Діє з 01.01.2011 Відповідно до пп.164.2.11 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст.170 ПКУ. Згідно з п.п.170.9.2 п.170.9 ст.170 ПКУ звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту. Згідно з пп.170.9.3 п.170.9 ст.170 ПКУ дія цього пункту поширюється також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей: а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження; б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа - платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Ограничения по авансовым отчетам есть, если Вы давали аванс. А так, в пределах разумного. Вот у меня директор по месяцу чеки у себя держит, где написано что он не имеет право по ним отчитаться?
Подскажите директор на свои средства оплатил кап.ремонт грузового авто, на 20 тыс.грн. без НДС
Предприятие по возможности будет погашать долг перед ним.
Предприятие СТО выдало акт выполненных работ и чек 28.12.12 на все 20000 грн.
А вот я сейчас сижу и думаю, налоговая потом не снимет с затрат эти деньги, насколько я знаю можно до 10000 грн с поставщика в один день или если без выдачи аванса предприятием это прокатит?
FireNN писав:Подскажите директор на свои средства оплатил кап.ремонт грузового авто, на 20 тыс.грн. без НДС
Предприятие по возможности будет погашать долг перед ним.
Предприятие СТО выдало акт выполненных работ и чек 28.12.12 на все 20000 грн.
А вот я сейчас сижу и думаю, налоговая потом не снимет с затрат эти деньги, насколько я знаю можно до 10000 грн с поставщика в один день или если без выдачи аванса предприятием это прокатит?
Проведите, как расчет с физ. лицом (дириком) в смысле возместите ему по авансовому отчету, как "перевитрату", а вот из базы ГНИ:
На які види готівкових розрахунків не поширюється обмеження 10 тис.грн.?
Відповідь:
Коротка:
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень відповідно до постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року № 32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) використання коштів, виданих на відрядження.
Повна:
Відповідно до п. 2.3 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 із змінами і доповненнями, гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлена в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень відповідно до постанови Правління Національного банку України від 9 лютого 2005 року № 32 „Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку”.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження стосуються також розрахунків готівкою між підприємствами в оплату за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок коштів, одержаних за корпоративними спеціальними платіжними засобами.
Зазначені обмеження не поширюються на:
а) розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
б) добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
в) використання коштів, виданих на відрядження.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами (підприємцями) понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі на кінець дня платника готівки одноразово в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.
Придбання працівником ТМЦ за рахунок своїх коштів. У такій ситуації необхідно зважити на те, що працівник діє від імені та за дорученням підприємства, хоча й витрачає на закупівлю власні кошти. Звідси випливає, що фактичним платником готівки є не працівник-фізична особа, а підприємство що доручило йому купити ТМЦ. Тому в цьому випадку потрібно пам'ятати про обмеження готівкових розрахунків. НБУ в Листі №8220 підтверджує таку точку зору.
Gella писав:Придбання працівником ТМЦ за рахунок своїх коштів. У такій ситуації необхідно зважити на те, що працівник діє від імені та за дорученням підприємства, хоча й витрачає на закупівлю власні кошти. Звідси випливає, що фактичним платником готівки є не працівник-фізична особа, а підприємство що доручило йому купити ТМЦ. Тому в цьому випадку потрібно пам'ятати про обмеження готівкових розрахунків. НБУ в Листі №8220 підтверджує таку точку зору.
Я тоже так считаю, буду требовать чтоб разбили мне на три дня.
Лю_Да, ну варіантів не так багато, якщо директор вже підписав...
Gella писав:Придбання працівником ТМЦ за рахунок своїх коштів. У такій ситуації необхідно зважити на те, що працівник діє від імені та за дорученням підприємства, хоча й витрачає на закупівлю власні кошти. Звідси випливає, що фактичним платником готівки є не працівник-фізична особа, а підприємство що доручило йому купити ТМЦ. Тому в цьому випадку потрібно пам'ятати про обмеження готівкових розрахунків. НБУ в Листі №8220 підтверджує таку точку зору.
Взагалі то не "за дорученням", і навіть не "від імені", і питання про обмеження в такому разі дуже спірне - деталі читайте ТУТ
Хочу обратить внимание бухгалтеров - ФЛП, (а не только юрлиц) на ограничение оплаты наличными в 10000,00.
Ранее ФЛП платили и превышали этот "порог" - т.к. штраф по кассе из-за ее отсутствия кассы к ним не мог быть применим, но мог быть применим админштраф - но на его применение были ограничения по срокам да и сумма админштрафа была маленькая.
Теперь - :выросли суммы админштрафов, т.е. стоит ФЛП задуматься о действующем и на них тоже ограничении наличного платежа в 10 000грн. :
Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) доповнено новою статтею 163-15. Нею запроваджено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги).
Встановлено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т. ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу — підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 нмдг або від 1700 до 3400 грн (за повторне порушення — 500 до 1000 нмдг або від 8500 до 17 000 грн).
Одночасно з цим зі статті 164-2 КпАП виключено згадку про «порушення правил ведення касових операцій». Ця стаття, нагадаємо, передбачала адмінштраф за такі порушення в розмірі від 8 до 15 нмдг або від 136 до 255 грн (за повторне порушення — від 10 до 20 нмдг або від 170 до 340 грн)