начисляется ли НДС на пеню
Начисляется ли НДС на сумму штрафных санкций и пени, начисленных за нарушение договорных сроков оплаты.Предприятие уже получило эту сумму на основании выигранного суда.
-
Тюша
- Акула НКУ
- Повідомлень: 8701
- З нами з: 24 березня 2010, 04:42
- Дякував (ла): 2125 разів
- Подякували: 5234 рази
Будьте добры подскажите пожалуйста: Начисляется ли НДС на пеню и штрафные санкции начисленные по договору вып. работ за не своевременную оплату. Предприятие выиграло суд. Работы выполненны 2008г. суд выигран янв..2011г. Оплата произошла февр.2011г.
Пример. Предприятию должны деньги за вып. работы - 200 тыс. грн. согл. решения суда предприятие взыскало 300 тыс грн. (100 тыс грн. - штрафные санкции и пеня). Получены на р/счет 300 тыс. грн. Нужно ли предприятию облагать НДС эти 100 тыс. грн.?
Пример. Предприятию должны деньги за вып. работы - 200 тыс. грн. согл. решения суда предприятие взыскало 300 тыс грн. (100 тыс грн. - штрафные санкции и пеня). Получены на р/счет 300 тыс. грн. Нужно ли предприятию облагать НДС эти 100 тыс. грн.?
-
Тюша
- Акула НКУ
- Повідомлень: 8701
- З нами з: 24 березня 2010, 04:42
- Дякував (ла): 2125 разів
- Подякували: 5234 рази
Після проведення аудиту наш аудитор зробила зауваження, що задля уникнення проблем з податковою на суму штрафів, індекс інфляції та 3% річних, що стягуються за рішенням суду за прострочення виконання грошових зобов'язань, треба нараховувати ПДВ. На підставі чого податкова намагатиметься стягнути з цих коштів ПДВ і чи дійсно його треба сплачувати?
Державна податкова адміністрація у своїх листах неодноразово висловлювала думку, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" (далі — Закон) об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається згідно з нормами п. 4.1 ст. 4 Закону, а саме з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Отримані платником суми компенсації індексу інфляції та 3% річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, повинні включатися до складу грошових зобов'язань боржника та відповідно включатися продавцем до бази оподаткування.
Дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які формуються внаслідок претензійної роботи або за рішенням суду щодо сплати зазначених сум (у розмірі індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми) понад встановленої договірної вартості товарів (робіт, послуг), відповідатиме даті фактичної сплати цих сум.
Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягає відповідному коригуванню.
Однак таку позицію податкової не можна вважати правильною, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Ці суми ніяким чином не можна відносити до вартості товарів, оскільки ст. 625 ЦК передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань, а не випадки підвищення ціни товару, тому ПДВ на такі суми не повинен нараховуватися.
Державна податкова адміністрація у своїх листах неодноразово висловлювала думку, що відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" (далі — Закон) об'єктом оподаткування є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається згідно з нормами п. 4.1 ст. 4 Закону, а саме з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).
Отримані платником суми компенсації індексу інфляції та 3% річних, які сплачуються покупцем згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань, повинні включатися до складу грошових зобов'язань боржника та відповідно включатися продавцем до бази оподаткування.
Дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які формуються внаслідок претензійної роботи або за рішенням суду щодо сплати зазначених сум (у розмірі індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми) понад встановленої договірної вартості товарів (робіт, послуг), відповідатиме даті фактичної сплати цих сум.
Згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягає відповідному коригуванню.
Однак таку позицію податкової не можна вважати правильною, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Ці суми ніяким чином не можна відносити до вартості товарів, оскільки ст. 625 ЦК передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань, а не випадки підвищення ціни товару, тому ПДВ на такі суми не повинен нараховуватися.