Уважаемые форумчане, помогите разобраться с таким вопросом.
В феврале завезли товар по ИМ 40 с уплатой НДС. В июне получили письмо от поставщика о том, что продукция бракованная и просьбой вернуть. Возврат оформляем по п.5 ч.1 ст. 86 ТКУ с заполнением ЕК 11 АА.
Приказ 651 говорит, если я правильно понимаю, что в этом случае гр. 47 заполняться не должна. Инспектор же утверждает, что при оформлении ГТД нужно заполнять гр.47, указав там ставку НДС 20%, сумму НДС и способ платежа 30.
Якобы этим мы сообщаем, что НДС при импорте был уплачен именно в этой сумме и имеено эта сумма подлежит возвращению нам из бюджета. Чем он руковолдсвуется, сказать не может - так заполняет программа...
Пожалуйста, подскажите, нужно ли:
в принципе заполнять гр. 47 в нашем случае
если да, то так ли как говорит инспектор
какая процедура возврата НДС и существует ли она?
Спасибо заранее всем неравнодушным
Очень надеюсь, что такие ситуации у кого-то уже были.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
21.12.12
№7541/0/61-12/15-3115
Про розгляд звернення
Державна податкова служба України розглянула лист <…> стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України.
Пунктом 198.4 статті 198 Кодексу передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
При цьому, у разі якщо платник податку, зареєстрований як платник податку на додану вартість, одночасно проводить операції з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), що оподатковуються податком на додану вартість та звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування таким податком, податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, які входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об'єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, що не включена до податкового кредиту такого платника податку згідно з розділом V Кодексу (підпункт 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Кодексу).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 86 Митного кодексу України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та, зокрема, були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню.
Згідно з підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
При цьому товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.
Пунктом 9.3 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, передбачено, що у разі якщо платником здійснюються експортні операції у графі 3 розділу І „Видані податкові накладні” реєстру виданих та отриманих податкових накладних проставляється номер митної декларації.
Відповідно до пункту 3.3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерство фінансів України від 25.11.2011 №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2011 за №1490/20228, у рядку 2 податкової декларації з податку на додану вартість вказуються обсяги постачання, що оподатковуються за нульовою ставкою:
в рядку 2.1 зазначаються експортні операції відповідно до вимог підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу,
в рядку 2.2 - інші операції, що відповідно до Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою.
Одночасно повідомляємо, що відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Враховуючи зазначене, при поверненні (експорті) бракованих товарів, у <…> не виникає права на податковий кредит у зв’язку з придбанням таких товарів, оскільки дані товари не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності <…>.
ВОЗВРАТ БРАКОВАННОГО ТОВАРА НЕРЕЗИДЕНТУ: КОРРЕКТИРОВАТЬ ЛИ НК ПО НДС
В этом году мы заключили договор с нерезидентом о покупке товаров. Товары получили. Всю сумму НДС, уплаченную при его растаможивании, мы отнесли к налоговому кредиту. Однако позже оказалось, что эти товары бракованные. Нерезидент признал нашу претензию. Поскольку такое случилось уже не впервые, мы решили расторгнуть договор и вернуть нерезиденту брак.
Подскажите, пожалуйста, нужно ли нам корректировать налоговый кредит по этим товарам?
И. Мельник, г. Киев
ОТВЕТ: К сожалению, сторнирования налогового кредита (далее — НК) в этой ситуации Вам не избежать. И вот почему.
Как известно, плательщик вправе увеличить НК на сумму НДС, уплаченного при растаможивают импортных товаров, если такие товары он использует в налогооблагаемых операциях в рамках своей хоздеятельности (п. 198.3 Налогового кодекса Украины, далее — НКУ).
В нашем случае импортные товары оказались бракованными, и предприятие их возвращает нерезиденту. Их вывоз с территории Украины будет оформлен в таможенном режиме "экспорт" или "реэкспорт". Такая операция — объект обложения НДС (абз. "г" п. 185.1 НКУ). То есть импортные товары будут использовать в налогооблагаемой операции. Однако эта операция не будет иметь хоздеятельного статуса (пп. 14.1.36 НКУ). Поскольку возврат бракованных товаров не направлен на получение дохода.
Вот и получается, что в нашей ситуации условия, дающие право на НК по НДС по импортным товарам, не выполняются. Поэтому НК, отраженный по этим товарам, логично отсторнировать.
