Думаю, что если налоговой очень уж захочется прицепиться, то это будет отличным шансом признать недействительными сделки с предприятием, открытым с нарушением законодательства Украины.IrinaR писав:А кто знает, какие последствия, если один человек являеться единственным учасником 3-х ООО? Заранее благодарна.
З чого розпочати роботу❓ Відкрилося нове підприємство
-
- Гений
- Повідомлень: 349
- З нами з: 19 жовтня 2012, 00:41
- Дякував (ла): 2028 разів
- Подякували: 484 рази
-
- Гигант Мысли
- Повідомлень: 12590
- З нами з: 17 грудня 2012, 02:08
- Дякував (ла): 252 рази
- Подякували: 4095 разів
А можете подкрепить ответ ссылками на Гражданский Кодекс?1 писав:Думаю, что если налоговой очень уж захочется прицепиться, то это будет отличным шансом признать недействительными сделки с предприятием, открытым с нарушением законодательства Украины.IrinaR писав:А кто знает, какие последствия, если один человек являеться единственным учасником 3-х ООО? Заранее благодарна.
-
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 4351
- З нами з: 02 червня 2012, 09:16
- Дякував (ла): 8081 раз
- Подякували: 6388 разів
Я вот тоже так рассуждала. Один человек может быть одним учредителем только один раз. Но человек взял и нарушил. Первое, где и когда это вылезет? Первое - если устав увидит контрагент, может заартачится (я бы так и сделала), второе - если одна налоговя, они могут нарыть. Больше вариантов я не нашла. Нотариусы -не "стучат" по таким поводам. Регистраторы - не отслеживают. Поэтому вероятность обнаружения - мало.Marlboro писав:А можете подкрепить ответ ссылками на Гражданский Кодекс?1 писав:Думаю, что если налоговой очень уж захочется прицепиться, то это будет отличным шансом признать недействительными сделки с предприятием, открытым с нарушением законодательства Украины.IrinaR писав:А кто знает, какие последствия, если один человек являеться единственным учасником 3-х ООО? Заранее благодарна.
Но, как человек, стремящийся быть законопослушным там, где это возможно, сама бы на такое нарушение заведомо не пошла. Мало ли где и как просочится информация, но ведь действительно за нарушение ГКУ можно схлопотать и не только админку. Я не спец в уголовном праве, не спец в административном судопроизводстве, но, думаю, нарыть что-то можно.
Хотя вчера сама пыталась и -ничего.
Глубокоуважаемый, Marlboro, вся надежда теперь только на Вас. Это Вы у нас спец в юриспруденции. Было бы хорошо, если бы что-то нарыли. Вопрос действительно и интересный, и болезненный своей неоднозначностью.
-
- Гигант Мысли
- Повідомлень: 12590
- З нами з: 17 грудня 2012, 02:08
- Дякував (ла): 252 рази
- Подякували: 4095 разів
Даже если могут признать устав недействительным и аннулировать регистрацию ООО, то сделки заключенные с ним не станут автоматом недействительными.
На это есть две причины:
1) ч.1 ст.110 ГК - должна быть ликвидация, а не делать вид, что предприятие никогда не было, как это по закону следует делать с обычными сделками;
2) Было постановление ВСУ по схожему вопросу - там аннулировали регистрацию предприятия (по другой причине, вроде по памяти оно было зарегистрировано на мертвого человека или что-то такое). Налоговая захотела снять НК, что понятно - правоспособности ООО никогда не имело в связи с аннуляцией (в том числе на выписку НН). Однако суд признал эти действия неправомерными, аргументируя к тому, что на момент совершения соответствующих сделок, по которым был сформирован НК не было решения суда о аннуляции.
Поэтому думаю проблемы реальной нет.
