РРО для единщиков 2 и 3 группы

[Яков]

Підприємець здійснює виробництво та реалізацію спіднього та іншого верхнього одягу. Оплата за товар здійснюється покупцями (суб’єктами підприємницької діяльності, фізичними особами) наступним чином:
- з карти-ключа, випущеного для розрахункового рахунку фізичної особи-підприємця;
- з рахунку фізичної особи, для якої випущена картка;
- зі свого розрахункового рахунку СПД.
Для здійснення платежу покупці використовують банківські системи дистанційного обслуговування Приват 24, Укрсиб онлайн або подібні.

Підприємець просить надати роз’яснення з наступних питань:
- чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) при отриманні коштів від покупців, що надійшли на розрахунковий рахунок продавця через банківські системи дистанційного обслуговування Приват 24, Укрсиб онлайн або подібні та здійснені з карти-ключа, випущеного для розрахункового рахунку фізичної особи-підприємця, чи є дана господарська операція розрахунковою в розумінні положень статей 2, 3 Закону України
«Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР?
- чи необхідно застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) при отриманні коштів від покупців, що надійшли на розрахунковий рахунок продавця через банківські системи дистанційного обслуговування Приват 24, Укрсиб онлайн або подібні та здійснені з рахунку фізичної особи для якої випущена картка, чи є дана господарська операція розрахунковою в розумінні положень статей 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР?

ІПК ДПС України № 759/ІПК/99-00-07-05-01-06    від 02.03.2021

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій
у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено
Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 є- приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО залежіть не від виду розрахунку, а від способу його здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватись.
Здійснення розрахунків з використанням банківських установ та/або ПТКС, що належать банкам, не відноситься до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
Відповідно до статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України
(далі - Кодекс), реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до
1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
У разі перевищення платником єдиного податку другої - четвертої груп (фізичною особою - підприємцем) в календарному році обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
З урахуванням викладеного повідомляємо, що обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку другої - четвертої груп виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом та за умови здійснення розрахункових операцій у розумінні Закону №265.
Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, ПКТС, який належить банку або шляхом внесення готівки через касу банку) РРО може не застосовуватись.

[Яков]

Підприємець є платником єдиного податку третьої групи та надає медичні, консультаційні, консультаційно - освітні послуги через мережу Інтернет, послуги надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів.

ІПК ДПС України № 763/ІПК/20-40-07-10-19    від 02.03.2021

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія цього закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265 є - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Таким чином, законодавство України ототожнює готівкові розрахункові операції з розрахунковими операціями, здійсненими за допомогою POS-терміналів та платіжних карток банківських установ, що проводяться суб'єктами господарювання всіх форм власності, у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Застосування РРО залежіть не від виду розрахунку, а від способу його здійснення. Наприклад, у разі здійснення розрахунків шляхом внесення готівки через касу банку, РРО може не застосовуватись.
Здійснення розрахунків з використанням банківських установ та/або ПТКС, що належать банкам, не відноситься до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265.
Відповідно до статті 9 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Кодексу (пункт 6);
при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (пункт 14).
Згідно з пунктом 296.10 статті 296 Кодексу, реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами - підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Тобто, не зважаючи на пільгу, встановлену пунктом 14 статті 9
Закону № 265 щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, норми Кодексу мають вищу юридичну силу та є обов’язковими до виконання, про, що і зазначено в преамбулі Закону № 265.
В даному випадку діє норма статті 5 Кодексу, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Законом України від 02.03.2015 №222-VII «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно якого медична практика може проводиться лише при наявності відповідної ліцензії.
Також, статтею 3 Основ законодавства України про охорону здоров'я
від 19.11.1992 №2801-XII послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров'я або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
З урахуванням викладеного та заданих підприємцем питань повідомляємо таке.
У разі надання фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії, застосовування РРО є обов’язковим на загальних підставах, у тому числі при здійсненні розрахунків з застосуванням електронних платіжних засобів.
При наданні, виключно, консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом.
Звертаємо увагу, що при одночасному наданні фізичною особою - підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії та консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, застосування РРО є обов’язковим на загальних підставах.
Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.

[Яков]

ФОП здійснює діяльність у сфері готельних послуг (згідно з КВЕД 55.10) і використовує ПРРО.

Чи можуть працівники використовувати на ПРРО один ключ підприємця (питання 1)?

