Доброго вечора! Підкажіть, будь ласка. Дуже потрібна допомога, можливо хтось на практиці стикався з цим питанням. Чи потрібно нараховувати ПДВ на орендну плату за держмайно балансоутримувачу, якому буде надходити лише 30%, залишкові 70% орендар повинен перераховувати до бюджету? Якщо - так, то як правильно виписувати податкову? Якщо - ні, то чим керуватися.
бубу писав:Доброго вечора! Підкажіть, будь ласка. Дуже потрібна допомога, можливо хтось на практиці стикався з цим питанням. Чи потрібно нараховувати ПДВ на орендну плату за держмайно балансоутримувачу, якому буде надходити лише 30%, залишкові 70% орендар повинен перераховувати до бюджету? Якщо - так, то як правильно виписувати податкову? Якщо - ні, то чим керуватися.
http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/?src=ques
Коротка:
Державне або комунальне підприємство – орендодавець на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виписує податкову накладну на всю суму орендної плати яка підлягає розподілу, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чи всю суму орендної плати ним буде перераховано на поточний рахунок орендодавця, якщо така операція є об’єктом оподаткування. Якщо на операцію з оренди державного майна поширюються норми п. 196.1.15 п. 196.1 ст. 196 ПКУ податкові зобов’язання не нараховуються та податкова накладна не виписується.
Повна:
Пунктом 14 ст. 69 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями визначено, що надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, яке перебуває в комунальній власності, належать до доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України від 10 квітня 1992 року № 2269 «Про оренду державного та комунального майна» зі змінами та доповненнями методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об’єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об’єктів, що перебувають у державній власності.
Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 зі змінами та доповненнями, встановлено, зокрема, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:
за цілісні майнові комплекси державних підприємств - до державного бюджету;
за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;
за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), - до державного бюджету. Якщо господарське товариство, створене у процесі приватизації (корпоратизації), утримує об’єкти житлового фонду, що не ввійшли до його статутного фонду, - 70 відсотків орендної плати до державного бюджету, 30 відсотків господарському товариству. Відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, Законом № 2269, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно
до ст. 186 ПКУ.
Згідно із п.196.1.15 п.196.1 ст.196 ПКУ виключені з числа об’єктів оподаткування операції з оплати орендної плати чи концесійного платежу за договорами відповідно оренди чи концесії цілісного майнового комплексу державного чи комунального підприємства (його структурного підрозділу), якщо орендодавцями чи концесієдавцями за договорами виступають органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, а платежі відповідно до закону зараховуються до Державного бюджету України або місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, державне або комунальне підприємство – орендодавець на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ виписує податкову накладну на всю суму орендної плати яка підлягає розподілу, незалежно від того, чи орендар сам буде розподіляти суму отриманої орендної плати чи всю суму орендної плати ним буде перераховано на поточний рахунок орендодавця, якщо така операція є об’єктом оподаткування. Якщо на операцію з оренди державного майна поширюються норми п. 196.1.15
п. 196.1 ст. 196 ПКУ податкова накладна не виписується, оскільки податкові зобов’язання не нараховуються.
В 1С 8.2 в класифікаторі по списку йде -код найменування,повне найменування, код найм. потрапляє в податкову накладну в гр.5.2, де можливо перевірити ці коди, щоб поправити в класифікаторі?
Unnak писав:В 1С 8.2 в класифікаторі по списку йде -код найменування,повне найменування, код найм. потрапляє в податкову накладну в гр.5.2, де можливо перевірити ці коди, щоб поправити в класифікаторі?
Помогите !почти де жавю: в январских НН " оплата з поточного рахункА илиУ"? 1-С выдает -А, опз1.30.43 -У, АртЗвіт+ У, бланк в 911- А, бланк в новостях о приказе 1129 -А, на сайте налоговой только за 10,01,14 НН нашла. #yahoo# или ткните носом , где это обсуждалось.
laris писав:Помогите !почти де жавю: в январских НН " оплата з поточного рахункА илиУ"? 1-С выдает -А, опз1.30.43 -У, АртЗвіт+ У, бланк в 911- А, бланк в новостях о приказе 1129 -А, на сайте налоговой только за 10,01,14 НН нашла. #yahoo# или ткните носом , где это обсуждалось.
