Коллеги, помогите! Заказчик из Испании дает давальческое сырье, но не полностью. На единицу изделия пойдет часть сырья заказчика, часть наша.
При поступлении сырья в Украину мы растоможку платим?
ВЭД давальческое сырье
-
MilaA
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 2248
- З нами з: 05 грудня 2011, 07:27
- Дякував (ла): 1752 рази
- Подякували: 2670 разів
При поставке любого имп. товара ,его нужно растаможить/если,конечно все завозится "по - белому"/.artem писав:Коллеги, помогите! Заказчик из Испании дает давальческое сырье, но не полностью. На единицу изделия пойдет часть сырья заказчика, часть наша.
При поступлении сырья в Украину мы растоможку платим?
Где бы почитать? Ссылочку не дадите?MilaA писав:При поставке любого имп. товара ,его нужно растаможить/если,конечно все завозится "по - белому"/.artem писав:Коллеги, помогите! Заказчик из Испании дает давальческое сырье, но не полностью. На единицу изделия пойдет часть сырья заказчика, часть наша.
При поступлении сырья в Украину мы растоможку платим?
-
juliagid
- Гений
- Повідомлень: 350
- З нами з: 15 лютого 2012, 02:50
- Дякував (ла): 126 разів
- Подякували: 885 разів
У Митному кодексі (далі - МК) операціям з переробки давальницької сировини на території України присвячено гл. 23. Правда, замість терміна "давальницька сировина" у цьому самому смислі використовується поняття "іноземні товари".
Згідно з ч. 1 ст. 147 МК переробка на митній території - це митний режим, при якому іноземні товари піддаються переробці в Україні. За умови реекспорту продуктів переробки заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у цьому режимі не застосовуються.
Нагадаємо, що іноземними вважаються товари, які не є українськими або втратили статус українських (п. 15 ч. 1 ст. 4 МК). А українськими вважаються товари, які (п. 61 ч. 1 ст. 4 МК):
– повністю вироблені на митній території України і не містять товарів, увезених з-за кордону. Проте такі товари не вважатимуться українськими, якщо вони вироблені з товарів, які не знаходяться у вільному обороті на території України;
– товари, увезені на територію України і випущені у вільний оборот.
Іноземні товари, поміщені в митний режим переробки, зберігають статус іноземних товарів. Також статус іноземних товарів має і продукція, отримана в результаті їх переробки. Якщо в процесі переробки використовувалися українські товари, вони також набувають статусу іноземних товарів - у момент вивезення продуктів переробки за межі митної території України (ст. 159 МК).
Зверніть увагу: у процесі переробки іноземних товарів не можна використовувати ті українські товари, на які встановлено вивізне мито (ч. 2 ст. 148 МК). Наприклад, жива худоба і необроблені шкури тварин (Закон від 07.05.96 р. N 180/95-ВР).
При ввезенні товарів у митному режимі переробки діє умовне повне звільнення від оподаткування (ч. 1 ст. 148 МК; п. 206.12 Податкового кодексу, далі - ПК).
Давайте розглянемо основні вимоги для зазначеного режиму.
1. Дозвіл на переробку
Для отримання дозволу на переробку власник сировини (або уповноважена особа) подає до митного органу заяву у письмовій формі, до якої необхідно додасти документи, перелічені в ч. 2 ст. 149 МК (див. "Баланс", N 61, 2014, с. 3).
Дозвіл на переробку видається митним органом безплатно протягом 5 робочих днів з дати реєстрації заяви. У дозволі наводиться перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення.
Припустимо, договором з нерезидентом передбачено, що товари для переробки ввозитимуться окремими партіями протягом такого-то часу і на однакових умовах. Тоді дозвіл видається на весь обсяг товарів і на строк, зазначений у договорі для їх ввезення, але не більше ніж на рік (ч. 4 ст. 149 МК).
У видачі дозволу на переробку може бути відмовлено у випадках, названих у ч. 8 ст. 149 МК (див. "Баланс", N 61, 2014, с. 4).
2. Строк переробки
Строк переробки сировини встановлюється митним органом окремо в кожному конкретному випадку (залежно від тривалості процесу переробки і від того, як сторони збираються розпорядитися продуктами переробки). Первісно встановлений строк може бути продовжено за наявності документально підтверджених причин для цього – на підставі заяви підприємства, якому видано дозвіл на переробку. Проте загальний строк переробки сировини не може перевищувати 365 днів, за винятком випадків, установлених законодавством України (ч. 1, 2 ст. 151 МК).
Строк переробки починає обчислюватися з дати завершення митного оформлення ввезеної сировини.
3. Контроль митних органів
Товари, поміщені в режим переробки, і продукти такої переробки знаходяться під митним контролем (ч. 1 ст. 152 МК). Це означає, що митний орган може провести перевірку будь-якої особи, що здійснює операції з переробки.
Також митний орган контролює обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки (ч. 1 ст. 153 МК). Нагадаємо, що ці дані зазначаються в договорі з нерезидентом (або в окремому документі). Для підтвердження їх правдивості митний орган може звернутися до іншого центрального органу влади або до експертних організацій.
4. Вивезення продуктів переробки
Митний режим переробки товарів закінчується реекспортом продуктів переробки або поміщенням таких продуктів в інший митний режим (ч. 1 ст. 160 МК). Під час реекспорту продукти переробки підлягають декларуванню, при цьому подається перелік українських товарів, які були використані в процесі переробки, із зазначенням їх кількості та вартості. Також українські товари (за винятком палива й енергії), які були повністю використані під час переробки іноземних товарів, можуть бути задекларовані в режимі експорту (ч. 2 ст. 154 МК).
Вивезення продуктів переробки в режимі реекспорту можна здійснювати як однією, так і декількома партіями. Вивозити такі продукти можна і не через той митний орган, через який увозилася сировина (ч. 3 ст. 154 МК). Нагадаємо: при реекспорті товари, раніше ввезені до України, вивозяться за її межі без сплати митного збору і без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД (ч. 1 ст. 85 МК, п. 206.5 НК).
5. Реалізація продуктів переробки в Україні
За переробку нерезидент може заплатити частиною готової продукції, виробленої із цієї сировини (або частиною сировини). Отримана резидентом частина продукція або сировини підлягає митному оформленню в режимі імпорту (тобто зі сплатою митних платежів і застосуванням заходів нетарифного регулювання ЗЕД).
Готову продукцію сам нерезидент може реалізувати в Україні через своє представництво, на яке в цьому випадку і покладається обов'язок задекларувати продукцію в режимі імпорту (зі сплатою митних платежів) для вільного обороту на території нашої країни.
6. Залишки і відходи
Після переробки іноземних товарів залишки і відходи, які мають господарську цінність або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню у відповідний митний режим (реекспорт - якщо вивозяться, імпорт - якщо залишаються) до закінчення строку переробки. Також за рішенням декларанта (уповноваженої особи) залишки і відходи можуть декларуватися за одним загальним кодом згідно з УКТЗЕД - за умови, що цьому коду відповідає найвища ставка мита (ч. 2 ст. 157 МК).
Якщо залишки або відходи не мають господарської цінності і не можуть бути утилізовані, вони з дозволу митного органу знищуються до закінчення строку переробки.
ВИСНОВКИ
1. Для ввезення іноземних товарів на переробку декларанту (уповноваженій особі) необхідно отримати дозвіл митного органу. Вивезення готової продукції здійснюється в режимі реекспорту. Обидва режими не вимагають сплати митного збору і застосування заходів нетарифного регулювання у сфері ЗЕД.
2. Якщо за умовами договору нерезидент розплачується за переробку сировини частиною готової продукції, така продукція поміщається в митний режим імпорту - зі сплатою митних платежів і застосуванням заходів нетарифного регулювання у сфері ЗЕД.
