UFO писав:У меня такая ситуация : числа 18 февраля подали декларацию за январь. Числа 22 пришла НН за январь. И так она висит в не включенных. Можно ли включить её в декларацию за март?
нет Вам нужно делать уточненку и включать ее в февраль.
UFO писав:У меня такая ситуация : числа 18 февраля подали декларацию за январь. Числа 22 пришла НН за январь. И так она висит в не включенных. Можно ли включить её в декларацию за март?
Почему? Я включала декабрьскую в январе. Сейчас 365 дней, по-моему.chudo писав:UFO писав:У меня такая ситуация : числа 18 февраля подали декларацию за январь. Числа 22 пришла НН за январь. И так она висит в не включенных. Можно ли включить её в декларацию за март?
нет Вам нужно делать уточненку и включать ее в февраль.
но если я все-же включу ее в март? ТК уже пора мартовскую сдавать,а если я буду переделывать февраль(который подавали без моего участия) то будет не очень..chudo писав:UFO писав:У меня такая ситуация : числа 18 февраля подали декларацию за январь. Числа 22 пришла НН за январь. И так она висит в не включенных. Можно ли включить её в декларацию за март?
нет Вам нужно делать уточненку и включать ее в февраль.
отвечу на свой же вопросТатьяна Т. писав:Сейчас 365 дней, по-моему.
ЛИСТ від 26.11.2015 р. N 26013/10/28-10-06-11 писав:Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо податкового кредиту, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 ПКУ, з 29.07.2015 р. діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Враховуючи вище викладене, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.
Аналогічні роз’яснення з даних питань розміщено на офіційному порталі Державної фіскальної служби України () у категорії "101.16 Податок на додану вартість" сервісу "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс".
Доброго дня! Для мене це питання не закрито в листі надано ПРАВО включити податкову накладну період 365 днів , а яким способом ? ніде не бачила щоб можна було в поточному звідному періоді , наголошується в період виписки при своєчасній реєстрації , а це уточненою декою , може я себе накрутила , а може потрібно розяснення яким способом , податківцям вигідно, завжди залишають за собою право трактувати як забажаютьUFO писав:отвечу на свой же вопросТатьяна Т. писав:Сейчас 365 дней, по-моему.ЛИСТ від 26.11.2015 р. N 26013/10/28-10-06-11 писав:Міжрегіональним головним управлінням ДФС - Центральним офісом з обслуговування великих платників розглянуто лист щодо податкового кредиту, за результатами розгляду та в межах своїх повноважень повідомляємо наступне.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 ПКУ, з 29.07.2015 р. діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Враховуючи вище викладене, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ.
Аналогічні роз’яснення з даних питань розміщено на офіційному порталі Державної фіскальної служби України () у категорії "101.16 Податок на додану вартість" сервісу "Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс".
101 Податок на додану вартість
101.14 порядок формування податкового кредиту
Питання
Яким чином може бути включена до складу податкового кредиту податкова накладна, яка не була до нього включена в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів (шляхом включення до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ або шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ відповідного звітного періоду)?
Відповідь
Коротка та повна відповіді ідентичні.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
З урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 ПКУ, з 29.07.2015 діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних;
для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Нема значення, кому ви надаєте послуги - платнику на загальній системі оподаткування, чи платнику єдиного податку, спецрежимнику, чи не спецрежимнику. Головне, щоб ці послуги були у вигляді сільськогосподарських робіт і надавалися сільськогосподарською технікою, та внесені у свідоцтво платника ПДВ.Арнюха писав:Добрый день! Коллеги , мы спецрежимники - оказание услуг- обработка и культивация ,/вид внесен в свидельство/, в какую декларацию отнести - в спец или общую, если эти услуги наданы лицу на общей системе и единщику 3 группа , т.е не спецрежимнику. Не могу пока найти никаких разъяснений, может есть у кого что-то.
І ваш випадок:209.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
209.17. Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на:
209.17.14. надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД):
надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;
надання послуг із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом, у тому числі з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;
надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу;
експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;
насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;
облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього природного середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо);
voko писав:Нема значення, кому ви надаєте послуги - платнику на загальній системі оподаткування, чи платнику єдиного податку, спецрежимнику, чи не спецрежимнику. Головне, щоб ці послуги були у вигляді сільськогосподарських робіт і надавалися сільськогосподарською технікою, та внесені у свідоцтво платника ПДВ.Арнюха писав:Добрый день! Коллеги , мы спецрежимники - оказание услуг- обработка и культивация ,/вид внесен в свидельство/, в какую декларацию отнести - в спец или общую, если эти услуги наданы лицу на общей системе и единщику 3 группа , т.е не спецрежимнику. Не могу пока найти никаких разъяснений, может есть у кого что-то.
Перегляньте , там щодо цього є детальне роз’яснення.
І ваш випадок:209.7. Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.
209.17. Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на:
209.17.14. надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту (01.41.0 КВЕД):
надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;
надання послуг із збирання врожаю та підготовка продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом, у тому числі з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;
надання послуг із використанням сільськогосподарської техніки за участю обслуговуючого персоналу;
експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;
насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;
облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього природного середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо);