О применении п. 49.2 НКУ плательщиками единого налога третьей группы и субъектами малого предпринимательства - плательщиками налога на прибыль, не получали в течение отчетного периода доходов, подлежащих декларированию

   
   
   Державна фіскальна служба України відповідно до листа Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 14.01.2016 р. N 04-27/10-14 розглянула звернення ТОВ <...> щодо застосування пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками єдиного податку третьої групи та суб'єктами малого підприємництва - платниками податку на прибуток, які не отримували протягом звітного періоду доходів, що підлягають декларуванню, та у межах компетенції повідомляє:
   
   Щодо неподання звітності платниками єдиного податку третьої групи у разі відсутності показників
   
   Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
   
   Водночас п. 40.1 ст. 40 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
   
   Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються главою 1 розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Кодексу.
   
   Згідно з п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
   
   Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 Кодексу).
   
   Податкова декларація юридичними особами - платниками єдиного податку третьої групи подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49 Кодексу).
   
   Відповідно до пп. 296.5.4 п. 296.5 ст. 296 Кодексу юридичні платники єдиного податку третьої групи у податковій декларації відображають обсяг доходу, що оподаткований за відповідною ставкою.
   
   Пунктом 292.14 ст. 292 Кодексу встановлено, що визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб'єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.
   
   Право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку (п. 292.16 ст. 292 Кодексу).
   
   Норми глави 1 розділу XIV Кодексу не містять виключення для юридичних осіб - платників єдиного податку третьої групи щодо можливості неподання податкової звітності у разі відсутності доходу за податковий (звітний) період.
   
   Отже, обсяг доходу для платників єдиного податку третьої групи є показником, який підлягає декларуванню.

   Щодо неподання звітності платниками податку на прибуток підприємств у разі відсутності показників
   
   Для платників податку на прибуток підприємств податкові (звітні) періоди визначено у пунктах 137.4 та 137.5 ст. 137 Кодексу, якими є:
   
   • є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду;
   
   • річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку, зазначених в п. 137.5 ст. 137 Кодексу, зокрема, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн гривень.
   
   Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
   
   Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
   
   У відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств форм фінансової звітності передбачено проставляння позначки "+".
   
   Таким чином, платники податку на прибуток підприємств у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подасться разом з декларацією), зобов'язані подавати податкову декларацію та форми фінансової звітності у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 Кодексу.
   
   
   
   Голова

Р. Насіров