Ситуация
Оплатили нерезу за товар (валюту покупали), через месяц он возвращает деньги, т.к. не выполнил свои обязательства - продаем валюту, т.к. ранее покупали. При продаже возникает положительная курсовая разница. Сейчас на предприятии проверка и проверяющий утверждает, что эту положительную курсовую разницу мы должны были уплатить в бюджет и банк нас об этом должен был уведомить. Кто с таким сталкивался?
Возврат предоплаты нерезидентом
-
Бух
- Высший разум
- Повідомлень: 800
- З нами з: 08 січня 2009, 12:29
- Дякував (ла): 34 рази
- Подякували: 289 разів
Ссылается на Постановление НБУ от 10.08.2005 г. №281
"Розділ III. Додаткові умови проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, її перерахування та використання
п. 7. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента."
Вопросы:
- перечисляется резидентом или банком?
- штраф.санкции за неперечисление?
"Розділ III. Додаткові умови проведення операцій з купівлі, продажу, обміну іноземної валюти, її перерахування та використання
п. 7. Суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента протягом п'яти робочих днів, починаючи з дня зарахування на розподільчий рахунок, повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України, а негативна курсова різниця відноситься на результати господарської діяльності резидента."
Вопросы:
- перечисляется резидентом или банком?
- штраф.санкции за неперечисление?
-
Бух
- Высший разум
- Повідомлень: 800
- З нами з: 08 січня 2009, 12:29
- Дякував (ла): 34 рази
- Подякували: 289 разів
Вот по теме:
У зв'язку з неможливістю виконати контракт, нерезидент повернув валюту, яка згідно з п.7 і п.8 р.IІІ Постанови НБУ від 10.08.2005 р. No.281 підлягає обов'язковому продажу. Покупка валюти проходила по курсу меншому, аніж курс обов'язкового продажу.
1. Чи є обов'язковим перерахування до держбюджету позитивної курсової різниці, яка виникла внаслідок куплі-продажі валюти?
2. Чи необхідно в податковому обліку зазначену курсову різницю включати до валових доходів? Чи можна віднести на валові витрати позитивну курсову різницю, якщо вона підлягає перерахуванню до держбюджету?
3. В які строки необхідно перерахувати позитивну курсову різницю до держбюджету та чи передбачені фінансові санкції за неперерахування даної курсової різниці.
Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (зареєстроване в Мін’юсті України 29.08.2005 р. за № 950/11230), є чинним законодавчим актом, отже, продовжують діяти його п. 7 та 8 розд. IІІ, за нормами яких у разі повернення валюти від нерезидента банк зобов’язаний продати її протягом п’яти робочих днів. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України.
Проте податкова природа цієї курсової різниці досі залишається невизначеною. Податковий кодекс такої ситуації взагалі не розглядає, а в Єдиній базі податкових знань питання про це залишилося без відповіді. Зрозуміло, що, за логікою, варіантів може бути лише два:
— або включити суму різниці як до доходів, так і до витрат платника податку;
— або взагалі не включати суму різниці ані до доходів, ані до витрат платника.
Нам більше до вподоби другий варіант. Адже платник володіє цією сумою коштів тимчасово, лише до кінця кварталу, коли він сплатить її до бюджету. Можна провести аналогію з поворотною фінансовою допомогою, яка повертається платником до закінчення звітного кварталу.
Трохи несподівано може допомогти у цьому випадку консультація, надана податківцями у «Віснику податкової служби України» № 25/2010 на с. 27, де зазначалося, що позитивна курсова різниця повинна перераховуватись резидентами України на код бюджетної класифікації 21081000 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства). З цього можна зробити висновок про те, що зазначену суму податківці розглядають як штраф. А штрафні суми, що мають перераховуватися до бюджету, не потрапляють до складу доходів (і, відповідно, до складу витрат) платника податків.
Однак ми не можемо бути впевнені у тому, що податкова погодиться з таким трактуванням. Не виключено навіть, що вони взагалі заборонять вам відносити суму курсової різниці на витрати, натомість вимагатимуть включити їх до доходів.
Що ж до санкцій за неперерахування курсової різниці до бюджету, то слід взяти до уваги, що така сума за нормами ПКУ визнається грошовим зобов’язанням (п.п. 14.1.39 ПКУ). Відповідно, на неї поширюються всі норми ПКУ, які регулюють нарахування та сплату грошових зобов’язань. Крім того, до підприємства можуть бути застосовані спеціальні санкції, встановлені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».
У зв'язку з неможливістю виконати контракт, нерезидент повернув валюту, яка згідно з п.7 і п.8 р.IІІ Постанови НБУ від 10.08.2005 р. No.281 підлягає обов'язковому продажу. Покупка валюти проходила по курсу меншому, аніж курс обов'язкового продажу.
1. Чи є обов'язковим перерахування до держбюджету позитивної курсової різниці, яка виникла внаслідок куплі-продажі валюти?
2. Чи необхідно в податковому обліку зазначену курсову різницю включати до валових доходів? Чи можна віднести на валові витрати позитивну курсову різницю, якщо вона підлягає перерахуванню до держбюджету?
3. В які строки необхідно перерахувати позитивну курсову різницю до держбюджету та чи передбачені фінансові санкції за неперерахування даної курсової різниці.
Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затверджене постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 (зареєстроване в Мін’юсті України 29.08.2005 р. за № 950/11230), є чинним законодавчим актом, отже, продовжують діяти його п. 7 та 8 розд. IІІ, за нормами яких у разі повернення валюти від нерезидента банк зобов’язаний продати її протягом п’яти робочих днів. Позитивна курсова різниця, що може виникнути за такою операцією, щокварталу перераховується до Державного бюджету України.
Проте податкова природа цієї курсової різниці досі залишається невизначеною. Податковий кодекс такої ситуації взагалі не розглядає, а в Єдиній базі податкових знань питання про це залишилося без відповіді. Зрозуміло, що, за логікою, варіантів може бути лише два:
— або включити суму різниці як до доходів, так і до витрат платника податку;
— або взагалі не включати суму різниці ані до доходів, ані до витрат платника.
Нам більше до вподоби другий варіант. Адже платник володіє цією сумою коштів тимчасово, лише до кінця кварталу, коли він сплатить її до бюджету. Можна провести аналогію з поворотною фінансовою допомогою, яка повертається платником до закінчення звітного кварталу.
Трохи несподівано може допомогти у цьому випадку консультація, надана податківцями у «Віснику податкової служби України» № 25/2010 на с. 27, де зазначалося, що позитивна курсова різниця повинна перераховуватись резидентами України на код бюджетної класифікації 21081000 (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства). З цього можна зробити висновок про те, що зазначену суму податківці розглядають як штраф. А штрафні суми, що мають перераховуватися до бюджету, не потрапляють до складу доходів (і, відповідно, до складу витрат) платника податків.
Однак ми не можемо бути впевнені у тому, що податкова погодиться з таким трактуванням. Не виключено навіть, що вони взагалі заборонять вам відносити суму курсової різниці на витрати, натомість вимагатимуть включити їх до доходів.
Що ж до санкцій за неперерахування курсової різниці до бюджету, то слід взяти до уваги, що така сума за нормами ПКУ визнається грошовим зобов’язанням (п.п. 14.1.39 ПКУ). Відповідно, на неї поширюються всі норми ПКУ, які регулюють нарахування та сплату грошових зобов’язань. Крім того, до підприємства можуть бути застосовані спеціальні санкції, встановлені статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».