Сайт | Бухгалтерский форум | Беседка Правила форума | Поиск | Активные темы | Участники | Вход | Регистрация

Добро пожаловать!
Рентная плата за пользование недрами для добычи полезных ископаемых Дополнительные действия
Al Shurshun
От: Tuesday, July 19, 2016 1:10:15 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги


вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин

"Державна служба геологіх та надр" пишет:




Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.







С уважением Hi

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Сюня Александровна
От: Thursday, August 04, 2016 9:38:43 AM
Ранг: Знаток

Регистрация: 2/26/2015
Сообщений: 27
Благодарностей: 2
Откуда: Украина г. Луганск
Al Shurshun пишет:
Уважаемые коллеги


вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин

"Державна служба геологіх та надр" пишет:




Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.







С уважением Hi


очень даже кстати, еще бы узнать комментарии по поводу последнего письма ДФС на счет коэфициента рентабельности. http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=705624 так 0,1919 или 0,25???
Al Shurshun
От: Thursday, August 04, 2016 8:59:07 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемая коллега, Сюня Александровна

Сюня Александровна пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемые коллеги


вопрос об регулярной геолого-экономической оценке запасов, в частности для определения коэффициентов рентабельности горного предприятия и видов его товарной продукции и на Форуме поднимался несколько раз

имеем свежую информацию
Щодо виконання п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин

"Державна служба геологіх та надр" пишет:




Численні підприємства звертаються з проханням роз’яснити положення пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п’ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з абзацом першим пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр.

Згідно з роз’ясненням, наданим листом Міністерства юстиції України від 18.09.2013 № 10140-0-26-13/10.2, до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 року № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2000 року № 1512) внесено ряд змін, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 пункт 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин викладено в новій редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» постанову Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 264 визнано такою, що втратила чинність.

В подальшому до Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865, зміни та доповнення не вносились, попередня редакція пункту 25 зазначеного Положення не відновлювалася.

Враховуючи наведене, наказом Держгеонадр України від 23.12.2015 № 438 «Щодо проведення систематичного аналізу Державного балансу запасів корисних копалин» зобов’язано Державну комісію України по запасах корисних копалин спільно з Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» провести аналіз Державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами.
На виконання вказаного вище наказу ДНВП «Геоінформ України» спільно з ДКЗ України подав Держгеонадрам України перелік суб’єктів господарювання, яким рекомендовано подати матеріали геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин на повторну державну експертизу.

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 12 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1174, Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема, за виконанням надрокористувачами рішень Державної комісії України по запасах корисних копалин.







С уважением Hi


очень даже кстати, еще бы узнать комментарии по поводу последнего письма ДФС на счет коэфициента рентабельности. http://buhgalter911.com/ShowArticle.aspx?a=705624 так 0,1919 или 0,25???


ответ на Ваш вопрос содержится в следующих, после не очень корректно цитированных Вами, абзацах письма ДФС №25016/7/99-99-12-03-04-17

ДФС пишет:
Таким чином, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин в межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 57,57 – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.

Одночасно нагадаємо, що відповідно до листа Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.03.2016 р. № 171/07 у 2016 році рекомендовано (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності:
для нафтогазодобувних підприємств – 0,47,
для всіх інших гірничодобувних підприємств – 0,25.


следует заметить, что для абсолютной корректности применения норм Кодекса ДФСам слудовало бы написатьRtfm
Цитата:

рекомендовано (до проведення першої, для відповідної дідянки надр, державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини застосовувати такі тимчасові коефіцієнти рентабельності:



С уважением Hi
Сообщение отредактировано:Thursday, August 04, 2016 9:07 PM

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Friday, August 26, 2016 12:35:45 AM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги


вопрос о применении коэффициента 0,7 при расчете налоговых обязательств возникал не один раз и, в конечном итоге, все упиралось в отсутствие "подтверждающих" документов от Геонедр

представляется, что спасение утопающих – дело рук самих утопающих
Кодекс о недрах предоставил недропользователям право осуществления геологорозведывательных работ во все интервале от поисковых работ до эксплуатационной разведки

при этом ст.39 Кодекс о недрах предписывается государственная регистрация этих самых геологорозведывательных работ

руководящим документом на сегодня является




где:
Цитата:
1.3. Державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об’єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов’язаних із геологічним вивченням надр.




