Умер сотрудник-инвалид. Выплаты
-
Nina-K
- Профи
- Повідомлень: 44
- З нами з: 30 травня 2011, 07:51
- Дякував (ла): 14 разів
- Подякували: 5 разів
Внезапно умер сотрудник-инвалид.Подскажите, пожалуйста, как правильно провести расчёты за отработанное время и какие выплаты мы должны сделать. Какие документы нужно потребовать у родственников и кому мы должны выплатить его зар. плату. Очень надеюсь на помощь.
При вступлении в наследство, родственники через нотариуса запросят подтверждение задолженности вашего предприятия по з/плате. И выплату Вы произведете наследнику, который предоставит свидетельство о наследстве, в котором будет прописана и сумма З/платы.
-
Olga_R
- Оракул
- Повідомлень: 272
- З нами з: 29 червня 2011, 08:39
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 39 разів
Расчет производится как обычно за фактич. отработанное время + компенсация отпуска. От родственников для приказа на увольнение необх. св-во о смерти. Перечислить з/пл можно на карточку если вы обслуживаетесь в банке. А с карточки уже будет снимать тот человек который вступит в наследство.Nina-K писав:Внезапно умер сотрудник-инвалид.Подскажите, пожалуйста, как правильно провести расчёты за отработанное время и какие выплаты мы должны сделать. Какие документы нужно потребовать у родственников и кому мы должны выплатить его зар. плату. Очень надеюсь на помощь.
-
Olga_R
- Оракул
- Повідомлень: 272
- З нами з: 29 червня 2011, 08:39
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 39 разів
Вы не имеете права выплачивать дочери.Nina-K писав:Деньги выплачиваются из кассы предприятия. Св-во о смерти предоставила дочь. Подскажите, пожалуйста, как отобразить суммы начисления и выплату дочери в 1ДФ
О.Е. написала процедуру выплаты в данном случае
-
Виктория 80
- Акула НКУ
- Повідомлень: 7199
- З нами з: 22 червня 2011, 05:34
- Дякував (ла): 1215 разів
- Подякували: 1826 разів
Olga_R писав:Вы не имеете права выплачивать дочери.Nina-K писав:Деньги выплачиваются из кассы предприятия. Св-во о смерти предоставила дочь. Подскажите, пожалуйста, как отобразить суммы начисления и выплату дочери в 1ДФ
О.Е. написала процедуру выплаты в данном случае[/quo
как это нет а кому - умершему , конечно можно только соблюдая юридические нюансы, а в 1ДФ показывать как доход умершему!!!! а не дочери потому как она эту сумму должна будет задекларировать в следующем году как по наследству и всё!!!!!!!!
-
Olga_R
- Оракул
- Повідомлень: 272
- З нами з: 29 червня 2011, 08:39
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 39 разів
Виктория 80 писав:В данном случае дочь может не являться наследником либо единственным наследникомOlga_R писав:Вы не имеете права выплачивать дочери.Nina-K писав:Деньги выплачиваются из кассы предприятия. Св-во о смерти предоставила дочь. Подскажите, пожалуйста, как отобразить суммы начисления и выплату дочери в 1ДФ
О.Е. написала процедуру выплаты в данном случае[/quo
как это нет а кому - умершему , конечно можно только соблюдая юридические нюансы, а в 1ДФ показывать как доход умершему!!!! а не дочери потому как она эту сумму должна будет задекларировать в следующем году как по наследству и всё!!!!!!!!
-
Оксана 1
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 2347
- З нами з: 16 червня 2011, 02:10
- Дякував (ла): 98 разів
- Подякували: 643 рази
Нашла такие разъяснения на других сайтах юристов
Согласно же ст. 1227 ГК "1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Перехід прав та обов'язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розглядається як «спадкування». Об'єктом спадщини виступають права та обов'язки спадкодавця. А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст. 1261–1265 ЦКУ залежно від їх черговості.
Особливості спадкування деяких видів прав та обов'язків визначено у главі 84 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Норми, що передбачають виплату заробітної плати померлого працівника членам його сім'ї, викладені й у розпорядженні Ради Міністрів Української РСР від 22.11.84 р. № 620-р «Щодо видачі заробітної плати, не одержаної до дня смерті робітника чи службовця» та в постанові Ради Міністрів СРСР від 19.11.84 р. № 1153 «Про порядок видачі заробітної плати, яка не була отримана до дня смерті робітника чи службовця». Оскільки право на отримання заробітної плати померлого працівника мають лише члени його сім'ї, спробуємо розібратися, хто ж має такий статус стосовно спадкодавця.
Перелік осіб, які є членами сім'ї, передбачено лише Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV. Зокрема, згідно з пп. 1.20.4 даного Закону членами сім'ї вважаються дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Однак, наведене визначення використовується лише для цілей згаданого Закону. Тому в аналізованому випадку застосувати його норми при визначенні членів сім'ї померлого працівника не вдасться. При цьому інших нормативних актів, де було б визначено перелік осіб, які можуть визнаватися членами сім'ї, в сучасній нормативній базі не існує.
Звернемося з цією метою до Сімейного кодексу України (далі – СКУ), п. 2 ст. 3 якого визначено умови, за яких особи можуть утворювати сім'ю. Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, для віднесення особи до члена сім'ї спадкодавця, вона повинна одночасно:
– проживати спільно із спадкодавцем;
– бути пов'язаною із спадкодавцем спільним побутом;
– мати взаємні права та обов'язки із спадкодавцем.
У випадку, що розглядається, враховуючи повноліття дітей померлого працівника, членами сім'ї вони бути не можуть. Адже з моменту досягнення повноліття вони мають повну цивільну дієздатність (ст. 34 ЦКУ), тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Таким чином, син чи дочка спадкодавця, що досягли повноліття (вісімнадцяти років), мають самостійні права та обов'язки, не пов'язані (невзаємні) з правами та обов'язками батька-спадкодавця.
На відміну від повнолітніх дітей, дружина покійного спадкодавця мала взаємні права та обов'язки із спадкодавцем. Наприклад: спільний обов'язок турбуватися про сім'ю, спільне право сумісної власності. Зокрема, об'єктом права сумісної власності є й заробітна плата (п. 2 ст. 61 СКУ). Тобто критерій наявності взаємних, спільних прав та обов'язків для дружини покійного чоловіка виконується.
Що стосується спільного проживання, то подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Тобто за наявності поважних причин дружина покійного чоловіка, навіть за умови окремого проживання із спадкодавцем, є членом його сім'ї.
Отже, саме дружина має повноцінне право на отримання заробітної плати покійного чоловіка. Адже в такому випадку вона відповідає всім необхідним критеріям для визнання її відповідно до ст. 3 СКУ особою, яка утворювала сім'ю з покійним спадкодавцем, а тому є членом такої сім'ї, на відміну від повнолітніх дітей.
Підтвердженням цього є й абз. 5 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III, відповідно до якого до складу сім'ї включаються:
– чоловік, дружина;
– рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти:
1) які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей;
2) неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;
– непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
– особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.
Як бачимо, згідно з даною нормою до складу сім'ї слід відносити як дружину, так і дітей. Однак, відповідно до ст. 6 СКУ дитиною є особа, яка не досягла повноліття. А з огляду на те, що в даному випадку діти спадкодавця досягли повноліття, то й розглядати їх як осіб, що входять до складу сім'ї, не можна. Хоча є й деякі винятки, за яких діти спадкодавця включатимуться до складу сім'ї, навіть за умови досягнення ними повноліття. І стосуються такі винятки повнолітніх дітей, згаданих вище у пунктах 1 і 2. У такому разі, тобто за наявності у повнолітніх дітей статусу члена сім'ї спадкодавця (за умов наведених вище), право на отримання заробітної плати матиме як дружина, так і діти покійного.
