Доброго дня! Ситуація така: поставляємо продукцію дип представництву, поставка не пільгова, ПДВ нараховуємо в повному обсязі. Як правильно виписати податкову накладну?
1 варіант: як на "неплатника" з ІПН 100000000000 та типом причини 02
2 варіант: "найменування покупця" ІПН 200000000000 та тип причини 12
У першому варіанті мене бентежить що це дип представництво з присвоєним податковим номером, а в другому що це не пільгова поставка і тип причини 12 сюди не підходить.
Підкажіть, будь ласка, як буде правильно???
Выписка Налоговых накладных
-
Olga Oprya
- Мудрец

- Повідомлень: 133
- З нами з: 16 жовтня 2020, 11:32
- Дякував (ла): 35 разів
- Подякували: 8 разів
Добрый день! Подскажите,пожалуйста, клиенту была оказана услуга и отгружен товар (два разных договора и две нн) , клиент бюджетник и оплата была с казначейского счета бюджетного, отгрузка и окозание услуг были первым событием,оплата была позже на несколько дней, так вот я должна зарегистрировать налоговые получается по дате оплаты правильно? а бухгалтер клиента говорит,чтоб регистрировали по первому событию, что она впервые слышит ,что нужно по оплате. Подскажите, как правильно поступить в этой ситуации? и какие будут последствия если зарегистрировать налоговые по первому событию?Спасибо
- Орлов
- Светоч Мысли

- Повідомлень: 1293
- З нами з: 29 листопада 2011, 03:11
- Дякував (ла): 17 разів
- Подякували: 317 разів
Дать ей почитатьOlga Oprya писав: ↑12 листопада 2021, 11:39бухгалтер клиента говорит,чтоб регистрировали по первому событию, что она впервые слышит ,что нужно по оплате. Подскажите, как правильно поступить в этой ситуации?
187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
З повагою А.Орлов
– Коли ви вперше усвідомили, що ви бухгалтер?
– Дешева бухгалтерія дорого коштує.
- dura Lex, sed Lex (Закон суворий, але це закон)
– Коли ви вперше усвідомили, що ви бухгалтер?
– Дешева бухгалтерія дорого коштує.
- dura Lex, sed Lex (Закон суворий, але це закон)
-
Nelli-Nelli
- Светоч Мысли

- Повідомлень: 1728
- З нами з: 31 травня 2015, 13:16
- Дякував (ла): 398 разів
- Подякували: 906 разів
а тут є невеликий УПС!Орлов писав: ↑12 листопада 2021, 11:52Дать ей почитатьOlga Oprya писав: ↑12 листопада 2021, 11:39бухгалтер клиента говорит,чтоб регистрировали по первому событию, что она впервые слышит ,что нужно по оплате. Подскажите, как правильно поступить в этой ситуации?187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
"Будьте уважними: постачальникові товарів/послуг бюджетні гроші можуть заходити також на рахунки, відкриті в Держказначействі (але на ім’я таких постачальників товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів в органах Держказначейства відкривають уже виключно небюджетні рахунки). При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 24.07.2019 р. .№ 3437/6/99-99-15-03-02-15/IПК), гроші, що надійшли на небюджетні рахунки в органах Держказначейства, слід розцінювати як зарахування грошей на банківські рахунки платника. Відповідно на цю дату (зарахування грошей на небюджетні рахунки в Держказначействі) постачальник товарів/послуг — отримувач таких бюджетних коштів повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 187.7 ПКУ.
Надалі такий платник може вже розраховуватися зі своїми постачальниками товарів/послуг коштами з цього небюждетного рахунку в Держказначействі. Так-от, такі кошти хоч і мають бюджетну природу, але надходять постачальникам такого отримувача бюджетних коштів з небюджетного рахунку. Тобто гроші, потрапивши на небюджетний рахунок, втрачають статус бюджетних. Відповідно ПЗ такі постачальники повинні нараховувати згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом «першої події» (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)."
Але я нечасто отримую такі оплати, тому й сама не знаю як по номеру рахунку визначити зайшли кошти з бюджетного рахунку казначейства чи з небюджетного рахунку
-
Olga Oprya
- Мудрец

