Нацбанк знизив облікову ставку до 13%

Правління Нацбанку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 13,5% до 13% із 14 червня 2024 року.

Ураховуючи все ще стримані показники інфляції, триваюче поліпшення інфляційних очікувань та баланс ризиків для подальшої інфляційної динаміки, Національний банк продовжує цикл пом’якшення процентної політики, щоб підтримати відновлення економіки 

Споживча інфляція залишається нижчою за цільовий діапазон НБУ

Після тривалого періоду зниження інфляція залишилася незмінною у квітні та лише незначно зросла в травні – до 3,3% у річному вимірі. Такі темпи зростання споживчих цін були нижчими, ніж очікував НБУ (Інфляційний звіт, квітень 2024 року). Як і раніше, відхилення від прогнозу передусім зумовлено стрімким здешевленням сирих продуктів харчування завдяки сприятливим погодним умовам, ефектам високих минулорічних врожаїв і переорієнтації окремих виробників на внутрішній ринок. 

Проте фундаментальний інфляційний тиск відповідав квітневому прогнозу НБУ – базова інфляція становила 4,4%, залишаючись у межах цільового коридору вже більш ніж пів року. З одного боку, вторинні ефекти від здешевлення сирих продовольчих товарів, а також відносна стійкість інфляційних очікувань до курсових коливань стримували зростання цін на широкий спектр товарів і послуг. З іншого, – подальше зростання витрат бізнесу, у тому числі на оплату праці та електроенергію, стимулювало підвищення цін на значну частку компонентів базового індексу споживчих цін.

Інфляція пришвидшиться до кінця року, однак залишатиметься помірною 

НБУ очікує помірного пришвидшення інфляції в наступні місяці та її вихід за межі цільового діапазону до кінця року. Така цінова динаміка визначатиметься передусім збереженням тиску на витрати бізнесу в умовах війни, вірогідно, дещо нижчими врожаями після минулорічних рекордів, перенесенням на ціни зростання заробітних плат відносно високими темпами, а також підвищенням тарифів на електроенергію. 

Водночас, як і раніше, виважена монетарна політика НБУ та мораторій на підвищення більшості житлово-комунальних тарифів обмежуватимуть зростання цін. НБУ не лише продовжуватиме політику захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення, але й покриватиме структурний дефіцит валюти та згладжуватиме надмірні курсові коливання для забезпечення стійкості валютного ринку. Ці заходи є важливими для збереження контролю над інфляційними очікуваннями, утримання інфляції на помірному рівні у 2024 році та її повернення до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років. 

Збереження міжнародної фінансової підтримки та заходи з посилення стійкості державних фінансів забезпечують необхідний фундамент для підтримання макрофінансової стабільності 

Бюджетні потреби в травні – першій половині червня значною мірою фінансувалися за рахунок коштів, отриманих від міжнародних партнерів у попередні місяці. Водночас у найближчі тижні очікується активізація надходжень зовнішньої допомоги. Зокрема, уже досягнуто угоди на рівні персоналу за четвертим переглядом програми розширеного фінансування, тож у поточному місяці очікується надходження 2,2 млрд дол. США від МВФ додатково до 1,9 млрд євро від ЄС. 

В умовах поступового відновлення економіки уряд нарощує податкові надходження, які за підсумками січня − травня перевищили планові показники. Важливим інструментом покриття бюджетних потреб залишаються й залучення на внутрішньому ринку на тлі збереження високого попиту на гривневі ОВДП. 

З огляду на очікувані надходження від міжнародних партнерів та внутрішні заходи з мобілізації фінансових ресурсів уряд зможе й надалі забезпечувати значні видатки державного бюджету. Водночас НБУ підтримуватиме комфортний рівень міжнародних резервів, достатній для забезпечення стійкої та контрольованої ситуації на валютному ринку. 

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни

Російська агресія, що триває вже третій рік, завдає Україні значних економічних втрат і надалі підживлює ціновий тиск. НБУ припускає зниження безпекових ризиків та нормалізацію умов для функціонування економіки впродовж наступних років, однак подальший характер війни та реальні терміни її завершення залишаються основними чинниками невизначеності. Тривала війна високої інтенсивності, що виснажуватиме країну, є основним ризиком для економіки.   

Зберігаються й інші ризики, більшість з яких також прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни, зокрема:

• виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; 
• подальші ураження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт; 
• поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Крім того, потенційне підвищення непрямих податків і акцизів для фінансування бюджетних потреб може мати додатковий внесок до показника інфляції цього року. Водночас воно підтримає обороноздатність країни та стійкість публічних фінансів.

До того ж зберігається ймовірність реалізації низки сценаріїв, пов’язаних з подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, передачею Україні коштів від знерухомлених російських активів. Зокрема, очікується рішення щодо використання знерухомлених активів рф за результатами засідання країн групи G7, що може доповнити вже ухвалені рішення в США та ЄС. Реалізація таких сценаріїв зменшить інфляційний тиск та пожвавить відновлення економіки. 

Ураховуючи баланс ризиків, усе ще стримані показники інфляції та триваюче поліпшення інфляційних очікувань, Правління НБУ вирішило знизити облікову ставку на 0,5 в. п. до 13,0%

Упродовж останніх місяців гривневі інструменти для заощаджень залишалися затребуваними, попри поступове зниження номінальних ставок. Дохідність ОВДП і гривневих депозитів і надалі забезпечує захист заощаджень від інфляційного знецінення, тож попит на них зберігається. Приріст гривневих коштів населення на банківських депозитах строком від 3 місяців є стабільним і надалі перевищує приріст як коротких гривневих, так і строкових валютних вкладів. Триває й зростання вкладень громадян у гривневі ОВДП. 

Це дало змогу НБУ продовжити зниження облікової ставки відповідно до квітневого макропрогнозу. Такий крок узгоджується зі збереженням захисту гривневих заощаджень від інфляції та водночас сприятиме подальшому пожвавленню кредитування, що важливо для відновлення економіки.  

Базовий сценарій квітневого макропрогнозу передбачав зниження облікової ставки до 13% у поточному році, однак НБУ готовий адаптувати монетарну політику в разі змін балансу ризиків для інфляції та валютного ринку

Фундаментальний ціновий тиск внаслідок війни зберігатиметься, очікується пришвидшення інфляції в другому півріччі. Ураховуючи це, НБУ спрямовуватиме свою політику на збереження помірної інфляції цього року і повернення її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. в наступні роки. В разі зміни балансу ризиків для інфляції та стійкості валютного ринку НБУ може переглянути прогнозну траєкторію облікової ставки.

Зниження облікової ставки до 13% річних затверджено рішенням Правління НБУ від 13 червня 2024 року № 205-рш "Про розмір облікової ставки", що набирає чинності з 14 червня 2024 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 24 червня 2024 року. 

Наступне засідання Правління Нацбанку з питань монетарної політики відбудеться 25 липня 2024 року відповідно до затвердженого та оприлюдненого графіка.