Затем, что размышляла я над всем этим бредом и решила лучше заплатить 10 грн. этого д... эконалога за образование отходов, чем потом доказывать, что мы не должны его платить, и в итоге заплатить со штрафами. А форму рекомендуют вести для учета этих самых отходов. Вот и решила глянуть на нее.
П.С. Люди! Ну подскажите, как правильно?!!! Ну нет у нас договора на вывоз мусора! На фирме 1 чел. (директор) и, хоть площадь здания приличная, ну не может этот 1 чел намусорить столько, чтоб вывозить грузовой машиной! Что делать с эконалогом? Считать или не считать? А если бы был договор, то как?
Мне в налоговой сказали, что если нет фактического (документальноподтвержденного) образования мусора, если нет фактического (документальноподтвержденного) вывоза мусора, если нет договора на вывоз мусора - то отчет сдавать не надо. А если есть договор на вывоз мусора, то отчет надо сдавать в любом случае.
Советую вам успокоится и не забивать голову этим мусором, но если уж для очистки совести вам нужно что то сделать , то напишите письмо в налоговую как советовала выше О.Е.
У нас в стране, если отчет сдал, значит есть база и тебя тут же при проверке и начнут теребить - правильная ли она. Никто не будет думать - а ты вообще плательщик или нет этой байды.
А если ничего не сдаешь и явных признаков того, что должен сдавать, нет, то лучше и не высовываться из норки. ИМХО
Спасибо за ответы! В первом квартале тоже отделалась письмом. А потом позвонила в отдел местных налогов узнать, нужно ли писать письмо за 2 квартал - инспектор тут же вцепилась за этот мусор. Мол, у них указание сверху - должны платить ВСЕ. На вопрос, как именно все это считать, ниче вразумительного я не услышала. Начала сама читать... Ну и дочиталась))) Сдала деку с символической суммой. Решила, что так будет спокойнее. Хотя в нашем государстве бухгалтер и спокойствие - понятия несовместимые в принципе)))
04.08.2011 № 14364/07/10-11
На № 7/12-8274 від 28.07.2011
Щодо надання роз’яснень Державна податкова служба України
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Міністерство екології та природних ресурсів розглянуло лист Мінрегіону від 28.07.2011 № 7/12-8274 стосовно спеціально відведених місць чи об’єктів для розміщення відходів та, в межах компетенції, повідомляє.
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.
Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Стаття 5 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;
спеціально відведені місця чи об’єкти - місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Статтею 23 Закону України «Про відходи» до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища не віднесено питання надання вказаних дозволів. Таким чином, на цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.
Крім того, відповідно до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» такий документ не включено до переліку документів дозвільного характеру.
Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, встановлено, що власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Тобто фактичного розміщення відходів власники та балансоутримувачі не здійснюють.
Основне призначення спеціально відведених місць чи об’єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження.
Зазначені у листі місця тимчасового зберігання відходів, а саме контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів.
Перший заступник Міністра
04.08.2011 № 7/12-8463 Державна податкова служба України
За результатами засідання Робочої групи з питань розроблення роз'яснень «Про деякі питання оподаткування діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, управлінців та управлінських компаній у сфері житлово-комунального господарства» з питання обґрунтованості стягнення екологічного податку з балансоутримувачів житлових будинків, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо, яка відбулася у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 27.07.2011 за участю, зокрема, представників Міністерства фінансів та Державної податкової адміністрації, Мінрегіон опрацював з Мінприроди питання стягнення екологічного податку та повідомляє.
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у фері поводження з відходами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;
спеціально відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.
Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, встановлено, що житлові масиви і внутрішньо дворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів; власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення.
Разом із цим направляємо копію листа Мінприроди від 04.08.2011 №14364/07/10-11 та просимо терміново направити територіальним органам Державної податкової адміністрації роз’яснення щодо нарахування екологічного податку.
Перший заступник Міністра
(Al Shurshun- Бухфорум)
Тк что, дорогие коллеги, тем, у кого есть договора с мусороаввозящими организациями, ничего платить и никаких отчетов сдавать не нужно. Аминь!