Но если 1 хочет обсудить, то всегда рад )
На это есть две причины:
1) ч.1 ст.110 ГК - должна быть ликвидация, а не делать вид, что предприятие никогда не было, как это по закону следует делать с обычными сделками;
2) Было постановление ВСУ по схожему вопросу - там аннулировали регистрацию предприятия (по другой причине, вроде по памяти оно было зарегистрировано на мертвого человека или что-то такое). Налоговая захотела снять НК, что понятно - правоспособности ООО никогда не имело в связи с аннуляцией (в том числе на выписку НН). Однако суд признал эти действия неправомерными, аргументируя к тому, что на момент совершения соответствующих сделок, по которым был сформирован НК не было решения суда о аннуляции.
Поэтому думаю проблемы реальной нет.
Но если 1 хочет обсудить, то всегда рад )
-
- Гений
- Повідомлень: 349
- З нами з: 19 жовтня 2012, 00:41
- Дякував (ла): 2028 разів
- Подякували: 484 рази
Я с Вами согласен. Но как-то таких моментов всегда старалась избегать. Странно, что в нашей стране, где мы живём по принципу, что не запрещено, то разрешено, есть моменты, когда запрещено чётко статьёй Гражданского Кодекса, но за это нет никакого наказания и никаких последствий.
-
- Гигант Мысли
- Повідомлень: 12590
- З нами з: 17 грудня 2012, 02:08
- Дякував (ла): 252 рази
- Подякували: 4095 разів
Просто в этом нет заинтересованных лиц. Налоговой для того, что-бы что-то пробовать вначале нужно по своей инициативе подавать иск об аннуляции, при этом выгода для нее призрачная.1 писав:Я с Вами согласен. Но как-то таких моментов всегда старалась избегать. Странно, что в нашей стране, где мы живём по принципу, что не запрещено, то разрешено, есть моменты, когда запрещено чётко статьёй Гражданского Кодекса, но за это нет никакого наказания и никаких последствий.
То самое решение ВСУ не нашел, но есть другие.
Нажмите
У жовтні 2004 року ДПІ звернулась до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 3.08 від 4 серпня 2003 року, укладеного між Приватним підприємством “Асторія-2003” та Приватним підприємством “Колар”, посилаючись на те, що даний договір укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Також позивачем було поставлено питання про стягнення з Приватного підприємства “Колар” у доход держави 109 930 936,68 грн.
....
В обґрунтування судових рішень зроблено посилання на те, що на час здійснення оспорюваної угоди Приватне підприємство “Асторія-2003” було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагент за договором може нести відповідальність лише за наявності вини.
...
Відмовляючи у задоволенні позову ДПІ, суди обґрунтовано виходили з того, що саме по собі визнання у судовому порядку недійсними установчих документів Приватного підприємства “Асторія-2003”, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання спірного договору таким, що укладений з метою суперечною інтересам держави та суспільства.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судами встановлено, що на момент укладення спірного договору Приватне підприємство “Асторія-2003” перебувало в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Особа, яка виступила засновником, не заперечувала факту заснування підприємства на своє ім’я.
...
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у м.Судаку відмовити.
....
В обґрунтування судових рішень зроблено посилання на те, що на час здійснення оспорюваної угоди Приватне підприємство “Асторія-2003” було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, мало свідоцтво платника податку на додану вартість, а визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб’єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагент за договором може нести відповідальність лише за наявності вини.
...
Відмовляючи у задоволенні позову ДПІ, суди обґрунтовано виходили з того, що саме по собі визнання у судовому порядку недійсними установчих документів Приватного підприємства “Асторія-2003”, його свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання спірного договору таким, що укладений з метою суперечною інтересам держави та суспільства.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судами встановлено, що на момент укладення спірного договору Приватне підприємство “Асторія-2003” перебувало в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Особа, яка виступила засновником, не заперечувала факту заснування підприємства на своє ім’я.
...
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні скарги Державної податкової інспекції у м.Судаку відмовити.
Нажмите
в с т а н о в и л а :
У березні 2005 року ПП “Енерго Інвест” звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 15 жовтня 2004року № 0003182610/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 16 031 грн.
....