собственно говоря надропользователь предоставляет Геонедрам всю информацию, необходимую для выполнения критериев п.252.20 Кодекса по применению коэффициента 0,7:
наименование объекта недропользования
источник финансирования
цель геологорозведывательных работ

таким образом, нет необходимости просить у Геонедр какие-либо справки для предоставления в ДФС – вполне достаточно получить выписку о регистрации соответствующей формы 3-гр по выполнению геологорозведывательных работ

С уважением Hi

P.S. до обозначенного приказа Минприроды действовал




который содержал идентичную форму









Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Thursday, September 01, 2016 10:04:46 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги


судя по тому, что предыдущее сообщение на протяжении 6 дней прочло в среднем 30 посетителей Форума Бухгалтер 911 да еще по 880 посетителей БухФорума Drinks Drinks , то вопрос о применении коэффициента 0,7 при расчете налоговых обязательств – животрепещущий Secret

осталась безделица - получить индивидуальную консультацию в ДФС Umbrage
и получить копию зарегистрированной формы 3-ГР в Геонедрах Umbrage


С уважением Hi


Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Thursday, November 10, 2016 4:53:20 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги


если Вы любите пиво, - это сообщение для Вас Drinks

"ДФС" пишет:

08.11.2016 № 35730/7/99-99-12-03-04-17
Головні управління ДФС в областях, м. Києві,
Офіс великих платників податків ДФС

Про коефіцієнт рентабельності
гірничого підприємства за обліковою
ставкою Національного банку України



Державна фіскальна служба України, керуючись п.п. 4 п. 4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, інформує про величину коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у ІІІ кварталі 2016 року для гірничих підприємств, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр.


Розрахункова вартість товарної продукції гірничого підприємства визначається за сумою витрат, обчислених згідно з пп. 252.11 – 252.15 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що визначений у протоколах Державної комісії України по запасах корисних копалин (п. 252.16 ст. 252 Кодексу).


У випадку порушення гірничими підприємствами строку регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр передбачено застосування коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України (далі – облікова ставка).


У ІІІ кварталі 2016 року діяли 3 (три) облікові ставки: 16,5 відс., 15,5 відс., 15 відс., затверджені рішеннями Правління Національного банку України від 23.06.2016 № 88-рш, від 28.07.2016 № 172-рш, від 15.09.2016 № 277-рш відповідно.


З метою уникнення різнотлумачень, базуючись на принципі рівномірності, ДФС рекомендує використовувати середньозважену облікову ставку Національного банку України для визначення коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства для розрахунку величини податкового зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.


З огляду на офіційні дані Національного банку України тривалість дії облікової ставки: 16,5 відс. – 28 днів (01.07.2016 – 28.07.2016); 15,5 відс. – 49 днів (29.07.2016 – 15.09.2016); 15 відс. – 15 днів (16.09.2016 – 30.09.2016). Таким чином, середньозважена облікова ставка за ІІІ квартал 2016 року відповідає 15,72 відс. ((16,5 відс. х 28 днів + 15,5 відс. х 49 днів + 15 відс. х 15 днів)/92).


Враховуючи вище зазначене, платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за ІІІ квартал 2016 року із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 47,16 відс. – трикратному розмірі середньозваженої облікової ставки Національного банку України.


Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування при проведенні контрольно-перевірочної роботи та апеляційних процедур.





С уважением Hi

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Friday, January 06, 2017 10:15:27 AM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

в законе Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (від 21.12.2016 № 1797-VIII) народные избранники озаботились теми, кто "вынужден" добывать в больших объемах полезные ископаемые во время строительства фарватеров рек, противоселевого и противопаводкового укрепления берегов горных рек, противопожарных прудов-накопителей в засушливых регионах и прочих подобных масштабных объектов строительства и отнесли их к плательщикам рентной платы за пользование недрами
Цитата:
108. У статті 252:

1) пункт 252.1 доповнити підпунктом 252.1.6 такого змісту:

"252.1.6. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які виконують роботи, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр";

2) пункт 252.3 доповнити підпунктом 252.3.3 такого змісту:

"252.3.3. обсяг товарної продукції − видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів";


теперь ждём-с регуляторных поползновений от Государственной службы геологии и недр по стезе "согласований"


С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Saturday, February 04, 2017 1:59:04 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

лучше позже, чем никогда Визначено коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства за IV квартал 2016 р.
Цитата:


02.02.2017 / 14:30
Для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати середньозважена облікова ставка Нацбанку України за IV квартал 2016 р. відповідає 14,29 % (15% × 27 днів + 14% × 65 днів)/92 дня).
Тобто платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, які порушили строк регулярної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у межах ділянок надр, на які їм надано спеціальні дозволи на користування надрами, обчислюють податкові зобов’язання за IV квартал 2016 р. із застосуванням коефіцієнта рентабельності гірничого підприємства у розмірі 42,87 % — трикратний розмір середньозваженої облікової ставки Нацбанку України (14,29% × 3).

(Лист ДФС України від 26.01.2017 р. № 1820/7/99-99-12-03-04-17)




С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Thursday, March 16, 2017 10:18:09 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

последнее время судебная практика обжалования обязательств по недрам склонялась к применению исключительно "расчетного" метода определения базы налогообложения для бутылированных подземных минеральных вод


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2016 року справа № 823/5446/15 м. Черкаси


Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.

