ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від 26 грудня 2007 року
Про набуття статусу члена сім'ї
Відповідно до частини 3 пункту 2 статті 3 СК України, можливість набуття статусу члена сім'ї своїх батьків без спільного проживання з ними закон надає лише дитині, правовий статус якої згідно з пунктом 1 статті 6 СК України має особа до досягнення нею повноліття.
У випадку, якщо особа на момент виникнення заборгованості із заробітної плати перед спадкодавцем є повнолітньою, не пов'язаною з ним спільним побутом, та проживає окремо, вона не має права на отримання сум заробітної плати, які належали спадкодавцю, але не були одержані ним за життя.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, розглянувши 26 грудня 2007 року в судовому засіданні справу за позовом гр-ки С. до відкритого акціонерного товариства "М" (ВАТ "М") - про стягнення сум заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди, а також за позовом гр-ки Є. до ВАТ "М" - про стягнення 1/2 частини сум заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, за касаційною скаргою гр-ки С. на рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2007 року, встановила таке.
У жовтні 2006 року гр-ка С. звернулася до суду з позовом до ВАТ "М" про стягнення сум заробітної плати, які належали її чоловікові гр-ну Є., однак не були одержані ним за життя, а також сум компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди.
У травні 2007 року гр-ка Є. звернулася до суду з позовом до ВАТ "М" про стягнення 1/2 частини сум заробітної плати, які належали її батькові гр-ну Є., однак не були одержані ним за життя.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилалися на те, що були членами сім'ї та спадкоємцями першої черги гр-на Є., який помер, не одержавши за життя належних йому від відповідача сум заробітної плати.
Ухвалою суду обидва позови об'єднано в одне провадження.
Рішенням Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2007 року, позовні вимоги гр-ки С. задоволені частково. Стягнуто з ВАТ "М" на її користь 5939 грн. 92 коп. заробітної плати, які належали гр-ну Є., однак не були одержані ним за життя. У задоволенні решти позовних вимог гр-ки С. відмовлено. Позовні вимоги гр-ки Є. задоволено повністю та стягнуто з ВАТ "М" на її користь 5939 грн. 92 коп. заробітної плати, які належали гр-ну Є., однак не були одержані ним за життя.
У касаційній скарзі гр-ка С. просить змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на їх необґрунтованість та порушення судами норм матеріального та процесуального права, і повністю задовольнити її позовні вимоги.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог гр-ки С. та повне задоволення позовних вимог гр-ки Є., суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що обидві позивачки були членами сім'ї гр-на Є., а тому мають рівне право на передачу їм сум заробітної плати, які належали йому, але не були одержані ним за життя.
Однак з таким висновком погодитися не можна.
Стаття 1227 Цивільного кодексу України встановлює, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно зпунктом 2 статті 3 Сімейного кодексу (СК) України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 4 статті 3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Судом встановлено, що гр-н Є. на день смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з гр-кою С., а тому висновок суду про наявність у неї права на отримання сум заробітної плати, які належали йому, але не були одержані ним за життя, є правильним.
Щодо висновку суду про членство в сім'ї гр-на Є. позивачки гр-ки Є., то суд дійшов його, відповідно витлумачивши положення пункту 4 статті 3 СК України та вважаючи, що остання на підставі кровного споріднення, як дочка гр-на Є., була членом його сім'ї незалежно від того, що вони не проживали разом та не були пов'язані спільним побутом.
Однак з таким висновком не можна погодитися.
Відповідно до частини 3 пункту 2 статті 3 СК України, можливість набуття статусу члена сім'ї своїх батьків без спільного проживання з ними закон надає лише дитині, правовий статус якої згідно з пунктом 1 статті 6 СК України має особа до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що позивачка гр-ка Є. народилася 17 травня 1970 року, тобто в період створення ВАТ "М" заборгованості із заробітної плати перед її батьком гр-ном Є. вже була повнолітньою. Проживала гр-ка Є. окремо від гр-на Є. та не була пов'язана з ним спільним побутом.
За таких обставин висновок суду про те, що позивачка гр-ка Є. була членом сім'ї гр-на Є. і тому має право на отримання сум заробітної плати, які належали йому, але не були одержані ним за життя, є помилковим.
Таким чином, оскільки членом сім'ї гр-на Є. була лише позивачка гр-ка С., їй належить передати всі суми заробітної плати, які належали гр-ну Є., але не були одержані ним за життя.
За таких обставин рішення суду треба змінити та стягнути з ВАТ "М" на користь гр-ки С. 11871 грн. 84 коп. сум заробітної плати, які належали гр-ну Є., але не були одержані ним за життя.
У частині вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати та відшкодування моральної шкоди рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому в цій частині касаційну скаргу потрібно відхилити.
Керуючись пунктами 1, 5 частини 1 статті 336, статтями 337, 341, пунктом 1 частини 1, частини 2 статті 344 ЦПК України, статтею 1227 ЦК України, статтями 3, 6 СК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вирішила:
- касаційну скаргу гр-ки С. задовольнити частково;
- рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2007 року в частині вимоги про стягнення сум заробітної плати, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, змінити;
- стягнути з відкритого акціонерного товариства "М" на користь гр-ки С. 11871 грн. 84 коп. сум заробітної плати, які належали гр-ну Є., але не були одержані ним за життя;
- у решті рішення Феодосійського міського суду від 17 травня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2007 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
Ю. Л. Сенін
Судді:
Є. Ф. Левченко
Л. І. Охрімчук
Л. М. Лихута
Я. М. Романюк
