особисто я не проти Росії, я проти НАШИХ політиків - жополізів, які за новеньку цяцьку розпродують країну як хочуть. Там йшла мова про крим, про флот. У мене у чоловіка є знайомий який розповідав, що десь під Одесою (якщо я чогось не плутаю) БУЛА у України така установка - тренажер для моряків. На березі побудований цілий комплекс який імітував корабель, качку, на ньому можна було відпрацьовувати навіть захоплення заложників. І раніше цю установку Україна надавала Росії в оренду отримуючи за це десь 3-5 млн.дол.за рік. А тепер ця установка нам не потрібна і наші "покращувачи" її продали.
А в Росії як була імперська політика так вона і є. І у нас - як було мислення холопів так воно теж нажаль є
IN_NOCHKA писав:особисто я не проти Росії, я проти НАШИХ політиків - жополізів, які за новеньку цяцьку розпродують країну як хочуть.
А в Росії як була імперська політика так вона і є. І у нас - як було мислення холопів так воно теж нажаль є
Отож-бо. Противно это все.
Ну Россия пусть остается Россией.
Но за Державу обидно, за народ наш украинский. Ведь и правда рабское мышление, рабские поступки и рабские мысли.
На початку 90-х я працювала в одній фірмі і там співробітниця розповідала. До неї в гості приїхали знайомі з-за кордону. Наші ж співвітчизники, вони 3-4 роки тому назад виїхали в Європу на ПМП і от тепер вирішили подивитись на колишню батьківщину. А у нас на той час в магазинах в боулінг можна було грати. І от колишні подивились на все це і з жахом питають "ЯК ВИ ЖИВЕТЕ?????" А наші "Так у нас хоч війни немає" (а десь війна почалась). А колишні і кажуть "Які ви щасливі, що ви не знаєте які ви убогі"
IN_NOCHKA писав:На початку 90-х я працювала в одній фірмі і там співробітниця розповідала. До неї в гості приїхали знайомі з-за кордону. Наші ж співвітчизники, вони 3-4 роки тому назад виїхали в Європу на ПМП і от тепер вирішили подивитись на колишню батьківщину. А у нас на той час в магазинах в боулінг можна було грати. І от колишні подивились на все це і з жахом питають "ЯК ВИ ЖИВЕТЕ?????" А наші "Так у нас хоч війни немає" (а десь війна почалась). А колишні і кажуть "Які ви щасливі, що ви не знаєте які ви убогі"
Два червя в зловонной бурой гнили
Извивались, ели, спали - жили...
И спросил вдруг меньший червячок:
"Папа, отчего другие черви
В яблоках живут, не портя нервы?
Почему судьбою-злою стервой
Брошен нам такой дурной кусок?!"
- Это наша Родина, сынок.
Это наша Родина, сынок... (повторить
сколько угодно раз)
Воробьи. Зима. Им жрать охота.
Видят - пьяный, и при пьяном - рвота.
- Клюй, птенец! Не брезгуй, дурачок...
- Папа! Отчего заморским птицам
Зимний голод даже не приснится,
Ну, а мы должны полгода злиться,
Клювом мерзлый колотить харчок?!.
- Это наша Родина, сынок.
Это наша Родина, сынок... (повторять,
пока не надоест)
Солнышко. Весна. Ручьи струятся.
Парню накатило восемнадцать -
И повестки беленький клочок...
- Папа! Отчего мой друг в Европе
Даже и не мыслит об окопе;
Мне же скоро быть в великой жопе -
Сапоги, казарма - и молчок?!!
- Это наша Родина, сынок.
Это наша Родина, сынок... (повторять,
пока кто-нибудь не услышит)
- - -
Гниль, мороз, армейские призывы -
Все творит известные позывы:
Рюмку в глотку, петлю на крючок...
Только я иду все врозь и мимо.
Для меня вы - вроде пантомимы.
Вешайтесь. Спивайтесь, коль терпимо.
Я ж - не воробей, не червячок.
Нет у меня родины, сынок.