= Разные вопросы по КАССЕ и кассовым операциям =

[Kvitochka]

Подскажите пожалуйста, юр.лицо снимает деньги по чековой книжке на зп, но выдает их как возврат фин. помощи учредителю. Проверяющие хотят привязать п.2.10 положения о ведении кассовых операций: "Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом
установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його
касі (у межах установленого ліміту)." и штрафануть. Имеют ли право? За нецелевое использование не штрафуют, но они хотят как-то по-другому эту ситуацию обыграть.
Может кто сталкивался с таким, буду благодарна за ссылки на нормативку или судебную практику

[Nadiy]

Подскажите пожалуйста, юр.лицо снимает деньги по чековой книжке на зп, но выдает их как возврат фин. помощи учредителю. Проверяющие хотят привязать п.2.10 положения о ведении кассовых операций: "Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом
установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його
касі (у межах установленого ліміту)." и штрафануть. Имеют ли право? За нецелевое использование не штрафуют, но они хотят как-то по-другому эту ситуацию обыграть.
Может кто сталкивался с таким, буду благодарна за ссылки на нормативку или судебную практику

Указом Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, передбачена відповідальність за використання суб’єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.
Нецільовим використанням готівкових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності.
Повна:
Згідно із п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі - Положення), готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, які виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).
Пунктом 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 ”Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, передбачена відповідальність за використання суб’єктами господарювання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначення у вигляді штрафу у розмірі витраченої готівки.
Нецільовим використанням готівкових коштів є їх витрачання на цілі, не пов’язані із веденням господарської діяльності.

Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлені норми,
Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку
України від 15.12.2004 N 637 ( z0040-05 ) та зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320
(далі - Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання
готівки. У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове
використання власних коштів, визначені Указом Президента України
від 12.06.95 N 436/95 ( 436/95 ) "Про застосування штрафних
санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі -
Указ), на нашу думку, не повинні застосовуватись.
Таким чином, отримані в банку за грошовим чеком на певні цілі
власні грошові кошти (наприклад на відрядження працівників) за
необхідності (у тому числі і при несподіваній зміні обставин),
можуть бути спрямовані їх власниками на інші господарські витрати
підприємства.

Цей штраф не застосовується до фактів нецільового використання готівкових коштів, що мали місце після 15.02.2005 р.
Незастосування цього штрафу обґрунтовується положеннями Цивільного кодексу України, згідно з яким суб’єкти господарювання можуть вільно розпоряджатися власними коштами, що знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права визначати і контролювати напрями використання грошових коштів клієнта (ст. 1066, 1067, 1068, 1074). Крім того, з прийняттям Положення № 637 вимогу про цільове використання коштів, яка раніше встановлювалося Порядком № 21 і згодом Положенням № 72, було скасовано (див. листи НБУ від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747, від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214, від 01.03.2005 р. № 11-111/680-1907 тощо). До фактів нецільового використання готівки, що мали місце до 15.02.2005 р., штрафи також уже не може бути застосовано через закінчення строків давності, передбачених ст. 250 ГКУ (див. на с. 33)

Источник: http://www.nibu.factor.ua/ukr/info/nali ... ts_nalich/
© nibu.factor.ua

[Kvitochka]

Ещё обнаружила у себя в кассе пропущенный номер РКО в одном числе идет РКО №5 и сразу за ним РКО№7. Уже ничего исправить не смогу. Какие штрафные санкции за это предусмотрены?

[Nadiy]

Ещё обнаружила у себя в кассе пропущенный номер РКО в одном числе идет РКО №5 и сразу за ним РКО№7. Уже ничего исправить не смогу. Какие штрафные санкции за это предусмотрены?

Вимоги Положення про касові операції


Санкція

Ліміт каси

Підприємство зобов'язане зберігати готівку в касі в межах установленого ліміту. Готівкові кошти вважають понадлімітними в день їх надходження, якщо вони не були здані в банк у сумі, що перевищує встановлений ліміт каси на наступний робочий день банку, або не були видані на наступний день на потреби, пов'язані з діяльністю підприємства (п.п. 1.2, 5.9 Положення про касові операції).


