Доброго дня!
Колеги,хто користується послугами мобільного зв'язку від Водафон, поділіться будь-ласка досвідом, як Ви проводите від них акти виконаних робіт?
Питання в наступному: вищезазначена компанія надає рахунок з деталізацією , і він вважається актом виконаних робіт, але інформація в ньому подається якось не по бухгалтерські на мій погляд.
Наприклад, отримав я за березень такий рахунок на загальну суму 250,00 грн., але ця сума складається з двох частин :
1.) Фактично отримано послуг в березні на суму 165,00 грн.;
2.) Передплата на квітень 85,00 грн. .
Наскільки я розумію на затрати я повинен віднести суму 165,00 грн. :
Дт92 Кт6851 165,00 - фактично отримані послуги мобільного зв'язку в березні 2023р.
Різницю, тобто 85,00 грн.- це затрати квітня , тому відповідно їх потрібно провести в квітні згідно іншого документу за квітень.
Але постачальник стверджує , що я повинен провести всю суму, оскільки так роблять всі їх клієнти і питань ніколи не виникало.
Як бухгалтер, я прекрасно розумію, що це докорінно не вірно , тут порушення п.7 та п.9.2 П(с)БО№16 і не тільки.
Але як вийти з цієї ситуації ? Вірного акту виконаних робіт мені не дадуть, тому лишається один спосіб , кожного разу малювати бух.довідку.
Інакше, якщо робити ,як вони радять, то бардак на рахунках 6442 та 6441 забезпечено.
Хотілось би дізнатися як Ви виходите з таких ситуацій! Заздалегідь вдячний, з повагою, Сергій.
Облік витрат на мобільний зв'язок
-
Homoressacra
- Знаток
- Повідомлень: 17
- З нами з: 19 грудня 2022, 02:22
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 7 разів
- Подякували: 16 разів
- Контактна інформація:
Добрий день.
В цьому там подібних за сутністю випадках раджу керуватись а. 6 ст. 4 ЗУ №996 - превалювання сутністю над юридичною формою.
Суто юридично - умови договору визначають господарські взаєємовідносини між Вами та вашим телефонним оператором (учасником господарських взаємовідносин), що призводись до наступних взаємовиключаючих ситуацій у взаєморозрахунках, а саме: оплата за послуги здійснюється за післяплатою, що дозволяю відносно зручно розподілити витрати за методом нарахування, тобто витрати відповідного місяця відобразити в обліку як такі; передплата, що може бути як повною, так авансучючою, тобто такою, щодо якої в поточному місяці не буду отримані послуги на всю її суму (аван 1000 тисяча, використали в поточному місяці 800 грн, 200 залишилось на передплаті). Крім зазначених випадків, випадок с передплатою дійсно може призводити до ситуації щодо якої Ви поставили питання.
Однак, аспект щодо порушень/відсутності таких завжди буде розглядатись з точки зору впливу за об'єкт оподаткування (найбільш вірогідно, т.к. як податкова доволі частий гість, а от орган держфінконтролю (ДАСУ) це вже окремий випадок, і от вони за подібне можуть штрафувати, однак й штрафи мізерні й потрапити до них на перевірку можна або в рамках кримінальной справи або по питанням роботи с держкомпаніями та віднесеними до таких юрособами). В Вашому ж випадку основний момент в визначенні першої події для відповідного використання податкового кредиту (не думаю що це створює особливу проблему, все як завжди) та відображенню витрати в відповідному періоді (це робиться виключно по актах в данному випадку).
На це зазвичай забивають бо там суми до 10 тисяц гривень, в рамках підприємства з 1 мільйном та вище обертів грошових коштів це копійки, бухгалтери таким й не заморочуються. Це як облікова політика
Якщо Вам цікаво як академічно вірно це відобразити, то тут 2 варіанти, якщо договір передбачає повернення авансуючою суми у разі її невикористання - 371 якщо за базовим планом ПсБО, якщо за договором Ви кошти повернути не можете, а можете тільки використати ТА є певний місячний тариф який не залежить від користування, то на 39 рахунок і далі в кожному місяці (в тому ж МСБО наприклад амортизацію щоденно можна розраховувати/списувати) або ж як там у Вас за періодом, АБО якщо повернення не передбачено одночасно з цим кошти будуть списуватись (виставлятись акти) за фактом використання, то знову ж той самий 39 й списання відповідних витрат у відповідний період.
Тему дебіторки та кредиторки по суті тут не піднімаю, т.к. не впевнений що є сенс в рамках цього питання, в рамках операційного циклу це поточна дебіторська заборгованість.
В цьому там подібних за сутністю випадках раджу керуватись а. 6 ст. 4 ЗУ №996 - превалювання сутністю над юридичною формою.
Суто юридично - умови договору визначають господарські взаєємовідносини між Вами та вашим телефонним оператором (учасником господарських взаємовідносин), що призводись до наступних взаємовиключаючих ситуацій у взаєморозрахунках, а саме: оплата за послуги здійснюється за післяплатою, що дозволяю відносно зручно розподілити витрати за методом нарахування, тобто витрати відповідного місяця відобразити в обліку як такі; передплата, що може бути як повною, так авансучючою, тобто такою, щодо якої в поточному місяці не буду отримані послуги на всю її суму (аван 1000 тисяча, використали в поточному місяці 800 грн, 200 залишилось на передплаті). Крім зазначених випадків, випадок с передплатою дійсно може призводити до ситуації щодо якої Ви поставили питання.
Однак, аспект щодо порушень/відсутності таких завжди буде розглядатись з точки зору впливу за об'єкт оподаткування (найбільш вірогідно, т.к. як податкова доволі частий гість, а от орган держфінконтролю (ДАСУ) це вже окремий випадок, і от вони за подібне можуть штрафувати, однак й штрафи мізерні й потрапити до них на перевірку можна або в рамках кримінальной справи або по питанням роботи с держкомпаніями та віднесеними до таких юрособами). В Вашому ж випадку основний момент в визначенні першої події для відповідного використання податкового кредиту (не думаю що це створює особливу проблему, все як завжди) та відображенню витрати в відповідному періоді (це робиться виключно по актах в данному випадку).
На це зазвичай забивають бо там суми до 10 тисяц гривень, в рамках підприємства з 1 мільйном та вище обертів грошових коштів це копійки, бухгалтери таким й не заморочуються. Це як облікова політика
Якщо Вам цікаво як академічно вірно це відобразити, то тут 2 варіанти, якщо договір передбачає повернення авансуючою суми у разі її невикористання - 371 якщо за базовим планом ПсБО, якщо за договором Ви кошти повернути не можете, а можете тільки використати ТА є певний місячний тариф який не залежить від користування, то на 39 рахунок і далі в кожному місяці (в тому ж МСБО наприклад амортизацію щоденно можна розраховувати/списувати) або ж як там у Вас за періодом, АБО якщо повернення не передбачено одночасно з цим кошти будуть списуватись (виставлятись акти) за фактом використання, то знову ж той самий 39 й списання відповідних витрат у відповідний період.
Тему дебіторки та кредиторки по суті тут не піднімаю, т.к. не впевнений що є сенс в рамках цього питання, в рамках операційного циклу це поточна дебіторська заборгованість.
Прийшов, побачив, оптимізував.
Ютубчик: https://www.youtube.com/@Homoressacra
Tik Tok: https://www.tiktok.com/@homoressacra?is_from_webapp=1&sender_device=pc
Ютубчик: https://www.youtube.com/@Homoressacra
Tik Tok: https://www.tiktok.com/@homoressacra?is_from_webapp=1&sender_device=pc
-
mr.SV
- Гуру
- Повідомлень: 72
- З нами з: 17 грудня 2016, 12:00
- Дякував (ла): 16 разів
- Подякували: 10 разів
Доброго дня! Дуже цікаво та вичерпно, дякую за інформацію!
