НДС строительство жилья
Добрый день! Уважаемые бухгалтера, помогите найти ответ на вопрос, может кто то сталкивался. Наша фирма является юридическим лицом, занимается строительством. Сейчас занимаемся новым объектом. Для этого физическое лицо хочет поучавствовать в финансировании. Изначально мы думали провести деньги от физ.лица как финансовую помощь, но по Закону мы обязаны вернуть денежки именно в том отчетном периоде в котором взяли, у нас так не получится. Поэтому наш юрист предлагает составить договор прийома передач имущественных прав, согласно которого будут заходить деньги. Но тут возникает вопрос, надо ли платить с этих денег НДС? С прибылью понятно, что она возникает тогда когда построится объект и будет готов акт, и насколько я понимаю, НДС тоже платится при продаже этого объекта, или может быть я ошибаюсь?
-
Ин
- Акула НКУ
- Повідомлень: 5224
- З нами з: 10 жовтня 2011, 04:48
- Дякував (ла): 5117 разів
- Подякували: 17317 разів
Договір купівлі- продажу майнових прав і ПДВ виникає при отриманні коштів (перша подія). А акт прийому- передачі майнових прав при здачі будинку в експлуатацію.Mariya981 писав:Добрый день! Уважаемые бухгалтера, помогите найти ответ на вопрос, может кто то сталкивался. Наша фирма является юридическим лицом, занимается строительством. Сейчас занимаемся новым объектом. Для этого физическое лицо хочет поучавствовать в финансировании. Изначально мы думали провести деньги от физ.лица как финансовую помощь, но по Закону мы обязаны вернуть денежки именно в том отчетном периоде в котором взяли, у нас так не получится. Поэтому наш юрист предлагает составить договор прийома передач имущественных прав, согласно которого будут заходить деньги. Но тут возникает вопрос, надо ли платить с этих денег НДС? С прибылью понятно, что она возникает тогда когда построится объект и будет готов акт, и насколько я понимаю, НДС тоже платится при продаже этого объекта, или может быть я ошибаюсь?
т.е. получается что у меня будет две операции, которые облагаются налогами благодаря такому договору. Изначально я должна буду уплатить НДС с тех денег, что зашли, а потом еще и когда построятся квартиры, при первой их продаже?
-
Ин
- Акула НКУ
- Повідомлень: 5224
- З нами з: 10 жовтня 2011, 04:48
- Дякував (ла): 5117 разів
- Подякували: 17317 разів
При передачі майнових прав (квартир), виникне дохід з якого платити податок на прибуток, а ПДВ ще раз не виникне.Mariya981 писав:т.е. получается что у меня будет две операции, которые облагаются налогами благодаря такому договору. Изначально я должна буду уплатить НДС с тех денег, что зашли, а потом еще и когда построятся квартиры, при первой их продаже?
-
Ин
- Акула НКУ
- Повідомлень: 5224
- З нами з: 10 жовтня 2011, 04:48
- Дякував (ла): 5117 разів
- Подякували: 17317 разів
Щоб платити ПДВ і прибуток при передачі квартир- це довгостроковий договір - ст.137.3 ст.187.9 ПКУ
-
Пенсионер
- Высший разум
- Повідомлень: 657
- З нами з: 25 січня 2012, 03:37
- Дякував (ла): 71 раз
- Подякували: 150 разів
Оподаткування операцій за довгостроковими договорами
При проектному фінансуванні виникає низка питань, які потребують втручання податкового юриста. Розглянемо особливості оподаткування операцій за довгостроковими договорами.
Проектне фінансування - це завжди будівництво. І навіть якщо це будівництво не транснаціонального газогону чи нової електростанції небаченої потужності, а скромного торгово-розважального центру на 10 тис. кв. м в одному з обласних центрів України, без знання порядку оподаткування таких операцій не обійтися.
Треба пам’ятати, що законодавством передбачено особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами (укладеними більш як на рік). Особливий порядок стосується обох «важковаговиків» вітчизняної податкової системи - податку на прибуток та ПДВ.
Спеціальний порядок оподаткування таких операцій застосовувався і до ухвалення Податкового кодексу. Однак нинішній кардинально відрізняється від попереднього. Крім відмінностей у технічних тонкощах розрахунку податків, застосування особливого порядку стало обов’язковим. Тепер платники податку не просто мають право, а повинні застосовувати особливий порядок оподаткування операцій за такими договорами.