ІПК ДПС України № 771/ІПК/99-00-07-05-01-06    від 02.03.2021

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 13 Закону № 265 визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО та дотримання вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій ПРРО для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.
Для застосування в ПРРО може використовуватися удосконалена електронна печатка юридичної особи, фізичної особи - підприємця, створювачем якої є така особа.
Враховуючи зазначене працівники, що працюють з використанням ПРРО мають право застосувати в ПРРО удосконалену електронну печатку фізичної особи – підприємця.

У зв’язку з цілодобовим графіком роботи готелю виникає питання коли саме має робитися фіскальний звітній чек/фіскальні звіти (питання 2 та 3)?

ІПК ДПС України № 771/ІПК/99-00-07-05-01-06    від 02.03.2021

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що:
розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
фіскальний звітний чек – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) РРО або ПРРО, що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу;
фіскальний звіт – документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звіт) РРО або ПРРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.
Згідно з п. 2 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пунктом 9 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Крім того, абз. 8 п. 1 розділу IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування ПРРО, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 6358/34914 (далі – Наказ № 317), суб’єкти господарювання, які використовують ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг або операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, зобов’язані дотримуватись встановлених ст. 3 та 4 Закону порядків проведення розрахунків, зокрема щоденно засобами ПРРО створювати у електронній формі фіскальні звітні чеки/фіскальні звіти у разі здійснення розрахункових операцій та подавати їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій.
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання. який використовує ПРРО та протягом робочої зміни проводив розрахункові операції має створювати у електронній формі фіскальний звітній чек.
Окремо зазначаємо, суб’єкт господарювання має право щоденно створювати необмежену кількість фіскальних чеків в залежності від необхідності та з урахуванням режиму його роботи (у наведеному випадку цілодобовому).
У разі, якщо розрахункові операції не проводились суб’єктом господарювання протягом робочої зміни, то фіскальний звітній чек на ПРРО у електронній формі не створюється

Щодо відображення туристичного збору у фіскальному чеку ПРРО (питання 4).

ІПК ДПС України № 771/ІПК/99-00-07-05-01-06    від 02.03.2021

Форма та обов’язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів від 18.06.2020 року № 306 (далі – Положення).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Крім того, п. 5 розділу І Положення передбачено, що розрахункові документи, що створюються РРО та/або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих РРО.
Враховуючи зазначене, у разі проведення розрахункових операцій у розумінні Закону № 265, при наданні платних послуг у сфері готельних послуг Ви маєте застосовувати ПРРО та надавати споживачу в електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО розрахунковий документ де у вартість послуг має входити туристичний збір, і у разі необхідності можливо відображати окремим рядком суму сплаченого туристичного збору, що не суперечить вимогами чинного законодавства.

[Яков]

ФОП платник єдиного податку третьої групи надає консультації психолога та/або психоаналітика, психотерапевта онлайн через Інтернет, оплата за які здійснюється через системи (Приват24, Ощад24, Пумб-онлайн тощо) так і через ВЕБ-інтерфейс ПриватБанку LiqPay, а також через платіжні системи Fondy, WayforPay тощо. Обсяг доходів від вказаної діяльності не перевищує 1 млн. грн. на рік.

1. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи застосовувати у 2021 році РРО чи програмний РРО при наданні послуг психолога та/або психоаналітика, психотерапевта за умови надання їх через мережу Інтернет з оплатою через банківські системи дистанційного обслуговування, а також через платіжні системи?
2. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи застосовувати РРО або програмний РРО з 01 січня
2021 року?
3. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовуючи для отримання оплати за надані послуги платіжні системи LiqPay, WayforPay, Fondy тощо, що працюють в Україні, здійснювати зарахування перерахованих коштів не на валютний, а на гривневий рахунок?
4. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовуючи для отримання оплати за надані послуги платіжні системи Western Union та TranferWise за умови зарахування коштів:
- на валютний рахунок фізичної особи – підприємця?
- на рахунок фізичної особи – підприємця у національній валюті?
5. Чи зобов’язана така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, та використовує для отримання оплати за надані послуги платіжні системи Western Union та TranferWise застосовувати РРО або програмний РРО:
- у 2021 році?
- з 01 січня 2022 року?
6. Чи може така фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, що надає послуги через мережу Інтернет іноземним громадянам, які знаходяться за межами митної території України, використовувати для отримання оплати за надані послуги іноземні платіжні системи (через які здійснюється зарахування на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку), зокрема, не зареєстровані в Україні, такі як: 2Сheckout, Payoneer тощо?

ІПК ДПС України № 1421/ІПК/99-00-07-05-01-06 від 07.04.2021

Щодо питання застосування РРО, яке присутнє у всіх питаннях, порушених заявником, повідомляємо таке.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс), Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Статтею 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Разом з цим, з 10 грудня 2020 року вступили в дію зміни до законодавства щодо застосування РРО, а саме п. 14 ст. 9 Закону № 265, яким передбачено, що РРО не застосовуються при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи зазначене, та наведений Вами приклад, при проведенні розрахунків за наданні онлайн послуги психолога та/або психоаналітика, психотерапевта, оплата за які здійснюється виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, РРО не застосовується.

Пунктом 61 підрозділу 10 інших перехідних положень розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
Тобто, не зважаючи на норму п. 14 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги, у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, норми Кодексу мають вищу юридичну силу та є обов’язковими до виконання, про, що і зазначено в преамбулі Закону № 265.
В даному випадку діє норма статті 5 Кодексу, тобто, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.
Відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457, вид діяльності 86 «Охорона здоров’я» включає в себе клас 86.9 «Інша діяльність у сфері охорони здоров’я».
Законом України від 02 березня 2015 року № 222-VII «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, відповідно якого медична практика може проводиться лише при наявності відповідної ліцензії.

Також, статтею 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 року № 2801-XII послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) – послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 затверджено Перелік галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, передбачено спеціальність «психологія» (код 053) у галузі знань 05 «соціальні та поведінкові науки» та спеціальність «медична психологія» (код 225) у галузі знань 22 «охорона здоров’я».
Також відповідно до п. 5 Порядку застосування методів психологічного і психотерапевтичного впливу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 15.04.2008 № 199, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2008 за № 577/15268, психолог – фахівець, який має повну вищу освіту за напрямом підготовки «психологія», а лікар-психолог – фахівець, який має повну вищу освіту за напрямком підготовки «Медицина», спеціалізацію за фахом «медична психологія».
З урахуванням викладеного, у разі надання фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку (лікарем-психологом) медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії, застосовування РРО є обов’язковим на загальних підставах, у тому числі при здійсненні розрахунків з застосуванням електронних платіжних засобів.

При наданні, виключно, консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, обов’язок застосовувати РРО платником єдиного податку виникає у разі перевищення таким платником в календарному році обсягу доходу встановленого Кодексом.

Звертаємо увагу, що при одночасному наданні фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку медичних послуг, які надаються лише при наявності відповідної ліцензії та консультаційних, консультаційно - освітніх послуг через мережу Інтернет, послуг надання доступу до розміщених на веб-сайті консультаційно - освітніх матеріалів, застосування РРО є обов’язковим на загальних підставах.
Водночас, при здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.
Слід звернути увагу на те, що крім фахівців лікарів-психологів є фахівці психологи, які надають послуги у сфері психології і які не є медичними послугами.

Щодо отримання оплати послуг іноземними громадянами, які знаходяться за межами митної території України
При здійсненні розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення готівки через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку) РРО може не застосовуватись.
Водночас, якщо фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку проводяться готівкові розрахунки та/або розрахунки із використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток), то суб’єкт господарювання має при їх проведенні застосовувати РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, з подальшим направленням його засобами телекомунікацій.

Згідно з частиною першою ст. 3 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом № 2473, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 2473.
Частиною другою ст. 5 Закону № 2473 передбачено, що усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.
Винятки передбачені частиною другою ст. 5 не застосовуються до фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку.
Розрахунки за операціями, визначеними частиною другою ст. 5 Закону № 2473, можуть проводитися в іноземній валюті, у гривні, а також у банківських металах.

Відповідно до п. 28 розділу IV Положення про здійснення операцій із валютними цінностями (далі – Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 2, у розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу (крім операцій зі здійснення іноземних інвестицій та повернення іноземному інвестору прибутків, доходів (уключаючи дивіденди) та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій), використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня.
Розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в пп. 27 - 30 розділу IV Положення, здійснюються виключно через банки (п. 31 розділу IV Положення).
При цьому, згідно з останнім абзацом п. 4 розділу І Положення, до поточних торговельних операцій належать операції, зазначені у п.п. 1 п. 4 розділу I Положення, а саме: розрахунки за експорт та імпорт товару (уключаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), уключаючи такі розрахунки на території України.
Крім того, п. 2 ст. 1 Закону № 2473 визначено, що термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 якого товар – будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).
Виходячи із зазначеного, розрахунки між резидентами і нерезидентами за такими валютними операціями, як експорт та імпорт товарів, послуг, робіт здійснюються виключно через банки за допомогою відкритого валютного рахунку, про який в установленому порядку повідомлено контролюючий орган та отримане підтвердження про таке повідомлення.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2473 приймати платежі в іноземній валюті через платіжні системи, без задіяння рахунків, відкритих в банківських установах, про які в установленому порядку повідомлено контролюючі органи України, заборонено.

