поки я була в відпустці, померла моя добра знайома /на попередній фірмі пропрацювали рзом 10 років/ і саме більше потім з нею спілкувалася. виявляється в неї був рак... а при розмовах жалілася на здоровя, розказувала про болячки, про те що ноги болять, спина, а про рак ні слова... я тепер думаю, що вона сама не хотіла вірити про ту хворобу, або не могла говорити про це... мені дуже шкода, що не попала на похорон, а могила її десь у селі її. весь час здається, що вона позвонить і скаже : привіт зозулька - це її коронна репліка
мені дуже погано
У мене теж майже рік тому ( 15 жовтня рік) померла дуже близька подруга. Мені здається, цей жаль ( що я щось для неї не зробила, колись з"язвила, колись роздратовано відповіла) залишиться зі мною назавжди. Але висновки я зробила, запізно трохи. Думала, що буду сина її підтримувати. Йому 16 років, дуже проблемний хлопчик. Фінансової підтримки (що було би саме легше) він з бабусею не потребує, а моя моральна чи психологічна допомога йому нафіг не треба. Мої слова, та й бабусині- це просто як горохом в стінку. Я навіть бачу як вони від його голови відскакують.
svitlass писав:поки я була в відпустці, померла моя добра знайома /на попередній фірмі пропрацювали рзом 10 років/ і саме більше потім з нею спілкувалася. виявляється в неї був рак... а при розмовах жалілася на здоровя, розказувала про болячки, про те що ноги болять, спина, а про рак ні слова... я тепер думаю, що вона сама не хотіла вірити про ту хворобу, або не могла говорити про це... мені дуже шкода, що не попала на похорон, а могила її десь у селі її. весь час здається, що вона позвонить і скаже : привіт зозулька - це її коронна репліка
мені дуже погано
Примите мои искренние соболезнования. К сожалению, в этой жизни не так много от нас зависит, как нам кажется. А по поводу, что что-то недоделали или несказали, нагрубили- это всё время возникае после потери близких или близких по-духу людей, ничего с этим не поделаешь. Сходите в церковь, помяните, станет немного легче....
ой дівчатка, як прикро відчувати ось таке- не сказала, не зробила. лікуувала колись зуби, лікар зразу гроші не брала, знайома моя добра. потім десь звіти, якийсь час не ходила, а тут прийшла - а вона померла. віддала ці гроші на службу Божу. але все одно, так прикро.
Шануймося, бо швидко відходимо - дуже гарне польське прислів"я. але інколи ми поводимоь так, ніби мали жити 1000 років, робимо іншим боляче, не цінуємо ті моменти життя, яких уже скоро може не бути, а потім опам"ятовуємося, але уже пізно. Прикро.....
яка краса!#good# #good# #good# #good# а мишка, що везе мишеня - взагалі! мені треба кусок тканини"їжачок" але вона продається один великим куском і дорога, меншого знатйи поки не можу, робота стоїть. теж плачусь#cray#