Передусім про те, на які операції поширюється такий особливий порядок оподаткування. Для його застосування необхідно, щоб відповідним договором (і) передбачалося виробництво товарів, виконання робіт чи надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом (іі) і не передбачалося їх поетапного приймання (пп. 137.3 та пп. 187.9 Податкового кодексу).
У «царстві» податку на прибуток особливий порядок стосується лише платника податку - виконавця (щодо проектного фінансування - підрядчика об’єкта будівництва). Операції замовника оподатковуються у загальному порядку.
Особливий порядок оподаткування - не що інше, як турбота держави про свої податкові надходження при виконанні довгострокових договорів. Якби його не було, застосовувався б метод нарахувань, і з платника податку - виконавця неможливо було б стягнути податок на прибуток до передавання результатів робіт замовнику. Саме з цією подією метод нарахувань пов’язує час виникнення доходу у платника податку - виконавця (п. 137.1 Податкового кодексу).
Особливий порядок оподаткування - це виняток з методу нарахувань. Платник податку - виконавець робіт за довгостроковим договором має нараховувати доходи до передавання результатів робіт замовнику у кожному податковому періоді (кварталі). Доходи нараховуються відповідно до ступеня завершеності робіт, якийу звіиному податковому періоді визначається (і) за питомою вагою витрат у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або (іі) за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Останній механізм нарахування доходів стосується договорів про надання послуг, а тому навряд чи його можна буде застосувати до операцій з виконання будівельних робіт.
Щодо витрат: платникові податку - виконавцю надається право враховувати витрати, пов’язані з виконанням робіт за довгостроковим договором, одночасно з відображенням названих вище доходів.
Після передавання результатів виконаних робіт замовнику виконавець коригує свої доходи. Якщо фактично отриманий дохід перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду, перевищення зараховується до доходів звітного періоду. Якщо ж навпаки - фактично отриманий дохід менший, ніж сума попередньо нарахованих доходів, різниця зараховується до зменшення доходів звітного періоду.
У «царстві» ПДВ - теж суцільні винятки. Особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами виключає застосування до них добре відомого правила «першої події». Податкове зобов’язання виконавця/податковий кредит замовника відображаються за датою фактичного передавання результатів робіт за довгостроковим договором. Такий особливий порядок є сприятливим для виконавця, бо дозволяє йому перенести час виникнення податкових зобов’язань на кінцеву стадію виконання договору. Однак якщо мова йде про замовника, то все навпаки. Замовник потрапляє у невигідне становище, адже попри сплачені на користь виконавця (підрядчика) аванси довго не може набути права на податковий кредит.
Яку мету переслідувала держава, виводячи зі сфери застосування правила «першої події» операції за довгостроковими договорами? Ймовірно, «державні мужі» у такий спосіб намагалися захистити державний бюджет від бюджетного відшкодування ПДВ замовникам об’єктів будівництва. Якби правило «першої події» діяло, такі замовники мали б змогу заявляти сформований під час будівництва (завдяки сплаченим виконавцю (підрядчику) авансів) податковий кредит до бюджетного відшкодування ще в процесі виконання довгострокових договорів. І хоча з нашою системою адміністрування шанси отримати бюджетне відшкодування були б мінімальними, держава вирішила зайвий раз перестрахуватися.
Як бачимо, особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами зовсім не є тим «благом», до якого слід звертатися платникам податку. Іноді значно краще укласти договір з контрагентом таким чином, щоб він не міг бути кваліфікований як довгостроковий для податкових цілей (наприклад, передбачити у ньому поетапне приймання робіт).
При проектному фінансуванні виникає низка питань, які потребують втручання податкового юриста. Розглянемо особливості оподаткування операцій за довгостроковими договорами.
Проектне фінансування - це завжди будівництво. І навіть якщо це будівництво не транснаціонального газогону чи нової електростанції небаченої потужності, а скромного торгово-розважального центру на 10 тис. кв. м в одному з обласних центрів України, без знання порядку оподаткування таких операцій не обійтися.
Треба пам’ятати, що законодавством передбачено особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами (укладеними більш як на рік). Особливий порядок стосується обох «важковаговиків» вітчизняної податкової системи - податку на прибуток та ПДВ.
