексу, за заниження такими сільськогосподарськими підприємствами податкового зобов’язання або завищення ними бюджетного відшкодування, які виникли внаслідок порушення порядку розподілу податкового кредиту, визначеного підпунктом 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди з 1 січня 2016 року по 1 січня 2017 року»."
Юлия11 писав:
По договору на с/г послуги іншому ФГ акт виконаних послуг будемо закривати в грудні (за послуги, надані за весь 2016 рік), податкову накладну на надання послуг- теж в грудні (неплатнику ПДВ). Паливо, яке використане для надання с/г послуг, буду списувати теж в грудні (за весь 2016 рік).
А хіба так можна?
Ви й первинні документи (обліковий лист тракториста-машиніста, лімітно-заборні, тощо) на списання палива грудем будете оформляти?