Давайте підсумуємо: з цього всього виходить , що кожного місяця при отриманні такого "рахунку-акту" від постачальника, я повинен складати бухгалтерську довідку з метою визначення сум фактичних витрат, тобто робити облікову роботу за постачальника, але чим я можу обгрунтувати свої такі дії? Наприклад, прийде податківець перевіряти і задасть мені питання: "Шо це за пісаніна?" і я повинен буду пояснити йому, що постачальник такий поганий не дає вірні документи і мені приходиться виправляти ситуацію, так би мовити. Тобто те, що Ви описали все вірно, але як би це перекласти на мову нормативних документів, щоб я міг це формулювання раз і назавжди викласти в бух.довідці як шаблон. Дякую!
Давайте підсумуємо: з цього всього виходить , що кожного місяця при отриманні такого "рахунку-акту" від постачальника, я повинен складати бухгалтерську довідку з метою визначення сум фактичних витрат, тобто робити облікову роботу за постачальника, але чим я можу обгрунтувати свої такі дії? Наприклад, прийде податківець перевіряти і задасть мені питання: "Шо це за пісаніна?" і я повинен буду пояснити йому, що постачальник такий поганий не дає вірні документи і мені приходиться виправляти ситуацію, так би мовити. Тобто те, що Ви описали все вірно, але як би це перекласти на мову нормативних документів, щоб я міг це формулювання раз і назавжди викласти в бух.довідці як шаблон. Дякую!
-
Homoressacra
- Знаток
- Повідомлень: 17
- З нами з: 19 грудня 2022, 02:22
- Звідки: Київ
- Дякував (ла): 7 разів
- Подякували: 16 разів
- Контактна інформація:
Добре, дозволю собі ремарку - у Вас помилка в судженні щодо використання бухдовідки, однак Ви гарно розумієте наслідки цього алгоритму та його результати)
Довідково:
1) Бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів (ст. 9 ч. 1 ЗУ №996 та інш. ч. ст. 9).
2) Бухгалтерська довідка для цілей бухгалтерського обліку може використовуватись за наявності підстав до використання такої, крім того має містит вичерпний із ст. 9 перелік реквізитів.
3) Бухдовідку використовують у випадка, коли іншні документи нормативно непередбачені, приклад: перерахунок курсових різниць (Ви самі обліковуєте доходи або витрати від таких різниць опираючтсь на курс валют та поточний залишок такої валюти, крім Вас ніхто такий документ для Вашої компанії не складе), бухгалтерське коригування (Ви самі виправляєте певні помилики або неточності, тобто знову ж таки тільки Ви це можете скласти). Тут є певний когнітивний момент сучасної бухгалтерії, тобто в першу чергу важливі не данні Вашої облікової системи (1С, або інші), а документи на підставі яких в такій програмі зроблемні бухгалтерськи проведення, до прикладу - на перевірку Ви комплектом будете подавати як первинні документи (акти, накладні і тд), так і зведені регістри (ОСВ, картки рахунку, звіти і тд), і от саме данні в зведених мають відповідати данним в первинних, тобто зведені заповнюються виходячи з первинних. На практиці базова дія аудиту/перевірки - звіряння первинних з зведеними, тобто аудитор бере 5 актів на суму 1 млн з придбання товарі - і звіряє ту ж суму обертів з наприклад 631, тобто чи все з придбаного обліковується та проведене, а значить, якщо проведене, то має бути відображено в звітності (баланс, податки і тп,) тобто крок 1 - первинка співставляється зі ОСВ, крок 2 ОСВ співставляються зі звітності, це так би мовити база. Отже, бухдовідка (корректно складена) це така ж підстава для обліку як і первинка, тому по суті Ви спочатку робите довіду з певних причин, потім відображаєте її в обліку. Просто зараз з системами типу 1С це робиться навпаки, спочатку складаємо та проводки, а потім друкуємо, але суть не має змінюватись. Довідка - підстава для проводок.
