Чим живе твоє місто?

[Берса]

Прощание со Скорпионс во Львове

[оляля]

у Львові не тільки прощалися 27.10 з Скорпіонс, але й відкривали 41 сезон хорової капели Дударик весь склад капели незмінний керівник уже 41 рік Микола Лукич Кацал

[оляля]

З 16 до 18 листопада відбуватиметься осіння «Ніч у Львові» – акція, яка пропонує львів’янам та гостям з України та світу відвідати понад 100 безкоштовних нічних екскурсій, театралізованих дійств, мистецьких перформансів у музеях,театрах, храмах, екскурсійних поїздок від «Чудо-туру»та багато іншого, повідомила прес-служба Львівської міської ради.

Мешканці та гості міста отримують чудову нагоду відвідати не лише найпопулярніші екскурсії акції, а й вечір джазу, літературні читання, вуличний кінопоказ, ніч шопінгу, спуститися у підземелля Ратуші та оглянути нічний Львів з її вежі, а також побачити грандіозне фаєр-шоу. І це далеко не всі заходи акції, яку організатори підготували вже втретє.

Велику популярність встигли здобути відвідини нічного Личаківського цвинтаря,театралізована виставаісторії кохання Пелагії та Мікеліні, яку супроводжує вогняне дійство,вечірняекскурсія будинкомСоломії Крушельницької «Легенди Соломіїного дому» та інші. Щоразу до проекту долучаються все більше учасників із різноманітними екскурсійними та атракційними пропозиціями.

«Метою заходу є формування нового туристичного продукту у Львові.Львів першим в Україні підготував для культурного відпочинку три ночі театралізованих екскурсій.Відтак, львівські музеї відкриті до прогресивного культурного розвитку. «Ніч у Львові» дозволяє місту розширювати свої мистецькі горизонти. Щоразу до нас додаються нові об’єкти, зокрема стадіон «Арена Львів», торгові центри, нові відділення музеїв, готелі. Це звичайно тішить, адже Львів правдиво є туристичним містом, і кожен з туристичних об’єктів дбає про свою промоцію», – розповідає Марта Іванишин, заступник керівника відділу промоції міста ЛМР.

Цього разу відвідини заходів у першу ніч є абсолютно безкоштовними, а на суботу і неділю встановлюють індивідуальну акційну вартість від кожного з учасників проекту. 1 листопада на сайті lviv.travel відкриється реєстрація для відвідувачів. Охочі зможуть обрати екскурсії на власний смак.

Нагадаємо, акцію «Нічу Львові»проводять традиційно двічі на рік - у липні та листопаді. У липні 2012 року відбулося100 екскурсійу15 екскурсійнихоб’єктах. Тоді «Ніч у Львові» відвідали понад 6 тис. осіб. До Львова завітали туристи із понад10 країн світу, серед яких Нігерія, Кіпр, Англія, Італія.

[buketik]

В Одессе дождик был с утра

[Дашка]

buketik
афигеть, какой ужас!!!!!!!!!!!!#impossibl

[оляля]

не думаю що одесити раді з того, що Одеса перетворюється на Венецію...

[buketik]

Перепечатка с сайта
Секреты еврейской Одессы: на развалинах главной синагоги готовят кошерную халу

Построенная под Пересыпским мостом в 1890-м году на деньги простых и не очень одесситов, синагога «Нахлас Элиэзер» стала центром религиозной жизни еврейской общины отнюдь не с самого начала. Полвека она была молельней только для низов иудейского населения города — в основном портовых грузчиков и биндюжников.

Но в 1953-м году советская власть решила зачем-то закрыть синагогу на Пушкинской, переделав ее в детско-юношескую спортивную школу (молельный дом на Ришельевской закрыли после революции). Так дом на Одария приобрел новый статус — главной синагоги. При нем обустроили единственную на юге Украины мацепекарню, за продукцией которой приезжали даже из Кишинева.

И вот одним солнечным днем двадцать лет назад произошло самое страшное. Изрядно обветшавшая центральная часть здания — там, где находился молитвенный зал, — рухнула. По словам одного из прихожан «Нахлас Элиэзер» Владимира Бараца, только чудом никто не пострадал: «В час дня я еще был в синагоге на службе, а в три часа по городу поползли слухи об обрушении, – рассказывает Владимир. — На Пересыпь съехалось тогда полгорода, мы вручную разгребали завалы. К счастью, свитки Торы не пострадали».

После катастрофы еще четыре года верующие молились в уцелевшей части разрушенного дома, пока наконец не вступил в силу закон о т.н. реституции, который позволял религиозным организациям возвращать себе отобранные при Союзе культовые сооружения. Так евреи снова получили в свое распоряжение синагогу на Ришельевской, а здание на Одария опустело.


Сейчас у моста впору снимать фильмы о вампирах: ночью бывшая синагога выглядит жутковато. Главный зал, высота потолка в котором доходила до 25 метров, зарос дикой растительностью. У наполовину сохранившейся восточной стены еще можно разглядеть остатки арон а-кодеш (ковчег для хранения свитков Торы). В пыльных комнатах разбросаны пожелтевшие от времени Талмуды и прочие религиозные книги, которые почему-то не забрали за два десятка лет верующие. Тут же — неработающая электрическая ханукия и прочие предметы культа.

Члены общины несколько раз ставили вопрос о восстановлении дома, который, кстати, вполне может претендовать на статус памятника архитектуры, но, увы, денег на это нет: обычной реставрацией тут не обойдешься — здание нужно строить заново.

Хлеб по еврейскому «ГОСТу»

Сейчас на территории религиозного комплекса, в одноэтажном здании бывшей мацепекарни, работает единственный в Одессе цех по производству кошерного хлеба.

