а с какой радости?
Суб’єкт господарювання може стати платником ПДВ тільки у двох випадках:
• добровільно заявивши про своє бажання податковим органам;
• в обов’язковому порядку — у разі перевищення гранично допустимого обсягу операцій, визначеного п. 181.1 ПКУ. Наразі — 1 млн грн.
Тому суб’єкти господарювання, які не бажають мати справу з ПДВ-оподаткуванням, змушені постійно контролювати, чи не перейшли вони встановлену межу.
Але є й такі особи, за яких усе вже вирішив ПКУ.
Особам — платникам єдиного податку (ЄП) груп 1 — 3 слідкувати за перевищенням 1-мільйонного критерію не потрібно.
Адже для кожної групи таких осіб п. 291.4 ПКУ встановлено свої особливі критерії, відповідність яким і дозволяє їм перебувати в тій чи іншій групі ЄП. Тому реєстрація платником ПДВ у більшості випадків для них добровільна. Проте якщо єдиноподатник обере:
• групу 3 (зі сплатою ПДВ), то тут уже подітися нікуди — доведеться вступати до лав платників ПДВ;
• групу 3 (без сплати ПДВ) — перевищення граничного обсягу, встановленого п. 181.1 ПКУ, не зобов’язує його реєструватися платником ПДВ.
Попереджаємо! Для платників ЄП групи 4 такої поблажки немає. Тож у разі перевищення протягом останніх 12 календарних місяців мільйонної межі вони зобов’язані зареєструватися платниками ПДВ (п. 181.1 ПКУ), якщо не стануть ними до цього добровільно (п. 182.1 ПКУ).
2. Для суб’єктів господарювання, які відповідають критеріям, прописаним у п. 180.1 ПКУ, ПДВ-реєстрація обов’язкова. Такі особи підлягають обов’язковій ПДВ-реєстрації незалежно від досягнення ними обсягів оподатковуваних операцій в 1 млн грн. До них належать, наприклад:
• постачальники конфіскованого майна;
• особи, які ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи;
• особи — управителі майна, крім управителів майна, визначених у п. 5 п. 180.1 ПКУ (інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону).