Стратити не можна помилувати (Про чистоту мови і культуру спілкування)

Розмови на різні теми
Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 11932
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Звідки: Одесса
Дякував (ла): 13227 разів
Подякували: 26211 разів

Повідомлення Яков »

Чи є різниця між значенням вживання прийменників «до» і «по» для позначення кінця терміну?

Постанова ВС/КГС № 927/490/18 від 08.10.2018
"Позиція Верховного Суду
...
10...Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15)."
лист від Інституту української мови НАН України від 31.03.2015р. № 307/209 (за підписом директора Інституту, доктора філологічних наук, про…
Відповідь на питання:
« 1. Чи є різниця між значенням вживання прийменників «до» і «по» для позначення кінця терміну? Наприклад: термін дії дозволу з 01.01.2015 до (по) 31.12.2015 р.?
2. Чи входить кінцева дата «31.12.2015 року» до терміну, якщо після цієї дати відсутнє уточнення словом «включно»?»
1. Прийменники до і по в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: до вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів - накази, заяви, розпорядження тощо, по закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник до.


2. Кінцева дата 31.12.2015 року входить до визначеного часового терміну, вона є останнім днем чинності або виконання чого-небудь. Тому вживати після цієї дати прислівник включно зайве.
Яке значення прийменника «до» в поєднанні з числівниково-іменниковою формою?
Наприклад: «з вмістом жиру до 72,5 відсотка»
лист від Інституту української мови НАН України від 23.04.2015р. № 307/275 (за підписом директора Інституту, доктора філологічних наук, про…
Відповідь на питання:
«Чи можливе розуміти значення прийменника «до», що уживається із числівником на означення кількісних відношень, як таке, що позначає приблизну межу, міру? Отже, використання прийменникової конструкції «з вмістом жиру до 72,5 відсотка» чи можна тлумачити як «жирність, менша за 72,5 відсотка», тобто «72,4 відсотка», оскільки відсутнє уточнення верхньої межі кількісного показника через слово «включно»?»
1. Прийменник до в поєднанні з числівниково-іменниковою формою в українській мові виражає двоє кількісних значень:

1) приблизну кількість кого-, чого-небудь, пор.: На збори з'явилося до ста водіїв; Їм потрібно купити до десяти кілограмів цукру; у межах цього кількісного значення прийменник до рівнозначний відприслівниковому прийменнику-частці близько, пор.: На збори з'явилося близько ста водіїв; Їм потрібно купити близько десяти кілограмів цукру;

2) крайню кількісну межу чого-небудь, пор.: Людині рекомендують споживати за добу до 10 грамів солі; тут прийменник до рівнозначний похідному прийменнику не більше ніж, пор.: Людині рекомендують споживати за добу не більше ніж 10 грамів солі.

Конструкція “з вмістом жиру до 72,5 відсотка”, що Вас цікавить, має друге кількісне значення. Вона означає, що крайня верхня межа, якої може сягнути вміст жиру в чомусь, 72,5 відсотка. Вищим від цієї кількісної межі він не може бути, а нижчим за неї - може. Це і 72,4 відсотка, і 72,3 відсотка, і 72,2 відсотка, і 72,1 відсотка, і 72 відсотки і т. д. Слово включно в цій конструкції не потрібне, бо прийменник до з числівниково-імениковою формою виражає входження до кількісної межі, визначеної числівником.
Примечание: не рассматривал в контексте Українського правопису у новій редакції
Зображення

Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 11932
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Звідки: Одесса
Дякував (ла): 13227 разів
Подякували: 26211 разів

Повідомлення Яков »

Отправил свой запрос в Інститут української мови НАН України:
Про надання відповіді щодо застосування прийменників до і по в українській мові
Прошу дати роз'яснення, з урахуванням Українського правопису в редакції 2019р., в наступному:

1. Чи є різниця між значенням вживання прийменників «до» і «по» для позначення кінця терміну?
   ✔ Наприклад: «термін дії дозволу з 12.03.2020 р. до 22.06.2020 р.»?
   ✔ Наприклад: «термін дії дозволу з 12.03.2020 р. по 22.06.2020 р.»?
   ✔ Наприклад: «установити з 12.03.2020 р. до 22.06.2020 р. карантин»?
   ✔ Наприклад: «установити з 12.03.2020 р. по 22.06.2020 р. карантин»?

2. Чи є різниця (і яка) між значенням вживання прийменників «до» і «по», якщо після кінцевої дати «22.06.2020 року» є уточнення словом «включно»?
   ✔ Наприклад: «термін дії дозволу з 12.03.2020 р. до 22.06.2020 р. включно»?
   ✔ Наприклад: «термін дії дозволу з 12.03.2020 р. по 22.06.2020 р. включно»?
   ✔ Наприклад: «установити з 12.03.2020 р. до 22.06.2020 р. включно карантин»?
   ✔ Наприклад: «установити з 12.03.2020 р. по 22.06.2020 р. включно карантин»?

3. Чи входить кінцева дата «22.06.2020 року» до терміну, якщо після цієї дати відсутнє уточнення словом «включно»?
О полученном ответе сообщу :hi:
Зображення

Аватар користувача
Яков
Гигант Мысли
Гигант Мысли
Повідомлень: 11932
З нами з: 28 жовтня 2013, 06:29
Звідки: Одесса
Дякував (ла): 13227 разів
Подякували: 26211 разів

Повідомлення Яков »

К сожалению, на первое письмо Інститут української мови НАН України не ответил, пришлось повторить запрос.
Перезвонили и сообщили, что подобный запрос — чуть ли не лингвистическая экспертиза, а она проводится платно. По телефону отдела лингвистической экспертизы никто не отвечал (звонил пару раз), поэтому предлагаю статью:

Коли закінчиться карантин: «до» чи «по» 31 жовтня?