Мацу здесь, к сожалению, давно не выпекают. Работники говорят: в канун Песаха потребность одесситов иудейского вероисповедания в этом священном продукте настолько велика, что — при нынешнем штате и оборудовании — обеспечить всех нуждающихся не получится, как бы этого ни желало руководство общины. Ведь маца — это не просто пресная лепешка, это лепешка, изготовленная особым образом. В частности, от замеса до выпекания должно проходить не более 18 минут, а подобная скорость под силу далеко не каждому предприятию. Так что, в настоящее время хлебцы привозят в Одессу из Днепропетровска, чьи мацепекари пока удерживают монополию на украинском рынке.

В наше время основная специализация пекарни на Одария — кошерная сдоба, прежде всего знаменитая хала, прочно вошедшая в рацион не только евреев, но и горожан других национальностей. Халу пекари готовят только для Шаббата (в четверг), в другие дни делают обычный дрожжевой хлеб — хамец, — который передают еврейским интернатам и школам.

Рабочий процесс стартует в 18:00 и заканчивается в полночь. Люди трудятся весело, с шутками-прибаутками, но при этом строго соблюдают все прописанные в Талмуде процедуры. От ошибок страхует отшлифованная веками система контроля качества, которой могут позавидовать не только госорганы стандартизации, но и ОТК крупных частных компаний.

За всем процессом производства, от выбора посуды до упаковки кошерного хлеба, зорко надзирает специальный человек — машгиах. В одесской пекарне его функции выполняет 21-летний Давид, который начал учиться премудростям кашрута с четвертого класса! Именно ему в день, предшествующий Шаббату, главный раввин Одессы Шломо Бакшт отдельным распоряжением доверяет руководить выпеканием халы.

От Давида здесь зависит почти все. Он включает и разогревает печь, просеивает муку, перебирает кунжут (кашрут запрещает употреблять в пищу насекомых), разбивает каждое яйцо, проверяя, чтобы под скорлупой были только чистые желток и белок, без кровяных сгустков и тем более кровяного кольца (формирующейся кровеносной системы цыпленка).

Когда тесто замешано, машгиах, напевая особую молитву, отделяет от общей массы ритуальный кусок. В былые времена его отдавали нуждающимся, а сейчас просто сжигают.

Специальным образом сплетенные халы укладывают на противни, посыпают кунжутом, после чего загружают в огромную печь. В ноль часов ноль минут пятницы готовую халу заворачивают в пищевую пленку и приклеивают к каждой личную печать раввина. Печать эта — своеобразный аналог значка ГОСТа, свидетельство того, что продукт высококачественный и соответствует всем религиозным требованиям.

Затем хала уезжает в главную синагогу на Ришельевской, где уже утром любой желающий сможет купить себе праздничный еврейский хлеб.

[Вероніка]

http://www.zoo.nikolaev.ua/

[Рижик]

Волинянам та їхнім гостям, які користуються залізницею, мандрувати через Луцьк відтепер стало комфортніше. Адже внаслідок реконструкції були посилені фундаментні споруди вокзалу, переплановані його внутрішні приміщення, а також «виріс» третій поверх площею 750 «квадратів». На першому поверсі сяють натуральним каменем просторі вестибюль і зал для очікування, зали з касами на приміські поїзди й поїзди дальнього слідування. На другому розміщені адмінприміщення, а на третьому — затишні та зручні кімнати відпочинку. Усі приміщення умебльовані й забезпечені необхідною технікою.
Повної реконструкції зазнали мережі водопостачання, вентиляції, електропостачання і каналізації. Фасади будівлі утеплені сучасними матеріалами. Це зробило її теплішою взимку і дає змогу економити енергоресурси.
Реконструкція проведена за проектом одного з найкращих українських архітекторів — лауреата Шевченківської премії Андроша Бідзілі. У регіоні він добре знаний. У його творчому активі — комплексна забудова Київського майдану в Луцьку, десятки ажурних храмів і будівель різного призначення.
Нове приміщення, яке вигідно вирізняється на тлі «хрущоб» радянського періоду витонченими архітектурними рішеннями, нагадує стилізовані княжі хороми. Воно має гарну шатрову покрівлю з головним і з чотирма додатковими декоративними куполами, десятки органічно розміщених вікон та віконець, сотні метрів декоративних елементів. Купол і шпиль надають вокзалу вигляду замку.
Мандрівникам ця споруда мимоволі нагадуватиме про часи, коли Лучеськ Великий у 1429 році був місцем проведення з’їзду європейських монархів, а потім — другою столицею Великого князівства Литовського.
Суттєвих змін зазнав не лише вокзал, а й увесь комплекс допоміжних приміщень. Зокрема, були капітально відремонтовані двоповерхова будівля електричного господарства, приміська каса, багажне відділення, зовнішній туалет. Залізничники також упорядкували привокзальну територію і сквери, замостили бруківкою перони й площу, озеленили територію, встановили огорожу, здійснили протипожежну обробку станційних споруд, що належать до вокзального комплексу. Приємно, що залізничники потурбувалися й про пологі пандуси, яких так потребують люди з обмеженими можливостями.
Нова будівля має чудовий вигляд на тлі нещодавно капітально відремонтованої привокзальної площі, що стала безпечнішою для водіїв і пішоходів. За визнанням керівника «Львівської залізниці» Богдана Піха, оновлений вокзал — кращий в очолюваній ним системі.

[Рижик]

Як у Луцьку зустрічали Єрусалимську Плащаницю
http://www.volynnews.com/news/society/i ... tsyu_foto/