Підставою для виплати заробітної плати члену сім'ї покійного чоловіка, можуть слугувати такі документи:
Для дружини:
– свідоцтво про одруження або паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу;
– довідка, що підтверджує факт смерті працівника, видана органами реєстрації актів громадського стану.
Для повнолітніх дітей, які неодружені та навчаються у вищих і професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23-річного віку та інвалідів з дитинства I–II групи та інвалідів I групи, які проживають з батьками:
– свідоцтво про народження;
– довідка про навчання у вищому або професійно-технічному навчальному закладі;
– паспорт (для перевірки можливого перебування у шлюбі);
– документ, що підтверджує статус інваліда з дитинства I–II групи;
– документ, що підтверджує статус інваліда I групи;
А от документ, що підтверджував би спільне проживання з покійним (ст. 3 СКУ), члени його сім'ї надати не зможуть. Пов'язано це з призупиненням дії наказу МВС від 26.05.2004 р. № 571 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні», яким саме й визначено порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні.
Согласно же ст. 1227 ГК "1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Перехід прав та обов'язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розглядається як «спадкування». Об'єктом спадщини виступають права та обов'язки спадкодавця. А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст. 1261–1265 ЦКУ залежно від їх черговості.
Особливості спадкування деяких видів прав та обов'язків визначено у главі 84 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Норми, що передбачають виплату заробітної плати померлого працівника членам його сім'ї, викладені й у розпорядженні Ради Міністрів Української РСР від 22.11.84 р. № 620-р «Щодо видачі заробітної плати, не одержаної до дня смерті робітника чи службовця» та в постанові Ради Міністрів СРСР від 19.11.84 р. № 1153 «Про порядок видачі заробітної плати, яка не була отримана до дня смерті робітника чи службовця». Оскільки право на отримання заробітної плати померлого працівника мають лише члени його сім'ї, спробуємо розібратися, хто ж має такий статус стосовно спадкодавця.
Перелік осіб, які є членами сім'ї, передбачено лише Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV. Зокрема, згідно з пп. 1.20.4 даного Закону членами сім'ї вважаються дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Однак, наведене визначення використовується лише для цілей згаданого Закону. Тому в аналізованому випадку застосувати його норми при визначенні членів сім'ї померлого працівника не вдасться. При цьому інших нормативних актів, де було б визначено перелік осіб, які можуть визнаватися членами сім'ї, в сучасній нормативній базі не існує.
Звернемося з цією метою до Сімейного кодексу України (далі – СКУ), п. 2 ст. 3 якого визначено умови, за яких особи можуть утворювати сім'ю. Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, для віднесення особи до члена сім'ї спадкодавця, вона повинна одночасно:
– проживати спільно із спадкодавцем;
– бути пов'язаною із спадкодавцем спільним побутом;
– мати взаємні права та обов'язки із спадкодавцем.
У випадку, що розглядається, враховуючи повноліття дітей померлого працівника, членами сім'ї вони бути не можуть. Адже з моменту досягнення повноліття вони мають повну цивільну дієздатність (ст. 34 ЦКУ), тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Таким чином, син чи дочка спадкодавця, що досягли повноліття (вісімнадцяти років), мають самостійні права та обов'язки, не пов'язані (невзаємні) з правами та обов'язками батька-спадкодавця.
На відміну від повнолітніх дітей, дружина покійного спадкодавця мала взаємні права та обов'язки із спадкодавцем. Наприклад: спільний обов'язок турбуватися про сім'ю, спільне право сумісної власності. Зокрема, об'єктом права сумісної власності є й заробітна плата (п. 2 ст. 61 СКУ). Тобто критерій наявності взаємних, спільних прав та обов'язків для дружини покійного чоловіка виконується.
Що стосується спільного проживання, то подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Тобто за наявності поважних причин дружина покійного чоловіка, навіть за умови окремого проживання із спадкодавцем, є членом його сім'ї.
