Плата за земли дорожного хозяйства автомобильных дорог общего пользования

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 13.11.2009 р. N 25111/7/15-0717

   
   Державній податковій адміністрації в АР Крим
   
   

Щодо плати за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування

   
   Відповідно до ст. 5 Закону України від 03.07.92 р. N 2535-XII "Про плату за землю" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон N 2535-XII) об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), що перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом (платником) - власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
   
   Статтею 12 Закону N 2535-XII встановлено пільги щодо сплати земельного податку для окремих категорій власників земель та землекористувачів, а також земельних ділянок. Зокрема, не справляється плата за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування.
   
   Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
   
   До земель дорожнього господарства, як встановлено ст. 71 Кодексу, належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; будинки (у тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; захисні насадження.
   
   Відповідно до Закону N 2535-XII не справляється плата лише за землі дорожніх господарств автомобільних доріг загального користування.
   
   Сукупність відомостей і документів, зокрема про класифікацію земель і розподіл серед власників землі та землекористувачів, міститься в державному земельному кадастрі, який ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (статті 193, 204 Кодексу).
   
   Отже, у зазначеному випадку оподаткування земель дорожніх господарств повинно здійснюватись за встановленою відповідним землевпорядним органом класифікацією земель за даними державного земельного кадастру, який є підставою для нарахування земельного податку.
   
   Щодо можливості застосування підприємствами ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.04.2009 р. у справі N 2-27/3232-2006 (позивач - дочірнє підприємство "Кримавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") на підставі прецедентного права повідомляємо, що в Україні не діє прецедентне право.
   
   Заступник Голови
   О. Любченко