Зображення ОПЛАТА ПРАЦІ ВЕРЕСЕНЬ, 2020/№ 18
Кучерова Оксана, юрист
«до» чи «по» 31 жовтня?
У житті виникає безліч ситуацій, які пов’язані з датами. Часто їх використовують кадровики та бухгалтери у своїй роботі. Тому дуже важлива точність та однозначність. Однак у нашій нормативці часто застосовуються різні лінгвістичні конструкції, які можна трактувати по-різному. «Свіжий» приклад — продовження карантину до 31 жовтня. Чи означає це, що останнім днем карантину буде 30 жовтня (переддень зазначеної дати) або сама дата 31 жовтня? Для уникнення непорозумінь часто використовують слово «включно». Утім, що ж робити, якщо цього слова немає? Саме з таким запитанням до нашої редакції звернулася читачка.

Часто в кадровій практиці один день означає набагато більше, ніж можна собі уявити:

• при написанні заяв на відпустку, зокрема при визначенні кінцевої дати «карантинної» відпустки;

• при визначенні кінцевого строку дії строкового трудового договору і, відповідно, дня звільнення працівника;

• при тлумаченні нормативних актів із зазначенням строку тощо.

Оскільки в законодавстві немає чітких правил використання прийменників «до» та «по» при визначенні строків, то, звісно, всі суперечливі ситуації з приводу їх використання лягали на плечі представників Феміди.

Тривалий час суди схилялися до того, що вживання прийменника «до» треба тлумачити так, що зазначена гранична дата не включається до визначеного строку. Тобто він завершується напередодні. Простіше кажучи, якщо зазначено «до 01 грудня», то останнім днем такого строку вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада).

Якщо ж використано прийменник «по», то останнім днем строку є саме вказаний день, тобто якщо зазначено «по 01 грудня», то останнім днем буде саме 01 грудня (постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2016 р. у справі № 910/21225/15).

Проте останнім часом судова практика перейшла в інше русло. Наразі здебільшого зазначену кінцеву дату з прийменником «до» включають до строку. Наприклад, у деяких постановах ВС (постанови ВС від 13.06.2018 р. у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 р. у справі № 803/1387/17, від 28 серпня 2018 р. у справі № 814/4170/15) зазначалося:
…дата закінчення, поєднана з прийменником «до» — прийменникова конструкція в українській мові, що прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.
Тож можна було використовувати наведені приклади на свою користь — залежно від конкретної законодавчої норми чи ситуації.

Нарешті Верховний Суд поставив крапку у цьому питанні. Саме про це йде мова у «свіжій» постанові ВС від 09.06.2020 р. № 419/1965/18. Верховний Суд розглядав спір між працівником, який був прийнятий на роботу за контрактом, та роботодавцем щодо правильного визначення дати звільнення. Річ у тім, що термін дії контракту було визначено так: «до 27 червня 2018 року». Роботодавець вирішив, що прийменник «до» означає, що останнім днем строку є переддень зазначеної дати, тому трудові відносини було вирішено розірвати 26 червня 2018 року. Працівник з цим не погодився, тому й звернувся до суду. На його думку, фактично трудові відносини між ним та відповідачем достроково припинено за одну добу до закінчення строку дії контракту.

Що ж вирішив Верховий Суд? Представники Феміди звернули увагу на те, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже, зазначення у контракті терміну його дії «до 27 червня 2018 року» свідчить, що саме ця дата — 27 червня 2018 року і є останнім днем чинності трудового договору (а не 26). Звісно, така позиція представників Феміди небезпідставна. Свого часу Інститут української мови НАН України у листі від 31.03.2015 р. № 307/209 зазначав:
Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів — накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник «до»…
Аналогічної позиції зараз дотримується й Міністерство юстиції України у листі від 15.06.2020 р. № 26245/14036-33-20/8.1.2. Як бачите, для роботодавців це корисне рішення, адже знімається одвічне питання: як правильно визначити строк дії строкового трудового договору, щоб, з одного боку, не нарватися на автоматичну пролонгацію договору на невизначений строк, а з іншого — не скривдити працівника і не отримати головний біль у вигляду судової тяганини.

Ба більше, це рішення встановлює правило, яке за аналогією можна застосувати й до кінцевої дати дії карантину в Україні.

Нагадуємо, що постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641 (далі — постанова КМУ № 641) на всій території України було встановлено карантин до 31 серпня 2020 року. Потім строк дії карантину було продовжено постановою КМУ від 26.08.2020 р. № 760 до 31 жовтня 2020 року.

Тож за встановленим Верховним Судом правилом виходить, що кінцева дата карантину буде та, що зазначається після прийменника «до», а не та, що їй передує. А тому можемо зробити висновок, що останньою календарною датою карантину є саме 31.10.2020 р.

Тож якщо працівник написав заяву на «карантинну» відпустку на період карантину, встановленого постановою КМУ № 641, то поки що останнім днем такої відпустки є 31.10.2020 р.

Але не карантином єдиним. Правило з прийменником «до» можна також врахувати й при визначенні тривалості відпусток. Так, наприклад, особам, які одружуються, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Тож якщо трактувати Закон про відпустки у прив’язці до рішення Верховного Суду, то маємо максимальну тривалість відпустки для цих працівників — 10 календарних днів.
Зображення

Відповісти

Повернутись до “Розмови про різне”