Отже, саме дружина має повноцінне право на отримання заробітної плати покійного чоловіка. Адже в такому випадку вона відповідає всім необхідним критеріям для визнання її відповідно до ст. 3 СКУ особою, яка утворювала сім'ю з покійним спадкодавцем, а тому є членом такої сім'ї, на відміну від повнолітніх дітей.
Підтвердженням цього є й абз. 5 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III, відповідно до якого до складу сім'ї включаються:
– чоловік, дружина;
– рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти:
1) які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей;
2) неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;
– непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
– особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.
Як бачимо, згідно з даною нормою до складу сім'ї слід відносити як дружину, так і дітей. Однак, відповідно до ст. 6 СКУ дитиною є особа, яка не досягла повноліття. А з огляду на те, що в даному випадку діти спадкодавця досягли повноліття, то й розглядати їх як осіб, що входять до складу сім'ї, не можна. Хоча є й деякі винятки, за яких діти спадкодавця включатимуться до складу сім'ї, навіть за умови досягнення ними повноліття. І стосуються такі винятки повнолітніх дітей, згаданих вище у пунктах 1 і 2. У такому разі, тобто за наявності у повнолітніх дітей статусу члена сім'ї спадкодавця (за умов наведених вище), право на отримання заробітної плати матиме як дружина, так і діти покійного.
Підставою для виплати заробітної плати члену сім'ї покійного чоловіка, можуть слугувати такі документи:
Для дружини:
– свідоцтво про одруження або паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу;
– довідка, що підтверджує факт смерті працівника, видана органами реєстрації актів громадського стану.
Для повнолітніх дітей, які неодружені та навчаються у вищих і професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23-річного віку та інвалідів з дитинства I–II групи та інвалідів I групи, які проживають з батьками:
– свідоцтво про народження;
– довідка про навчання у вищому або професійно-технічному навчальному закладі;
– паспорт (для перевірки можливого перебування у шлюбі);
– документ, що підтверджує статус інваліда з дитинства I–II групи;
– документ, що підтверджує статус інваліда I групи;
А от документ, що підтверджував би спільне проживання з покійним (ст. 3 СКУ), члени його сім'ї надати не зможуть. Пов'язано це з призупиненням дії наказу МВС від 26.05.2004 р. № 571 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні», яким саме й визначено порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні.
-
Оксана 1
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 2347
- З нами з: 16 червня 2011, 02:10
- Дякував (ла): 98 разів
- Подякували: 643 рази
И еще одно
Согласно ст. 1277 ГКУ суммы заработной платы, ... ... , которые причитались наследодателю, но не были им получены при жизни, передаются членам его семьи, а в случае их отсутствия переходят в состав наследства...Следовательно, зарплата умершего работника передается членам его семьи...Причем в таком случае по общему правилу первоначально зарплата не входит в наследственную массу, то есть на нее не распространяются нормы законодательства относительно особенностей наследования...Наибольшая проблема при применении этой нормы-выяснить кто является семьи умершего...Определение понятия "семья" приведено в ст. 3 СКУ...Семью составляют лица которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности...Семья создается на основании брака, кровного родства, усыновления, а также на других основаниях, не запрещенных законом и не противоречащих моральным принципам общества. Из приведенного следует,что семью также составляют лица не состоящие в браке...гражданский (фактический) брак.
Общие законодательные основания определения семьи понятны...Вот только на основании каких документов предприятие сможет определить является ли соотвествующее лицо членом семьи, если их несколько, следует выплатить зарплату? Законодательно такой перечень документов не установлен, поэтому в каждой конкретной ситуации следует решать вопрос индивидуально...Подтвердить факт,что соотвествующее лицо является членом семьи умершего можно при помощи следующих документов:
1. паспорта
2. свидетельства о рождении - для детей умершего
3. свидетельства о браке - для второго из супругов
4. справки ЖЭКа или сельского совета о совместном проживании с умершим - для других лиц;
Обычно помощь выплачивается тому члену семьи, который по-мимо названых документов предоставляет предприятию оригинал свидетельства о смерти...Если у предприятия возникнут обоснованные сомнения относительно того, что соотвечтвующее лицо является членом семьи умершего выплату зарплаты советую приостановить...В таком случае факт проживания одной семьей может установить суд...После подтверждения судом этого факта предприятие выплатит зарплату на основании решения суда...