Кстати, налоговики также настаивают на необходимости таких действий. Об этом свидетельствует их консультация, размещенная в р. 130.31 Единой базы налоговых знаний (далее — ЕБНЗ): "...если ранее импортированный товар выявлен непригодным для использования в производстве и он возвращается налогоплательщиком нерезиденту, то суммы НДС, уплаченные при импорте этого товара, не могут использоваться в рамках хозяйственной деятельности такого налогоплательщика и в формировании налогового кредита не участвуют, поэтому в данном случае плательщику необходимо осуществить корректировку такого налогового кредита... "
Конечно, импортерам, столкнувшимся с подобной ситуацией, необходимость корректировать НК вряд ли придется по душе. Да это и не удивительно. Судите сами: возврат товаров — частый гость в бизнесе, время от времени с этой ситуацией встречается каждое предприятие. В случае, когда обе стороны — резиденты Украины, проблем не возникает. Руководствуясь пп. 192.1.1 НКУ покупатель сторнирует НК. В то же время сумму НДС, уплаченную в цене возвращенного товара, он получит обратно. Так что, деньги останутся у него.
В нашей ситуации налог уже в бюджете. И, несмотря на то что товары возвращаются иностранному продавцу, сумму НДС, уплаченную на таможне, импортеру никто не отдаст. Вдобавок право на НК он также теряет.
Кстати, во времена Закона Украины "О налоге на добавленную стоимость" от 03.04.97 г. № 168/97-ВР2 контролеры не возражали против сохранения НК по товарам, которые возвращали нерезиденту (см. "Вестник налоговой службы Украины" №27 за 2006 г., стр. 30, и разъяснение в р. 13.04 ЕБНЗ). Служители Фемиды также были на стороне плательщиков (см. постановление ВАСУ от 04.03.08 т. по делу № АС-13/213-06, к/с № К-35181/06). В своих выводах право на сохранение НК как налоговики, так и ВАСУ аргументировали тем, что товары, возвращаемые нерезиденту, используют в налогооблагаемой операции. А вот вопрос о хоздеятельном статусе этой операции они оставили без внимания. Ныне, как свидетельствует подНКУшное разъяснение из ЕБНЗ, контролеры об этом условии вспомнили.
Как же провести корректировку? К сожалению, в Декларации по НДС3 нет спецстроки для сторнирования НК при возврате нерезиденту товаров. Контролеры же советуют сделать это через стр. 16.1 НДСной деки. В общем, сторнирование НК через эту строку противоречит порядку заполнения декларации. Поскольку она предназначена для корректировки НК, показанного в стр. 10.1 НДСной деки. А импортный НК фиксируют в стр. 12.1. Впрочем, при отсутствии другого варианта корректировки НК советуем прислушаться к рекомендациям налоговиков.
Вместе с декой плательщик должен подать Расчет корректировки сумм налога на добавленную стоимость к налоговой декларации по налогу на добавленную стоимость (приложение Д1 к декларации по НДС). В нем заполняете р. II таким образом:
— в гр. 2 указываете наименование (для физ-лиц — ФИО) поставщика;
— в гр. 3 — ИНН поставщика — "0";
— в гр.гр. 4 и 5 — соответственно, дату и последние шесть знаков порядкового номера импортной ГТД, по которой проводите корректировку;
— в гр.гр. 6,7 и 8 фиксируете, соответственно, номер, дату и название первичного документа, подтверждающего возврат товаров (автомобильная накладная (CMR), железнодорожная накладная (УМВС (СМГС), ЦИМ (СИМ)) и т. д.);
— в гр.гр. 9 и 10 — соответственно, стоимость возвращаемых товаров и сумму уменьшения НК.
Подытожим. Возвращая нерезиденту бракованный товар, импортер должен отсторнировать НК, поскольку товары не будут использованы в хоздеятельности предприятия. Провести такую корректировку можно через стр. 16.1 Декларации по НДС.
София ЧЕЛЬТЕР, консультант газеты "Все о бухгалтерском учете"
Фиола, спасибо большое за письма, но вопрос мой был в другом, а именно, как корректно заполнить графу 47 ГТД в случае возврата товара по п.5 ч.1 ст. 86 ТКУ веддь имеено от этого зависит все дальнейшие действия с НДС.
