Податок на землю і оренда землі

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега Юркас

Шановний платнику!

Інформаційно – довідковий департамент ДФС на Ваше запитання щодо індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок, повідомляє таке:

...

Відповідні роз’яснення надані із використанням Бази знань, яка розміщена в Загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі (електронна адреса: http://zir.sfs.gov.uа) (Плата за землю, категорія 112, підкатегорія 112.02, 112.05 запитання з Бази знань: «Чи застосовується коефіцієнт індексації до нормативної грошової оцінки земельних ділянок для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності?»; «Як СГ – платник земельного податку може обчислити суму податкових зобов’язань з цього податку, якщо з певних причин така особа не може своєчасно отримати витяг (довідку) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки?».)

Якщо ми невірно зрозуміли Ваше запитання або виходячи з отриманої відповіді у Вас виникли додаткові запитання, рекомендуємо зателефонувати до Контакт-центру ДФС або надіслати уточнене запитання.
Дякуємо за звернення.

благодарствую

судя по ответу - это не налоговая консультация #g_haha#

это - бла-бла из zir.sfs.gov.uа #rtfm#

замечу, что ИДД ДФС, который состряпал для Вас ответ всего лишь скомпилировал несколько ответов из базы #rtfm#

то, что ИДД ДФС не мониторит законодательство - я бы потребовал опровержение #aggr#

настоятельно советую обратиться за налоговой консультацией к ДФСам #clamping# #clamping# #clamping#

С уважением

P.S. ДФСы захотят знать - что, собственно, обусловило отсутствие номера, - земельный участок-то сформирован #sigh#

[Юркас]

После изменений в ПКУ , не вижу оснований платить за неоформленную землю. Согласно ст.286.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. А в ДКЗ ничего не внесено! Согласно ст. 287.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

{Пункт 287.6 статті 287 із змінами, внесеними згідно із Законом № 71-VIII від 28.12.2014} Т.е. если раньше, надо было платить с даты регистрации прав на недвижимость, то понятно, почему все платили. Сейчас апел.суды и др. органы (ДФС в т.ч.), не читая изменений в ПКУ, все равно настаивают, что надо платить. А судебная практика ВАСУ еще по этим вопросам не сформировалась. Кроме того, согласно ст. 271.1. Базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; А мне Держгеокадастр НГО не выдает. Какая-то усредненная цена земли по эконом-план.зоне - это не НГО. Т.е. нет ни базы налогообложения, ничего.

[Юркас]

P.S. ДФСы захотят знать - что, собственно, обусловило отсутствие номера, - земельный участок-то сформирован - Как раз таки не сформирован! Нет ни права собственности, ни права аренды. Есть только недвижимость на земле. Если раньше платили с даты регистрации прав на недвижимость, то после изменений ст.287.6 ПКУ не вижу оснований платить за неоформленную землю по ПКУ. Конечно, по ЗК пользование землей - платное. Но ведь по 5.2. ПКУ У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Т.е. ссылка на платность как-то не очень... Вообще, я готова платить, но реальную цену - исходя из моего функ.назначения, а не функ.назначения целой зоны. Что касается не внесенных данных, то в порядке указано, что основанием есть данные ген.плана. Ген.план утвержден, зонинг есть. Так почему в справках указываются непонятные коэф.функ.назначения?

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега Юркас

P.S. ДФСы захотят знать - что, собственно, обусловило отсутствие номера, - земельный участок-то сформирован - Как раз таки не сформирован! Нет ни права собственности, ни права аренды. Есть только недвижимость на земле. Если раньше платили с даты регистрации прав на недвижимость, то после изменений ст.287.6 ПКУ не вижу оснований платить за неоформленную землю по ПКУ. Конечно, по ЗК пользование землей - платное. Но ведь по 5.2. ПКУ У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Т.е. ссылка на платность как-то не очень... Вообще, я готова платить, но реальную цену - исходя из моего функ.назначения, а не функ.назначения целой зоны. Что касается не внесенных данных, то в порядке указано, что основанием есть данные ген.плана. Ген.план утвержден, зонинг есть. Так почему в справках указываются непонятные коэф.функ.назначения?

видел в облДФСе письмо из ДФС - соглашаются, раз нет оформленного земельного участка - все вопросы по платности решать в местный совет и парочка примеров решения от Верховного суда #rtfm#

решения сводятся к простому варианту - удержать упущенную выгоду местного совета в размере арендной платы, но земельный участок - оформляем #boast#


С уважением

P.S. не понимаю чего облДФСы молчат о наличии такого опуса#music#

[Юркас]

Сбросьте, пожалуйста, ссылки на решения ВСУ и это письмо ДФС. А то получится, что и налог платим, а потом еще и упущенную выгоду потребуют. По поводу упущенной выгоды - здесь еще надо доказать, что у местного совета реально была возможность заключить такой договор с другим землепользователем. Кроме того, учитывыается и вина. А если предприятие подало все документы, но по каким-то непонятным причинам местным советом все время придумываются новые и новые причины, чтобы не оформлять, то вины предприятия не вижу. Когда определяется ущерб в виде упущенной выгоды это и анализируется - вина и причинно-следственные связи.