Спеціальний порядок оподаткування таких операцій застосовувався і до ухвалення Податкового кодексу. Однак нинішній кардинально відрізняється від попереднього. Крім відмінностей у технічних тонкощах розрахунку податків, застосування особливого порядку стало обов’язковим. Тепер платники податку не просто мають право, а повинні застосовувати особливий порядок оподаткування операцій за такими договорами.
Передусім про те, на які операції поширюється такий особливий порядок оподаткування. Для його застосування необхідно, щоб відповідним договором (і) передбачалося виробництво товарів, виконання робіт чи надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом (іі) і не передбачалося їх поетапного приймання (пп. 137.3 та пп. 187.9 Податкового кодексу).
У «царстві» податку на прибуток особливий порядок стосується лише платника податку - виконавця (щодо проектного фінансування - підрядчика об’єкта будівництва). Операції замовника оподатковуються у загальному порядку.
Особливий порядок оподаткування - не що інше, як турбота держави про свої податкові надходження при виконанні довгострокових договорів. Якби його не було, застосовувався б метод нарахувань, і з платника податку - виконавця неможливо було б стягнути податок на прибуток до передавання результатів робіт замовнику. Саме з цією подією метод нарахувань пов’язує час виникнення доходу у платника податку - виконавця (п. 137.1 Податкового кодексу).
Особливий порядок оподаткування - це виняток з методу нарахувань. Платник податку - виконавець робіт за довгостроковим договором має нараховувати доходи до передавання результатів робіт замовнику у кожному податковому періоді (кварталі). Доходи нараховуються відповідно до ступеня завершеності робіт, якийу звіиному податковому періоді визначається (і) за питомою вагою витрат у загальній очікуваній сумі таких витрат та/або (іі) за питомою вагою обсягу послуг, наданих у звітному податковому періоді, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані. Останній механізм нарахування доходів стосується договорів про надання послуг, а тому навряд чи його можна буде застосувати до операцій з виконання будівельних робіт.
Щодо витрат: платникові податку - виконавцю надається право враховувати витрати, пов’язані з виконанням робіт за довгостроковим договором, одночасно з відображенням названих вище доходів.
Після передавання результатів виконаних робіт замовнику виконавець коригує свої доходи. Якщо фактично отриманий дохід перевищує суму доходу, попередньо нараховану за наслідками кожного податкового періоду, перевищення зараховується до доходів звітного періоду. Якщо ж навпаки - фактично отриманий дохід менший, ніж сума попередньо нарахованих доходів, різниця зараховується до зменшення доходів звітного періоду.
У «царстві» ПДВ - теж суцільні винятки. Особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами виключає застосування до них добре відомого правила «першої події». Податкове зобов’язання виконавця/податковий кредит замовника відображаються за датою фактичного передавання результатів робіт за довгостроковим договором. Такий особливий порядок є сприятливим для виконавця, бо дозволяє йому перенести час виникнення податкових зобов’язань на кінцеву стадію виконання договору. Однак якщо мова йде про замовника, то все навпаки. Замовник потрапляє у невигідне становище, адже попри сплачені на користь виконавця (підрядчика) аванси довго не може набути права на податковий кредит.
Яку мету переслідувала держава, виводячи зі сфери застосування правила «першої події» операції за довгостроковими договорами? Ймовірно, «державні мужі» у такий спосіб намагалися захистити державний бюджет від бюджетного відшкодування ПДВ замовникам об’єктів будівництва. Якби правило «першої події» діяло, такі замовники мали б змогу заявляти сформований під час будівництва (завдяки сплаченим виконавцю (підрядчику) авансів) податковий кредит до бюджетного відшкодування ще в процесі виконання довгострокових договорів. І хоча з нашою системою адміністрування шанси отримати бюджетне відшкодування були б мінімальними, держава вирішила зайвий раз перестрахуватися.
Як бачимо, особливий порядок оподаткування операцій за довгостроковими договорами зовсім не є тим «благом», до якого слід звертатися платникам податку. Іноді значно краще укласти договір з контрагентом таким чином, щоб він не міг бути кваліфікований як довгостроковий для податкових цілей (наприклад, передбачити у ньому поетапне приймання робіт).