- Повідомлень: 133
- З нами з: 16 жовтня 2020, 11:32
- Дякував (ла): 35 разів
- Подякували: 8 разів
спасибо, а как же тогда определять с какого счета зашли деньги? спрашивать у клиента?Nelli-Nelli писав: ↑13 листопада 2021, 10:18а тут є невеликий УПС!Орлов писав: ↑12 листопада 2021, 11:52Дать ей почитатьOlga Oprya писав: ↑12 листопада 2021, 11:39бухгалтер клиента говорит,чтоб регистрировали по первому событию, что она впервые слышит ,что нужно по оплате. Подскажите, как правильно поступить в этой ситуации?187.7. Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
"Будьте уважними: постачальникові товарів/послуг бюджетні гроші можуть заходити також на рахунки, відкриті в Держказначействі (але на ім’я таких постачальників товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів в органах Держказначейства відкривають уже виключно небюджетні рахунки). При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 24.07.2019 р. .№ 3437/6/99-99-15-03-02-15/IПК), гроші, що надійшли на небюджетні рахунки в органах Держказначейства, слід розцінювати як зарахування грошей на банківські рахунки платника. Відповідно на цю дату (зарахування грошей на небюджетні рахунки в Держказначействі) постачальник товарів/послуг — отримувач таких бюджетних коштів повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 187.7 ПКУ.
Надалі такий платник може вже розраховуватися зі своїми постачальниками товарів/послуг коштами з цього небюждетного рахунку в Держказначействі. Так-от, такі кошти хоч і мають бюджетну природу, але надходять постачальникам такого отримувача бюджетних коштів з небюджетного рахунку. Тобто гроші, потрапивши на небюджетний рахунок, втрачають статус бюджетних. Відповідно ПЗ такі постачальники повинні нараховувати згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом «першої події» (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)."
Але я нечасто отримую такі оплати, тому й сама не знаю як по номеру рахунку визначити зайшли кошти з бюджетного рахунку казначейства чи з небюджетного рахунку![]()
- Ребекка
- Светоч Мысли

- Повідомлень: 4268
- З нами з: 28 лютого 2012, 07:00
- Звідки: м. Черкаси
- Дякував (ла): 7198 разів
- Подякували: 2402 рази
для юридичних осіб орієнтуємося на план рахунків банку:Olga Oprya писав: ↑15 листопада 2021, 09:31спасибо, а как же тогда определять с какого счета зашли деньги? спрашивать у клиента?Nelli-Nelli писав: ↑13 листопада 2021, 10:18а тут є невеликий УПС!
"Будьте уважними: постачальникові товарів/послуг бюджетні гроші можуть заходити також на рахунки, відкриті в Держказначействі (але на ім’я таких постачальників товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів в органах Держказначейства відкривають уже виключно небюджетні рахунки). При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 24.07.2019 р. .№ 3437/6/99-99-15-03-02-15/IПК), гроші, що надійшли на небюджетні рахунки в органах Держказначейства, слід розцінювати як зарахування грошей на банківські рахунки платника. Відповідно на цю дату (зарахування грошей на небюджетні рахунки в Держказначействі) постачальник товарів/послуг — отримувач таких бюджетних коштів повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 187.7 ПКУ.
Надалі такий платник може вже розраховуватися зі своїми постачальниками товарів/послуг коштами з цього небюждетного рахунку в Держказначействі. Так-от, такі кошти хоч і мають бюджетну природу, але надходять постачальникам такого отримувача бюджетних коштів з небюджетного рахунку. Тобто гроші, потрапивши на небюджетний рахунок, втрачають статус бюджетних. Відповідно ПЗ такі постачальники повинні нараховувати згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом «першої події» (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)."
Але я нечасто отримую такі оплати, тому й сама не знаю як по номеру рахунку визначити зайшли кошти з бюджетного рахунку казначейства чи з небюджетного рахунку![]()
у казначейства свій план рахунків
якщо простіше, то у звичайних ЮО рахунок починається на 26,,, а у бюджетників на 3,,,
-
Olga Oprya
- Мудрец

