как вернуть директору деньги за погашенный кредит?
-
- Акула НКУ
- Повідомлень: 6158
- З нами з: 30 грудня 2011, 00:59
- Дякував (ла): 7018 разів
- Подякували: 4419 разів
Тем более, если Вы не будете всё это переделывать с 2009 года.
-
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 1089
- З нами з: 20 березня 2012, 07:18
- Дякував (ла): 18 разів
- Подякували: 354 рази
А по моему целевое использование никто не отменял. Если я не ошибаюсь , то лимит кассы и целевое использование денег сейчас должны пороверять налоговики, а раньше проверяли банки.Лапа писав:Уже очень давно нет целевого использования.***MARUSYA*** писав:появился новый вопрос: звонила в свой банк узнавать что писать в чек при снятии денег на погашение этого долга. сказали однозначно никак нельзя, потому что у нас нет договоров финансовой помощи, мы деньги раньше не вносили и снять их теперь не можем (кредит брали в другом банке).
Если уж совсем никак- то хоз нуждами.
Оприходуете, а по РКО выдадите как Вам нужно.
Главное, что это не з/плата.
-
- Высший разум
- Повідомлень: 980
- З нами з: 31 січня 2012, 08:36
- Дякував (ла): 461 раз
- Подякували: 520 разів
Финпомощь в 1дф отраж при возвратеИр4ик писав:Нужно было в момент погашения кредита оформить фин.помощь от директора и погасить кредит от предприятия. Тогда бы у Вас была задолженность перед ним. Но ее нужно было своевременно отразить в 1-ДФ и деке по прибыли.
Сколько времени прошло после погашения кредита?
Прибыль- до 2011г т е в квартале получения нужно было отразить в доходах и соотв начисл и уплатить налог на прибыль
Можно попробовать через подотчет- ни прибыль ни ДФ не затрагивают
-
- Знаток
- Повідомлень: 16
- З нами з: 21 серпня 2013, 13:15
Т. е. на основании договора поручительства, квитанций об оплате кредита и справки из банка об отсутствии задолженности по кредиту я смело могу ставить погашенную сумму кредита в долги предприятия перед директором.
При получении денег в кассу предприятия (не из банка) я могу без проблем погашать этот долг и выплачивать деньги.
Правильно?
При получении денег в кассу предприятия (не из банка) я могу без проблем погашать этот долг и выплачивать деньги.
Правильно?
-
- Акула НКУ
- Повідомлень: 8478
- З нами з: 23 березня 2011, 09:48
- Дякував (ла): 2195 разів
- Подякували: 3439 разів
Неприменение штрафа за нецелевое использование обосновывается положениями Гражданского кодекса Украины, согласно которому субъекты хозяйствования могут свободно распоряжаться собственными средствами, находящимися на их банковских счетах, и банки не имеют права определять и контролировать направления использования денежных средств клиента (статьи 1066, 1067, 1068, 1074). С принятием Положения № 637 требование о целевом использовании средств было отменено (см. письма НБУ от 13.04.2005 г. № 11-113/1228-3747 " У той же час щодо застосування штрафних санкцій за нецільове
використання готівки слід зазначити.
Відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) суб'єкти
господарювання можуть вільно розпоряджатись власними коштами, що
знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права
визначати та контролювати напрями використання грошових коштів
клієнта (статті 1066, 1067, 1068, 1074).
Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлених норм
Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку
України від 15.12.2004 N 637 ( z0040-05 ) та зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі -
Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання готівки.
У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове
використання власних коштів, визначені Указом ( 436/95 ), на нашу
думку, не повинні застосовуватись.").
використання готівки слід зазначити.
Відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) суб'єкти
господарювання можуть вільно розпоряджатись власними коштами, що
знаходяться на їх банківських рахунках, і банки не мають права
визначати та контролювати напрями використання грошових коштів
клієнта (статті 1066, 1067, 1068, 1074).
Беручи до уваги зазначені законодавчо встановлених норм
Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку
України від 15.12.2004 N 637 ( z0040-05 ) та зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (далі -
Положення), скасовано вимогу щодо цільового використання готівки.