Законодательство не обязывает работодателя разыскивать членов семьи умершего, а также устанавливать факт их отсутствия. Из этого следует, что члены семьи или наследники должны сами обращаться в предприятие...Однако поскольку конкретные действия предприятия законодательством не регламентированы, рекомендую работодателю обращаться за консультацией к государственному нотариусу по месту открытия наследства...
Если членов семьи так и не удастся выявить в разумный срок, целесообразно зарплату умершего внести в депозит государственного нотариуса по месту открытия наследства, после чего обязанность предприятия относительно выплаты зарплаты будет выполнена (ст. 537 ГКУ, п. 193 Инструкции № 20) Разумным сроком условно можно считать срок для принятия наследства - 6 месяцев со времени открытия наследства(дня смерти) ст. 1270 ГКУ...
Согласно ст. 1277 ГКУ суммы заработной платы, ... ... , которые причитались наследодателю, но не были им получены при жизни, передаются членам его семьи, а в случае их отсутствия переходят в состав наследства...Следовательно, зарплата умершего работника передается членам его семьи...Причем в таком случае по общему правилу первоначально зарплата не входит в наследственную массу, то есть на нее не распространяются нормы законодательства относительно особенностей наследования...Наибольшая проблема при применении этой нормы-выяснить кто является семьи умершего...Определение понятия "семья" приведено в ст. 3 СКУ...Семью составляют лица которые совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности...Семья создается на основании брака, кровного родства, усыновления, а также на других основаниях, не запрещенных законом и не противоречащих моральным принципам общества. Из приведенного следует,что семью также составляют лица не состоящие в браке...гражданский (фактический) брак.
Общие законодательные основания определения семьи понятны...Вот только на основании каких документов предприятие сможет определить является ли соотвествующее лицо членом семьи, если их несколько, следует выплатить зарплату? Законодательно такой перечень документов не установлен, поэтому в каждой конкретной ситуации следует решать вопрос индивидуально...Подтвердить факт,что соотвествующее лицо является членом семьи умершего можно при помощи следующих документов:
1. паспорта
2. свидетельства о рождении - для детей умершего
3. свидетельства о браке - для второго из супругов
4. справки ЖЭКа или сельского совета о совместном проживании с умершим - для других лиц;
Обычно помощь выплачивается тому члену семьи, который по-мимо названых документов предоставляет предприятию оригинал свидетельства о смерти...Если у предприятия возникнут обоснованные сомнения относительно того, что соотвечтвующее лицо является членом семьи умершего выплату зарплаты советую приостановить...В таком случае факт проживания одной семьей может установить суд...После подтверждения судом этого факта предприятие выплатит зарплату на основании решения суда...
Законодательство не обязывает работодателя разыскивать членов семьи умершего, а также устанавливать факт их отсутствия. Из этого следует, что члены семьи или наследники должны сами обращаться в предприятие...Однако поскольку конкретные действия предприятия законодательством не регламентированы, рекомендую работодателю обращаться за консультацией к государственному нотариусу по месту открытия наследства...
Если членов семьи так и не удастся выявить в разумный срок, целесообразно зарплату умершего внести в депозит государственного нотариуса по месту открытия наследства, после чего обязанность предприятия относительно выплаты зарплаты будет выполнена (ст. 537 ГКУ, п. 193 Инструкции № 20) Разумным сроком условно можно считать срок для принятия наследства - 6 месяцев со времени открытия наследства(дня смерти) ст. 1270 ГКУ...