в чому стрьомність? бо я теж інколи виплачую великі преміїї, може щось упускаю?
є положення про преміювання, на кожну премію - наказ з обгрунтуванням (чому ми такому красивому виплатили так багато) і все. ЗАсновники - закордонні компанії, коли преміюємо директора - рішення засновників
Картинка писав:Мы не используем такой метод оптимизации.
А разве с премии не выплачивается ЕСВ по класу риска помимо ЕСВ 3,6% и НДФЛа?
Да, но ограничено граничными размерами уплаты ЕСВ http://www.buhgalter911.com/Res/Spravoc ... x_vel.aspx
Из сумм больше этих, ЕСВ не платится. Только НДФЛ.
Я практикую иногда, когда дирики новые машины покупают, дабы подтвердить доходы.
По возникшему вопросу - Дивиденты не идут в расходы. А премия идёт в фонд оплаты труда и расходы.
Премию больше 50000,00 - делаю решение сборов, приказы+у меня есть положение о премировании
Стрёмно, но как есть.
Т.е. ЕСВ с работодателя, который в зависомости от класса риска 36,6% - и выше не уплачивается на премию?
Хочу обговорити з вами ось такий лист. Не розумію, яким боком тут звичайні ціни?
ДЕРЖАВНА
ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від
15.05.2012 р. N 8398/6/15-1415
Про
розгляд листа
Державна
податкова служба України розглянула лист <...> щодо застосування
звичайної ціни до операцій з виплати премій працівникам та повідомляє.
Відповідно
пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 152 Податкового кодексу України, із змінами та
доповненнями (далі - ПКУ), не включаються до складу витрат витрати на оплату
винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку
фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було
проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За
наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат
підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за
звичайними цінами.
Пунктом
8 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ встановлено, що у випадках, визначених
ПКУ, до вступу в дію ст. 39 ПКУ порядок застосування звичайних цін визначено п.
1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від
28.12.94 N 334/94-ВР (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97).
Підпункт
14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ відносить до пов'язаних осіб, серед іншого,
посадових осіб платника податку, уповноважених здійснювати від імені платника
податку дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових
відносин, а також члени їх сімей.
Працівник
згідно норм пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПКУ - це фізична особа, яка
безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з
роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Що
стосується операцій з виплати премій фізичним особам згідно з трудовими
договорами та договорами цивільно-правового характеру, то особливості
визначення складу витрат на такі виплати встановлені п. 142.1 ст. 142 ПКУ,
згідно якої до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату
праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником
податку (працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і
додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з
тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів,
робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт,
послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у
грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум
матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами
розділу IV ПКУ).
Відповідно
до положень ст. 1 п. 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95
N 108/95-ВР (далі - Закон N 108) за своєю суттю заробітна плата складається з
основної, додаткової зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Згідно
зі ст. ст. 10, 12, 21 Кодексу законів про працю України урегулювання
виробничих, трудових і соціально-економічних відносин здійснюється, зокрема,
шляхом укладання колективного або трудового договору. Також на підприємстві
може бути положення про преміювання працівників.
Таким чином, у разі, якщо розмір премії та порядок її виплати
передбачено трудовим або колективним договором, то платник податку згідно з п.
142.1 ст. 142 ПКУ має право включити до складу витрат фактично виплачену
премію.
Враховуючи вищевикладене, платник має право на віднесення до складу
витрат сум премій, виплачених на користь пов'язаної фізичної особи
(працівника), що перебуває у трудових відносинах з таким платником податку, у
разі якщо розмір премії та порядок її виплати передбачено колективним або
трудовим договором.
У
разі, якщо здійснювалась виплата винагород або інших видів заохочень пов'язаним
з платником фізичним особам, що не перебувають у трудових відносинах з таким
платником, то у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було
проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час), -
такі виплати не включаються до складу витрат.
За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до
складу витрат підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума,
розрахована за звичайними цінами.
Явно неудачный пункт. Если речь о оплате труда, то как оно состыкуется с:
14.1.71. звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін;
....
....
39.1. Звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.
Відповідно
пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 152 Податкового кодексу України, із змінами та
доповненнями (далі - ПКУ), не включаються до складу витрат витрати на оплату
винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку
фізичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку оплату було
проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За
наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу витрат
підлягає фактична сума оплати, але не більша, ніж сума, розрахована за
звичайними цінами.
НКУ 153.2.6 п. 153.2 ст. 152
Здесь говорится о связанных лицах.
А где связанные лица, там и обычные цены.
Наемный работник может быть связанным лицом, например директор – он же учредитель.