У зв'язку з цим і відповідні штрафні санкції за нецільове
використання власних коштів, визначені Указом ( 436/95 ), на нашу
думку, не повинні застосовуватись.").
-
- Знаток
- Повідомлень: 16
- З нами з: 21 серпня 2013, 13:15
предприятие в настоящий момент на едином налоге
-
- Знаток
- Повідомлень: 16
- З нами з: 21 серпня 2013, 13:15
странная какая-то ситуация. звонила в тот банк, в котором брался кредит, так там тоже сказали, что без договора фин помощи между директором и предприятием они бы тоже ничего не выдали.
-
- Знаток
- Повідомлень: 16
- З нами з: 21 серпня 2013, 13:15
получается, что договор поручительства обязует поручителя оплатить кредит, но при этом не подтверждает долг предприятия перед поручителем при погашении.
-
- Светоч Мысли
- Повідомлень: 1089
- З нами з: 20 березня 2012, 07:18
- Дякував (ла): 18 разів
- Подякували: 354 рази
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 22.11.2012 р. N 5770/0/61-12/15-1415
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула листи <…> стосовно застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і повідомляє.
До питання 1.
Згідно п. 137.21 ст. 137 Кодексу якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому норми пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 не поширюються на проценти та комісії, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення витрат згідно з пунктом 159.2 статті 159 Кодексу.
До питання 2.
Згідно п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п. 1 ст. 554 ЦК).
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (п. 2 ст. 556 ЦК).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (п. 1 ст. 625 та ст. 510 ЦК).
Відповідно до пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 Кодексу платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
Враховуючи те, що податковий облік Кодексом передбачений для операцій з урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості безпосередньо для покупців та продавців (товарів, робіт, послуг), тому зменшення суми доходу у разі звернення платника податку (кредитора) до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя за кредитним договором боржника не здійснюється.
До питання 3 та 4.
Згідно п. 137.21 ст. 137 Кодексу якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому метод нарахування процентів (комісійних) за таким кредитом не застосовується до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безнадійною згідно із статтею 159 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, положення п. 137.21 ст. 137 Кодексу застосовуються до кредитів незалежно від їх видів.
Заступник Голови
А. П. Ігнатов
ЛИСТ
від 22.11.2012 р. N 5770/0/61-12/15-1415
Про розгляд листа
Державна податкова служба України розглянула листи <…> стосовно застосування окремих норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і повідомляє.
До питання 1.
Згідно п. 137.21 ст. 137 Кодексу якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому норми пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 не поширюються на проценти та комісії, щодо яких було сформовано страховий резерв за рахунок збільшення витрат згідно з пунктом 159.2 статті 159 Кодексу.
До питання 2.
Згідно п. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (п. 1 ст. 554 ЦК).
До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання (п. 2 ст. 556 ЦК).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (п. 1 ст. 625 та ст. 510 ЦК).
Відповідно до пп. 159.1.1 п. 159.1 ст. 159 Кодексу платник податку - продавець товарів, робіт, послуг має право зменшити суму доходу звітного періоду на вартість відвантажених товарів, виконаних робіт, наданих послуг у поточному або попередніх звітних податкових періодах у разі, якщо покупець таких товарів, робіт, послуг затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на зменшення суми доходу виникає, якщо протягом звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:
а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;
б) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).
Враховуючи те, що податковий облік Кодексом передбачений для операцій з урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості безпосередньо для покупців та продавців (товарів, робіт, послуг), тому зменшення суми доходу у разі звернення платника податку (кредитора) до суду з позовом про стягнення заборгованості з поручителя за кредитним договором боржника не здійснюється.
До питання 3 та 4.
Згідно п. 137.21 ст. 137 Кодексу якщо позичальник (дебітор) затримує сплату процентів (комісійних), кредитор урегульовує таку заборгованість згідно з пунктом 159.1 статті 159 цього Кодексу.
При цьому метод нарахування процентів (комісійних) за таким кредитом не застосовується до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безнадійною згідно із статтею 159 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, положення п. 137.21 ст. 137 Кодексу застосовуються до кредитів незалежно від їх видів.
Заступник Голови
А. П. Ігнатов
-
- Знаток
- Повідомлень: 16
- З нами з: 21 серпня 2013, 13:15