Выдали аванс на командировку в гривне (командировка в Россию). Затраты на проживание, проезд был в рублях. Подскажите, по какому курсу (на дату выдачи аванса или на дату утверждения аванса) нужно считать расходы?
см. п. 3е
Аванс на командировку в гривне, а затраты в рублях. Какой курс брать
-
Lumix
- Оракул
- Повідомлень: 247
- З нами з: 06 лютого 2013, 02:42
- Дякував (ла): 33 рази
- Подякували: 101 раз
у бухгалтерському обліку витрати в іноземній валюті відображають за офіційним курсом НБУ або на дату затвердження авансового звіту (п. 5 П(С)БО 21), або на дату видачі авансу (п. 6 П(С)БО 21). Отже, якщо підприємство, скеровуючи працівника у закордонне відрядження, забезпечило його авансом в інвалюті, у нього виникає дебіторська заборгованість (немонетарна стаття — курсові різниці не виникають). Її потрібно обліковувати за офіційним курсом НБУ на дату видачі коштів.
Щодо податкового обліку, то тут діють загальні вимоги до витрат, здійснених в іноземній валюті. Згідно зі пп. 153.1.2 ПКУ, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування у національну валюту тієї частини їхньої вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати — за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
Отже, якщо має місце валютна перевитрата під час закордонного відрядження, відображена працівником в авансовому звіті і підтверджена документально, підприємство використовує для перерахунку валюти у гривні:
для фактичних витрат у межах авансу — офіційний курс НБУ на дату отримання авансу;
для витрат коштом працівника — офіційний курс НБУ на дату придбання, тобто понесення працівником витрат. Як роз’яснюють фахівці Міндоходів в ЄБПЗ (підкатегорія 102.07.14), у такому разі витрати мають перераховуватися у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату затвердження авансового звіту. Проте, оскільки, перебуваючи у закордонному відрядженні, працівник здійснив придбання та зазнав витрат, виступаючи від імені підприємства, на думку автора, потрібно брати курс іноземної валюти саме на дату понесення працівником витрат, а не на дату затвердження авансового звіту.
Щодо податкового обліку, то тут діють загальні вимоги до витрат, здійснених в іноземній валюті. Згідно зі пп. 153.1.2 ПКУ, витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв’язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування у національну валюту тієї частини їхньої вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції з такого придбання, а в частині раніше проведеної оплати — за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати.
Отже, якщо має місце валютна перевитрата під час закордонного відрядження, відображена працівником в авансовому звіті і підтверджена документально, підприємство використовує для перерахунку валюти у гривні:
для фактичних витрат у межах авансу — офіційний курс НБУ на дату отримання авансу;
для витрат коштом працівника — офіційний курс НБУ на дату придбання, тобто понесення працівником витрат. Як роз’яснюють фахівці Міндоходів в ЄБПЗ (підкатегорія 102.07.14), у такому разі витрати мають перераховуватися у гривні за курсом НБУ, що діяв на дату затвердження авансового звіту. Проте, оскільки, перебуваючи у закордонному відрядженні, працівник здійснив придбання та зазнав витрат, виступаючи від імені підприємства, на думку автора, потрібно брати курс іноземної валюти саме на дату понесення працівником витрат, а не на дату затвердження авансового звіту.