Налоговый учет сомнительной (просроченной) задолженности у покупателя товаров (работ, услуг)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ У М. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   від 08.11.2006 р. N 903/10/31-106
   
   Про надання роз'яснення стосовно податкового обліку сумнівної (простроченої)заборгованості у покупця товарів (робіт, послуг)

   
   ДПА у м. Києві на виконання доручення ДПА України від 26.10.2006 р. N 19984/7/15-0317 розглянула листи редакції газети "Все про бухгалтерський облік" <...> щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
   
   1. Абзацом "б" пп. 12.1.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями) передбачено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
   
   Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.
   
   Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацом "б" цього підпункту.
   
   Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
   
   ДПА України у своєму роз'ясненні, розміщеному на сторінках журналу "Вісник податкової служби України", лютий 2006 р., N 6 (385), с. 31 визнала, що збільшення валового доходу у платника податку - покупця відповідно до абзацу "б" пп. 12.1.5 Закону повинно відбуватись з урахуванням вимог ГПК, тобто після набрання рішенням суду законної сили.
   
   Згідно зі ст. 85 ГПК рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, - після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК.
   
   У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. При цьому відповідно до ст. 105 ГПК за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний господарський суд приймає постанову, яка набирає законної сили з дня її прийняття.
   
   Ст. 107 ГПК передбачено, що сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду.
   
   Норми пп. 12.1.5 Закону не передбачають, що збільшення валового доходу не повинно здійснюватись у разі подання покупцем касаційної скарги до Вищого господарського суду України на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду.
   
   Касаційна скарга (подання) згідно зі ст. 111 ГПК подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити, зокрема, вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
   
   Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) згідно зі ст. 111-9 має право:
   
   1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
   
   2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
   
   3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень, передбачених частиною другою статті 111-10 цього Кодексу;
   
   4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
   
   5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
   
   6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
   
   Оскільки наданий час рішення касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги відсутнє, тому розглядати вплив неприйнятого рішення касаційної інстанції на податковий облік вашого підприємства є недоречним.
   
   2. Урегулювання сумнівної заборгованості в податковому обліку покупця здійснюється відповідно до порядку, установленого пп. 12.1.5 Закону, відповідно до якого платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
   
   а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
   
   б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
   
   З метою забезпечення єдиного тлумачення окремих положень законодавства з питань оподаткування наказом ДПА України від 11.07.2003 р. N 346 (зі змінами та доповненнями) було затверджене Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
   
   Згідно з Узагальнюючим податковим роз'ясненням покупець, який отримав претензію, зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, на який припадає одна з наступних подій:
   
   - 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості (її частини), передбаченого договором. При цьому покупець повністю (частково) визнав претензію, надіслану продавцем, у якій не передбачено граничного терміну погашення заборгованості або не надав відповідь на претензію у терміни, визначені Господарським процесуальним кодексом України;
   
   - 90-й календарний день від дня граничного терміну погашення заборгованості, передбаченого визнаною (повністю або частково)претензією.
   
   Тобто, якщо 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором (при умові отримання претензії від продавця) настає раніш ніж 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини), то збільшення валового доходу відбувається на 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором.
   
   Оскільки покупець не отримував претензію, тому він зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини) у податковому періоді, на який припадає 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
   
   Заступник Голови
   О.Онищенко