Если работник прогулял (оправдательные документы не предоставил). В табеле учета ставлю прогул. ЗП за эти дни не начисляю. Нужно ли брать у него объяснительную записку о причине отсутствия для делопроизводства( если заренее известно, что он заядлый врун и прогульщик). И каковы условия увольнения работника за прогулы?
Порядок дій при звільнення працівника за п.4 ст. 40 КЗпП:
1)Задокументування факту відсутності працівника на роботі. Підтверджуючими документами можуть бути доповідна записка безпосереднього начальника працівника (відсутність пропуску, що здається при приході на роботу, пояснювальна записка колег тощо) на ім’я керівника підприємства та акт про відсутність на робочому місці, підписаний комісією, що складається не менше, ніж з трьох осіб. Факт відсутності працівника на робочому місці має бути відображений в табелі обліку робочого часу. Ст.784 КЗпП встановлює обмеження на звільнення деяких категорій працівників незалежно від причин.
Слід врахувати, що при наявності на підприємстві первинної профспілкової організації членом якої є працівник для його звільнення за прогул необхідною є згода профспілки.
2)З’ясування поважності/неповажності причин відсутності працівника на роботі шляхом витребування письмового пояснення від працівника. Така вимога до працівника оформляється наказом, доведеним до відома працівника під розписку (з встановленням оптимального строку для відповіді). Якщо ж працівник не з’являється на роботі протягом кількох днів або тижнів та не повідомляє про причину своєї відсутності, необхідно відправити на його домашню адресу лист з повідомленням про вручення, в якому вимагати відповідних пояснень (підтверджених відповідними доказами) у письмовій формі, (з встановленням оптимального строку для відповіді). У випадку відмови працівника дати пояснення з приводу відсутності на роботі складається відповідний акт.
До поважних причин відсутності на роботі можуть бути віднесені:
- виклик до правоохоронних (міліції, прокуратури, суду) або інших органів при наявності виправдувального документа;
- хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показаннями;
- неможливість добратися на роботу при скасуванні рейсу та відсутність альтернативного виду транспорту, техногенні катастрофи та стихійні лиха;
- невихід на роботу у зв’язку з незаконним переведенням;
- використання працівником днів відпочинку у випадку, коли роботодавець всупереч вимог законодавства відмовив в їхньому наданні, та час використання працівником таких днів не залежав від розсуду роботодавця;
- порятунок працівником людей, громадського або особистого майна, виконання державних або громадських обов’язків тощо.
До неповажних причин (крім вищенаведених) можуть бути віднесені:
- невихід працівника на роботу без причини;
- перебування у медвитверезнику;
- самовільне використання без узгодження із власником або уповноваженим ним органом днів відгулів;
- самовільне використання без узгодження із власником або уповноваженим ним органом чергової відпустки;
- залишення роботи до закінчення строку трудового договору або строку, що працівник зобов’язаний відпрацювати за призначенням по закінченні вищого або середнього спеціального навчального закладу тощо.
Якщо причина відсутності на роботі не є поважною в роботодавця з’являються підстави для звільнення працівника за прогул.
3)Оформлення звільнення працівника: видання наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, з яким працівник повинен бути ознайомлений під розписку.