за участю сторін:

представника позивача - Чеканової Н.І.;

представника позивача - Коваленко В.А.;

представника відповідача - Савенко Ю.Н.;

представника відповідача - Воропая В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" до Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:


До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи", в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що при проведенні перевірки, Тальнівська ОДПІ перевищила свої повноваження, склала акт перевірки на підставі суб'єктивних припущень та дійшла помилкових і необгрунтованих висновків. Представники зазначили, що в порушення ст.. 263.5.1 Податкового кодексу України контролюючий орган при розрахунку вартості видобутих корисних копалин (вода підземна) взяв за базу оподаткування не вартість фактично видобутих корисних копалин, арізницю між загальною сумою доходу фактично реалізованої готової продукції та витратами на виробництво готової продукції (газована, негазована, йодована мінеральна вода і солодкі напої) за II-IV квартал 2014 року. Крім того, представники наголосили, що податкова інспекція застосувала підхід визначення вартості 1 м. куб. води за фактичними цінами реалізації.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечували повністю, з підстав викладених у письмових запереченнях, вважаючи позов безпідставним, а оскаржуване позивачем рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" зареєстроване юридична особа 31.12.1991, ідентифікаційний код 00380787 за видом діяльності КВЕД-2010: 11.07 «виробництво безалкогольних напоїв: виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки».

Крім того, ТОВ "Тальнівський завод "Мінводи" у відповідності до спеціального дозволу на користування надрами від 22.02.2007 на видобуток мінеральних природніх столових вод для промислового розливу (ділянка Тальнівського родовища (свердловини № 1243, 1246)) є користувачем надрами.

Посадовими особами Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області проведено позапланову документальну перевірку позивача за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 з питань дотримання вимог податкового законодавства що стали предметом оскарження в повторній скарзі, про що складено акт перевірки від 17.11.2015 № 152/23-22-22/00380787.

У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, зокрема:

- пп. 263.5.1 п. 263.5, пп. 263.6.1 п.163.6 ст. 263.6 ст. 263 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 124701, 75 грн., в.т.ч за 2 квартал 2014 року на суму 55921,37 грн., за 3 квартал 2014 року на суму 53514,13 грн., за 4 квартал 2014 року на суму 15266,25 грн.

За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення № 0000672200 від 09.12.2015.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник позивача оскаржив його до суду.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в України та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 2 грудня 2010р. №2755-VI (далі- Кодекс № 2755-VI).

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.( пп. 263.1.3 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI).

На виконання даної вимоги Закону в матеріалах справи міститься належним чином завірені копії витягів з журналів обліку використання мінеральних вод із свердловин № 1243 та № 1246 (право видобутку води надано спеціальним дозволом).

З даних журналів судом встановлено, що сумарна кількість видобутої воду зі свердловини № 1243 за II-IV вали 2014 року становить 9407 м3, а зі свердловини № 1246 за II-IV вали 2014 року - 299 м3.

Згідно пп. 263.2.1 п. 263.1 ст. 263 Кодексу № 2755-VI, об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

До об'єкта оподаткування належать: а) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; б) обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого підприємства, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл. (пп. 263.2.2 п. 263.2 ст. 263 Кодексу № 2755-VI)

Відповідно до пп. 263.5.1 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Згідно пп. 263.5.2 п. 263.5 ст. 263 Кодексу № 2755-VI порядок визначення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлено пунктом 263.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу № 2755-VI вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин: за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини); за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

Пунктом 263.6.9 ст. 263 Кодексу № 2755-VI встановлено, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = Вмп+(Вмп*Крмпе)/ Vмп, де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (десятковий дріб). Гірничі підприємства, що порушили строк регулярної повторної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, обчислюють податкові зобов'язання із застосуванням коефіцієнта рентабельності, що дорівнює трикратному розміру облікової ставки Національного банку України; Vмп - обсяг (кількість) товарної продукції гірничого підприємства - видобутих корисних копалин (мінеральної сировини), що видобута за податковий (звітний) період.

Згідно акта перевірки судом встановлено, що контролюючий орган здійснив розрахунок вартості плати за користування надрами у відповідності до формули визначено ст. 263.7 Кодексу № 2755-VI - за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства.

Однак, суд погоджується з доводами представників позивача, що в даному випадку відпускна ціна реалізації напоїв не може бути базовою для справляння сплати податку. Підприємство правильно застосувало метод визначення вартості видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, про що в ході перевірки на запит Тальнівської ОДП від 21.05.2015 за №1890/23-22-22-017 листом № 330 від 26.05.2015 року надали пояснення про причину застосування визначення вартості одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю, а не за фактичними цінами реалізації.

В судовому засіданні безпосередньо ревізором, також був підтверджений факт відсутності конкретної методики визначення фактичної ціни реалізації мінводи, як корисної копалини, для підприємств виробників напоїв. Однак обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної води) перевіряючими був проведений не за фактичними цінами реалізації корисної копалини, а взято за основу обсяги реалізації готової продукції в грошовому і натуральному виразі у відпускних цінах встановлених у звітних періодах 2-4 квартали 2014 року зменшеного на суму витрат на виробництво продукції .

Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Кодексу № 2755-VI, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Аналогічна норма закріплена п. 56.21 ст. 56 Кодексу № 2755-VI у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, підсумовуючи вищевикладені факти суд погоджується з доводами позивача, що мінеральна вода, як сировина, не обліковується в бухгалтерському обліку 9 «Запаси», оскільки після видобування потрапляє безпосередньо на виробництво і є складовою готової продукції, а не складується, як інші корисні копалини (вугілля, інш), що є кінцевою продукцією для подальшої реалізації та до мінеральної води, як складової готової продукції, не можливо застосувати метод розрахунку - за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини, оскільки вона не є готовою продукцією і TOB «ТЗ «Мінводи» для бази оподаткування використовувало метод розрахунку - за розрахунковою вартістю видобутої корисної копалини, оскільки для першого методу відсутня одна з величин, а саме - ціна реалізації на мінеральну воду, як корисної копалини, оскільки останні реалізують безалкогольні напої розлиті в ПЕТ - пляшках, що є готовою продукцією і це є відмінність її від реалізації мінеральної води, як корисної копалини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірність застосування саме методу розрахунку за фактичними цінами реалізації видобутої корисної копалини.

Згідно з статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:


Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області № 0000672200 від 09.12.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Тальнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (ідентифікаційний код 39494397) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тальнівський завод "Мінводи" (ідентифікаційний код - 00380787) сплачений судовий збір в сумі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПОСТАНОВИВ:
Суддя В.В. Мишенко

Повний текст постанови виготовлено 29.01.2016



начиная с 2017 года при определении базы налогообложения по "фактической" цене реализации необходимо учитывать изменения норм п.252.11, которые регулируют учет материальных издержек операций по фасованию и бутылированию

Цитата:
252.11. У разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:

252.11.1. матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);





С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Tuesday, April 11, 2017 9:13:12 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

для тех, кто еще не успел ознакомиться ДФС України від 03.04.2017 № 8129/7/99-99-12-03-04-17 "Про коефіцієнт рентабельності гірничого підприємства"в котором инкапсулировано письмо ДКЗ України від 23.02.2016 № 151/02
"ДКЗ України" пишет:


На лист Державної фіскальної служби України від 27.01.2017 № 1260/5/99-99-12-03-04-16 щодо визначення тимчасового (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнта рентабельності гірничого (гірничодобувного) підприємства (Крмпе) для застосування платниками при обчисленні податкових зобов’язань у 2017 році на ділянках надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, повідомляємо наступне.

Пунктом 27 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин дер¬жавного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432, встановлено, що «Умовно балансові та позабалансові запаси, які залучаються до розробки, переводяться до балансових». Відповідно до цього положення запаси корисних копалин, що фактично розробляються на ділянках надр, де геолого-економічна оцінка ще не виконана, мають розглядатись як балансові рентабельно видобувні запаси.
Відповідно до пункту 3 Класифікації, до балансових запасів корисних копалин ділянки надр належать такі запаси, для яких на момент проведення геолого-економічної оцінки згідно з техніко-економічними розрахунками та/або матеріалами фінансової звітності доведено, що коефіцієнт рентабельності продукції гірничодобувного підприємства (розрахунковий та/або фактичний) є достатнім для економічно ефективного видобування корисних копалин на такій ділянці надр.

Державна комісія України по запасах корисних копалин здійснила оцінку усереднених величин коефіцієнта рентабельності гірничодобувних підприємств за матеріалами геолого-економічних оцінок балансових запасів корисних копалин ділянок надр, виконаних в економічних умовах чинних у 2016 році. Облікова ставка Національного банку України змінювалась протягом 2016 року від 22 до 14 % (усереднена - 17 %).

Згідно з геолого-економічними оцінками запасів корисних копалин, виконаних у 2016 році, усереднені коефіцієнти рентабельності гірничих підприємств з видобутку корисних копалин склали: для нафти і газу - 0,87; для всіх інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, - 0,22. Усереднений коефіцієнт рентабельності нафтогазовидобувних підприємств у 2016 році є більшим від розрахованого на 2016 рік, у зв’язку із змінами цін, рентних та інших обов’язкових платежів, що відбувались. Усереднений коефіцієнт рентабельності для інших гірничодобувних підприємств, за виключенням нафтогазових, мало відрізняється від розрахованого на 2016 рік.

На поточний час облікова ставка Національного банку України (14 %) є близькою до усередненої за 2016 рік. Тому визначені усереднені коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств за 2016 рік можуть бути обґрунтовано застосовані у 2017 році для ділянок надр, де провадиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого- економічна оцінка запасів корисних копалин та належне визначення коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства (Крмпе) ще не виконані.

З огляду на викладене, відповідно до Положення про порядок розробки та обґрунтування кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів твердих корисних копалин, затвердженого наказом ДКЗ від 07.12.2005р. №300, зареєстрованого Мінюстом України за № 65/11939, а також Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахування запасів родовищ нафти і газу, затвердженого наказом ДКЗ від 27.11.2006р. № 316 і зареєстрованого Мінюстом України за № 1383/13257, ДКЗ України рекомендує встановити такі тимчасові (до проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин) коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:

для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;

для всіх інших гірничодобувних підприємств -
0,22.