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега Юркас

Сбросьте, пожалуйста, ссылки на решения ВСУ и это письмо ДФС. А то получится, что и налог платим, а потом еще и упущенную выгоду потребуют. По поводу упущенной выгоды - здесь еще надо доказать, что у местного совета реально была возможность заключить такой договор с другим землепользователем. Кроме того, учитывыается и вина. А если предприятие подало все документы, но по каким-то непонятным причинам местным советом все время придумываются новые и новые причины, чтобы не оформлять, то вины предприятия не вижу. Когда определяется ущерб в виде упущенной выгоды это и анализируется - вина и причинно-следственные связи.

ситуация, аналогичная Вашей - Налог на землю под зданием, а документ на землю не оформлен обсуждалась, в частности и постановление Судова палата у господарських справах Верховного Суду України 30 листопада 2016 року

письмо ДФСов показывали, но номер не записывал (демонстрировали как пример)


С уважением

[Юркас]

Решение спорное в части периода уплаты налога. До 28.12.2014г. если земля не оформлена, но зарегистирована недвижимость, согласно ст. 287.6. ПКУ надо было платить налог на землю. Это в новой редакции налог на землю платят с момента регистрации земли (а не недвижимости). На каком основании взыскали арендную плату, а не земельный налог непонятно. Также непонятно, почему в хоз.споре ссылаются на НКУ и применяют одновременно и нормы НКУ и нормы ЗК. Если в части применения налогового законодательства НКУ имеет приоритет перед другими законами. Вот это решение ВСУ более обоснованное - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56128565

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега Юркас

Решение спорное в части периода уплаты налога. До 28.12.2014г. если земля не оформлена, но зарегистирована недвижимость, согласно ст. 287.6. ПКУ надо было платить налог на землю. Это в новой редакции налог на землю платят с момента регистрации земли (а не недвижимости). На каком основании взыскали арендную плату, а не земельный налог непонятно. Также непонятно, почему в хоз.споре ссылаются на НКУ и применяют одновременно и нормы НКУ и нормы ЗК. Если в части применения налогового законодательства НКУ имеет приоритет перед другими законами. Вот это решение ВСУ более обоснованное - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56128565

что касается применения статьи 287 Кодекса, то на её неуразности я уже указывал на этом форуме

кто-то может узреть, что статья называется плата, а в тексте пунктов - налог

кто-то может узреть, что с приобретением прав не недвижимость далеко не всегда наступают права собственности на землю

кто-то дочитает статью 120 Земельного кодекса до части 5

...
5. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.
...

в этой связи - л каком НАЛОГе говорим

1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.
...

в Вашем случае имеет место быть СФОРМИРОВАННЫЙ ЗЕМЕЛЬНЫЙ УЧАСТОК ?! (с кадастровым номером и НГО)

и Вы можете объективно посчитать НАЛОГ


С уважением

[Юркас]

По поводу упущенной выгоды - 3. У вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.

Звернувшись до місцевого господарського суду з позовом, Товариство просило стягнути з Комунального підприємства суму упущеної вигоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач безпідставно займає орендовані позивачем приміщення, що позбавляє його можливості використовувати їх у свій господарській діяльності і отримувати прибуток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено та обґрунтовано понесені ним збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок неправомірного зайняття відповідачем спірних приміщень.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та приймаючи нове - про відмову у позові, своє рішення мотивував тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди, не подано доказів на підтвердження його реальної можливості щодо отримання доходів від користування орендованими приміщеннями згідно з договором оренди.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України залишив постанову апеляційного господарського суду без змін з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі використання спірних приміщень з урахуванням середньомісячного прибутку за метр квадратний, який отримує позивач, з приміщень, які ним використовуються. Такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові (постанова Вищого господарського суду України від 13.06.2012 № 10/27). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020600-14

[Al Shurshun]

Уважаемая коллега Юркас

По поводу упущенной выгоды - 3. У вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.

Звернувшись до місцевого господарського суду з позовом, Товариство просило стягнути з Комунального підприємства суму упущеної вигоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач безпідставно займає орендовані позивачем приміщення, що позбавляє його можливості використовувати їх у свій господарській діяльності і отримувати прибуток.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено та обґрунтовано понесені ним збитки у вигляді упущеної вигоди внаслідок неправомірного зайняття відповідачем спірних приміщень.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та приймаючи нове - про відмову у позові, своє рішення мотивував тим, що позивачем не обґрунтовано та не доведено підстав для нарахування збитків у вигляді упущеної вигоди, не подано доказів на підтвердження його реальної можливості щодо отримання доходів від користування орендованими приміщеннями згідно з договором оренди.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, Вищий господарський суд України залишив постанову апеляційного господарського суду без змін з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на розрахунку можливого прибутку у разі використання спірних приміщень з урахуванням середньомісячного прибутку за метр квадратний, який отримує позивач, з приміщень, які ним використовуються. Такі розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

З огляду на наведене апеляційний господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у позові (постанова Вищого господарського суду України від 13.06.2012 № 10/27). http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0020600-14

я бы не стел аппелировать к решениям 2012 года

Верховный суд регулярно обновляет свою практику

а с появлением статьи 79-1 земкодекса и геокадастр активизировался со своими номерами и НГО


С уважением