- Повідомлень: 133
- З нами з: 16 жовтня 2020, 11:32
- Дякував (ла): 35 разів
- Подякували: 8 разів
спасибо , ну я по такому принципу и определяю, надеюсь это правильноРебекка писав: ↑15 листопада 2021, 10:49для юридичних осіб орієнтуємося на план рахунків банку:Olga Oprya писав: ↑15 листопада 2021, 09:31спасибо, а как же тогда определять с какого счета зашли деньги? спрашивать у клиента?Nelli-Nelli писав: ↑13 листопада 2021, 10:18
а тут є невеликий УПС!
"Будьте уважними: постачальникові товарів/послуг бюджетні гроші можуть заходити також на рахунки, відкриті в Держказначействі (але на ім’я таких постачальників товарів/послуг за рахунок бюджетних коштів в органах Держказначейства відкривають уже виключно небюджетні рахунки). При цьому, як пояснюють податківці (див. лист ДФСУ від 24.07.2019 р. .№ 3437/6/99-99-15-03-02-15/IПК), гроші, що надійшли на небюджетні рахунки в органах Держказначейства, слід розцінювати як зарахування грошей на банківські рахунки платника. Відповідно на цю дату (зарахування грошей на небюджетні рахунки в Держказначействі) постачальник товарів/послуг — отримувач таких бюджетних коштів повинен нарахувати ПЗ згідно з п. 187.7 ПКУ.
Надалі такий платник може вже розраховуватися зі своїми постачальниками товарів/послуг коштами з цього небюждетного рахунку в Держказначействі. Так-от, такі кошти хоч і мають бюджетну природу, але надходять постачальникам такого отримувача бюджетних коштів з небюджетного рахунку. Тобто гроші, потрапивши на небюджетний рахунок, втрачають статус бюджетних. Відповідно ПЗ такі постачальники повинні нараховувати згідно з п. 187.1 ПКУ за правилом «першої події» (див. лист ДФСУ від 05.12.2018 р. № 5107/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)."
Але я нечасто отримую такі оплати, тому й сама не знаю як по номеру рахунку визначити зайшли кошти з бюджетного рахунку казначейства чи з небюджетного рахунку![]()
у казначейства свій план рахунків
якщо простіше, то у звичайних ЮО рахунок починається на 26,,, а у бюджетників на 3,,,
Добрый день!
Подскажите пожалуйста,на р/с контрагент перечислил деньги за товар,расходная накладная была выписана на меньшую сумму с разницей в 48 коп.
Налоговая накладная зарегистрирована с этой же суммой,которая в расходке.
Теперь висит разница в эти 48 копеек,как правильно их разбить?
Подскажите пожалуйста,на р/с контрагент перечислил деньги за товар,расходная накладная была выписана на меньшую сумму с разницей в 48 коп.
Налоговая накладная зарегистрирована с этой же суммой,которая в расходке.
Теперь висит разница в эти 48 копеек,как правильно их разбить?
Оплата была после отгрузки? Если да, то датой оплаты выписать налоговую на 48 коп на любой товар. Когда будет следующая отгрузка, сделать корректировку НН на изменение номенклатуры, а если будет возврат средств - корректировка на возврат с типом причины 103.Luda_777 писав: ↑16 листопада 2021, 12:18Добрый день!
Подскажите пожалуйста,на р/с контрагент перечислил деньги за товар,расходная накладная была выписана на меньшую сумму с разницей в 48 коп.
Налоговая накладная зарегистрирована с этой же суммой,которая в расходке.
Теперь висит разница в эти 48 копеек,как правильно их разбить?
Оплата и отгрузка была в один день.Ksune4ka писав: ↑16 листопада 2021, 14:20Оплата была после отгрузки? Если да, то датой оплаты выписать налоговую на 48 коп на любой товар. Когда будет следующая отгрузка, сделать корректировку НН на изменение номенклатуры, а если будет возврат средств - корректировка на возврат с типом причины 103.Luda_777 писав: ↑16 листопада 2021, 12:18Добрый день!
Подскажите пожалуйста,на р/с контрагент перечислил деньги за товар,расходная накладная была выписана на меньшую сумму с разницей в 48 коп.
Налоговая накладная зарегистрирована с этой же суммой,которая в расходке.
Теперь висит разница в эти 48 копеек,как правильно их разбить?