04.08.2011 № 14364/07/10-11
На № 7/12-8274 від 28.07.2011
Щодо надання роз’яснень Державна податкова служба України
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Міністерство екології та природних ресурсів розглянуло лист Мінрегіону від 28.07.2011 № 7/12-8274 стосовно спеціально відведених місць чи об’єктів для розміщення відходів та, в межах компетенції, повідомляє.
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб’єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах.
Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Стаття 5 Податкового кодексу України визначає, що у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;
спеціально відведені місця чи об’єкти - місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
Статтею 23 Закону України «Про відходи» до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища не віднесено питання надання вказаних дозволів. Таким чином, на цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.
Крім того, відповідно до Закону України від 19.05.2011 № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» такий документ не включено до переліку документів дозвільного характеру.
Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, встановлено, що власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Тобто фактичного розміщення відходів власники та балансоутримувачі не здійснюють.
Основне призначення спеціально відведених місць чи об’єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження.
Зазначені у листі місця тимчасового зберігання відходів, а саме контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об’єктів.
Перший заступник Міністра
04.08.2011 № 7/12-8463 Державна податкова служба України
За результатами засідання Робочої групи з питань розроблення роз'яснень «Про деякі питання оподаткування діяльності об'єднань співвласників багатоквартирного будинку, управлінців та управлінських компаній у сфері житлово-комунального господарства» з питання обґрунтованості стягнення екологічного податку з балансоутримувачів житлових будинків, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків тощо, яка відбулася у Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 27.07.2011 за участю, зокрема, представників Міністерства фінансів та Державної податкової адміністрації, Мінрегіон опрацював з Мінприроди питання стягнення екологічного податку та повідомляє.
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є, зокрема, суб'єкти господарювання, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.
Згідно з підпунктом 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у фері поводження з відходами.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи»:
розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах;
спеціально відведені місця чи об’єкти – місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.
На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів у контейнерах чи на контейнерних майданчиках для побутових відходів.
Пунктом 3 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070, встановлено, що житлові масиви і внутрішньо дворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів; власники або балансоутримувачі житлових будинків, земельних ділянок укладають договори з особою, яка визначена виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, та забезпечують роздільне збирання побутових відходів.
Контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення.
Разом із цим направляємо копію листа Мінприроди від 04.08.2011 №14364/07/10-11 та просимо терміново направити територіальним органам Державної податкової адміністрації роз’яснення щодо нарахування екологічного податку.
Перший заступник Міністра
(Al Shurshun- Бухфорум)
Тк что, дорогие коллеги, тем, у кого есть договора с мусороаввозящими организациями, ничего платить и никаких отчетов сдавать не нужно. Аминь!
Рано радоваться, если Вы, конечно, не отчаянный налогоплательщик.
Мнение налоговой по этому поводу пока не поменялось : платить.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 07.09.2011 р. N 24090/7/15-2117
(Витяг)
<...>
Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - Кодекс) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).
При цьому в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.
Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.
<...> Досліджуючи терміни, які наявні в підпункті 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу, зазначимо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи":
- відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
При практичному застосуванні терміна "розміщення відходів" в умовах розділу VIII "Екологічний податок" Кодексу слід враховувати поняття "розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами" (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
У зв'язку з цим обов'язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету екологічного податку, а також складання податкової звітності у разі наявності фактичних обсягів розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів в умовах, визначених підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу.
Тобто у житлово-комунальних підприємств (ОСББ, ЖБК, ЖЕК) є об'єктом та базою щоквартального оподаткування відходи (в тому числі небезпечні відходи, побутові відходи, інші відходи, які утворилися у процесі діяльності та підлягають утилізації чи видаленню), що тимчасово розміщуються (зберігаються), незалежно від терміну, до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб'єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів.
Перший заступник голови комісії
з проведення реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України
О. Клименко
Все равно - баба Яга против! "розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами" (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу). А что, на мусорные баки на территории фирмы получают дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами???
СТК писав:Почитайте Наказ №75 від 22.03.2010 р. міністерства з питань житлово-комунального господарства України.
там є норми для різних підприємств.
Эти нормы рекомендуют использовать для расчетов объемов мусора при заключении договоров на вывоз ТБО. Но у меня вопрос в другом. У нас например вообще нет договора на вывоз, а есть только мусорный бак на территории. Почему мы должны платить??? Мусор в этом баке ведь не попадает под понятие "размещение отходов"!