4) Ваш випадок - довідку складати непотрібно.
Тепер конкретний кейс (передплата з неповним використанням суми передплати в поточному місяці).
30.03.2023 - надали авансуюче передплату постачальник 240 грн в т.ч. ПДВ
Дт 371 Кт 311 на 240 грн
Дт 6441 Кт 6442 на 40 грн
10.04.2023 - Отримали вірно зареєстровану ПН по ПК на 240 грн та включити до податкового кредиту поточного періоду
Дт 6414 Кт 6441 на 40 грн
30.04.2023 - отримали акт від постачальника на суму наданих послуг 120 грн в т.ч. ПДВ та включили до витрат поточного періоду
Дт 92 Кт 631 на суму 100 грн
Дт 6442 Кт 631 на суму 20 грн ПДВ
Також провели залік заборгованостей
Дт 631 Кт 371 на суму 120 грн.
Підсумок: Дт 371 - дебетове сальдо 120 грн (сума на наступний місяць (передплата)), нульове сальдо 6441 - додатковий субрахунок для обліку ПК за передплатами, нульове сальдо 6442 - податковий кредет використали в поточному періоду відповідно до ПН (податковий кредит обліковується за першою подією (оплата або акт)), нульове сальдо 631 - відобразили як отримання послуг так і залік передоплати на суму отриманих послуг, дебетове сальдо 92 - відобразили витрати на адмін послуги, дебетове сальдо 6414 - відобразили отриманий податковий кредит на рахунко обліку розрахунків з ПДВ (дебетове сальдо по даному рахунку це податковий кредит, кредитове сальдо - податкові зобов'язання - чому так? бо надалі, якщо зобов'язання будуть вище за кредит (стандарт в нормальній діяльності) його потрібно буде погашати з 311 рахунка, що є активним та включається в Актив балансу, в той час як 6 клас здебільшого пасив, тобто оплата в бюджет 2 тисяч грн в проведеннях має вигляд Дт 6414 Кт 311 на суму 2 тис грн - це трохи для розуміння обліку ПДВ, бо мені здалось що є певні питання).
Якщо це питання не Вашого періоду, або ж Ви нещодавно в сфері, то можете побачити все те саме, але без 6441 (або він червоний до повного закриття предеплат) та 371, тобто бухгалтери можуть кинуть просто на Дт 631 і там же потомі інші обрахунки проводити, тобто не використовуючи зв'язку авансових рахунків обліку.
Якщо надалі все ж таки будуть питання, можете написати мені в телеграм, зізвонимось або щось типу того +380997634714, мені в розмові буде легче пояснити.
Довідково:
1) Бухгалтерський облік ведеться на підставі первинних документів (ст. 9 ч. 1 ЗУ №996 та інш. ч. ст. 9).
2) Бухгалтерська довідка для цілей бухгалтерського обліку може використовуватись за наявності підстав до використання такої, крім того має містит вичерпний із ст. 9 перелік реквізитів.