С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Wednesday, April 19, 2017 10:43:03 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

в средине марта я приводил примеры судебных решений по определению базы налогообложения рентной платой для фасованных (бутилированных) минеральных вод
давеча на Бухфоруме коллега БухОЯ затронула аналогичный вопрос
Цитата:
БухОЯ писал(а):
Це питання я виясняю дуже довго. Адже я видобуваю як я писала вид корисної копалини мінеральну природну столову воду яка служить сировиною для виробництва мінеральної сильногазованої води та безалкгольних сильногазованих напоїв ( лимонад, сітро і т.д.). В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води, а в іх ціну реалізації ввійшло все як прямі матеріальні витрати, так і загальновиробничі і накладні витрати і рентабельність. Це не розумно наша держава зробила, не знають як запутати бухгалтерів, і відповісти толком ДФС не може. Адже Ви виклали судове рішення про те як суд вирішив на користь підприємства, не змогла ДФс відстояти свою думку що вони робили не вірно. Скажять Ви мені свою думку або як Ви робите. Дякую.


будем двигаться последовательно

1. судебное решение касалось ситуации до 01.01.2017 - т.е. внесения изменения в 252.9 Кодекса; при этом сформировалась ситуация идентичности требований по учету издержек на фасование товарной продукции горного предприятия для расчетной и фактической стоимостей ибо до этого порядок определение базы налогообложения по расчетному методу непосредственно предписывал неучитывание издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование; в то же время для метода по фактической цене реализации такие предписания по вычитанию издержек на консервацию товарной продукции горного предприятия и ее фасование
отсутствовали;

2. в отношении "В мене немає фактичної ціни реалізації мінеральної природної столової води, а є фактична ціна реалізації того чи іншого безалкогольного напою а також мінеральної сильногазаваної води" могу лишь сформировать мысль следующим образом - товарная продукция вашего Горного предприятия - добытая минеральная вода, а готовая товарная продукция Вашего предприятия – фасованная добытая минеральная вода, стабилизированная (консервированная) двуокисью углерода. При это стоимость товарной продукции вашего Горного предприятия - издержки добычи и, при необходимости, водоподготовки; а стоимость готовой товарной продукции Вашего предприятия - стоимость добытой воды плюс издержки на фасование (предпродажная подготовка). Соответственно, чистая стоимость реализации запасов (добытая минеральная вода) - ожидаемая (фактическая) цена реализации запасов в обычных условиях (например, сладкие напитки) за вычетом ожидаемых (фактических) издержек на завершение их производства (рецептурные компоненты сладких напитков плюс издержки на фасованную продукцию) и издержек на реализацию (сбыт). Вот и получим то, что записали в 252.9 Кодекса

С уважением 3 341

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Thursday, April 20, 2017 11:15:35 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

в продолжение вчерашней темы с коллегой БухОЯ
"БухОЯ пишет:
Вираховую все за розрахуноковою вартістю. Виходить скільки коштує 1 м. куб добутої води, тобто корисної копалини, потім множу на воду релізавану у м. куб і отримую дохід від реалізації , віднімаю витрати з доставкою (електроенергія, амортизація трубопровід) і отримую за фактичними цінами реалізації. І завжди розрахункова виходить більша як за фактичними цінами реалізації. Як Вам такий метод розрахунку? Справедливий і вірний чи ні?


Ваша логика мне понятна

но я говорил несколько о другом

Рассмотрим достаточно условный пример

за период мы взяли на учёт 1000 кубических метров добытой минеральной столовой воды (природная чистота воды не требует специальных операций по водоподготовке)

для этого мы "понесли" издержки

1) электроэнергия - 2000 кВт по 2 грн = 4000 грн

2) заработная плата - 5 чел по 5200 грн = 26000 грн

3) амортизация оборудования в том числе скважины 8000 грн

4) арендная плата за землю - 4000 грн

всего: 4000 грн + 26000 грн + 8000 грн + 4000 грн = 42000 грн

при геолого-экономической экспертизе оценена рентабельность 35 процентов

расчетная стоимость добытой воды - 42000 грн * (1+0,35) = 56700 грн или 56,7 грн/куб.метр



предприятием принято решение использовать добытую воду в следующих направлениях

1. 200 кубических метров на реализацию воды фасованной негазированной в бутыли по 19 литров

2. 400 кубических метров на реализацию воды фасованной негазированной в бутылках по 0,5 литров

3. 300 кубических метров на реализацию воды фасованной газированной в бутылках по 2,0 литра

4. 100 кубических метров на производство и реализацию "лимонада" фасованного в бутылках по 2,0 литра

1. вода фасованная в бутыли по 19 литров

издержки по расфасовыванию:

1) электроэнергия - 1000 кВт по 2 грн = 2000 грн

2) заработная плата - 4 чел по 5200 грн = 20800 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 2000 грн + 20800 грн + 18000 грн + 1000 грн = 41800 грн за 100 куб.метров или 7,94 грн/бутыль

цена реализации 1 бутыля на складе предприятия 25 грн/бутыль в том числе 5 цикловая возвратная тара - 22 грн/бутыль