Згідно з ч. 1 ст. 147 МК переробка на митній території - це митний режим, при якому іноземні товари піддаються переробці в Україні. За умови реекспорту продуктів переробки заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у цьому режимі не застосовуються.
Нагадаємо, що іноземними вважаються товари, які не є українськими або втратили статус українських (п. 15 ч. 1 ст. 4 МК). А українськими вважаються товари, які (п. 61 ч. 1 ст. 4 МК):
– повністю вироблені на митній території України і не містять товарів, увезених з-за кордону. Проте такі товари не вважатимуться українськими, якщо вони вироблені з товарів, які не знаходяться у вільному обороті на території України;
– товари, увезені на територію України і випущені у вільний оборот.
Іноземні товари, поміщені в митний режим переробки, зберігають статус іноземних товарів. Також статус іноземних товарів має і продукція, отримана в результаті їх переробки. Якщо в процесі переробки використовувалися українські товари, вони також набувають статусу іноземних товарів - у момент вивезення продуктів переробки за межі митної території України (ст. 159 МК).
Зверніть увагу: у процесі переробки іноземних товарів не можна використовувати ті українські товари, на які встановлено вивізне мито (ч. 2 ст. 148 МК). Наприклад, жива худоба і необроблені шкури тварин (Закон від 07.05.96 р. N 180/95-ВР).
При ввезенні товарів у митному режимі переробки діє умовне повне звільнення від оподаткування (ч. 1 ст. 148 МК; п. 206.12 Податкового кодексу, далі - ПК).
Давайте розглянемо основні вимоги для зазначеного режиму.
1. Дозвіл на переробку
Для отримання дозволу на переробку власник сировини (або уповноважена особа) подає до митного органу заяву у письмовій формі, до якої необхідно додасти документи, перелічені в ч. 2 ст. 149 МК (див. "Баланс", N 61, 2014, с. 3).
Дозвіл на переробку видається митним органом безплатно протягом 5 робочих днів з дати реєстрації заяви. У дозволі наводиться перелік операцій з переробки та спосіб їх здійснення.
Припустимо, договором з нерезидентом передбачено, що товари для переробки ввозитимуться окремими партіями протягом такого-то часу і на однакових умовах. Тоді дозвіл видається на весь обсяг товарів і на строк, зазначений у договорі для їх ввезення, але не більше ніж на рік (ч. 4 ст. 149 МК).
У видачі дозволу на переробку може бути відмовлено у випадках, названих у ч. 8 ст. 149 МК (див. "Баланс", N 61, 2014, с. 4).
2. Строк переробки
Строк переробки сировини встановлюється митним органом окремо в кожному конкретному випадку (залежно від тривалості процесу переробки і від того, як сторони збираються розпорядитися продуктами переробки). Первісно встановлений строк може бути продовжено за наявності документально підтверджених причин для цього – на підставі заяви підприємства, якому видано дозвіл на переробку. Проте загальний строк переробки сировини не може перевищувати 365 днів, за винятком випадків, установлених законодавством України (ч. 1, 2 ст. 151 МК).
Строк переробки починає обчислюватися з дати завершення митного оформлення ввезеної сировини.
3. Контроль митних органів
Товари, поміщені в режим переробки, і продукти такої переробки знаходяться під митним контролем (ч. 1 ст. 152 МК). Це означає, що митний орган може провести перевірку будь-якої особи, що здійснює операції з переробки.
Також митний орган контролює обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки (ч. 1 ст. 153 МК). Нагадаємо, що ці дані зазначаються в договорі з нерезидентом (або в окремому документі). Для підтвердження їх правдивості митний орган може звернутися до іншого центрального органу влади або до експертних організацій.
4. Вивезення продуктів переробки
Митний режим переробки товарів закінчується реекспортом продуктів переробки або поміщенням таких продуктів в інший митний режим (ч. 1 ст. 160 МК). Під час реекспорту продукти переробки підлягають декларуванню, при цьому подається перелік українських товарів, які були використані в процесі переробки, із зазначенням їх кількості та вартості. Також українські товари (за винятком палива й енергії), які були повністю використані під час переробки іноземних товарів, можуть бути задекларовані в режимі експорту (ч. 2 ст. 154 МК).