за перевищення ліміту каси — у двократному розмірі суми виявленої понадлімітної готівки за кожний день

Оприбуткування готівки

Готівка, що надходить у касу підприємства, повинна бути своєчасно та в повній сумі оприбуткована.

Для підприємств, які проводять розрахунки з оформленням касових ордерів, оприбуткування готівки оформлюють записом у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів на повну суму фактичного надходження готівки.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки під оприбуткуванням готівки мають на увазі її облік у повній сумі надходження в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних розрахункової книжки (п. 2.6 Положення про касові операції).

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки — у п'ятикратному розмірі від неоприбуткованої суми

Строк видачі готівки

Готівку видають під звіт на строк не більше двох робочих днів, включаючи день її отримання.

Для закупівлі сільськогосподарської продукції або для заготівлі вторсировини (крім металобрухту) готівку дозволяється видавати на строк у межах 10 робочих днів із дня видачі.

Якщо готівку видано одночасно на відрядження та для вирішення в такому відрядженні господарських питань, строк звіту можна подовжити до завершення відрядження.

Заборонено видавати готівку під звіт, якщо підзвітна особа не відзвітувала в повному обсязі за раніше отримані суми (п. 2.11 Положення про касові операції).

Також візьмемо до уваги, що власні строки звітування встановлені п. 170.9 ПКУ. У разі їх порушення видані під звіт кошти вважаються надміру витраченими, і з них утримують ПДФО.


за перевищення строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівки під звіт без повного звіту про раніше видані кошти — у розмірі 25% виданих під звіт сум

Оформлення платіжних документів

Касові операції оформлюють касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які підтверджують факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів (п. 3.1 Положення про касові операції).

У такому випадку також слід зважати на вимоги п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, який зобов'язує видавати розрахунковий документ установленої форми на повну суму розрахункової операції. Якщо це порушення вчинено вперше, підприємство сплатить символічний штраф у розмірі 1 гривні, за повторне порушення — у розмірі вартості проданих товарів (послуг), а за наступні порушення — у п'ятикратному розмірі від такої вартості


за проведення готівкових розрахунків без надання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера тощо) — у розмірі сплачених коштів

Решта штрафів, згаданих в Указі № 436, по суті, є атавізмом, і нині не застосовуються, оскільки відповідних вимог у Положенні про касові операції вже немає.

Окремо варто зауважити, що штрафи з Указу № 436 є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ст.ст. 238, 239 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Отже, згідно зі ст. 250 ЦКУ, вони повинні застосовуватися протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня порушення. Така ж думка висловлена в Ухвалі ВАСУ від 30.10.2013 р. по справі № 2а-5711/11/2670 (№ К/9991/18606/12), а також у листі Мін’юсту України від 02.12.2009 р. № 870-0-2-09-22.

Застосовують зазначені вище санкції податкові органи.

Тепер перейдемо до порушень, за які передбачена адміністративна відповідальність.

1. Перевищення обмеження на готівкові розрахунки. Як передбачено п. 2.3 Положення про касові операції, підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізособами протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами в межах сум, зазначених у п. 1 постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210 (далі — Постанова № 210). Останньою встановлені такі граничні суми розрахунків:

підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня — 10 тис. грн;
фізособи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) — 150 тис. грн;
фізосіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, — 150 тис. грн.

У листі від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 НБУ прописав, що обмеження розрахунків фізособи з підприємством (підприємцем) стосуються двох сторін розрахунків, тобто спрацьовує і в разі коли фізособа є платником готівки, а також якщо є її одержувачем.

Крім того, у згаданому листі Нацбанк зауважує, що таке обмеження стосується розрахунків за угодами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, що можуть бути оцінені в грошовій формі, у т.ч. розрахунки, пов’язані із корпоративними правами, наданням або поверненням позики, виплатою неустойки. Ми, у свою чергу, вважаємо що Нацбанк необґрунтовано розширює коло операцій, на які поширюється наявне обмеження, оскільки в п. 1 Постанови № 210 ідеться лише про розрахунки за товари (роботи, послуги). Утім, напевно податківці беззастережно слідуватимуть указівкам НБУ.