фактическая стоимость воды - 25 грн/бутыль - (22 грн/бутыль)/5 - 7,94 грн/бутыль = 12,66 грн/бутыль или 662,32 грн/куб.метр


2. вода негазированная фасованная в бутылки по 0,5 литра

издержки по расфасовыванию:

1) электроэнергия - 10000 кВт по 2 грн = 20000 грн

2) заработная плата - 4 чел по 5200 грн = 20800 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 2000 грн + 20800 грн + 18000 грн + 1000 грн = 61800 грн за 400 куб.метров или 0,08 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 5,15 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 3,92 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 5,15 грн/бутыль - 3,92 грн/бутылка - 0,08 грн/бутылка = 1,15 грн/бутылка или 2300 грн/куб.метр



3. вода газированная фасованная в бутылки по 2,0 литра

издержки по расфасовыванию и консервации:

1.1) электроэнергия - 8000 кВт по 2 грн = 16000 грн

1.2) углекислота пищевая - 5000 грн

2) заработная плата - 3 чел по 5200 грн = 15600 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 16000 грн + 5000 грн + 15600 грн + 18000 грн + 1000 грн = 55600 грн за 300 куб.метров или 0,37 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 8,45 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 5,02 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 8,45 грн/бутыль - 5,02 грн/бутылка - 0,37 грн/бутылка = 3,06 грн/бутылка или 1530 грн/куб.метр


4. "лимонад" газированный фасованный в бутылки по 2,0 литра

издержки по расфасовыванию, консервации и формирование напитка:

1.1) электроэнергия - 2000 кВт по 2 грн = 4000 грн

1.2) углекислота пищевая - 2000 грн

1.3) рецептурные ароматизаторы, подсластители... - 27000 грн

2) заработная плата - 3 чел по 5200 грн = 15600 грн

3) амортизация оборудования 18000 грн

4) арендная плата за землю - 1000 грн

всего: 4000 грн + 2000 грн + 27000 грн + 15600 грн + 18000 грн + 1000 грн = 67600 грн за 100 куб.метров или 0,68 грн/бутылку

цена реализации 1 бутылки на складе предприятия 9,25 грн/бутылка в том числе невозвратная тара - 5,02 грн/бутылка

фактическая стоимость воды - 9,25 грн/бутыль - 5,02 грн/бутылка - 0,68 грн/бутылка = 3,55 грн/бутылка или 1775 грн/куб.метр


средневзвешенная фактическая стоимость: 1668 грн/куб.м =
(662,32 грн/куб.м *200 куб.м + 2300 грн/куб.м*400 куб.м+1530 грн/куб.м*300 куб.м+1775 грн/куб.м*100 куб.м)/1000 куб.м


С уважением 3 415

P.S. если цифры в части добычи и отчасти ПЭТ я "понимаю", то за цифры издержек газированной воды и напитков не обессудьте

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Танечка-Танюша
От: Wednesday, April 26, 2017 9:28:32 PM


Ранг: Гений

Регистрация: 10/13/2011
Сообщений: 352
Благодарностей: 61
Откуда: Украина
Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?
Al Shurshun
От: Saturday, April 29, 2017 10:47:35 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша пишет:
Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?


в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...


С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Танечка-Танюша
От: Wednesday, May 03, 2017 7:45:05 PM


Ранг: Гений

Регистрация: 10/13/2011
Сообщений: 352
Благодарностей: 61
Откуда: Украина
Al Shurshun пишет:
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша пишет:
Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?


в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...


С уважением

Я читала НКУ, просто не могу понять к кому относится и письма ГНИ "коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;
для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22.


Al Shurshun
От: Wednesday, May 03, 2017 8:38:44 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша пишет:
Al Shurshun пишет:
Уважаемая коллега Танечка-Танюша
Танечка-Танюша пишет:
Какой коэфициент рентабельности брать для определения налога, предприятие добывает подземную воду для собственных нужд?


в статьях Кодекса об рентной плате за добычу полезных ископаемых не выделяется категория ...для собственных нужд...


С уважением

Я читала НКУ, просто не могу понять к кому относится и письма ГНИ "коефіцієнти рентабельності для застосування платниками під час обчислення податкових зобов’язань у 2017 році:
для нафтогазодобувних підприємств - 0,87;
для всіх інших гірничодобувних підприємств - 0,22
.