У меня в Медке стоит У. и так на регистрацию и отправила, как там и стоит, а только что посмотрела в новый вид налоговой, то там в перечне идет А. Никогда об этом не задумывалась.
201.4. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Платники податку, які постачають електричну енергію, складають податкові накладні щодекадно на суму коштів, що надійшли в рахунок оплати за таку електричну енергію на їх поточні рахунки протягом відповідної декади. В останній день місяця такі платники податку складають податкові накладні/розрахунки коригування за результатами остаточного розрахунку зі споживачами електричної енергії з урахуванням поставленої електричної енергії та отриманих коштів протягом такого місяця.
Добрый день. Подскажите, может кто-то уже выписывал, в НН в строке "вид цивільно-правового договору" что писать, когда продажа была на основании счета-фактуры?
раньше у нас покупатель просил писать ДОговор поставки, дата договора =дата выписки налоговой, а в номере прочерк. А как сейчас правильно, я уже запуталась совсем.
Наше підприємство надає послуги доступу до мережі обміну трафіком. Що писати в графі 5.1 податкової накладної з 01.01.2015 р., якщо в Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку немає такої одиниці, як «Послуга»?
ВІДПОВІДЬ: Так, справді, у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженому та введеному в дію наказом Держстандарту України від 09.01.1997 р. № 8 (далі — КСПОВО), немає такої одиниці вимірювання, як «Послуга». На це ми звертали увагу, коментуючи наказ Мінфіну України від 14.11.2014 р. № 1129, яким було викладено Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 957, у новій редакції. Остання, як відомо, запрацювала з 01.01.2015 р. Утім КСПОВО містить вартісний вимірник «Гривня» (код 2454), що призначений для застосування у фінансовій сфері.
Нагадаємо: умовне позначення «грн» і раніше фігурувало в переліку одиниць вимірювання для наповнення гр. 5 податкової накладної (див. пп. 4 п. 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. № 10, що діє до 01.12.2014 р., далі — Порядок № 10), але як заповнити гр. 6 під час його застосування, сказати важко. Попередник Порядку № 10 містив спецправило для таких випадків, а саме: у гр. 6 пропонував зазначати «послуга/процент тощо». Тобто за умови отримання, наприклад, 50%-вої оплати за послугу без кількісного вираження платник у гр. 5 уписував «грн», а в графі 6 — «послуга/50%» або «послуга/0,5». Однак це спецправило кануло в Лету з 01.03.2014 р. (дата набрання чинності Порядком № 10), і порятунком стала поява в переліку одиниць виміру для наповнення гр. 5 ознаки «Послуга». Проте з 01.01.2015 р., як бачимо, такої альтернативи вже немає.
Отож, ураховуючи передісторію цього питання, вважаємо, не буде помилкою, якщо в гр. 5.1 вписати «грн», у гр. 5.2, відповідно, указати код «2454», а в гр. 6 — частку оплати (надання) таких послуг. Звісно, такий запис не зовсім коректний, тож, сподіваємося, контролери вже незабаром оприлюднять своє бачення заповнення цих граф для послуг лише з вартісним вираженням.
До речі, на той випадок, якщо пропозиції податківців будуть іншими й платник податку вирішить до них дослухатися, п. 192.1 ПКУ (у редакції, що діє з 01.01.2015 р.) передбачає можливість виправлення помилок у податковій накладній шляхом складання розрахунку коригування до неї. Такий спосіб виправлення застосовуватимуть, зокрема, і до помилок, не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. Щоправда, нині ще не зовсім зрозуміло, як заповнювати такий «уточнюючий» розрахунок коригування. І чи можна буде це зробити, скажімо, заповнивши в розрахунку коригування два рядки:
перший — з помилковими записами у графах 5.1 та 5.2 та мінусовим показником у графі 6;
другий — із правильними даними в графах 5.1 та 5.2 та показником кількості в графі 6 зі знаком «+».
І насамкінець. Рекомендуємо уважно переглянути договори про надання послуг на предмет того, чи можна такі послуги виразити кількісно. Наприклад, якщо договором встановлено місячну абонентну плату для даних послуг, то можна використати одиницю «місяць» із кодом 0171. Якщо вартість підключення виділено окремо, то його можна вимірювати, приміром, в операціях (код 2515), тобто одне підключення — одна операція тощо.