Отже, перевищення обмеження на готівкові розрахунки спричинить застосування штрафу згідно зі ст. 16315 КпАП. Фізосіб-підприємців і посадових осіб юрособи можуть притягти до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн). При повторному протягом року порушенні особою, яка була піддана адміністративному стягненню, — від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 до 17000 грн). Справи про такі порушення розглядають податківці (ст. 2342 КпАП).

2. Несвоєчасна здача виручки. Установлюючи ліміт каси, підприємства також зобов’язані визначитися зі строками здачі готівкової виручки в банк. Це випливає як із п. 2.7 Положення про касові операції, так і з форми Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, наведеною в додатку 8 до Положення про касові операції. Порушення цих строків може спричинити застосування санкцій за ст. 1644 КпАП: штраф на осіб, відповідальних за здавання виручки, — від 17 до 80 НМДГ (від 289 до 1360 грн), за повторне протягом року порушення — від 43 до 175 НМДГ (від 731 до 2975 грн). Рішення про накладення такого штрафу приймають органи внутрішніх справ (ст. 222 КпАП).

Нагадаємо!

Зазначене вище адміністративні стягнення можуть бути накладені не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КпАП).

На завершення зауважимо: решта, крім згаданих вище, порушень Положення про касові операцій є непокарними, оскільки зі ст. 1642 КпАП на початку 2013 року прибрали норму, за якою можна було оштрафувати за будь-яке порушення касової дисципліни.

[masaki]

який код ЕДРПОУ вказувати к касових ордерах філії? ЕДРПОУ головного підприємства чи філії? і де в законодавстві про це йдеться... Ліга в цоьому мені не допомогла((#wall#

[Амиру]

Я могу из кассы предприятия выплатить компенсацию за неиспольз отпуск сотруднице ,если у нее есть карта зарпл проекта?
Если могу , то как лучше - получить из банка ПКО и выдать ей зарпл РКО?
или из оприходованной выручки ПКО выдать соструднице зарпл РКО и разницу сдать в банк РКО?

[Denis@@@]

Вижу тут слабая активность!! Ну я опишу тоже свою проблему! Наше предприятие берет в аренду помещение, где будет установлен кассовый аппарат. Будем оказывать услуги. По основному месту работы предприятия тоже установлен кассовый аппарат, установлен лимит кассы, проводим розничную торговлю.

Вопрос - на втором объекте устанавливать свой лимит кассы? Провести всю процедуру с кассой как и по основному объекту?

[p_o_d_a_t_k_u]

який код ЕДРПОУ вказувати к касових ордерах філії? ЕДРПОУ головного підприємства чи філії? і де в законодавстві про це йдеться... Ліга в цоьому мені не допомогла((#wall#

Ліга:
Положення № 637 про касові операції
4.2.
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи підприємств, які проводять операції з приймання готівки за продану продукцію (товари, роботи, послуги) з оформленням її прибутковим касовим ордером, а також з видачі готівки на виплати, пов'язані з оплатою праці, виробничі (господарські) потреби, інші операції з оформленням їх видатковими касовими ордерами і відомостями, ведуть касову книгу.

Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО або РК та веденням КОРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть.

Судя из этой нормы выходит, что обособленные подразделы, а это и есть филии, ведуть отдельно "касовую" документацию. Соответсвенно, когда филия заполняет кассовые документы, то в названии предприятия - указывает свое название, и ЭДРПОУ тоже свое.

[Denis@@@]

По моему вопросу я так понял тоже нужно делать свой лимит кассы и заполнять свою кассовую книгу!!!

[Люлик]

По моему вопросу я так понял тоже нужно делать свой лимит кассы и заполнять свою кассовую книгу!!!

так у Вас же не филиал, зачем же тогда свой лимит кассы?