Суди не звернули уваги на те, що приймаючи податкове повідомлення рішення, відповідач порушив наведене конституційне положення. Його рішення не ґрунтується на законі. Воно є наслідком помилкового висновку про те, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими ПП “Мідос-Універсал” за результатами господарських операцій у листопаді – грудні 2003 року, у зв’язку з тим, що прийнятим у 2004 році рішенням районного суду були визнані недійсними установчі документи підприємства та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
...
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, чинного на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до ч.2 згаданої статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суди не встановили, а відповідач і не посилався та не доводив обізнаність позивача щодо обставин державної реєстрації його контрагента, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків.
Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні на 3500, 00 грн. та 7186, 67грн. продавцем, що знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.
Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень п.п.7.4.1. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та вимог п.п.7.4.5 ст.7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Приймаючи до уваги те, що фактичні обставини встановлено судовими інстанціями повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати
п о с т а н о в и л а :
Скаргу Приватного підприємства “Енерго Інвест” задовольнити.
У березні 2005 року ПП “Енерго Інвест” звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 15 жовтня 2004року № 0003182610/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 16 031 грн.
....
Суди не звернули уваги на те, що приймаючи податкове повідомлення рішення, відповідач порушив наведене конституційне положення. Його рішення не ґрунтується на законі. Воно є наслідком помилкового висновку про те, що позивач не мав правових підстав відносити до податкового кредиту суми за податковими накладними, виданими ПП “Мідос-Універсал” за результатами господарських операцій у листопаді – грудні 2003 року, у зв’язку з тим, що прийнятим у 2004 році рішенням районного суду були визнані недійсними установчі документи підприємства та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
...
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Припису цієї статті кореспондують правила, закріплені у ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, чинного на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до ч.2 згаданої статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Суди не встановили, а відповідач і не посилався та не доводив обізнаність позивача щодо обставин державної реєстрації його контрагента, здійснення господарської діяльності, сплати ним податків.
Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні на 3500, 00 грн. та 7186, 67грн. продавцем, що знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.
Позивачем податковий кредит сформовано з урахуванням положень п.п.7.4.1. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та вимог п.п.7.4.5 ст.7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Приймаючи до уваги те, що фактичні обставини встановлено судовими інстанціями повно та правильно, проте неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а колегія суддів постановляє нове рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 241 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати
п о с т а н о в и л а :
Скаргу Приватного підприємства “Енерго Інвест” задовольнити.
-
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 4351
- З нами з: 02 червня 2012, 09:16
- Дякував (ла): 8081 раз
- Подякували: 6388 разів
Cпасибо за информацию. Правда решения по ПП, а у нас в 141 статье ГКУ идёт исключительно про ООО. Но для общего развития и использования в работе пригодится.
-
- Гигант Мысли
- Повідомлень: 12590
- З нами з: 17 грудня 2012, 02:08
- Дякував (ла): 252 рази
- Подякували: 4095 разів
ПП и ООО это в чаще всего одно и тоже.
Там просто в ЗУ О НДС было вот такое:
Поэтому и бесились, не помню осталось ли это в кодексе. А регулирование ПП и ООО в этом вопросе будет совершенно аналогичным.
Там просто в ЗУ О НДС было вот такое:
9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
...
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
Поэтому и бесились, не помню осталось ли это в кодексе. А регулирование ПП и ООО в этом вопросе будет совершенно аналогичным.
-
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 4351
- З нами з: 02 червня 2012, 09:16
- Дякував (ла): 8081 раз
- Подякували: 6388 разів
По смыслу ПП и ООО - одно и тоже, только в статье прописанно именно про ООО. А так Вы правы. Но, если ещё что-то нароете - пишите. Я пока ничего - уже 2 дня ищу.Marlboro писав:ПП и ООО это в чаще всего одно и тоже.
Там просто в ЗУ О НДС было вот такое:9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:
...
д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;
Поэтому и бесились, не помню осталось ли это в кодексе. А регулирование ПП и ООО в этом вопросе будет совершенно аналогичным.