Относительно использования электронных таможенных деклараций для отнесения к налоговому кредиту сумм НДС при ввозе товаров на таможенную территорию Украины и снятие с валютного контроля импортных операций

   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 22.10.2012 № 4066/0/61-12/15-3115

   
   Державна податкова служба України розглянула лист <…> щодо використання електронних митних декларацій для віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у разі ввезення товарів на митну територію України та зняття з валютного контролю імпортних операцій та повідомляє.
   
   Відповідно до пункту 3 статті 257 Митного кодексу України (далі - Кодекс) митна декларація (далі – МД) та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
   
   Відповідно до статей 257, 260 та 269 Кодексу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», якою затверджено Положення про митні декларації (далі – Положення).
   
   Абзацом 2 пункту 16 Положення, передбачено, що електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
   
   Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.
   
   Пунктом 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631 (із змінами), передбачено, що в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, така операція резидента знімається з контролю на підставі МД (типу IM-40 „Імпорт”, IM-41 „Реімпорт”, IM-72 „Магазин безмитної торгівлі”, IM-75 „Відмова на користь держави”, IM-76 „Знищення або руйнування”) та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі МД.
   
   Відповідно до пункту 5.4 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за № 1372/21684, за письмовим зверненням осіб, а також у випадках, передбачених законодавством, митний орган (підрозділ митного органу) засвідчує ксерокопії оформлених аркушів МД на паперовому носії або копії оформлених електронних МД на папері.
   
   Для засвідчення ксерокопій оформлених аркушів МД на паперовому носії, за якими оформлено транспортні засоби, складові частини, що мають ідентифікаційні номери та підлягають державній реєстрації, письмове звернення не вимагається.
   
   Копія електронної МД на папері являє собою засвідчене посадовою особою митного органу в порядку, передбаченому цим підпунктом, візуальне подання на папері оформленої митним органом електронної МД, відображеної у форматі *.xps.
   
   Засвідчення здійснюється шляхом проставлення посадовою особою митного органу у верхній частині лицьового боку кожного аркуша ксерокопії МД на паперовому носії або роздрукованої на папері копії електронної МД відмітки "Копія. Згідно з оригіналом", особистого підпису, ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії та відбитка особистої номерної печатки.
   
   Таким чином, зазначені копії митних декларацій можуть бути визнані документом, що є підставою для зняття з валютного контролю імпортних операцій, та підтвердженням сум податку на додану вартість, які відносяться до податкового кредиту.
   
   При цьому слід зауважити, що у разі подання відповідно до статей 259 і 260 Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість лише після подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою протягом строків, визначених відповідно до Кодексу, додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією.
   
    Заступник Голови
   А.П.Ігнатов