что касается такого параметра как коэффициент рентабельности , то возможна реализация одного из трех ситуаций:

1) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью добычи полезных ископаемых и имеет протокол защиты запасов государственная экспертиза которых выполнена после 2012 года используют коэффициент рентабельности , обозначенную в таком протоколе защиты запасов

2) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью добычи полезных ископаемых и имеет протокол защиты запасов государственная экспертиза которых выполнена до 2012 года используют коэффициент рентабельности , которая соответствует 3 (трем) учетным ставкам Национального банка Украины в налоговом периоде;

3) предприятие добывает подземную воду на основании специального разрешения на использование недр с целью геологического изучения, в том числе на стадии опытно-промышленной добычи и не имеет протокола защиты запасов, поскольку геологическое изучение еще не завершено в предусмотренный специальным разрешением срок выполнения государственной экспертизы или предприятие добывает подземную воду на основании разрешения на специальное водопользование по изъятию воды из подземного водного объекта и согласование государственной геологической службы к указанному разрешению на специальное водопользование не содержит требование защиты запасов, через выполнение государственной экспертизы вычисляют налоговые обязательства с применением коэффициента рентабельности , вычисленного Государственной комиссией по запасам для соответствующего бюджетного года и опубликованного ДФСами в соответствующем письме


С уважением 4 093
Сообщение отредактировано:Wednesday, May 03, 2017 8:52 PM

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Al Shurshun
От: Friday, May 05, 2017 1:43:45 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги


если у кого-то имеется возможность - "вывесьте" в этой ветви текст этой статьи




С уважением

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Яков
От: Friday, May 05, 2017 6:56:32 PM


Ранг: Гигант мысли

Регистрация: 10/28/2013
Сообщений: 11,086
Благодарностей: 35,500
Откуда: Одесса
Я бы "вывесил", но боюсь, это будет нарушением авторских правHi

Al Shurshun
От: Monday, May 22, 2017 4:24:12 PM


Ранг: Высший разум

Регистрация: 8/19/2011
Сообщений: 923
Благодарностей: 493
Откуда: kiew
Уважаемые коллеги

одна из консультаций применения Кодекса в части определения объекта и базы налогообложения рентной платой за добычу полезных ископаемых завершила свой первый круг:
консультация - административный спор - апелляция - кассационное обжалование - "новая" консультация
опубликована на официальном сайте ДСФов Лист ДФС від 28.04.2017 № 9420/6/99-99-12-03-04-15
Цитата:
Державна фіскальна служба України на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16 щодо визнання недійсною індивідуальної податкової консультації Товариству стосовно визначення об’єкта оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин від 13.05.2015 № 10066/6/99-99-15-04-01-15, керуючись ст. 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію.

Поняття, правила та положення, установлені Кодексом, застосовуються виключно для регулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів (п. 5.1 ст. 5 Кодексу).

Господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX «Рентна плата» Кодексу – діяльність, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). Згідно з п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до первинної переробки (збагачення) мінеральної сировини як виду господарської діяльності гірничодобувного підприємства включаються сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушка, класифікація (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури).

Разом з тим у 2015 році уточнено визначення первинної переробки, наведене у п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу шляхом виключення окремих технологічних операцій. Зокрема, зазначено, що виключенню підлягають операції з «агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами», що, власне, й було зазначено в рішенні Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16.

Технологічні операції з агломерації/грудкування руди з термічною обробкою – операції, спрямовані на підготовку продукції гірничих підприємств відповідно до вимог перевізників та металургійних підприємств.

Щодо виключення із первинної переробки технологічних операцій «збагачення фізико-хімічними методами», то необхідно звернути увагу, що технологічні операції із «збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури)» належать до переліку операцій первинної переробки.

Враховуючи викладене, до операцій, що виключені із первинної переробки, необхідно відносити технологічні операції збагачення фізико-хімічними методами, що призводять до якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури. Для руд заліза такий вид збагачення відбувається під час випалу піритових колчеданових руд із вмістом заліза 46,7 відс. до 72,4 відс., які на території України не зареєстровані як балансові запаси.

Товариство має спеціальні дозволи на користування надрами для видобування залізистих кварцитів як бідних руд заліза, що вимагають збагачення та які використовують у металургії для отримання чорних металів (п.п. 4.1.4 п. 4.1 розд. 4 Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ руд чорних металів (заліза, марганцю та хрому), затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві екології та природних ресурсів України від 18.10.2002 № 155, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2002 за № 881/7169, далі – Інструкція).

Для об’єктів надр, на яких господарську діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин здійснює Товариство, мінеральна форма залізних руд представлена магнетитом – основним компонентом руд залізистих кварцитів, що є відмінною від мінеральної форми колчеданових руд.

Залізисті кварцити – породи, що майже на 50 відс. складені основною мінеральною формою магнетитом. При цьому розмір кристалів магнетиту, які не зрощені з іншими мінеральними формами, складає 63 мікрометри, а для окремих руд – 22 мікрометри.

Таким чином, при підготовці до операцій з класифікації (сортування) руд заліза, маса гірської породи, що подрібнена до уламків розмірами до 1000 мм в результаті вибухових робіт під час добування залізної руди, піддається технологічним операціям первинної переробки, що включають операції збирання, дроблення або мелення, які забезпечують виокремлення мінеральної форми магнетиту із мінеральних агрегатів зростання з іншими мінеральними формами.

Класифікація – процес поділу (сепарації) подрібнених матеріалів у рідкому або повітряному середовищі на основі відмінності в швидкостях падіння (осідання) частинок різного розміру, форми і щільності. Мета – отримання продуктів різного гранулометричного складу та щільності. Класифікацію застосовують у гірській промисловості, переважно для руд чорних і кольорових металів, вугілля тощо, для забезпечення оптимальної крупності продуктів при подальшій обробці, в тому числі перед гравітаційною сепарацією та (або) флотацією.

