Ваш поставщик услуг обязан выписать 5.11 НН, а 26.11 РК. Без Вашей подписи на РК для поставщика опасно уменьшать обязательства. Хотят Вашу подпись на РК - пусть предоставят Вам НН.

Вам должны были выписать НН на дату получения аванса (п. 187.1, П. 201.4 НКУ). а потом - расчет корректировки к этой НН датой возврата аванса (ст. 192 нку). То, что оба события произошли в одном периоде этого порядка не меняет.

Подскажите пож-та, Облэнерго нам выставляет счет на предоплату, например за июнь 2015г., в апреле 2015г., мы его оплачиваем и получаем налоговую накладную на предоплату по цене 1,32 грн. за кВт, через два месяца мы получаем окончательный счет за июнь 2015г. на всю потребленную эл.энергию в июне 2015г., но уже по цене 1,40 грн. за кВт и доплачиваем по нему разницу с учетом предоплаты и получаем налоговую накладную на разницу, но уже по цене 1,40 грн. за кВт. Т.е. фактически получается, что стоимость эл.энергии в июне 2015г.= 1,40 грн., а налоговая накладная на предоплату подлежит корректировке, но Облэнерго никаких корректировок не выписывает. Каков выход из этой ситуации или может быть я что-то упускаю? Не снимут ли у нас потом НК по предоплате из-зи не правильной стоимости?

Помогите.

Подскажите как быть в такой ситуации:
получили предоплату 11.08, НН до 31.08 не зарегистрировали( не было денег). Хотим зарегистрировать от 16.08, чтобы НК попал в августовскую деку у покупателя. Понятно, что наша ошибка в регистрации НН- несвоевременно ( и ещё неизвестно как отнесется покупатель к НН выписанной 16.08 вместо 11.08).
Если сейчас пополнить сумму спецсчета "живыми" деньгами- я смогу зарегить эту НН на предоплату?
И как быть с декларацией за август-если зарегистрирую НН-отношу в НО, а если не зарегистрирую-все-равно же надо её показать в деке.

В том то и дело, что покупатель хочет НК именно за август, мои объяснения за НК в сентябре и слушать не хочет. Работаем с ним впервые, договор не подписывали, хочу поговорить с ним, чтобы считать этот платеж как ошибочный. Что посоветуете?
И ещё повторюсь ( в виду моей неопытности в НДСе) если мы пополним спецсчет, НК у меня нет, я смогу зарегить НН?

Отгрузки не было,это предоплата. Во 2 стр.вытяга-0.Поэтому и хотим пополнить спецсчет "живыми" деньгами.

Покупатель АБСОЛЮТНО прав - он сделал предоплату, а НК в августе он потерял.
Мы отказываемся работать с недобросовестными поставщиками.
И сами даже покупателям с отрочкой платежа месяц регистрируем НН вовремя.
Изыскиваем возможности, пополняем счет наперед...
Как сказал наш директор - мы дорожим своими покупателями...

Признать платеж ошибочным - не метод, ошибочные платежи должны быть возвращены на протяжении 3 б.дней, тогда есть возможность не выписывать НН. Путь у вас один , пополняете свой НДС счет , регистрируете НН, выписанную по первому событию, у покупателя НК возникает в месяце регистрации.

Помилково сплаченими визнають ті суми, які не мають жодного відношення до платника ПДВ

Сторонами підписано Акт виконаних робіт. Датою підписання Акту виписано податкову накладну. Пізніше замовник здійснює остаточний розрахунок за виконані роботи та помилково сплатив більшу суму. В той же день різницю надмірно сплачених коштів повернуто. Чи потрібно в день надходження коштів на різницю виписувати податкову накладну і одночасно виписувати розрахунок коригування?

Це питання чітко діючим законодавством не врегульоване. Точка зору податківців на це питання може змінюватися, а тому остаточної поради ніхто (крім податківців шляхом індивідуальної податкової консультації згідно з ст. 52-53 ПКУ) не надасть.

Ось, наприклад, відповідь, яку розміщувала на своєму сайті 18.01.2014 р. ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві:

„Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому згідно із п. 35.3 ст. 35 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п. «а» та п.п. «б» п.п. 185.1 ПКУ, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

Щодо коригування податкових зобов’язань слід зазначити, що суми податкових зобов’язань постачальника підлягають коригуванню лише у випадках, передбачених пунктом 192.1 ст. 192 Кодексу, а саме – якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.”

Ця точка зору співпадає із наведеною на запитання „Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?” в „Базі знань” на сайті Міндоходів (підкатегорія 101.02).

Але, зверніть увагу: податківці не говорять про те, що в разі повернення коштів протягом 3-денного терміну, платник ПДВ має право не відображати їх у податковому обліку з ПДВ. Ні, вони говорять про суми, які помилково перераховані, і якщо жодним чином не можна визначити як передоплату за товари, роботи, послуги. Але ж в призначенні платежу у вашому випадку було зазначено „За роботи”. В такому випадку слід зважати на зауваження, наведене наприкінці консультації в „Базі знань”: „За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.”

Отже, помилково сплаченими податківці визнають не будь-які суми, які надійшли на рахунок платника ПДВ (і щодо яких він має відповідний лист від платника), а ті, які насправді не мали до нього жодного відношення. Якщо ж договір був, і кошти надходили саме за ним, то є ризик того, що податківці розглядатимуть навіть зайве сплачені кошти за таким договором передоплатою (авансом) за майбутні поставки товарів/ послуг за ним, а повернення таких сум їх платнику – поверненням такої передоплати (авансу). Тож, у вашому випадку безпечніше виписати і податкову накладну, і розрахунок коригування до неї в один день.
«Дебет-Кредит»