3) Бухдовідку використовують у випадка, коли іншні документи нормативно непередбачені, приклад: перерахунок курсових різниць (Ви самі обліковуєте доходи або витрати від таких різниць опираючтсь на курс валют та поточний залишок такої валюти, крім Вас ніхто такий документ для Вашої компанії не складе), бухгалтерське коригування (Ви самі виправляєте певні помилики або неточності, тобто знову ж таки тільки Ви це можете скласти). Тут є певний когнітивний момент сучасної бухгалтерії, тобто в першу чергу важливі не данні Вашої облікової системи (1С, або інші), а документи на підставі яких в такій програмі зроблемні бухгалтерськи проведення, до прикладу - на перевірку Ви комплектом будете подавати як первинні документи (акти, накладні і тд), так і зведені регістри (ОСВ, картки рахунку, звіти і тд), і от саме данні в зведених мають відповідати данним в первинних, тобто зведені заповнюються виходячи з первинних. На практиці базова дія аудиту/перевірки - звіряння первинних з зведеними, тобто аудитор бере 5 актів на суму 1 млн з придбання товарі - і звіряє ту ж суму обертів з наприклад 631, тобто чи все з придбаного обліковується та проведене, а значить, якщо проведене, то має бути відображено в звітності (баланс, податки і тп,) тобто крок 1 - первинка співставляється зі ОСВ, крок 2 ОСВ співставляються зі звітності, це так би мовити база. Отже, бухдовідка (корректно складена) це така ж підстава для обліку як і первинка, тому по суті Ви спочатку робите довіду з певних причин, потім відображаєте її в обліку. Просто зараз з системами типу 1С це робиться навпаки, спочатку складаємо та проводки, а потім друкуємо, але суть не має змінюватись. Довідка - підстава для проводок.
4) Ваш випадок - довідку складати непотрібно.
Тепер конкретний кейс (передплата з неповним використанням суми передплати в поточному місяці).
30.03.2023 - надали авансуюче передплату постачальник 240 грн в т.ч. ПДВ
Дт 371 Кт 311 на 240 грн
Дт 6441 Кт 6442 на 40 грн
10.04.2023 - Отримали вірно зареєстровану ПН по ПК на 240 грн та включити до податкового кредиту поточного періоду
Дт 6414 Кт 6441 на 40 грн
30.04.2023 - отримали акт від постачальника на суму наданих послуг 120 грн в т.ч. ПДВ та включили до витрат поточного періоду
Дт 92 Кт 631 на суму 100 грн
Дт 6442 Кт 631 на суму 20 грн ПДВ
Також провели залік заборгованостей
Дт 631 Кт 371 на суму 120 грн.
Підсумок: Дт 371 - дебетове сальдо 120 грн (сума на наступний місяць (передплата)), нульове сальдо 6441 - додатковий субрахунок для обліку ПК за передплатами, нульове сальдо 6442 - податковий кредет використали в поточному періоду відповідно до ПН (податковий кредит обліковується за першою подією (оплата або акт)), нульове сальдо 631 - відобразили як отримання послуг так і залік передоплати на суму отриманих послуг, дебетове сальдо 92 - відобразили витрати на адмін послуги, дебетове сальдо 6414 - відобразили отриманий податковий кредит на рахунко обліку розрахунків з ПДВ (дебетове сальдо по даному рахунку це податковий кредит, кредитове сальдо - податкові зобов'язання - чому так? бо надалі, якщо зобов'язання будуть вище за кредит (стандарт в нормальній діяльності) його потрібно буде погашати з 311 рахунка, що є активним та включається в Актив балансу, в той час як 6 клас здебільшого пасив, тобто оплата в бюджет 2 тисяч грн в проведеннях має вигляд Дт 6414 Кт 311 на суму 2 тис грн - це трохи для розуміння обліку ПДВ, бо мені здалось що є певні питання).
Якщо це питання не Вашого періоду, або ж Ви нещодавно в сфері, то можете побачити все те саме, але без 6441 (або він червоний до повного закриття предеплат) та 371, тобто бухгалтери можуть кинуть просто на Дт 631 і там же потомі інші обрахунки проводити, тобто не використовуючи зв'язку авансових рахунків обліку.
Якщо надалі все ж таки будуть питання, можете написати мені в телеграм, зізвонимось або щось типу того +380997634714, мені в розмові буде легче пояснити.
Прийшов, побачив, оптимізував.
Ютубчик: https://www.youtube.com/@Homoressacra
Tik Tok: https://www.tiktok.com/@homoressacra?is_from_webapp=1&sender_device=pc
Ютубчик: https://www.youtube.com/@Homoressacra
Tik Tok: https://www.tiktok.com/@homoressacra?is_from_webapp=1&sender_device=pc