Что касается сторнировки НДС, то есть консультации в ЕБНЗ о том, что возврат товаров по этой статье Таможенного Кодекса Украины (п.5 ч.1 ст. 86 ТКУ) облагается по ставке 0% и НЕ влечет за собой ни доначисление обязательсв ни корректировку налогового кредита. Это же мне подтвердил и инспектор.
Очень надеюсь на советы бухгалтеров, сталкивавшихся с таким реэкспортом.
Напишите запрос в свою налоговую, пусть ответят официально
Налогообложение операций по возврату ранее импортированного товара
В соответствии с п.5 ч. первой ст.86 Таможенного кодекса Украины (далее – ТКУ) к товарам, которые при ввозе на таможенную территорию Украины имели статус иностранных и были заключены в таможенный режим импорта и возвращаются нерезиденту - стороне внешнеэкономического договора, в соответствии с которым эти товары размещались в таком режиме, в связи с невыполнением (неподобающим выполнением) условий договора или по другим обстоятельствам, которые препятствуют его выполнению может быть применен таможенный режим реэкспорта.
Согласно с пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 Налогового кодекса Украины (далее - НКУ) операции по вывозу товаров за пределы таможенной территории Украины в таможенном режиме реэкспорта, в соответствии с п.5 ч. первой ст.86 МКУ, облагаются налогом по нулевой ставке.
Товары считаются вывезенными за пределы таможенной территории Украины, если такой вывоз подтвержден в порядке, определенном Кабинетом Министров Украины, таможенной декларацией, оформленной в соответствии с требованиями ТКУ.
Дата оформления таможенной декларации, которая удостоверяет факт пересечения таможенной границы Украины, оформлена в соответствии с требованиями таможенного законодательства, является датой возникновения налоговых обязательств (п.187.1 ст.187 НКУ).
Таким образом, операция по вывозу (реэкспорту) ранее импортированного товара, который возвращается нерезиденту в связи с тем, что он бракован, подлежит налогообложению НДС по нулевой ставке при условии подтверждения такого вывоза таможенной декларацией, оформленной в соответствии с требованиями ТКУ.
В соответствии с п. 198.3 ст.198 НКУ налоговый кредит отчетного периода состоит из сумм налогов начисленных (оплаченных) плательщиком налога на протяжении такого отчетного периода в связи с приобретением или изготовлением товаров (в том числе при их импорте) и услуг с целью их последующего использования в облагаемых налогом операциях в пределах хозяйственной деятельности плательщика налога.
Если после поставки товаров/услуг осуществляется любое изменение суммы компенсации их стоимости, включая следующий за поставкой пересмотр цен, пересчет в случаях возврата товаров/услуг лицу, которое их предоставило, или при возврате поставщиком суммы предварительной оплаты товаров/услуг, суммы налоговых обязательств и налогового кредита поставщика и получателя подлежат соответствующей корректировке (п.192.1 ст.192 НКУ).
Учитывая указанное, если покупатель при приобретении импортированного товара воспользовался правом на налоговый кредит, суммы такого налогового кредита при возвращении товара (в связи с тем, что он бракован) подлежат корректировке, поскольку такой товар не был использован в облагаемых налогом операциях в пределах хозяйственной деятельности плательщика налога.
ГНИ в Калининском районе г. Донецка ГУ Миндоходов в Донецкой области
Спасибо за совет, но, опять же, у меня вопрос о корректности заполнения ГТД и тут налоговая мне не помощник...Разхве что на таможно запрос писать.
относительно сторнировки кредита, есть ответ в ЕБНЗ:
ПитанняЯк оподатковуються ПДВ операції з вивезення товарів в митному режимі реекспорту?ВідповідьКоротка:
Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України (далі – МКУ)), підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ, при цьому, база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.
Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.
Повна:
Відповідно до п.206.5 ст.206 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп.195.1.1 п.195.1 ст.195 ПКУ.
Дія п.5 ч. першої ст.86 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) поширюється до операцій з реекспорту товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:
а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;
б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Згідно з пп.«в» п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за товарами під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ).
Враховуючи зазначене, операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ), підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ, при цьому, база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.
Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту відповідно до п.5 ч. першої ст.86 МКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку.
т.е., если реэкспорт офорляется как освобожденній от НДС - тогда идет корректировка. В моем случае - это 0% без корректировки.