Класифікація (сортування) може мати різні методи поділу мінералів за фізичними властивостями: міцність, форма, щільність, магнітна сприйнятливість, електропровідність, змочуваність, адсорбційна здатність, поверхнева активність, але без зміни їх агрегатно-фазового стану, хімічного складу, кристалохімічної структури мінеральних фаз.

Результатом виконання операцій з класифікації (сортування) подрібнених руд заліза із застосуванням одного або кількох із вказаних методів є продукція, яка характеризується вмістом заліза в інтервалі 65 – 70 відс. та майже повністю складається із магнетиту – основної мінеральної фази руд заліза.

Способи сортування визначаються під час технологічних досліджень у рамках геологічного вивчення і залежать від мінерального складу руд, їхніх текстурно-структурних особливостей, а також характеру нерудних мінералів і фізико-механічних властивостей руд. Магнетитові руди сортуються магнітним способом. Застосування сухої і мокрої магнітної сепарації для збагачення магнетитових руд забезпечує одержання кондиційних концентратів навіть при порівняно низькому вмісті заліза в руді. У разі наявності в рудах у промисловій кількості гематиту поряд з магнетитом можуть застосовуватися магнітно- флотаційний (для тонковкраплених руд) чи магнітно-гравітаційний (для крупновкраплених руд) способи сортування. Схеми сортування магнетитових кварцитів включають подрібнення, розмелювання й сепарацію у слабкому магнітному полі (п.п. 4.1.5 п. 4.1 розд. 4 Інструкції).

Номенклатурою продукції промисловості, затвердженою наказом Державної служби статистики України від 05.12.2014 № 382 «Про внесення змін до Номенклатури продукції промисловості (НПП), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 17 грудня 2012 року № 520 (зі змінами)», для проведення державних статистичних спостережень зі статистики промисловості у секції В «Продукція добувної промисловості і розроблення кар’єрів» у розділі 07 «Руди металеві» у підрозділі 07.10.10 «Руди залізні» виділяють код 07.10.10.00 «Руди та концентрати залізні (крім піриту випаленого (залізорудного колчедану))», який містить такі підкоди:

07.10.10.00.31 Руди залізні неагломеровані;

07.10.10.00.32 Концентрати залізорудні неагломеровані.

Відповідно до затверджених способів сортування руди залізні неагломеровані, які потребують збагачення, піддаються первинній переробці до концентратів залізорудних неагломерованих.

Згідно з рішеннями судів для гірничих підприємств об’єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин слід вважати обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку залізистих кварцитів до неагломерованого магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини – неагломерованого магнетитового концентрату, що є продуктом первинної переробки добутої залізної руди.

Отже, об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин для Товариства є обсяг неагломерованого залізорудного концентрату.

Відповідно базою оподаткування цією платою для неагломерованого залізорудного концентрату є:

у разі його реалізації – вартість, обчислена за більшою величиною: за фактичною ціною або за розрахунковою вартістю такого концентрату;

у разі відсутності його реалізації – розрахункова вартість такого концентрату.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень п. 52.2 ст. 52 Кодексу ця консультація, надана на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 у справі № 816/4746/15, ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.08.2016 № К/800/11249/16, має індивідуальний характер та може застосовуватися виключно Товариством.


вот такой вот пердимонокль, понимаете Rtfm Boast


С уважением

P.S. там же
Лист ДФС від 28.04.2017 № 9421/6/99-99-12-03-04-15

Лист ДФС від 28.04.2017 № 9419/6/99-99-12-03-04-15

Лист ДФС від 28.04.2017 № 9418/6/99-99-12-03-04-15

Лист ДФС від 26.04.2017 № 9032/6/99-99-12-03-04-15

Готовое изделие в виде паровоза обработать лобзиком до формы самолета
Nikol
От: Friday, June 09, 2017 11:27:46 AM

Ранг: Мастер

Регистрация: 12/23/2013
Сообщений: 52
Благодарностей: 7
Коллеги, срочный вопрос!!!
компании имеется спец.дозвіл на користування надрами.
по факту ничего не добываем. Декларацию не подавали.
пришло письмо от налоговой с просьбой пояснить почему не подавали декларации.
Подскажите, если нет деятельности, необходимо было подавать отчет?


Вы не можете создавать новые темы в этом форуме.
Вы не можете отвечать в этом форуме.
Вы не можете удалять Ваши сообщения в этом форуме.
Вы не можете редактировать Ваши сообщения в этом форуме.
Вы не можете создавать опросы в этом форуме.
Вы не можете голосовать в этом форуме.

Главный форум RSS : RSS

Бухгалтер 911
Движок Yet Another Forum.net версии 1.9.1.6 (NET v4.0) - 11/14/2007

Copyright © Aiwan. Kolobok smiles Copyright © Just Cuz