Вивезення продуктів переробки в режимі реекспорту можна здійснювати як однією, так і декількома партіями. Вивозити такі продукти можна і не через той митний орган, через який увозилася сировина (ч. 3 ст. 154 МК). Нагадаємо: при реекспорті товари, раніше ввезені до України, вивозяться за її межі без сплати митного збору і без застосування заходів нетарифного регулювання ЗЕД (ч. 1 ст. 85 МК, п. 206.5 НК).
5. Реалізація продуктів переробки в Україні
За переробку нерезидент може заплатити частиною готової продукції, виробленої із цієї сировини (або частиною сировини). Отримана резидентом частина продукція або сировини підлягає митному оформленню в режимі імпорту (тобто зі сплатою митних платежів і застосуванням заходів нетарифного регулювання ЗЕД).
Готову продукцію сам нерезидент може реалізувати в Україні через своє представництво, на яке в цьому випадку і покладається обов'язок задекларувати продукцію в режимі імпорту (зі сплатою митних платежів) для вільного обороту на території нашої країни.
6. Залишки і відходи
Після переробки іноземних товарів залишки і відходи, які мають господарську цінність або можуть бути утилізовані, підлягають поміщенню у відповідний митний режим (реекспорт - якщо вивозяться, імпорт - якщо залишаються) до закінчення строку переробки. Також за рішенням декларанта (уповноваженої особи) залишки і відходи можуть декларуватися за одним загальним кодом згідно з УКТЗЕД - за умови, що цьому коду відповідає найвища ставка мита (ч. 2 ст. 157 МК).
Якщо залишки або відходи не мають господарської цінності і не можуть бути утилізовані, вони з дозволу митного органу знищуються до закінчення строку переробки.
ВИСНОВКИ
1. Для ввезення іноземних товарів на переробку декларанту (уповноваженій особі) необхідно отримати дозвіл митного органу. Вивезення готової продукції здійснюється в режимі реекспорту. Обидва режими не вимагають сплати митного збору і застосування заходів нетарифного регулювання у сфері ЗЕД.
2. Якщо за умовами договору нерезидент розплачується за переробку сировини частиною готової продукції, така продукція поміщається в митний режим імпорту - зі сплатою митних платежів і застосуванням заходів нетарифного регулювання у сфері ЗЕД.
При ввозе давальческого сырья уплата таможенной пошлины, налогов и сборов осуществляется украинским исполнителем путем выдачи органу таможенной службы по местонахождению Переработчика простого авалированного векселя со сроком платежа, равным сроку осуществления операции с давальческим сырьем, но не более 90 календарных дней с момента оформления грузовой таможенной декларации. (п. 2 ст. 2 Закона № 327). Копия векселя (или письменного обязательства), взятого на учет (авизованного) налоговым органом по местонахождению исполнителя, и копия внешнеэкономического контракта на переработку давальческого сырья являются основанием для таможенного оформления давальческого сырья, ввозимого на таможенную территорию Украины. (п. 9 ст. 2 Закона № 327)., т.е если товар в течении 90 дней уедет за границу, то не платим, а если превысит 90 дней невозврата, то платим все пошлиныartem писав:Где бы почитать? Ссылочку не дадите?MilaA писав:При поставке любого имп. товара ,его нужно растаможить/если,конечно все завозится "по - белому"/.artem писав:Коллеги, помогите! Заказчик из Испании дает давальческое сырье, но не полностью. На единицу изделия пойдет часть сырья заказчика, часть наша.
При поступлении сырья в Украину мы растоможку платим?
-
MilaA
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 2248
- З нами з: 05 грудня 2011, 07:27
- Дякував (ла): 1752 рази
- Подякували: 2670 разів