[Sonar]

Доброго дня. ФОП 2 групи. Обсяг доходу за 2020 рік перевищено за 1млн.грн. РРО зареестровано, але не використовується, оскільки всі оплати проходять через Нова Пей (Пост Фінанс) –безготівка форма . РРО не активовано та жодного разу не було відправлено звіти.
Чи передбачена обов’язкова активація РРО та подання нульових звітів?
Чи можна так продовжувати діяльність? Які штрафні санкції можливі в цьому випадку?
Дякую за відповідь.

[INSPECTOR GADGET]

Доброго дня. ФОП 2 групи. Обсяг доходу за 2020 рік перевищено за 1млн.грн. РРО зареестровано, але не використовується, оскільки всі оплати проходять через Нова Пей (Пост Фінанс) –безготівка форма . РРО не активовано та жодного разу не було відправлено звіти.

хм... зачем вы тогда вообще регистрировали РРО?

Чи передбачена обов’язкова активація РРО та подання нульових звітів?

нет.

Чи можна так продовжувати діяльність?

да, но всё-таки зачем вам этот РРО?

Які штрафні санкції можливі в цьому випадку?

их там нет.
снимите РРО с регистрации и не заморачивайтесь, впрочем , если у вас таки изменится форма расчетов с контрагентами - от тогда и поговорим)

[Sonar]

хм... зачем вы тогда вообще регистрировали РРО?

регистрация РРО, насколько я правильно понимал принятые законы, была обязательной для ФОП 2 группы в случае превышения установленного лимита дохода за календарный год. В четвертом квартале я его превысил. А для того, чтобы не пользоваться этой адской машиной - ушел в безнал

Спасибо за ответ

[YuliyaDol]

Чи можна вважати розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО:

надходження коштів від покупців на підприємницький рахунок з рахунку ПАТ "Укрпошта";
надходження коштів від покупців на підприємницький рахунок у разі використання систем дистанційного банківського обслуговування (Приват-24, Raiffeisen Online).
Запит з таким змістом надійшов до ДПС та у відповіді йдеться наступне. Якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

При цьому суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

У разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО може не застосовуватись.

Таким чином, надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємця з розрахункового рахунку ПАТ "Укрпошта", які відбуваються відповідно укладеного договору за допомогою банківської он-лайн системи платежів, не є розрахунковими операціями в розумінні Закону про РРО. Звертаємо увагу, при цьому кошти будуть надходити не від покупців, а з розрахункового рахунку ПАТ "Укрпошта".

Оплата товарів покупцями та використання ними електронних платіжних засобів, систем переказу коштів і т. д., у тому числі за допомогою мережі Інтернет, є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО.

Джерело: ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 22.03.2021 р. № 1090/ІПК/20-40-07-10-19

[YuliyaDol]

Так и не поняла, надо ли регистрировать чеки, если это отправка Укрпочтой наложенным платежем и деньги зайдут на р/счет ФОПа от Укрпочты .
На сегодняшний день я не регистрирую чеки на продажи, деньги за которые мне заходять от НоваПэй

[YuliyaDol]

Чи можна вважати розрахунковою операцією у розумінні Закону про РРО:

надходження коштів від покупців на підприємницький рахунок з рахунку ПАТ "Укрпошта";
надходження коштів від покупців на підприємницький рахунок у разі використання систем дистанційного банківського обслуговування (Приват-24, Raiffeisen Online).
Запит з таким змістом надійшов до ДПС та у відповіді йдеться наступне. Якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори.

Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг, на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів.

При цьому суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром.

У разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів замовниками із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), РРО може не застосовуватись.

Таким чином, надходження коштів на розрахунковий рахунок підприємця з розрахункового рахунку ПАТ "Укрпошта", які відбуваються відповідно укладеного договору за допомогою банківської он-лайн системи платежів, не є розрахунковими операціями в розумінні Закону про РРО. Звертаємо увагу, при цьому кошти будуть надходити не від покупців, а з розрахункового рахунку ПАТ "Укрпошта".

Оплата товарів покупцями та використання ними електронних платіжних засобів, систем переказу коштів і т. д., у тому числі за допомогою мережі Інтернет, є розрахунковою операцією в розумінні Закону про РРО.

Джерело: ІПК ГУ ДПС у Харківській області від 22.03.2021 р. № 1090/ІПК/20-40-07-10-19

Подниму свой вопрос в форуме, простите за назойливость! Так какие выводы надо сделать? надо чеки при отправке наложкой и последующим зачислением денежных средств от Укрпочты на р/с?